Д) в скловидному тілі.
Г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки і зіниці.
д) визначення кута косоокості.
3. Екзофтальмометрія дозволяє виміряти:
а) ширину очної щілини;
б) відстань від внутрішнього до зовнішнього кута повік;
в) ступінь вистояння очних яблук;
г) міжзіничну відстань;
д) ступінь косоокості.
4. В нормі вистояння очних яблук складає:
а) 10-12 мм;
б) 17-19 мм;
в) 28-30 мм;
г) 37-39 мм;
д) 5-6 мм.
5. Допустима різниця у вистоянні очних яблук:
а) 1 мм;
б) 2 мм;
в) 4 мм;
г) 7 мм;
д) 10 мм.
6. Метод дослідження в прохідному світлі використовують в основному для дослідження:
а) сітківки;
б) райдужки і скловидного тіла;
в) кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери, райдужки;
г) кришталика і скловидного тіла;
д) кута передньої камери.
7. Дослідження методом прохідного світла застосовують з метою:
а) огляду деталей очного дна;
б) оцінки прозорості оптичних середовищ;
в) огляду кута передньої камери;
г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.
д) визначення кута косоокості.
8. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння?
а) в кришталику або в рогівці;
б) в рогівці;
в) в передній камері;
г) в кришталику;
д) в скловидному тілі.
9. При дослідженні методом прохідного світла виявлені плаваючі помутніння, які рухаються не у відповідності до рухів очного яблука. Де локалізовано помутніння?
а) в рогівці;
б) на райдужці;
в) в передній камері;
г) в кришталику;
д) в скловидному тілі.
10. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вниз, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вправо. Де локалізовано помутніння?
а) в передніх шарах кришталика;
б) в рогівці;
в) в передній камері;
г) в задніх шарах кришталика;
д) в скловидному тілі.
11. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння рухається вгору, при русі очного яблука вліво – помутніння рухається вліво. Де локалізовано помутніння?
а) в передніх шарах кришталика;
б) в рогівці;
в) в передній камері;
г) в задніх шарах кришталика;
д) в скловидному тілі.
12. При дослідженні методом прохідного світла виявлені нерухомі помутніння, які рухаються відповідно до рухів очного яблука: при русі очного яблука вгору - помутніння залишається на місці, при русі очного яблука вліво – помутніння залишається на місці. Де локалізовано помутніння?
а) в передніх шарах кришталика;
б) в рогівці;
в) в передній камері;
г) в задніх шарах кришталика;
д) в скловидному тілі.
13. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна відсутній (зіниця не світиться рожевим світлом). Що може бути причиною цього?
а) точкові інфільтрати на рогівці;
б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;
в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі;
г) патологічні зміни на сітківці;
д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.
14. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна тьмяно-рожевий (зіниця не світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього?
а) точкові інфільтрати на рогівці;
б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;
в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і(або) частковий гемофтальм;
г) патологічні зміни на сітківці;
д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.
15. При дослідженні методом прохідного світла рефлекс з очного дна яскраво-рожевий (зіниця світиться яскраво-рожевим світлом). Що може бути причиною цього?
а) точкові інфільтрати на рогівці;
б) тотальне більмо рогівки і(або) зріла катаракта і(або) тотальний гемофтальм;
в) початкова катаракта і(або) дистрофічні зміни в скловидному тілі і(або) частковий гемофтальм;
г) варіант норми;
д) патологічні зміни на сітківці і(або) вивих кришталика.
16. Дослідження очного дна проводять методом:
а) екзофтальмометрії;
б) офтальмоскопії;
в) бокового (фокального освітлення);
г) прохідного світла;
д) гоніоскопії.
17. Дослідження методом офтальмоскопії застосовують з метою:
а) огляду деталей очного дна;
б) оцінки прозорості оптичних середовищ;
в) огляду кута передньої камери;
г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.
д) визначення кута косоокості.
18. Метод, який дозволяє вивчати зміни очного дна з допомогою світла різного спектрального складу називається:
а) офтальмоспектроскопія;
б) офтальмохромоскопія;
в) офтальмостереоскопія;
г) непряма офтальмоскопія;
д) пряма офтальмоскопія.
19. Дослідження методом офтальмохромоскопії застосовують з метою:
а) огляду деталей очного дна;
б) оцінки прозорості оптичних середовищ;
в) огляду кута передньої камери;
г) детального огляду кон’юнктиви, склери, рогівки, передньої камери та райдужки.
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 502 | Нарушение авторских прав
|