АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

молоді в сучасних умовах»

студент 1 – ого курсу

групи № 63

Міщенко Ярослава

Київ 2013

Формування здорового способу життя має відбуватися відповідно до основних принципів педагогічної

освіти й бути невід’ємним компонентом фізичної культури студентської молоді. Найбільш важливим резуль-

татом повноцінного використання засобів фізичного виховання сучасними студентами є виховання в них від-

повідального ставлення до власного фізичного стану та здоров’я. Правильний і найефективніший шлях до

високої працездатності, творчої активності, фізичного вдосконалення й довголіття – висока фізична активність

кожного дня.

Ключові слова: фізична культура, здоров’я, спосіб життя, життєдіяльність, студентська молодь.

Постановка наукової проблеми. Рівень освіти багатьох розвинених країн світу підтверджує,

що одним із важливих факторів, який значно впливає на показники здоров’я є фізична культура і

спорт. Фізична культура являє собою невичерпне джерело сили і здоров’я. Вона розвиває волю,

сміливість, рішучість, винахідливість, прищеплює почуття колективізму, виховує дисципліну,

зміцнює здоров’я, загартовує організм, запобігає захворюванням.

Фізкультура є важливим засобом продовження життя. Академік О. О. Богомолець писав, що в

боротьбі за нормальне довголіття фізкультурі належить, безперечно, дуже важливе місце. Фізичне

виховання може суттєво впливати на спосіб життя та стан здоров’я людини. У практичній діяльності

вітчизняних вищих та середніх спеціальних навчальних закладів ключову роль у розвитку негатив-

них тенденцій зниження рівня здоров’я молоді відіграє відсутність культури, недооцінка цінності

здоров’я та здорового способу життя. Проблеми формування здорового укладу життя студентів у

нових соціально-економічних умовах України набувають особливої актуальності. Це пов’язано

насамперед із несприятливими екологічними факторами, неправильним способом життя, постійними

стресами та ін. Концепція державної фізкультурно-спортивної політики полягає в переході від фор-

мальної гонитви за масовістю до рекреаційно-оздоровчого та профілактичного ефекту, утвердження

здорового способу життя. На відміну від наявних підходів в основу системи фізичного виховання

слід покласти не стільки прагнення досягти певних характеристик фізичного розвитку та фізичної

підготовленості молодої людини, скільки переорієнтацію на профілактику захворювань і реабіліта-

цію після них, продовження життя й активне довголіття.

Виклад основного матеріалу дослідження. У студентському віці завершується фізичне дозрі-

вання організму. Цей період характеризується розвитком фізіологічних потенціалів (максимальна реактивність організму, оптимальні рівні артеріального тиску та ін.). У 17–18 років процес всебіч-

ного вдосконалення рухової функції близький до завершення. Одночасно спостерігаються збільшен-

ня максимальних показників сили та інших показників, що свідчить про розвиток рухового апарату.

Молоді люди в цей період володіють великими можливостями для навчання, громадської діяль-

ності. Тому фізична культура і спорт стають дійсно найважливішим засобом зміцнення здоров’я,

природною біологічною основою для формування особистості, ефективного навчання, успішної

суспільної діяльності. Формування здоров’я може проходити лише в умовах організації здорового

способу життя.

Перебудова вищої школи вимагає вирішення проблем щодо здорового укладу життя студентів

як важливого компонента гармонійного розвитку особистості. Зростає роль впливу на студента за-

собів фізичної культури, тому що стан здоров’я і розумова працездатність є вирішальними фактора-

ми та провідними передумовами активної життєвої позиції. Активне довге життя – складова частина

людського фактора, а здоров’я – перша та найважливіша потреба людини, що визначає її здатність

до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя, що є найважли-

вішим складником культури, сприяє формуванню здоров’я майбутнього фахівця. Під здоровим

способом життя розуміють комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток,

зміцнення здоров’я, підвищують продуктивність праці в повсякденному житті.

Забезпечити людині необхідний діапазон пристосування до зовнішніх умов, створити його меха-

нізм можуть тільки розвинені фізична культура і спорт. Їхні практичні результати мають задоволь-

няти ті біологічні потреби людини, які сформувалися в процесі її тривалої еволюції, адаптувати

людину до існуючих зовнішніх умов і встигати за тенденціями змін цих умов, які реалізуються

швидше, ніж людина виявиться готовою до цього. Теорія здорового способу життя відображає систе-

му знань, накопичених та сконцентрованих за певний період у спеціалізованих дисциплінах: фізич-

ного виховання та спорту, педагогіки, медицини, соціології. Формування потреби у здоровому спо-

собі життя – це багатолітній позитивний результат усієї діяльності з фізичного виховання у вищих

закладах освіти.

Фізичне виховання у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах освіти є органічною

частиною загального виховання, тому воно характеризується всіма загальними ознаками, що при-

таманні педагогічному процесу, який спрямований на вирішення конкретних завдань. Головним

напрямом фізичного виховання є формування здорової, розумово розвиненої, соціально активної,

морально стійкої, фізично досконалої і підготовленої до майбутньої професії молодої людини. Саме

тому до основних завдань фізичного виховання треба віднести:

– підвищення функціональних можливостей організму студентів засобами фізичної культури;

– формування у студентів прагнення до систематичних занять фізичними вправами з урахуван-

ням особливостей їхньої майбутньої професії, до фізичного самовдосконалення та здорового

способу життя;

– отримання студентами необхідних знань, умінь та навичок у галузі фізичної культури і спор-

ту для профілактики захворювань, відновлення фізичного здоров’я та підвищення професій-

ної працездатності;

– сприяння всебічному, гармонійному розвитку, відмова від шкідливих звичок, покращення

розумової і фізичної працездатності.

Перебудова свідомості, використання нових досягнень і методик, переорієнтування ціннісних

мотивацій із матеріальних на загальнолюдські дають змогу докорінно змінити спосіб життя сучасної

молодої людини.

Здоровий спосіб життя містить такі основні елементи: плідна праця, раціональний режим праці

й відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, оптимальна рухова діяльність, особиста гігієна,

загартовування тощо. Поведінка людини перетворює потенціал здоров’я, спонукає до активності, ро-

бить людину енергійною, а її життя сповнює сенсом. У величезному комплексі поведінкових впливів

на життєдіяльність ми можемо виділити три основні фактори, які відіграють важливу роль, а саме:

– соціальний (взаємодія між людьми, яка формує різноманітні оздоровчі та антиоздоровчі

ефекти);

– внутрішня налаштованість людини, що породжує різний вплив на здоров’я;

– рухова активність, яка здатна суттєво розвинути та зміцнити потенціал здоров’я.

Усвідомлення того, що насиченість життя безпосередньо залежить від рівня здоров’я, його

“якісних ” характеристик, дає можливість зробити висновки, що фізичне виховання та загальнодос-

тупний спорт мають посісти особливе місце в житті кожної молодої людини та стати обов’язковим

атрибутом відпочинку на засадах здорового способу життя. Студентський вік – заключний етап

поступального вікового розвитку психологічних можливостей організму. Саме тому фізична культу-

ра і спорт стають для студентів важливим засобом зміцнення здоров’я.

Найпопулярнішими серед студентів є заняття, які підвищують емоційність, розвивають необхід-

ні рухові якості, підвищують фізичну підготовленість, а найбільш очевидним для більшості молодих

людей, що залучилися до здорового способу життя, є покращення зовнішнього вигляду та загального

самопочуття. Молоді необхідні знання, що допомагають дотримуватися принципів активного життя:

– слід знати про користь, яку приносять фізичні вправи, і перевірити це на власному досвіді;

– бути достатньо гнучкими і навіть обережними на шляху до здорового способу життя;

– використовувати найбільш інтенсивні види діяльності, особливо силового характеру, що

забезпечують істотне зниження маси тіла;

– забезпечити регулярне виконання фізичних вправ для запобігання захворюванням.

Шляхи оптимізації формування в студентів ведення здорового способу життя засобами фізич-

ного виховання мають бути визначені комплексно-цільовими програмами, ефективність функціону-

вання яких забезпечується керівництвом вищих навчальних закладів.

Оздоровчі ефекти занять фізичними вправами проявляються не в одній загальностимулюючій

дії, а в різних специфічних змінах функції організму, котрі зміцнюють здоров’я та підвищують

життєздатність людини. Вони формують різноманітні стани організму, а зміни суб’єктивно-емо-

ційних станів разом із життєздатністю формують здоров’я, адже воно являє собою життєздатність в

її суб’єктивному сприйманні. Останнє, зі свого боку, завжди емоційне й визначає пріоритетність

мотивів поведінки, прагнення до фізичного й душевного комфорту, відчуття задоволення.

Перехід від малорухливого способу життя до активного – одне з найбільш корисних досягнень,

яке може здійснити людина, але проблеми, з якими стикаються молоді люди під час спроби розпо-

чати активне життя, виникають тому, що дуже часто з’являються вагомі, на перший погляд, пояс-

нення для збереження наявного укладу життя. Подолання тенденції до пошуку виправдань та інших

перешкод на шляху змін у житті студентської молоді, на нашу думку, залежить від таких факторів:

– бажання змінити спосіб життя на кращий;

– віра в можливість таких змін;

– розуміння того, яку користь принесуть такі зміни;

– знання про те, що треба змінити і як це зробити.

Для досягнення цих змін необхідна віра в те, що молодь здатна змінитися і що такі зміни

приведуть до позитивних результатів.

Структура здорового способу життя являє собою динамічну систему, у якій припускається зміна

та вибіркове використання тих чи інших елементів і ситуацій відповідно до фізичного стану людини.

Узагальнюючи праці авторів (М. М. Амосов, 1987; М. Я. Віленський, 1987; Р. С. Паффенбаргер,

Е. Ольсен, 1999; Е. Г. Булич, І. В. Муравов, 2003), структуру здорового способу життя можна уявити

з такими основними елементами:

– соціально-економічне забезпечення життя;

– побудова режиму життєдіяльності з урахуванням біологічних ритмів;

– профілактика та відмова від шкідливих звичок;

– оптимальна рухова активність, яка регулюватиметься контролем і самоконтролем функціо-

нального стану й фізичного розвитку;

– загартовування з використанням природничо-кліматичних факторів;

– особиста гігієна та психогігієна;

– раціональне та збалансоване харчування;

– уміння свідомо та цілеспрямовано використовувати можливість традиційної і народної меди-

цини;

– наявність душевного комфорту на основі любові та дбайливого ставлення до навколишнього

середовища.

Навчання здорового способу життя має враховувати специфіку ефективної людської діяльності,

яка полягає в тому, що вона буде конструктивною та плідною, якщо не здійснюватиметься свідомо.

Глобальність цієї проблеми (навчання здорового способу життя) вимагає міждисциплінарного підхо-

ду, що враховує цілісність природи людини та орієнтації на виховання свідомого ставлення до влас-

ного здоров’я. Здоровий спосіб життя – це комплекс оздоровчих заходів, який забезпечує гармо-

нійний розвиток і зміцнення здоров’я, підвищення працездатності, тривалості творчого довголіття.

Засоби оздоровлення і виховання свідомого ставлення до власного здоров’я можна поділити на такі

групи:

– група засобів, спрямована на зміцнення фізичного тіла та управління його енергетичним

життєвим потенціалом;

– засоби психоемоційної культури виховання культури думок, відчуттів, емоцій, тобто вмінь

управляти своїм психічним станом;

– засоби духовної культури людини: розуміння духовних і матеріальних прагнень, думок, слів,

справ і здоров’я;

– засоби, спрямовані на розкриття творчого потенціалу особистості; усвідомлення власних,

комплексів і помилок.

Стійка зацікавленість до систематичних спортивно-оздоровчих занять фізичними вправами є

ціннісно-мотиваційним ядром індивідуально сформованої та розвиненої фізичної культури молодої

людини. Критерієм ефективності фізичного виховання студентів вищої і середньої спеціальної

школи має стати достатній рівень їхньої компетентності, що виражається в опануванні теоретико-

методичними знаннями проведення фізичних вправ, у здоровому способі життя.

Висновок. Отож, практика свідчить, що фізична культура об’єднує багато компонентів: культу-

ру рухової активності, загартування, дихання, харчування, масаж, медитацію, використання факторів

природи. Про фізичну культуру слід вести розмову насамперед саме в цьому розумінні. Тоді стає

очевидним, що вона є основною рушійною силою формування здорового способу життя.

У студентів, які активно й систематично відвідують заняття з фізичного виховання, виробля-

ється певний стереотип режиму дня, підвищується впевненість у поведінці та рівень дотримання

норм здорового способу життя.

Суттєвим компонентом здорового укладу життя сучасної студентської молоді є організація

рухової активності. Найбільш правильний та ефективний шлях до високої працездатності, творчої

активності, фізичного вдосконалення і довголіття – висока фізична активність у режимі кожного дня.

Однак, слід звернути увагу на те, що застосування фізичного навантаження принесе користь

здоров’ю тільки тоді, якщо воно буде конкретно дозоване, а заняття правильно організовані.

Однією з важливих вимог до занять фізичною культурою і спортом є врахування індивідуальних

можливостей людини, її індивідуальних анатомо-фізичних особливостей.

Рухова активність може бути унікальним засобом боротьби зі стресами, зниженням стану депре-

сії та занепокоєння, оскільки наукові висновки, зроблені в цій галузі, мусять увійти до свідомості

людини і стати однією з норм ведення здорового способу життя. Головним завданням цього напряму

виховання є не тільки забезпечення необхідного рівня фізичної підготовленості студентів, а й

виховання усвідомленої потреби у фізичному вдосконаленні на все життя.

Щоб зберегти і зміцнити здоров’я за час навчання у вищому і середньому спеціальному навчаль-

ному закладі, студентам слід постійно бути зорієнтованими на ведення здорового способу життя.

Пошук шляхів формування здорового способу життя слід пов’язувати з роботою створення

індивідуальних систем, які дають змогу стимулювати не тільки стан здоров’я, а й продовжувати в

студентської молоді прагнення жити в русі, у гармонії із сучасним здоровим суспільством.

Заняття фізичними вправами, активний руховий режим мають велике значення у формуванні

здорового способу життя, духовного та фізичного розвитку студентської молоді. Заняття фізичними

вправами зміцнюють здоров’я, підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтри-

мують фізичну й розумову працездатність.

Література

1. Амосов Н. М. Раздумья о здоровье. – 3-е изд., доп., перераб. / Амосов Н. М. – М.: Физкультура и

спорт, 1987. – 64с.

2. Белавенцева Г. Н. Человек должен быть здоровым / Белавенцева Г. Н. – М.: Книга, 1996. – С. 9.

3. Бойко Г. В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека / Бойко Г. В. – М.:

Медицина, 1987. – 101 с.

4. Булич Э. Г. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность

ее стимуляции / Э. Г. Булич, И. В. Муравов. – К.: Олимп. л-ра, 2005. – 424 с.

5. Дубровский В. И. Движения для здоровья / В. И. Дубровский // Физкультура и спорт. – 2007. – № 2. –

С. 3–25.

6. Канішевський С. М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення сту-

дентства / Канішевський С. М. – К.: ІЗМН, 1999. – 27 с.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 307 | Нарушение авторских прав