АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нервова система.

Самостійна робота Біологія людини

1. Сукупність структур, що поєднують, узгоджують, регулюють роботу органів і систем, забезпечують зв’язок організму з навколишнім середовищем, а також діяльність людини як соціальної істоти

а) нервова система; б) ендокринна система; в) кровоносна система; г) травна система; д) дихальна система.

1. Клітини нервової тканини, які спеціалізуються на проведенні нервових імпульсів

а) остеобласти; б) нематобласти; в) нейрони; г) подоцити; д) адипоцити.

1. Сукупність клітин нервової тканини, які забезпечують в ЦНС механічну і трофічну підтримку нейронам

а) синцитій; б) нейроглія; в) симпласт; г) гіподерма; д) апопласт.

1. Тіло нейрона

а) синапс; б) аксон; в) дендрит; г) перикаріон; д) нейроглія.

1. Короткі відростки, що проводять нервові імпульси до тіла нейрона

а) синапси; б) аксони; в) дендрити; г) перикаріони; д) фімбрії.

1. Довгий відросток, що проводить нервові імпульси від тіла нейрона

а) синапс; б) аксон; в) дендрит; г) перикаріон; д) джгутик.

1. Мієлінова оболонка аксона утворена

а) нейронами; б) дендритами; в) мегакаріоцитами; г) перикаріонами;

д) шванівськими клітинами.

1. Нейрон, від тіла якого відходить тільки один відросток

а) уніполярний; б) біполярний; в) триполярний; г) тетраполярний;

д) мультиполярний.

1. Нейрон, від тіла якого відходять два відростки

а) уніполярний; б) псевдоуніполярний; в) біполярний; г) тетраполярний;

д) мультиполярний.

1. Нейрон, від тіла якого відходить один відросток, який розгалужується на два

а) уніполярний; б) псевдоуніполярний; в) біполярний; г) тетраполярний;

д) мультиполярний.

1. Нейрон, від тіла якого відходить багато відростків

а) уніполярний; б) псевдоуніполярний; в) біполярний; г) тетраполярний;

д) мультиполярний.

1. Нейрон, який проводить нервовий імпульс від рецептора до ЦНС

а) аферентний; б) вставний; в) еферентний; г) руховий; д) відцентровий.

1. Нейрон, який проводить нервовий імпульс від рецептора до ЦНС

а) чутливий; б) вставний; в) еферентний; г) руховий; д) відцентровий.

1. Нейрон, який зв’язує між собою нейрони в ЦНС

а) аферентний; б) вставний; в) еферентний; г) руховий; д) чутливий.

1. Нейрон, який проводить нервовий імпульс від ЦНС до робочого органа

а) аферентний; б) вставний; в) еферентний; г) чутливий; д) доцентровий.

1. Нейрон, який проводить нервовий імпульс від ЦНС до робочого органа

а) аферентний; б) вставний; в) руховий; г) чутливий; д) доцентровий.

1. Виникнення нервового імпульсу

а) збудження; б) гальмування; в) іррадіація; г) концентрація; д) індукція.

1. Припинення збудження у нервовій системі

а) термінація; б) гальмування; в) іррадіація; г) концентрація; д) індукція.

1. Сигнал електрохімічної природи, який проходить мембранами нейронів

а) синапс; б) нервовий імпульс; в) струм; г) систола; д) діастола.

1. Головними процесами, що відбуваються у нервовій системі, є:

а) кон’югація, трансформація, трансдукція; б) прогрес, регрес; в) ароморфоз, ідіоадаптація, дегенерація; г) збудження, гальмування; д) ініціація, елонгація, термінація.

1. Місце функціонального сполучення між нейронами, у якому здійснюється передача нервового імпульсу

а) синапс; б) перикаріон; в) кінцева пластинка; г) акросома; д) теломер.

1. Нейрон, який передає нервовий імпульс через синапс

а) первинний; б) вторинний; в) синаптичний; г) пресинаптичний;

д) постсинаптичний.

1. Нейрон, який приймає нервовий імпульс через синапс

а) первинний; б) вторинний; в) синаптичний; г) пресинаптичний;

д) постсинаптичний.

1. У структурі синапса між пресинаптичною і постсинаптичною мембранами знаходиться

а) нейроглія; б) перилімфа; в) синаптичний рецептор; г) синаптична камера;

д) синаптична щілина.

1. При синаптичній передачі нервового імпульсу із пухирців пресинаптичного нейрона у синаптичну щілину вивільняється

а) нейроглія; б) перилімфа; в) ефектор; г) медіатор; д) інтерферон.

1. Білкові молекули постсинаптичної мембрани, з якими зв’язуються молекули медіатора при синаптичній передачі нервового імпульсу

а) ефектори; б) рецептори; в) антигени; г) антитіла; д) коферменти.

1. При синаптичній передачі нервового імпульсу через іонні канали, що відкриваються при зміні конфігурації рецепторів постсинаптичної мембрани, проникають іони

а) Mg²⁺; б) К⁺; в) Na⁺; г) Сa²⁺; д) Cl^–.

1. Реакція організму у відповідь на будь-яке подразнення, яка здійснюється і контролюється нервовою системою

а) таксис; б) тропізм; в) рефлекс; г) інстинкт; д) імунітет.

1. Шлях, по якому проходить нервовий імпульс при здійсненні рефлексу

а) рефлекторний цикл; б) рефлекторна дуга; в) рефлекторний колектор;

г) симпласт; д) апопласт.

1. Сприймаючий апарат рефлекторної дуги

а) рецептор; б) аферентний нейрон; в) вставний нейрон; г) еферентний нейрон; д) ефектор.

1. Компонент рефлекторної дуги, який проводить нервовий імпульс до ЦНС

а) рецептор; б) аферентний нейрон; в) вставний нейрон; г) еферентний нейрон; д) ефектор.

1. Компонент рефлекторної дуги, який міститься у ЦНС

а) рецептор; б) аферентний нейрон; в) вставний нейрон; г) еферентний нейрон; д) ефектор.

1. Компонент рефлекторної дуги, який проводить нервовий імпульс від ЦНС

а) рецептор; б) аферентний нейрон; в) вставний нейрон; г) еферентний нейрон; д) ефектор.

1. Робочий орган, який здійснює рефлекторну відповідь на подразнення

а) рецептор; б) організатор; в) оператор; г) промотор; д) ефектор.

1. За походженням рецептори розрізняють:

а) первинні, вторинні; б) зовнішні, внутрішні; в) прості, складні; г) центральні, периферичні; д) відкриті, закриті.

1. За розташуванням в організмі рецептори розрізняють:

а) первинні, вторинні; б) зовнішні, внутрішні; в) прості, складні; г) центральні, периферичні; д) відкриті, закриті.

1. Чутливі закінчення аферентного нейрона

а) первинні рецептори; б) вторинні рецептори; в) кінцеві пластинки; г) синапси; д) перикаріони.

1. Видозмінені епітеліальні клітини на периферії аферентного нейрона, які здатні сприймати подразнення і перетворювати його у доступну для нейрона форму

а) первинні рецептори; б) вторинні рецептори; в) кінцеві пластинки; г) синапси; д) перикаріони.

1. Зовнішні рецептори

а) ефектори; б) пропріорецептори; в) вісцерорецептори; г) екстерорецептори;

д) інтерорецептори.

1. Внутрішні рецептори

а) ефектори; б) медіатори; в) кінцеві пластинки; г) екстерорецептори;

д) інтерорецептори.

1. Інтерорецептори внутрішніх органів

а) ефектори; б) медіатори; в) кінцеві пластинки; г) екстерорецептори;

д) вісцерорецептори.

1. Інтерорецептори опорно-рухової системи

а) ефектори; б) медіатори; в) кінцеві пластинки; г) екстерорецептори;

д) пропріорецептори.

1. Рецептори, які сприймають світлові подразнення, містяться в сітківці ока

а) фоторецептори; б) хеморецептори; в) механорецептори; г) терморецептори; д) барорецептори.

1. Рецептори, які сприймають хімічні подразнення, містяться в органах нюху і смаку, у внутрішніх органа

а) фоторецептори; б) хеморецептори; в) механорецептори; г) терморецептори; д) барорецептори.

1. Рецептори, які сприймають механічні подразнення, містяться у шкірі, у внутрішньому вусі, в органі рівноваги, в опорно-руховій системі, у внутрішніх органах

а) фоторецептори; б) хеморецептори; в) механорецептори; г) терморецептори; д) барорецептори.

1. Рецептори, які сприймають зміни температури, містяться в шкірі

а) фоторецептори; б) хеморецептори; в) механорецептори; г) терморецептори; д) барорецептори.

1. Рецептори, які сприймають зміни тиску, містяться в шкірі, в опорно-руховій системі, у внутрішніх органах

а) фоторецептори; б) хеморецептори; в) механорецептори; г) терморецептори; д) барорецептори.

1. Анатомічно нервова система поділяється на:

а) первинну, вторинну; б) зовнішню, внутрішню; в) зосереджену, розсіяну;

г) центральну, периферичну; д) відкриту, закриту.

1. Нервова система, що включає головний мозок і спинний мозок

а) первинна; б) основна; в) базальна; г) центральна; д) периферична.

1. Нервова система, що включає нерви, нервові сплетення, нервові вузли

а) первинна; б) основна; в) базальна; г) центральна; д) периферична.

1. Фізіологічно нервова система поділяється на:

а) первинну, вторинну; б) зовнішню, внутрішню; в) швидку, повільну;

г) соматичну, автономну; д) центральну, периферичну.

1. Фізіологічно нервова система поділяється на:

а) первинну, вторинну; б) зовнішню, внутрішню; в) анімальну, вегетативну;

г) центральну, периферичну; д) основну, додаткову.

1. Нервова система, що іннервує скелетні м’язи і органи чуття

а) первинна; б) основна; в) базальна; г) соматична; д) автономна.

1. Нервова система, що іннервує внутрішні органи

а) первинна; б) основна; в) базальна; г) соматична; д) автономна.

1. Нервова система, що іннервує скелетні м’язи і органи чуття

а) анімальна; б) основна; в) базальна; г) вегетативна; д) автономна.

1. Нервова система, що іннервує внутрішні органи

а) анімальна; б) основна; в) базальна; г) вегетативна; д) соматична.

1. Відділи автономної (вегетативної) нервової системи:

а) руховий, чутливий; б) симпатичний, парасимпатичний; в) сприймаючий, провідниковий; г) аферентний, еферентний; д) основний, додатковий.

1. Центральна частина симпатичного відділу вегетативної нервової системи міститься в

а) бокових рогах спинного мозку; б) ядрах довгастого мозку і середнього мозку та в крижовому відділі спинного мозку; в) варолієвому мості і корі мозочка; г) ніжках середнього мозку; д) підкіркових ядрах.

1. Центральна частина парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи міститься в а) бокових рогах спинного мозку; б) ядрах довгастого мозку і середнього мозку та в крижовому відділі спинного мозку; в) варолієвому мості і корі мозочка; г) ніжках середнього мозку; д) підкіркових ядрах.
2. Нервовими волокнами спинномозкових нервів та нервовими вузлами, які з’єднуються у ланцюги з обох боків хребта, у вегетативній нервовій системі представлена

а) периферична частина симпатичного відділу; б) центральна частина симпатичного відділу; в) периферична частина парасимпатичного відділу; г) центральна частина парасимпатичного відділу; д) периферична частина симпатичного і парасимпатичного відділів.

1. Нервовими волокнами деяких черепномозкових та крижових спинномозкових нервів, а також нервовими вузлами, які містяться біля органів, у вегетативній нервовій системі представлена

а) периферична частина симпатичного відділу; б) центральна частина симпатичного відділу; в) периферична частина парасимпатичного відділу; г) центральна частина парасимпатичного відділу; д) периферична частина симпатичного і парасимпатичного відділів.

1. Медіатор симпатичного відділу вегетативної нервової системи, який вивільняється у ефекторах (робочих органах)

а) адреналін; б) норадреналін; в) ацетилхолін; г) цитохром; д) пластоціанін.

1. Медіатор парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, який вивільняється у ефекторах (робочих органах)

а) адреналін; б) норадреналін; в) ацетилхолін; г) цитохром; д) пластоціанін.

1. До ефектів дії симпатичного відділу вегетативної нервової системи не належить

а) підвищення інтенсивності обміну; б) прискорення серцебиття; в) прискорення дихальних рухів; г) зниження порогів чутливості; д) звуження зіниць.

1. До ефектів дії парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи не належить

а) зниження інтенсивності обміну; б) сповільнення серцебиття; в) сповільнення дихальних рухів; г) підвищення порогів чутливості; д) розширення зіниць.

1. Ефектом дії парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи є

а) підвищення інтенсивності обміну; б) прискорення серцебиття; в) прискорення дихальних рухів; г) зниження порогів чутливості; д) звуження зіниць.

1. Ефектом дії симпатичного відділу вегетативної нервової системи є

а) зниження інтенсивності обміну; б) сповільнення серцебиття; в) сповільнення дихальних рухів; г) підвищення порогів чутливості; д) розширення зіниць.

1. Сукупність нервових волокон, які з’єднують ЦНС або нервовий вузол з органами і здійснюють їх іннервацію

а) нерв; б) епіневрій; в) периневрій; г) нервовий ганглій; д) нервовий корінець.

1. Зовнішня сполучнотканинна оболонка нерва

а) ендоневрій; б) епіневрій; в) периневрій; г) аневризма; д) неврома.

1. Залежно від характеру нервових волокон нерви розрізняють:

а) швидкі, середні, повільні; б) центральні, периферичні; в) рухові, чутливі, змішані; г) висхідні, низхідні; д) прямі, зворотні.

1. Кількість пар спинномозкових нервів у людини

а) 7; б) 12; в) 31; г) 44; д) 200.

1. Кількість пар шийних спинномозкових нервів

а) 4; б) 6; в) 8; г) 10; д) 12.

1. Кількість пар грудних спинномозкових нервів

а) 4; б) 6; в) 8; г) 10; д) 12.

1. Кількість пар поперекових спинномозкових нервів

а) 3; б) 5; в) 7; г) 12; д) 15.

1. Кількість пар крижових спинномозкових нервів

а) 3; б) 5; в) 7; г) 12; д) 15.

1. Кількість пар куприкових спинномозкових нервів

а) 1; б) 3; в) 5; г) 7; д) 9.

1. В організмі людини немає нервового сплетення

а) шийного; б) плечового; в) поперекового; г) крижового; д) стегнового.

1. Чутливий черепномозковий нерв (І пара)

а) нюховий; б) відвідний; в) окоруховий; г) блоковий; д) трійчастий.

1. Чутливий черепномозковий нерв (ІІ пара)

а) блукаючий; б) зоровий; в) окоруховий; г) блоковий; д) трійчастий.

1. Руховий черепномозковий нерв (ІІІ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) окоруховий; г) лицьовий; д) трійчастий.

1. Руховий черепномозковий нерв (ІV пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) блоковий; д) трійчастий.

1. Змішаний черепномозковий нерв (V пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) блоковий; д) трійчастий.

1. Руховий черепномозковий нерв (VІ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) відвідний; д) трійчастий.

1. Змішаний черепномозковий нерв (VІІ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) відвідний; д) лицьовий.

1. Чутливий черепномозковий нерв (VІІІ пара)

а) трійчастий; б) окоруховий; в) слуховий; г) відвідний; д) лицьовий.

1. Змішаний черепномозковий нерв (ІХ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) язикоглотковий; д) окоруховий.

1. Змішаний черепномозковий нерв (Х пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) блукаючий; д) окоруховий.

1. Руховий черепномозковий нерв (ХІ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) додатковий; д) трійчастий.

1. Руховий черепномозковий нерв (ХІІ пара)

а) нюховий; б) зоровий; в) слуховий; г) під’язиковий; д) лицьовий.

1. Змішаний черепномозковий нерв, який іннервує м’язи щелеп, зуби, шкіру обличчя

а) нюховий; б) зоровий; в) трійчастий; г) слуховий; д) відвідний.

1. Змішаний черепномозковий нерв, який іннервує щоки, м’язи обличчя, язик

а) нюховий; б) слуховий; в) лицьовий; г) окоруховий; д) відвідний.

1. Змішаний черепномозковий нерв, який гортань, глотку, серце, кишечник

а) нюховий; б) слуховий; в) блукаючий; г) окоруховий; д) відвідний.

1. Єдиний черепномозковий нерв, який виходить за межі черепної коробки

а) додатковий; б) блукаючий; в) зоровий; г) нюховий; д) слуховий.

1. Кількість пар черепно-мозкових нервів у людини

а) 7; б) 12; в) 31; г) 44; д) 200.

1. У нервових вузлах містяться

а) тіла нейронів; б) дендрити; в) аксони; г) клітини нейроглії; д) рецепторні клітини.

1. Тяж завдовжки до 45 см, що залягає у хребетному каналі

а) міжхребцевий диск; б) спинний мозок; в) кістковий мозок; г) хорда;

д) нервова трубка.

1. Навколо спинного мозку міститься

а) епідуральний простір; б) нейроглія; в) сполучнотканинна капсула; г) жирова тканина; д) ретикулярна тканина.

1. Оболонки спинного мозку:

а) росткова, рогова; б) сполучнотканинна, м’язова, епітеліальна; в) тверда, павутинна, м’яка; г) зерниста, пірамідальна; д) кіркова, мозкова.

1. Під павутинною оболонкою спинного мозку міститься

а) епідуральний простір; б) підпавутинний простір; в) ретикулярна формація;

г) склисте тіло; д) тверда оболонка.

1. Середня товщина спинного мозку

а) 0,5 см; б) 1 см; в) 1,5 см; г) 2 см; д) 2,5 см.

1. Рідина, що заповнює центральний канал спинного мозку

а) спинномозкова рідина; б) перилімфа; в) ендолімфа; г) склисте тіло;

д) нейроглія.

1. Порожнина всередині спинного мозку

а) гаверсовий канал; б) центральний канал; в) мозковий шлуночок; г) водопровід мозку; д) епідуральний простір.

1. Сіра речовина спинного мозку утворена

а) клітинами нейроглії; б) аксонами вставних і рухових нейронів; в) аксонами чутливих нейронів; г) тілами та дендритами вставних і рухових нейронів; д) тілами та дендритами чутливих нейронів.

1. Біла речовина спинного мозку утворена

а) мієлінізованими аксонами; б) перикаріонами та дендритами; в) клітинами нейроглії; г) пухкою сполучною тканиною; д) щільною сполучною тканиною.

1. Функції спинного мозку:

а) сенсорна, моторна; б) захисна, бар’єрна; в) рефлекторна, провідникова;

г) трофічна, дихальна; д) осморегуляторна, терморегуляторна.

1. Рефлекторна функція спинного мозку полягає у

а) формуванні штучних умовних рефлексів; б) формуванні натуральних умовних рефлексів; в) здійсненні складних рухових рефлексів; г) забезпеченні інстинктів;

д) проведенні збудження до головного мозку.

1. Провідні шляхи, які сполучають між собою спинний і головний мозок, а також різні рівні спинного мозку

а) висхідні, низхідні; б) прямі, зворотні; в) чутливі, рухові; г) аферентні, еферентні; д) анаболічні, катаболічні.

1. Задні корінці спинномозкових нервів утворені

а) аксонами чутливих нейронів; б) аксонами рухових нейронів; в) аксонами вставних нейронів; г) дендритами чутливих нейронів; д) дендритами рухових нейронів.

1. Передні корінці спинномозкових нервів утворені

а) аксонами чутливих нейронів; б) аксонами рухових нейронів; в) аксонами вставних нейронів; г) дендритами чутливих нейронів; д) дендритами рухових нейронів.

1. Аксонами чутливих нейронів, які проводять імпульси до спинного мозку, утворені

а) передні корінці спинномозкових нервів; б) задні корінці спинномозкових нервів;

в) передні роги сірої речовини; г) задні роги сірої речовини; д) спинномозкові вузли.

1. Аксонами рухових нейронів, які проводять імпульси від спинного мозку, утворені

а) передні корінці спинномозкових нервів; б) задні корінці спинномозкових нервів;

в) передні роги сірої речовини; г) задні роги сірої речовини; д) спинномозкові вузли.

1. У спинномозкових вузлах містяться тіла

а) чутливих нейронів; б) рухових нейронів; в) вставних нейронів; г) чутливих і вставних нейронів; д) рухових і вставних нейронів.

1. Тіла чутливих нейронів, які проводять імпульси до спинного мозку, містяться у

а) задніх рогах спинного мозку; б) бокових рогах спинного мозку; в) передніх рогах спинного мозку; г) білій речовині спинного мозку; д) спинномозкових вузлах.

1. Кількість корінців, якими починається спинномозковий нерв

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 5.

1. Оболонки головного мозку:

а) росткова, рогова; б) сполучнотканинна, м’язова, епітеліальна; в) тверда, павутинна, м’яка; г) зерниста, пірамідальна; д) кіркова, мозкова.

1. Корою мозочка, корою великих півкуль і ядрами у головному мозку представлена

а) біла речовина; б) сіра речовина; в) чорна речовина; г) нейроглія;

д) сполучна тканина.

1. Стовбур головного мозку утворюють відділи:

а) середній мозок, проміжний мозок, великий мозок; б) довгастий мозок, середній мозок, великий мозок; в) довгастий мозок, міст, мозочок; г) середній мозок, міст, мозочок; д) довгастий мозок, середній мозок, проміжний мозок.

1. Кількість пар черепномозкових нервів, які відходять від стовбура головного мозку

а) 4; б) 6; в) 8; г) 10; д) 12.

1. Відділ головного мозку, що є розширеним продовженням спинного мозку

а) довгастий мозок; б) мозочок; в) середній мозок; г) проміжний мозок;

д) великий мозок.

1. Пари черепномозкових нервів, ядра яких знаходяться у довгастого мозку

а) І-ІІІ; б) І-VІ; в) ІІІ-Х; г) ІV-ХІ; д) V-ХІІ.

1. Скупчення нейронів різних розмірів і форм, які розділені великою кількістю волокон, у довгастого мозку

а) ретикулярна формація; б) ромбоподібна ямка; в) сітківка; г) підкірка;

д) пучок Гісса.

1. Дуги смоктального, жувального, ковтального, слиновидільного рефлексів замикаються у ядрах

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. Дуги блювотного, чхального, кашльового, моргального рефлексів замикаються у ядрах

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. Центри дихання і серцебиття містяться у ядрах

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. Відділ головного мозку, пошкодження якого при переломі основи черепа є несумісне з життям

а) довгастий мозок; б) мозочок; в) середній мозок; г) проміжний мозок;

д) великий мозок.

1. Ядра варолієвого моста переключають нервові імпульси на

а) довгастий мозок; б) мозочок; в) середній мозок; г) проміжний мозок;

д) великий мозок.

1. Відділ головного мозку, утворений двома півкулями, що сполучені черв’яком

а) довгастий мозок; б) мозочок; в) середній мозок; г) проміжний мозок;

д) великий мозок.

1. Структура головного мозку, яка сполучає півкулі мозочка

а) міст; б) черв’як; в) мозолисте тіло; г) соскоподібне тіло; д) сірий горб.

1. Мозочок зв’язується з іншими відділами головного мозку за допомогою

а) кори; б) ретикулярної формації; в) сірого горба; г) покришки; д) ніжок.

1. Оцінка та інтеграція інформації, що надходить від м’язів, суглобів, сухожиль, вестибулярного апарату, рухових центрів кори великих півкуль відбувається у

а) довгастому мозку; б) мозочку; в) середньому мозку; г) проміжному мозку;

д) мості.

1. Відділ головного мозку, основною функцією якого є узгодження та координація рухів організму

а) довгастий мозок; б) мозочок; в) середній мозок; г) проміжний мозок;

д) великий мозок.

1. Підкіркові центри зору, слуху, м’язового тонусу містяться у ядрах

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. Покришку (дах) і ніжки розрізняють у структурі

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. У структурі середнього мозку розрізняють

а) сірий горб, соскоподібне тіло і лійку; б) покришку (дах) і ніжки; в) передні, бокові і середні роги; г) головку, тіло і хвіст; д) ромбоподібну ямку і ретикулярну формацію.

1. Структура середнього мозку, яка відповідає за відкидання голови і тулуба назад

а) червоне ядро; б) чорна субстанція; в) базальне ядро; г) сірий горб;

д) ретикулярна формація.

1. Структура середнього мозку, яка відповідає за тонус м’язів

а) червоне ядро; б) чорна субстанція; в) базальне ядро; г) сірий горб;

д) ретикулярна формація.

1. Структура середнього мозку, при порушенні функцій якої розвивається хвороба Паркінсона

а) червоне ядро; б) чорна субстанція; в) базальне ядро; г) сірий горб;

д) ретикулярна формація.

1. Вузький канал, що проходить між покришкою та ніжками середнього мозку і з’єднує порожнини третього і четвертого шлуночків

а) гаверсовий канал; б) центральний канал; в) євстахієва труба; г) водопровід мозку; д) фаллопієва труба.

1. Таламус і гіпоталамус розрізняють у структурі

а) довгастого мозку; б) мозочка; в) середнього мозку; г) проміжного мозку;

д) великого мозку.

1. У структурі проміжного мозку розрізняють

а) таламус і гіпоталамус; б) покришку (дах) і ніжки; в) передні, бокові і середні роги; г) головку, тіло і хвіст; д) ромбоподібну ямку і ретикулярну формацію.

1. У структурі гіпоталамуса розрізняють

а) сірий горб, соскоподібне тіло і лійку; б) покришку (дах) і ніжки; в) передні, бокові і середні роги; г) головку, тіло і хвіст; д) ромбоподібну ямку і ретикулярну формацію.

1. Центр больової чутливості міститься у

а) таламусі; б) гіпоталамусі; в) варолієвому мості; г) тім’яній частці кори;

д) потиличній частці кори.

1. Аналіз нервових імпульсів, що надходять від органів чуття, і переключення їх на відповідні сенсорні зони кори великих півкуль відбувається у

а) таламусі; б) гіпоталамусі; в) варолієвому мості; г) мозочку; д) довгастому мозку.

1. Ділянка головного мозку, з якою анатомічно і функціонально зв’язаний гіпофіз

а) таламус; б) гіпоталамус; в) варолієвий міст; г) тім’яна частка кори;

д) потилична частка кори.

1. Структура головного мозку, яка сполучає великі півкулі

а) міст; б) черв’як; в) мозолисте тіло; г) соскоподібне тіло; д) сірий горб.

1. Рідина, яка заповнює систему мозкових шлуночків, відтікає у

а) гаверсовий канал; б) євстахієву труба; в) фаллопієву трубу; г) пульпу;

д) підпавутинний простір.

1. Нерівності поверхні кори великих півкуль головного мозку:

а) звивини, борозни; б) піраміди, сосочки; в) вирости, ворсинки; г) частки, зони; д) зубчики, горбики.

1. Найглибші борозни кори великих півкуль головного мозку

а) лобова, тім’яна, потилична; б) бічна, центральна, потилична; в) скронева, центральна, задня; г) бічна, тім’яна, задня; д) лобова, скронева, тім’яна.

1. Найглибші борозни ділять кору великих півкуль головного мозку на частки:

а) лобову, тім’яну, скроневу, потиличну; б) передню, бічну, центральну, задню;

в) дорзальну, вентральну, латеральну; г) мозкову, кіркову; д) центральну, периферичну.

1. Кількість нейронів у корі великих півкуль головного мозку приблизно становить

а) 10⁵; б) 10⁷; в) 10⁹; г) 10¹¹; д) 10¹³.

1. Зони у корі великих півкуль головного мозку:

а) передні, центральні, бічні, задні; б) чутливі, рухові, асоціативні; в) центральні, периферичні; г) дорзальні, вентральні, латеральні; д) лобові, тім’яні, скроневі, потиличні.

1. Частка кори великих півкуль головного мозку, у якій міститься слухова зона

а) лобова; б) тім’яна; в) скронева; г) задня; д) потилична.

1. Частка кори великих півкуль головного мозку, у якій міститься зорова зона

а) лобова; б) тім’яна; в) скронева; г) бічна; д) потилична.

1. Частки кори великих півкуль головного мозку, у яких міститься зона шкірної і суглобово-м’язової чутливості

а) лобова, тім’яна; б) тім’яна, скронева; в) скронева, потилична; г) потилична, тім’яна; д) лобова, скронева.

1. Частки кори великих півкуль головного мозку, у яких міститься найбільша рухова зона

а) лобова, тім’яна; б) тім’яна, скронева; в) скронева, потилична; г) потилична, тім’яна; д) лобова, скронева.

1. Сенсорна зона, яка міститься у скроневій частці кори великих півкуль – а) слухова; б) зорова; в) смакова; г) нюхова; д) шкірної і суглобово-м’язової чутливості.
2. Сенсорна зона, яка міститься у потиличній частці кори великих півкуль

а) слухова; б) зорова; в) смакова; г) нюхова; д) шкірної і суглобово-м’язової чутливості.

1. Сенсорна зона, яка міститься у лобовій та тім’яній частках кори великих півкуль

а) слухова; б) зорова; в) смакова; г) нюхова;) шкірної і суглобово-м’язової чутливості.

1. Зони у корі великих півкуль головного мозку, які формують нервові імпульси з урахуванням минулого досвід

а) чутливі; б) сенсорні; в) рухові; г) моторні; д) асоціативні.

1. Структура головного мозку, яка є матеріальною основою психічної діяльності людини

а) довгастий мозок; б) таламус; в) гіпоталамус; г) кора мозочка; д) кора великих півкуль.

1. Структура головного мозку, яка об’єднує діяльність всієї нервової системи на умовно-рефлекторному рівні

а) довгастий мозок; б) таламус; в) гіпоталамус; г) кора мозочка; д) кора великих півкуль.

1. Структура великого мозку, що координує рухові рефлекси і вегетативні реакції організму, внаслідок чого вони відбуваються узгоджено

а) червоне ядро; б) чорна субстанція; в) базальне ядро; г) смугасте тіло;

д) бліде ядро.

1. Структура великого мозку, яка, об’єднуючись із ретикулярною формацією стовбура, спрямовує імпульси до рухових нейронів спинного мозку

а) червоне ядро; б) чорна субстанція; в) базальні ядра; г) смугасте тіло;

д) бліді ядра.

Дата добавления: 2015-11-28 | Просмотры: 663 | Нарушение авторских прав