АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Любка дволиста.

Прочитайте:
  1. Проліска дволиста.

Р- підземний. Він накопичує корисні речовини 2-4 роки. На наступній, J стадії появляються перші зелені листки, не більше 2 см, без жилкування. Середня жилка появляється тільки на наступний рік. Im наступає після 2-3 років J стану. При цьому листок росте і витягується, стає ланцетно-еліптичним. Кількість жилок збільшується до 6-8, не враховуючи центральної. У дорослому V стані кількість збільшується до 11-12 після чого не змінюється. V стан Im досягає за 3-4 роки. Ще через 1-3 роки розцвітає. В G стані перебуває 6-12 років. Як правило,цвіте з переривами 1-2 роки. В сприятливих умовах зацвітає на 7 рік після проростання, не сприятливих – на 11-14. В більшості випадків гине одразу після утворення плодів, але інколи переходить в S стан (листки стають меншими,хоча і зберігають попередню кількість жилок). В цілому живе близько 25-30 років і більше. Розмножується вегетативно.

 

Для орхідних характерний проміжок між насінням та проростком, так звана стадія протокорма, яка визначає своєрідний життєвий цикл орхідних. Деякі автори ототожнюють поняття протокарма і проростка. Т. Виноградова вважає,що після стадії протокорма-проростка наступає ювенільна стадія – підземна або наземна. А. Баталов(1998) пропонує розуміти під проростком суму двох стадій – протокорма і мікоризома (які на його думку являють собою мікосимбіотрофний первинний пагін). Критерієм ювенільного стану він вважає перехід до автотрофності.

У великому життєвому циклі обрідних можна виділити латентний, прегенеративний, генеративний та інколи синильний періоди. Тривалість великого життєвого циклу вцілому та його окремих етапів зокрема визначаються життєві форми виду та екологічні обставини в яких формується конкретна популяція. Найбільш протяжний онтогенез особин характерний для видів в яких коротка коренева система (Cypripedium calceolus, Listera ovata). Види бульбокореневих орхідних (Dactylorhiza maculata, Platanthera bifolia, Gymnadenia conopsea) живуть в середньому 20-5- років, рідше – 10р.. Стебельчастобульбовидні орхідні складаються з видів із середньою тривалістю життя (15-30 років) (Calypso bulbosa) та видів з короткою тривалістю життя (до 10 років)(Hammarbya paludosa). Найбільш короткий життєвий цикл (до 5 років) мають Corallorhiza trifida, Epipogium aphyllum.

Мінливість розмірів та кількості листків, а також жилок на листкових пластинках зменшують довжину суцвіть і число квіток характерних для всіх видів обхідних. Всі перелічені признаки являються діагностичними при виділенні онтогенетичних станів, що необхідно враховувати при дослідженнях.

 

 

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 414 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)