АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

Запорізький державний медичний університет

"Рекомендовано"

на методичній нараді

кафедра факультетської педіатрії

______________________________

зав.кафедрою професор Недельська С.М.

"___" ___________ 200....р.

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

для організації самостійної роботи студентів

IV курсу медичного факультету (за темою, що винесена тільки на самостійне опрацювання і не увійшла до плану аудиторної підготовки)

Тема: Дизметаболічні нефропатії у дітей

Склала Кляцька Л.І.

Запоріжжя 2012

1.Актуальність теми:

Широке розповсюдження ІМС у дитячої популяції в великій мірі зумовлене тими екологічними зрушеннями, що спостерігаються в останні десятиріччя: алергізація, дисбактеріоз, дизметаболічні порушення. До цього слідує додати збільшення рівня спадкових і природжених захворювань у популяції, в тому числі і ОМС. На підставі цих даних стає зрозумілою причина, чому у нинішній час розповсюджене інфікування нирок і органів сечовиділення.

Захворювання нирок, пов’язанні з порушеннями метаболізму, зустрічаються останнє десятиліття частіше, що пов’язано з впливом екологічних чинників, спадковою обтяженістю. Дисметаболічні нефропатії є фоном для формування пієлонефриту, сечеокамяної хвороби, розвитку ХНН.

Ø Нефропатія оксалатна — патологія обміну щавлевої кислоти, яка проявляється в умовах сімейної нестабільності цитомембран. Розрізняють первинну (спадкову) та вторинну (набуту) гіпероксалурію.

Ø Первинна гіпероксалурія - дефект у метаболізмі гліоксилової кислоти, який призводить до підвищеного синтезу та ниркової екскреції і щавлевої кислоти (оксалатів). Захворювання успадковується за аутосомно-рецесивним типом.

Ø Процеси кальцифікації набувають генералізованого характеру, внаслідок чого порушуються функції органів і систем, виникають нефролітіаз, гідронефроз, пієлонефрит, інтерстиціальний нефрит призводять до розвитку хронічної ниркової недостатності.

Ø Вторинна гіпероксалурія — патологія, за якої оксалати створюються в процесі обміну речовин з амінокислот (серину, гліцину, оксипроліну), аскорбінової кислоти.

Ø Локальне утворення оксалатів у нирках можливе у зв'язку з руйнуванням мембранних фосфоліпідів на грунті ішемії нирок. Морфологічно виявляють деструкцію щіточних облямівок у канальцях нефрону, лімфогістіоцитарну інфільтрацію в інтерстиції нирок

Ø Уратна нефропатія — патологія нирок, яка виникає внаслідок порушення обміну пуринів. Ураження нирок зумовлене надмірним надходженням уратів у нирки.

Ø Первинна уратна нефропатія - наслідок первинного спадково зумовленого дефекту метаболізму сечової кислоти; вторинна є ускладненням еритремії, мієломної хвороби, хронічної гемолітичної анемії, лікарської терапії тіазидовими діуретинами, цитостатичними препаратами, саліцилатами тощо.

Ø Наслідком високого ступеня насичення пуринами є зменшення розмірів нирок. Світлова мікроскопія виявляє гіаліноз клубочків, явища атрофії, дистрофії або дегенерації в канальцях, фіброз та, лімфогістіоцитарну інфільтрацію в інтерстиціальний тканині. Одночасно виявляють також класичні подагричні ураження суглобів.

Ø У міру прогресування склеротичних змін у нирках зменшується їхня концентраційна здатність, з'являються ознаки ХНН

2.Конкретні цілі:

1.Визначати етіологічні та патогенетичні фактори ДН у дітей.

2.Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину ДН у дітей.

3.Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при ДН у дітей: загальноклінічний та біохімічний аналізи крові; загальний аналіз сечі; добову сечу на солі, методи кількісного визначення формених елементів та протеїнурії; визначення бактеріурії; визначення швидкості клубочкової фільтрації; мікційну цистографію та екскреторну урографію; ехографію, радіоізотопне обстеження.

4.Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики ДН у дітей.

5. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при ДН у дітей.

7.Здійснювати прогноз життя приДН у дітей.

8.Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в дитячій нефрології.

3. Матеріали самостійної роботи.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 280 | Нарушение авторских прав