АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Біологічні бар'єри. Депонування

Після надходження лікарської речовини в кров вона перебуває у вільному або зв'язаному стані з білками плазми крові. Характерними властивостями зв'язаного препарату є:

— повільний розподіл;

— пролонгована дія;

— зменшення можливості інтоксикації препаратом;

— можливість взаємодії препаратів за місцем зв'язування. Зв'язу­вання з білками може зменшуватися при захворюваннях печінки, нирок, білковому голодуванні, ферментопатіях травного каналу; у новонароджених і людей літнього віку. Деякі препарати зв'язують­ся з певними тканинами, наприклад з жировою, тому в осіб з над­мірною масою тіла початок дії препарату сповільнюється, а трива­лість дії може подовжуватись.

Суттєвий вплив на характер розподілу мають біо­логічні бар'єри. До них належать стінки капілярів, клітинні мемб­рани, гематоенцефалічний (ГЕБ) і плацентарний бар'єри.

ГЕБ - це система, яка відокремлює нервову тканину і спинно­мозкову

рідину від крові. ГЕБ гальмує розподіл розчинних у воді препаратів.

Плацентарний бар'єр перешкоджає надходженню речовин із кро­ві організму вагітної до організму плода.

Лікарські речовини можуть депонуватися в тканинах:

- сполучній (полярні сполуки);

- кістковій (тетрацикліни);

- жировій (засоби для наркозу).

Тканина, яка зв'язується з препаратом, пролонгує його дію.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 394 | Нарушение авторских прав