АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Шифр МКХ-10 - О75.1

Прочитайте:
  1. Класифікація МКХ-10
  2. Шифр МКХ-10 - О.24.4
  3. Шифр МКХ-10 Е.10-Е.14
  4. Шифр МКХ-10 – О80
  5. Шифр МКХ-10: О60
  6. Шифр МКХ-10: О80

Геморагічний шок – гостра серцево-судинна недостатність, обумовлена невідповідністю об’єму циркулюючої крові ємності судинного русла, яка виникає внаслідок крововтрати, та характеризується дисбалансом між потребою тканин у кисні та швидкістю його реальної доставки.

Небезпека розвитку геморагічного шоку виникає при крововтраті 15 - 20% ОЦК (0,8 – 1,2% від маси тіла) або 750 - 1000 мл. Кровотеча, яка перевищує 1,5% від маси тіла або 25-30% від ОЦК (≈ 1500 мл) вважається масивною.

Чинники ризику виникнення геморагічного шоку в акушерстві:

1. Патологічний преморбідний фон:

- гіповолемія вагітних;

- уроджені вади гемостазу;

- набуті порушення гемостазу.

2. Кровотечі в ранні строки вагітності:

- аборт;

- позаматкова вагітність;

- пухирний занос.

3. Кровотечі в пізні строки вагітності або в пологах:

- передчасне відшарування плаценти;

- передлежання плаценти;

- розриви матки;

- емболія навколоплодовими водами.

4. Кровотечі після пологів:

- гіпо- або атонія матки;

- затримка плаценти або її фрагментів;

- розриви пологових шляхів.

Таблиця 1. Класифікація геморагічного шоку за клінічним перебігом і ступенем тяжкості (Чепкий Л.П. та співавт., 2003)

Ступінь тяжкості шоку Стадія шоку Об’єм крововтрати
% ОЦК % маси тіла
  Компенсований 15 – 20 0,8 – 1,2
  Субкомпенсований 21 - 30 1,3 – 1,8
  Декомпенсований 31 – 40 1,9 – 2,4
  Необоротний > 40 > 2,4
         

Таблиця 2. Критерії тяжкості геморагічного шоку.

Показник Ступінь шоку
         
Об’єм крово-втрати   ≈ мл < 750 750–1000 1000-1500 1500-2500 > 2500
% маси тіла < 0,8 0,8 – 1,2 1,3 – 1,8 1,9 – 2,4 > 2,4
% ОЦК < 15% 15 – 20% 21 – 30% 31 – 40% > 40%
Пульс, уд/хв < 100 100 – 110 110 – 120 120 – 140 >140 або < 40*
Систолічний АТ, мм.рт.ст N 90 – 100 70 – 90 50 - 70 < 50**
Шоковий індекс 0,54 – 0,8 0,8 – 1 1 - 1,5 1,5 – 2 > 2
ЦВТ, мм.вод.ст 60 - 80 40 - 60 30 - 40 0 – 30 ≤ 0
Тест „білої плями” N (2 с) 2 – 3 с > 3 c > 3 c > 3 c
Гематокрит л/л 0,38 – 0,42 0,30 - 0,38 0,25 – 0,30 0,20 – 0,25 < 0,20
Частота дихання за хв.. 14 – 20 20 – 25 25 – 30 30 – 40 > 40
Швидкість діурезу мл/год   30 – 50 25 – 30 5 – 15 0 - 5
Психічний статус Спокій Незначне занепокоєння Тривога, помірне занепокоєння Занепокоєння, страх або сплутаність свідомості Сплутаність свідомості або кома

Примітка: * - на магістральних артеріях; ** - за методом Короткова, може не визначатися

 

Труднощі визначення об’єму крововтрати в акушерстві обумовлені значною гемодилюцією витікаючої крові амніотичною рідиною, а також приховуванням великої кількості крові у піхві або порожнині матки.

Для орієнтовного визначення об’єму крововтрати у вагітних можливе використання модифікованої формули Moore:

КВ = М ∙ 75 · Htвих - Htф

Htвих

Де: КВ – крововтрата (мл); М – маса тіла вагітної (кг); Htвих – вихідний гематокрит хворої (л/л); Htф – фактичний гематокрит хворої (л/л).

Артеріальна гіпотензія вважається пізнім та ненадійним клінічним симптомом акушерського геморагічного шоку. Завдяки фізіологічній гіперволемічній аутогемоділюції у вагітних АТ може залишатися незмінним до тих пір, доки об’єм крововтрати не досягне 30%. Компенсація гіповолемії у вагітних проходить, в першу чергу, за рахунок активації симпатоадреналової системи, що проявляється вазоспазмом та тахікардією. Рано приєднується олігоурія.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 520 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)