 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Ключиця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук
Ключи́ця (лат. clavicula — «ключик») — у людській анатомії — S-подібно зігнута невелика трубчаста кістка у поясі верхніх кінцівок, з тілом і двома кінцями: лопатковим (акроміальним) та грудинним. З'єднує лопатку з грудною кісткою плечового поясу — на обох кінцях є суглобові поверхні для сполучення (відповідно) з ключичною вирізкою рукоятки грудної кістки та акроміальним відростком лопатки. Ключиця ніби відсовує плечовий суглоб на периферію тіла, забезпечуючи свободу рухів руки. Українська назва ключиці походить від способу руху цієї кістки навколо своєї осі в момент підняття плеча, який нагадує рух ключа в замку́. Ключиці є в багатьох чотириногих тварин, які використовують передні кінцівки для хапання або брахіації, і рудиментарні або відсутні в чотириногих, які використовують передні кінцівки для опори або бігу. [ред.] Література
[ред.]Лопатка Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Лопатка (значення).
Лопатка ліва, вигляд спереду
Лопатка ліва, вигляд ззаду Лопа́тка (лат. scapula) — кістка поясу верхніх кінцівок, яка забезпечує з'єднання плечової кістки з ключицею. В людини це плоска кістка приблизно трикутної форми. В лопатці розрізняють:
Передня поверхня трохи ввігнута і представляє собою підлопаткову ямку, яка слугує місцем прикріплення підлопаткового м'язу. Задня поверхня лопатки випукла, розділена горизонтальним кістковим виступом — лопатковою остю (spina scapularis) — на надостну та підостну ямки. Ость починається від медіального краю лопатки, поступово підвищується, йде до латерального кута, де закінчується акроміоном, на верхівці якого міститься суглобова поверхня для з'єднання з ключицею. Поблизу основи акроміону також на латеральному куті є ввігнутість — суглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis або ґленоїд). Сюди приєднується головка плечової кістки. Лопатка також з'єднується з ключицею акроміально-ключичним суглобом. Інший гачкоподібний виступ — дзьобоподібний відросток (processus coracoideus) відходить від верхнього краю лопатки, а його закінчення слугує точкою прикріплення кількох м'язів.
[ред.]Груднина Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. (Перенаправлено з Грудина) Перейти до: навігація, пошук
Грудна клітка людини
Грудина людини Груднина, грудна кістка (лат. Sternum) — плоска кістка у якої виділяють: руків'я (manubrium sterni) - найширша верхня частина, шийку, тіло (corpus sterni) і мечоподібний відросток (processus xiphoideus). На середині краніального краю рукоятки є яремна вирізка, по боках якої є ключичні вирізки для прикріплення ключиць. На латеральних краях рукоятки є вирізки для 1-ої пари ребер та верхніх країв 2-ої. Тіло грудини розширяється донизу, на його вентральній поверхні є чотири шорсткі лінії — сліди зрощення чотирьох окремих сегментів грудини. По краях тіла є вирізки для 2-7-ої пар ребер. Мечоподібний відросток вирізок не має. У новонародженої дитини грудина складається із 4-5 окремих частин, сполучених між собою прошарками хрящової тканини. У віці 17-18 років починається зрощення знизу вгору і завершується воно у віці 30-35 років. У чоловіків грудина довша, ніж у жінок. [ред.]Справжні ребра Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Справжні ребра (лат. costae verae) Так називаються 1-7 пари ребер через те, що кріпляться до груднини безпосередньо.
[ред.]Мечоподібний відросток Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук
Мечоподібний відросток Мечоподібний відросток (лат. processus xiphoideus) — нижня складова груднини. Верхнім кінцем фіксований до тіла груднини. Мечоподібний відросток найчастіше має трикутну форму і закінчується тупим або розщепленим кінцем.
Грудна клітка [ред.] Література
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук (лат. costae spuriae). Так називаються 8, 9 та 10 пари ребер через те, що прикріплюються до груднини не безпосередньо, а за допомогою хряща. [ред.] Див. також
Хребет Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. (Перенаправлено з Хребет (анатомія)) Перейти до: навігація, пошук
Хребет людини
Відділи хребта людини: Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Хребет (значення). Хребе́т, також Хребетний стовп (лат. collumna vertebralis) — частина скелета, яка є головною віссю та опорою тіла. Хребетний стовп виконує опорну (предає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисну (захищає спинний мозок) і рухову функції (повертає тулуб).
[ред.] Будова Хребет складається з хребців, кількість яких різна в різних груп хребетних. Простягається від голови до кінця хвоста (у безхвостих хребетних, наприклад в людини — до хвостової кістки). Хребет поділяють на 5 відділів:
[ред.] Ссавці Шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребцями (винятком є лише деякі тропічні види, як-от лінивці, що мають 6-10 хребців). Якою б не була довжина шиї — довгою, як у жирафа, або майже невираженою, як у крота чи дельфіна, — кількість шийних хребців у цих видів тварин однакова, різна тільки їхня довжина. До хребців грудного відділу приєднані ребра, які разом з грудиною утворюють грудну клітку. Хребці поперекового відділу масивні й на відміну від плазунів мають лише зачатки ребер. Хребці крижового відділу зростаються між собою. До крижів приростають кістки таза. Довжина хвостового відділу залежить від кількості хребців, які входять до його складу (від трьох до кількох десятків). [ред.] Людина Найчастіше є така кількість хребців у різних відділах хребта: шийних — 7 позначаються літерою C (cervix — шия), грудних — 12 (Th — thorax — груди), поперекових — 5 (L — lumbalis — поперек), крижових — 5 (S — sacralis — крижовий), куприкових — 4-5 (Co — coccygeus — куприк). Таким чином, всіх хребців є 33-34. З них 24 вільні (шийні, грудні, поперекові), а 9-10 — зрослись у крижову і куприкову кістки. Хребетний стовп людини виконує такі функції: опорну, захисну (захищає спинний мозок) і рухову. Він здійснює такі рухи: навколо горизонтальної осі — згинання (160°) і розгинання (145°); навколо сагітальної осі — відведення і приведення, тобто нахили вбік (165°); навколо вертикальної осі — скручування (120°). Найбільш рухомим є шийний і поперековий відділи. Хребетний стовп має 3-подібну форму. У нього розрізняють 4 вигини: два вперед — лордози (шийний і поперековий), два назад -кіфози (грудний, крижовий). Вигини хребта забезпечують йому ресорну функцію. Вони сформувались у зв'язку з вертикальним положенням тіла людини. Вікові особливості вигинів. У новонародженої дитини уже помітний грудний кіфоз. З початком утримування дитиною голови формується шийний лордоз (3-4 місяці), а поперековий лордоз — з моменту стояння. Грудний кіфоз починає формуватись, коли дитина починає сидіти. Чітко помітні вигини хребта у 5-6 років. Завершується формування вигинів до 18-20 років. Від величини вигинів залежить постава людини. У дітей молодшого шкільного віку (зустрічається і в дошкільнят) можуть сформуватись вигини хребта у вертикальній площині, тобто: вліво, або вправо; одночасно і вліво і вправо (двосторонні). Такі вигини називаються сколіозами. Сколіози розвиваються в зв'язку з асиметричним положенням тіла дитини, асиметричним напруженням м'язів і їх втомою. Для корекції постави і усунення сколіозів розроблені вправи, з якими студенти знайомляться в практичних курсах і в курсі лікувальної фізкультури. [ред.] Шийний відділ Шийний відділ хребта — перший відділ хребта, який підтримує голову. Позначаються буквою C (cervix — шия). Наприклад, атлас, перший хребець, позначається «C-1»). У вимерлого плезіозавра Elasmosaurus було 46 шийних хребців. Хребці цього відділу називаються Vertebrae cervicales. [ред.] Земноводні У всіх земноводних є лише 1 хребець. [ред.] Плазуни Шийний відділ утворений різною кількістю (але не менше 8) рухомо з'єднаних між собою хребців. Череп за допомогою одного потиличного виросту з'єднується з шийним відділом хребта, що забезпечує рухливість голови у вертикальній площині. [ред.] Ссавці Шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребцями (винятком є лише деякі тропічні види, як-от лінивці, що мають 6-10 хребців). [ред.] Людина Шийні хребці людини мають невеликі розміри і круглий отвір в кожному із поперечних відростків. Ці отвори утворюють канал для хребтової артерії, яка несе кров до головного мозку. Тіла шийних хребців не високі і їх форма наближається до прямокутної. Довжина остистих відростків збільшується від 2-го до 7-го. Кінці відростків роздвоєні (крім 7-го, у якого він найдовший). В зв'язку з прямоходінням значно змінені 1-й (атлант) та 2-й (епістрофей) хребці. З'єднується з черепом двома суглобами: атланто-потиличним та атланто-елістрофейним. В людини складається з 7 хребців. Два хребці — атлас і епістрофей мають відмінну будову від інших.;Особливості будови всіх інших шийних хребців:
[ред.] Грудний відділ Грудний відділ — другий відділ хребта і його хребці позначаються Th (thorax — груди). Хребці цього відділу називаються Vertebrae thoracicae. [ред.] Ссавці До хребців грудного відділу приєднані ребра, які разом з грудиною утворюють грудну клітку. [ред.] Людина Особливості будови грудних хребців:
Дивіться також ребра (про з'єднання з грудними хребцями). [ред.] Поперековий відділ Поперековий відділ — 3 відділ хребта, який позначається буквою L (lumbalis — поперек). Хребці відділу називаються Vertebrae lumbales. [ред.] Плазуни У плазунів до хребців грудного відділу прикріплюються ребра, які, з'єднуючись із грудиною, утворюють грудну клітку (крім змій, у яких вони закінчуються вільно). [ред.] Ссавці Хребці поперекового відділу масивні й на відміну від плазунів мають лише зачатки ребер. [ред.] Людина Особливості будови поперекових хребців:
[ред.] Крижовий відділ Крижовий відділ — 4 відділ хребта, який позначається S (sacralis — крижовий). Хребці цього відділу називаються Vertebrae sacralis. [ред.] Ссавці Хребці крижового відділу зростаються між собою. До крижів приростають кістки тазу. [ред.] Людина Крижові хребці зрослись і утворили крижову кістку пірамідальної форми, яка основою повернута до поперекових хребців. [ред.] Куприковий відділ Куприковий відділ — 5 відділ хребта, який позначається Co (coccygeus — куприк). Хребці цього відділу називаються Vertebrae coccygeae. [ред.] Ссавці [ред.] Людина Куприкові хребці зрослись і утворили куприкову кістку. [ред.] Хвостовий відділ Хребці цього відділу називаються Vertebrae caudales. [ред.] Кількість хребців Найбільша кількість хребців у змій: до 435. Вимерла гігантська змія Archaeophis proavus мала 565 хребців. Осьовий скелет акул має близько 400 хребців. Найменше хребців є в жаб — 9. В людини 33-34 хребці. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 558 | Нарушение авторских прав |
