АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ІРИДОЦИКЛІТ.

ЛЕКЦІЯ № 6.

ТЕМА: ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИННОЇ ОБОЛОНКИ.

Це здебільшого її запалення – увеїти. Крім запальних процесів досить рідко зустрічаються пухлини, а також природжені аномалії судинної оболонки.

 

 

ЗАПАЛЕННЯ СУДИННОЇ ОБОЛОНКИ.

Відповідно до анатомічного поділу увеїти поділяються на запалення переднього відділу судинної оболонки – іридоцикліт і заднього відділу – хоріоїдит. Окремо виділяють запалення всіх внутрішніх оболонок ока – ендофтальміт.

Причини: практично завжди ендогенного походження. У виникненні увеїтів велике значення мають загальні гострі і хронічні процеси (туберкульоз, сифіліс, токсоплазмоз, ревматизм), а також фокальна інфекція (карієс зубів, хронічні тонзиліти, гайморити). Увеїти можуть виникати також на тлі багатьох неінфекційних захворювань (хв. Бехчета, саркоїдоз).

За перебігом увеїти поділяють на гострі і хронічні.

 

ІРИДОЦИКЛІТ.

Іридоцикліт – це захворювання райдужки та війкового тіла.

Гострий іридоцикліт є типовим захворюванням, яке формує картину червоного болючого ока.

Скарги: біль, почервоніння ока, часто – затуманення зору.

При огляді: навколо рогівки – вінчик розширених глибоких судин, райдужка набрякла, нерідко зміненого кольору. Зіниця звужена. Дуже характерною ознакою іридоцикліту є задні синехії – це спайки між краєм зіниці і кришталиком, внаслідок яких зіниця розширюється нерівномірно, інколи стає зіркоподібної форми. У важких випадках зіниця може повністю прирости до кришталика (зрощення зіниці). У ділянці зіниці може також утворитися щільна фібринна плівка – зіниця заростає (зарощення зіниці). На задній поверхні рогівки за допомогою щілинної лампи можна помітити преципітати – це відкладання форменних елементів білої крові і запальних клітин. Преципітати відкладаються у нижньому відділі рогівки у формі трикутника. При важкому перебігу у п/к спостерігається ексудат, який осідає на дні п/к і формує гіпопіон. Під час пальпації в ділянці війкового тіла спостерігають болючість. У зв´язку з порушенням секреції в/о рідини епітелієм війкового тіла ВОТ може знижуватися або інколи підвищуватися.

Хронічний іридоцикліт має менш виражену клінічну картину. Хворі не скаржаться на біль ока, єдиною скаргою є затуманення зору. Характерними особливостями є великі “сальні” преципітати, старі плоскі задні синехії, інколи – атрофія райдужки. Часто призводить до розвитку вторинної глаукоми.

Диф. діагностика: кон´юнктивіт, кератит.

Лікування:

1. встановлюєм причину і якщо вдається проводим специфічне лікування.

2. Обов´зково мідріатики: 1% р-н атропіну, 1% р-н мезатону, 1% р-н тропікаміду, мідрацил.

3. Кортикостероїди в інстиляціях, субконяюнктивальних і парентеральних ін´єкціях.

4. Якщо встановлена інфекційна етіологія, то призначаєм а/б субкон´юнктивально і парентерально.

5. Для загального лікування – антигістамінні, десенсибілізуючі та протизапальні препарати нестероїдного ряду, вітаміни.

6. При підвищенні ВОТ – діакарб по 1 табл. 1-2 рази на день.

 

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 411 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)