АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Внутрішня будова довгастого мозку

Прочитайте:
  1. D. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  2. E. - Бічний ріг сірої речовини спинного мозку на рівні СVIII – ThI.
  3. E. - Зарощення водопроводу головного мозку.
  4. E. - Кутова закрутка тім’яної частки великого мозку.
  5. I. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  6. N. У нижніх горбиках покрівлі середнього мозку
  7. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  8. Анатомічна будова кістки
  9. Анатомія головного мозку
  10. Анатомія спинного мозку

В довгастому мозку (як і в спинному мозку) розрізняють сіру та білу речовину. Сіра речовина представлена ядрами:

1) оливне ядро (nucleus olivaris) - лежить в оливі, складається з
інтернейронів, має зв'язок з мозочком, разом з мозочком відповідає за
рівновагу;

2) ніжне ядро (nucleus gracilis) і клиноподібне ядро (nucleus cuneatus) лежать в однойменних горбках, складаються з дейтеронейронів; функція їх полягає в передачі пропріоцептивної інформації (м'язово-суглобового чуття) у
проміжний мозок, зокрема в таламус, а також у мозочок;

3) сітчастна речовина (formatio reticularis) - знаходиться в задній частині
довгастого мозку, складається з інтернейронів, відростки яких сплітаються у
вигляді сітки, виконує наступні функції:

- об'єднує різні ядра у функціональні центри (центр кашлю, чихання і т.д.);

- активізує кору, готує ії для сприйняття специфічної інформації;

- з діяльністю сітчастої речовини пов'язують зміну активного і пасивного стану людини;

4) ядра ІХ, Х, ХІ, ХІІ пар черепних нервів

ІХ Х ХІ ХІІ
Язикогорловий (nervus glossopharyngeus) Блукаючий (nervus vagus) Додатковий (nervus accessorius) Під’язиковий (nervus hypoglossus)

 


Соматомоторні (рухові) ядра - утворені мотонейронами, отримують імпульс з кори головного мозку по кірково-ядерному шляху:

Двояке ядро (nucleus ambiquus) Двояке ядро (nucleus ambiquus) Двояке ядро (nucleus ambiquus), ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) Ядро підязикового нерва (nucleus nervi hypoglossi)

Вегетативні (парасимпатичні) ядра - утворені інтернейронами

Нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatoris inferior) Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi)    

Соматосенсорні (чутливі) ядра - утворені дейтеронейронами, отримують інформацію від протонейронів, які лежать у чутливих вузлах черепних нервів

Ядро одинокого шляху ІХ (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли цього нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору Ядро одинкого шляху Х (nucleus tracti solitarii); чутливі вузли нерва – верхній і нижній (ganglion superius et inferius) – лежать біля яремного отвору    

Біла речовина довгастого мозку представлена шляхами. Найважливішими утворами білої речовини довгастого мозку є:

1) піраміди довгастого мозку (pyramides medullae oblongatae), утворені аксонами дейтеронейронів кори головного мозку - кірково-спинномозковий шлях (tractus cortico-spinalis). На межі зі спинним мозком 5/6 пірамід перехрещуються і утворюють перехрестя пірамід (decussatio pyramidum) - переднє рухове (вентральне моторне) перехрестя. Перехрещені аксони спускаються далі по латеральних канатиках спинного мозку, а неперехрещені - по передніх канатиках спинного мозку.

2) медіальні петлі (lemniscus medialis) - представлені аксонами дейтеронейронів ніжного та клиноподібного ядер - цибулино-таламічний шлях (tractus bulbo-thalamicus). Петлі перехрещуються, утворюючи перехрестя петель (decussatio lemniscorum) - заднє чутливе (дорсальне сенсорне) перехрестя.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 491 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)