АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Відмінності соматичного нервового волокна від вегетативного

З анатомо-функціонального погляду нервову систему умовно розділяють на:

1) соматичну

2) вегетативну.

Вегетативна або автономна нервова система інервує гладенькі м`зи усіх органів, серце, залози, в тому числі і ендокринні, процеси обміну в усіх органах і тканинах, тобто відповідає за нервову регуляцію внутрішнього середовища організму. Вплив вегетативної нервової системи на функції органів і систем, як правило не знаходиться під контролем сівдомості. В цьому і полягає основна відмінність вегетативної нервової системи від соматичної системи, яка інервує в основному тіло - сому, а саме шкіру, скелетні м`язи.

Отже, соматична нервова система забезпечує реалізацію аферентних і еферентних зв`язків організму з оточуючим середовим і у більшості випадків керується свідомістю людини.

Необхідно підкреслити, що вегетативна і соматична нервова системи знаходяться у тісній взаємодії. А саме, їх нервові центри, особливо на рівні стовбура і півкуль головного мозку неможливо розділити морфологічно. Однак периферійні відділи цих двох систем повністю відрізняються.

Крім того, є відмінності у будові соматичної та вегетативної нервової систем. Зокрема англійський фізіолог Дж. Ленглі встановив, що соматична інервація здійснюється однонейронним шляхом - тіло нейрона лежить у центральній нервовій системі, а її відросток виходить на периферію і досягає ефекторного органа (скелетного м`яза). А шлях вегетативної інервації представлений двома нейронами, перший з яких знаходиться у центральній нервовій системі, а інший - у периферійному ганглії, що і лежить в основі значно більшої її незалежності від центральної нервової системи порівняно із соматичною.

Анатомічно вегетативна нервова система людини представлена ядрами, які лежать в спинному і головному мозку, нервовими гангліями або вузлами і нервовими волокнами.

Периферійна нервова система

^ У периферійній частині вегетативної нервової системи виділяють

три відділи:

1) симпатичний;

2) парасимпатичний;

3) ентеральний або інтрамуральний.

Анатомічню основою функцій вегетативної нервової системи є

дуга автономного рефлекса, яка складається з трьох ланок:

1) чутливого нейрона (прегангліонарного);

2) асоціативного (вставного);

3) ефекторного нейрона (постгангліонарного).

Нейрони, аксони яких направляються до гангліїв називаються прегагліонарними, їх тіла лежать у спинному мозку і стовбурі мозку. Друга ланка автономної вегетативної дуги це скупченням нейронів у бічних рогах спинного мозку (асоціативна ланка), відростки яких віходять із спинного мозку у складі вентральних корінців, йдуть до вузлів симпатичного стовбура, де переключаються на постгангліонарні волокна. Кінцеві симпатичні і парасимпатичні нейрони знаходяться за межами центральної нервової системи - це постгагліонарні нейрони. Їх тіла лежать у вегетативних гагліях (вузлах), а їх аксони виходять із гангліїв і йдуть до органів, які вони інервують.

Периферійні нервові вузли (ганглії) розділяють на:

1) паравертебральні (розташовані біля хребта);

2) преветебральні (розташовані поблизу внутрішніх органів);

3) інтрамуральні (розташовані у стінках внутрішніх органів);

Виділяють ряд відмінностей між симпатичною та парасимпатичною нервовою системам:

- центральні структури парасимпатичної нервової системи розміщені у трьох віддалених ділянках мозку, які до того ж розташовані далеко від симпатичного центра;

- парасимпатичні волокна іннервують тільки певні ділянки тіла, які містять, крім того, волокна симпатичної та інтрамуральної нервової систем;

- прегангліонарні волокна парасимпатичної нервової системи є значно довшими ніж симпатичної нервової системи, а постгангліонарні нейрони розташовані поблизу або ж у товщі ефекторних органів.

Центральні відділи парасимпатичної нервової ситеми розташовані у середньому, довгастому мозку і у куприковому відділі спинного мозку. У середньому мозку центром парасимпатичної нервової системи є ядро, розташоване поблизу передніх горбів чотиригорбикового тіла на дні сильвієвого водопроводу.

Необхідно підкреслити, що найголовнішою ланкою чутливих шляхів парасимпатичної нервової системи є блукаючий нерв.

Отже, симпатична нервова система - це система тривоги або “захисту”, система мобілізації резервів, необхідна для взаємодії організму з середовищем, що забезпечується швидким включенням у реакцію багатьох органів і систем. Саме тому симпатичні ганглії розташовані далеко від інервуємих органів і характеризуються здатністю до мультиплікації імпульсів, що забезпечує швидку і поширену реалізацію впливу. Симпатичні імпульси активують діяльність мозку, мобілізують захисні реакції і процеси терморегуляції, механізми згортання крові, імунні реакції. Збудження симпатичної нервової системи - обов`язкова умова емоційного стану і напруження, вона також є початковим ланцюгом гормональних реакцій стресу.

На відміну від цього парасимпатична і мета симпатична нервова система забезпечують гомеостатичний стан організму.

Регуляція і кординація діяльності вегетативної нервової системи здійснюється за участю кори великих півкуль головного мозку. У гіпоталамусі розташовані ядра, які по-різному впливають на діяльність вегетативної нервової системи. Так велика кількість досліджень показала, що стимуляція задніх ядер гіпоталамуса супроводжується ефектами аналогічними подразненню симпатичної нервової системи. Стимуляція групи передніх ядер гіпоталамуса - до подразнення парасимпатичної нервової системи.

В симпатичній нервовій системі передача збудження з прегангліонарних на постгангліонарні нейрони здійснюється в основному за допомогою медіатора ацетилхоліну, а на ефекторний орган - за допомогою норадреналіну. В парасимпатичній нервовій системі в обох ланцюгах передача збудження здійснюється за участю ацетилхоліна. В метасимпатичній нервовій системі взаємодіють обидва ці медіатори, а також в ефекторній частині ланцюга збудження може передаватись за участю сератоніна або й АТФ.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 826 | Нарушение авторских прав