АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Об'єкт родів, родові шляхи та родові виганяльні сили

Роди є результатом взаємодії трьох компонентів: плода, родових шляхів і родових виганяльних сил.

1. Плід як об'єкт родів має три ділянки тіла, які затруднюють роди: голова, плечовий і тазовий пояси. У період родів плід має такі просторові характеристики по відношенню до материнського організму:

— положення (situs) — відношення поздовжньої осі тіла плода до по­здовжньої осі тіла матері. Нормальне — поздовжнє; анормальні — поперечне і вертикальне.

— передлога (передлежання) (praesentatio) — відношення крупної анатомічної ділянки тіла плода до входу в тазову порожнину. Нормальна – передня, або головна (зустрічається за Г. М. Калиновським у корів у 86% пологів) і задня або тазова (складає 9 %,, а за даними А. Г. Нежданоїне більше 5 %). Пологи у передній передлозі бувають при народженні лошат і близько 50 % поросят, цуценят і кошенят. Анормальні: спинна, бокова, черевна.

— позиція (positio) — відношення спини, поперека та крижа плода до черевних стінок матері. Нормальна — верхня (дорсальна), анормальні – нижня (вентральна), бокова (права або ліва).

— членорозміщення (членорозташування) (habitus) — відношення кінцівок, голови і хвоста плода до його тулуба. Нормальне членорозміщення при передній передлозі: передні кінцівки розпрямлені, знаходяться паралельно одна одній у родових шляхах, голова лежить на кінцівках;задній передлозі: розпрямлені тазові кінцівки знаходяться в родових шляхах, а хвіст — поміж ними.

Кожне акушерське втручання починається з встановлення положення, передлоги, позиції і членорозміщення плода. Передні кінцівки легко пізнати шляхом ідентифікації колінця (зап'ястного суглоба), яке виявляється спочатку промацуванням кісток п'ястка, а потім встановлені того, що воно розташоване між путовим і ліктьовим суглобами. Останній визначається за ліктьовим відростком. Треба також упевнитися в те що виступаючі кінцівки є передніми і належать одному плоду, передній передлозі у верхній позиції підошовна поверхня копитець завжди направлена вниз. Задню передлогу розпізнають після промацування крупу і хвоста, а тазові кінцівки відрізняють шляхом пальпації верхівки п'яткової кістки і за відсутністю суглоба між скакальним і путовим суглобами. При задній передлозі у верхній позиції підошов поверхня копитець направлена вгору.

Плід швидше займає необхідне для його виведення розміщення у тварин, які народжують повторно, ніж у тих, які мають перші пологи.

Важливе також визначення життєздатності плода. її розпізнають за наявністю спонтанних або ініційованих рухів тіла і кінцівок плода; крім цього, при головній передлозі — за відповідними реакціями на подразнення ротової порожнини, язика і глотки (стискування при введенні пальця у ротову порожнину), очних яблук (обертальний рух); при задній передлозі — за стискуванням ануса при введенні пальця і за пульсації пупкової артерії при пальпації пуповини.

2. Родові шляхи складаються з м'яких пологових шляхів, до відносяться канал шийки матки, піхва, переддвер'я піхви, статева щілина і кістково-зв'язкової основи таза.

Таз самки утворює родовий канал, по якому проходить плід під час народження. Кістки таза самки відрізняються від кісток таза самця • що вони тонші, гладенькі, не такі масивні, не утворюють лобкового бугра (потовщення на краніальній ділянці тазового зрощення, властиве для самців) але формують об'ємнішу тазову порожнину і загалом ширший таз. Кістковий таз має дно, склепіння і бокові стінки. Дно таза утворене парними лобковими і сідничними кістками; склепіння — крижовою кіст­кою і першими хвостовими хребцями; бокові стінки — клубовими кістками і широкими зв'язками таза lig. sacrotuberale latum, які йдуть від краю крижової кістки до гребеня вертлюгової впадини (панівки) і до сіднич­них горбів.

Кістки таза з'єднані між собою симфізом — хрящовою тканиною, в якій є незначна порожнина, що забезпечує еластичне розходження тазових кісток і збільшення об'єму таза у період родів, а крижова кістка міцно з'єднується з горбами сідничних кісток могутніми і широкими крижово-сідничними зв'язками lig. sacroiliaca. Вони прикріпляються на верхньому крижовому гребеневі, починаючись зразу за крижово-клубовим сугло­бом і простираючись до верхнього краю клубової кістки і до сідничного горба. Ці зв'язки формують найбільшу частину стінки таза, дають відга­луження на вульву та на чисельні дуже сильні м'язи. Таким чином, вона прикриває задню частину тазової порожнини і грає роль справжнього м'яза, здатного розслаблятися у період родів щоб забезпечити макси­мальне розширення таза. Фізіологічне розслаблення крижово-сіднич­них зв'язок сповіщає про наближення родів, а патологічне розслаблення буває при крижово-клубовій десморексії.

По здухвинній вирізці крижово-сідничної зв'язки проходить здух­винний нерв, котрий може затискуватися у цій ділянці об край клубо­вої кістки, що призводить до залежування тварини після родів.

1 Вхід до тазової порожнини (apertura pelvis cranialis) — обмежова-ний термінальною лінією, яка проводиться від мису крижа через крила клубової кістки, клубоволобкові підвищення до лобкового зрощення. У різ­них тварин має різний нахил відносно горизонтальної площини і дна таза. Вхід до таза має верхній, середній і нижній поперечні діаметри, верти­кальний діаметр, а також лівий і правий косі діаметри.

Верхній поперечний діаметр — відстань між крилами крижової кістки (у кобили 20-24 см, у корови 20-22 см).

Середній поперечний діаметр — відстань між горбками малих попе­рекових м'язів на клубових кістках (у кобили — 20-22 см, у корови — 18-20 см).

Нижній поперечний діаметр — відстань між клубово-лобковими підвищеннями (eminentia iliopectinea). У кобил — 16-18 см, у корів — 12-15 см.

Вертикальний діаметр (d. conjugata vera) — відстань між переднім краєм тазового зрощення і кістковим мисом крижової кістки (promonto-^rjum). У кобили - 18-20 см, у корови - 23-25 см.

Два крижово-клубові косі діаметри (лівий і правий) — від зовнішнього краю крижово-клубового суглоба до протилежного клубово-лобкового гребеня. Ці два діаметри мають другорядне значення.

При нормальних родах верхній поперечний діаметр відповідає в залежності від передлоги плечовому або кульшовому суглобам плода,; як нижній поперечний діаметр відповідає ліктьовому або колінному суглобам.

2. Вихід з тазової порожнини (apertura pelvis caudalis) — обмежований сідничною дугою, задніми краями широких зв'язок таза і м'язами. Він закритий задньою стінкою таза (diaphragma pelvis), через яку проход пряма кишка і піхва. Ця діафрагма розміщена над задніми краями сідв них кісток на рівні з'єднання піхви з переддвер'ям піхви. Вона створена в основному м'язами промежини і ануса. Вихід з тазової порожнини характеризується такими розмірами:

—середній поперечний діаметр (відстань між виступами сідничних остей); у кобил становить 18 см, у корів — 16-18;

—нижній поперечний діаметр (відстань між внутрішніми красідничних горбів) у кобил — 12 см, у корів — 18 см;

— висота виходу з таза (відстань між заднім краєм тазового зрощенням і каудальним кінцем крижової кістки) у кобил —18 см, у корів — 20-221

При родах дуже важливим є передній вертикальний діаметр (diameter verticalis) — перпендикуляр від переднього краю тазового зрощення до верхньої стінки таза (у кобил — 17 см, у корів — 18-20 см) і косий вертикальний діаметр (conjugata diagonalis) — лінія від заднього кінця тазового зрощення до мису крижа (promontorium) — у кобил – 28-30 см, у корів - 28-32 см.

Найвужчим місцем тазової порожнини є поперечний діаметр. Збільшення цього діаметра можливе за рахунок рухливості крижа у криже клубовому суглобі, яка появляється перед пологами. Розширенню та порожнини у цьому напрямку сприяє косе розміщення входу до тази порожнини.

Перечислені виміри використовуються у пельвіметрії (наука розміри таза). Вони частіше проводяться вручну при ректальному слідженні. Для цього заздалегідь визначають відстань між великим та іншими пальцями руки, а також довжину вказівного пальця і його пери двох фаланг. Після вимірювання описаних вище діаметрів створ» уявлення про просвіт таза і його передбачувану прохідність для плода.

Велике значення для проходження плода по родових шляхах має вісьтаза — лінія, що проходить на одинаковій відстані від усіх стінок та порожнини. Вісь таза проходить через середні точки усіх вертикальних діаметрів: conjugata vera, diameter verticalis et conjugata diagonalis. Вонамає велике значення, оскільки вказує напрямок застосування сили витягуванні плода.

Треба пам'ятати, що протягом виведення плода активізується крижа догори з різною амплітудою у залежності від віку і породи, призводить до зміни осі таза. Рухи крижів більш виражені у корови, ніж у кобили, у молодої самки — ніж у старшої.

Таз кобили має форму утятого конуса, вершину якого представляє статева щілина на виході з тазової порожнини, а основа (вхід у тазову порожнину) знаходиться з боку черевної порожнини. Вхід у таз розміще­ний косо і дуже широкий, округлий, що сприяє легкому вклинюванню плода. Поверхні крижової кістки і дна таза майже рівні. Сідничні кістки поставлені так, що не заважають просуванню плода. Вісь таза являє собою майже рівну лінію, яка напрямлена знизу вгору і спереду назад та про­ходить від переднього краю тазового зрощення до крижово-хребетного кута.

Найменш сприятливою для народження плода є вісь таза корови. Саме тому у корів найчастіше зустрічаються важкі роди. Вхід у тазову порожнину у корови витягнутий по вертикалі, сплюснений з боків і по­ставлений майже перпендикулярно до дна таза. Жолобкувате здовжене дно таза кінцями сідничних кісток зігнуте вгору, тому поздовжня вісь таза має форму ламаної кривої. Тазове зрощення у нетелів інколи заго­стрене і дуже випукле; воно може травмувати слизову оболонку піхви при проходженні плода і створювати перепону для пологів. Сіднично-лобковий симфіз має мінімальну рухливість у молодих тварин і швидко (у віці 4-5 років) піддається повному скостенінню, стає довгим і увігну­тим. У первістки сіднично-лобкове зрощення слабке і при грубому ви­тягуванні може спричинювати серйозне ускладнення у вигляді вивиху. З віком воно поступово згладжується.

Таз вівці і кози нагадує коров'ячий, але вхід у таз похилий, а нижній поперечний діаметр близький до верхнього. Тазове склепіння утворене 4-5-ма першими крижовими хребцями і тому вихід з таза може розши­рюватися. Дно таза поставлене майже перпендикулярно, дещо увігнуте; лобкове зрощення має пізнє скостеніння і може дещо розсуватися, розши­ряючи, таким чином, поперечні діаметри. Комплекс вказаних елементів створює можливість досить легких пологів у цих тварин.

Таз свині широкий, характеризується випуклим крижово-хребтовим кутом, дуже похилим входом у тазову порожнину, прямокутним клубо­во-лобковим зрощенням. Найвужчий поперечний діаметр проходить по лінії, проведеній по верхніх краях надвертлюгових гребенів.

У суки і кішки таз видовжений, головним чином циліндричної фор­ми. У суки частина тазового склепіння, сформована всього трьома кри­жовими хребцями, дуже коротка; таз розширюється каудально, (тоді як у кішки цього немає) і найвужчий поперечний діаметр знаходиться на Рівні надвертлюгових гребенів. У кішки дно таза увігнуте.

3. Родові виганяльні сили — перейми і потуги.

Перейми — це рефлекторні скорочення м'язів матки. Вони збільшують внутрішньоматковий тиск і зменшують об'єм матки, розкривають шийку Матки і звільнюють її від плода і плаценти. Це можливе за рахунок ретракції, тобто властивості м'язів матки після скорочень неповністю Розслаблюватися. Перейми виникають незалежно від волі роділлі, почи наються у великих тварин від верхівки рогів матки і перистальтично розповсюджуються до шийки матки. У дрібних тварин скорочення матки сегментарні, тобто активною стає тільки частина матки з плодом, яка прилягає до шийки матки. Після виведення плода активність переміщу ся на наступну передню частину матки з плодом або на задній сегмент другого рога. Частина матки, що звільнилась, укорочується завдяки скороченню поздовжніх м'язів і сприяє проходженню наступного плода шляхом розслаблення колових м'язів.

Потуги — скорочення м'язів черевної стінки і таза. Вони збільшують внутрішньочеревний тиск. Потуги виникають рефлекторно, але роди у деякій мірі може впливати на них.

Одночасне зростання внутрішньоматкового і внутрішньочеревного тиску спрямовує містиво матки в сторону найменшого опору.

Паузи між переймами і потугами служать для відновлення кровотоку у матці і плаценті, попереджують асфіксію плода.

Розрізняють перейми, які розкривають шийку матки (тривають _t долі секунд до 2-5 с з паузами між ними від 20-30 с до 1-5 хв), переш, які виводять плід (тривають до 5 хв., паузи — 1-3 с) і послідові перейми (продовжуються 2-3 с з паузами до 3—5 хв).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 602 | Нарушение авторских прав