АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Синартрози, симфізи

До синартрозів (synarthroses) або неперервних з’єднань належать:

- волокнисте з’єднання (junctura fibrosa), а саме:

- синдесмози (syndesmoses), різновидом яких є вклинення; ґомфоз (gomphosis);

- міжкісткова перетинка (membrana interossea);

- шво (sutura);

- схіндильоз (schindylesis), що перекладається як розщеплення (наприклад, розщеплення може мати крижова кістка);

- хрящове з’єднання (junctura cartilaginea), різновидом якого є:

- синхондроз (synchondrosis);

- симфіз (symphysis);

- наростковий хрящ (cartilago epiphysialis);

- кісткове з’єднання – синостоз (synostosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою кісткової тканини;

- м’язове з’єднання – синсаркоз (synsarcosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою м’язів (з’єднання під’язикової кістки з нижньою щелепою та з’єднання лопатки з хребтовим стовпом і грудною кліткою)

Волокнисті з’єднання (juncturae fibrosae)

Вони поділяються на:

- зв’язки (ligamenta );

- мембрани (membranae);

- шво (sutura);

- вклинення (gomphosis), або зубо–комірковий синдесмоз (syndesmosis dentoalveolaris).

Зв’язки (ligamenta)бувають колагенові й еластичні, а саме:

- внутрішньокапсулярні зв’язки (ligg. intracapsularia);

- капсулярні зв’язки (ligg. capsularia);

- позакапсулярні зв’язки (ligg. extracapsularia).

Мембрани (membranae) поділяються на:

- міжкісткові мембрани (membranae interosseae);

- тім’ячка (fonticuli).

Шов (sutura) поділяється на:

- зубчасте шво (sutura serrata);

- лускове шво (sutura squamosa);

- плоске шво (sutura plana).

Хрящові з’єднання (juncturae cartilagineae)

Вони поділяються на:

- тимчасові (під час росту кісток), коли прошарок хряща між кістками поступово заміщується кістковою тканиною і таке з’єднання перетворюється на синостоз;

- постійні, коли прошарок хрящової тканини між кістками існує упродовж усього життя людини.

Cимфізи (symphyses) або напівсуглоби (hemiarthroses)

Вони мають невелику щілину в хрящовому або волокнистому прошарку між зчленованими кістками. Цей тип з’єднання є перехідною формою від неперервних з’єднань до перервних.

Синовіальні з’єднання (juncturae synoviales) або суглоб (articulatio) чи діартроз (diarthrosis)

Раніше їх називали перервними з’єднаннями. Це найбільш рухомі з’єднання між кістками, для утворення яких необхідні чотири основні елементи, а саме:

1. Не менше двох суглобових поверхонь (facies articulares), які вкриті гіаліновим хрящем і мають:

- суглобову ямку (fossa articularis);

- головку суглоба; суглобову головку (caput articulare).

2. Суглобова капсула (capsula articularis), яка складається з:

- волокнистої перетинки; волокнистого шару (membrana fibrosa; stratum fibrosum);

- синовіальної перетинки; синовіального шару (membrana synovialis; stratum synoviale), який має синовіальні складки (plicae synoviales) і синовіальні ворсинки (villi synoviales).

3. С углобова порожнина (cavitas articularis), яка може мати:

- суглобовийзакуток (recessus articularis);

- синовіальну піхву (vagina synovialis);

- синовіальну сумку (bursa synovialis).

4. С иновію (synovia) – синовіальну рідину, що змочує суглобові поверхні. Вона продукується клітинами синовіального шару.

Суглоби (articulationes) можуть мати і додаткові елементи, до яких належать:

- зв’язки (ligamenta);

- синовіальні сумки (bursae synoviales);

- жирові складки (plicae adiposae);

- синовіальні ворсинки (villi synoviales);

- суглобові диски (disci articulares);

- суглобові меніски (menisci articulares);

- суглобові губи (labra articularia);

- сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea).

Суглоби за будовою поділяються на:

- прості суглоби (articulationes simplices), які складаються з двох суглобових поверхонь (facies articulares);

- складні суглоби (articulationes compositae), що мають більше ніж дві суглобові поверхні (facies articulares);

- комбіновані суглоби (articulationes combinatae), які анатомічно відокремлені, але пов’язані між собою загальною функцією;

- комплексні суглоби (articulationes complexae), в порожнині яких є суглобові диски (disci articulares) або суглобові меніски (menisci articulares), які поділяють суглобову порожнину (cavitas articularis) на два і більше відділів.

Суглоби за функцією поділяють на:

- одновісні суглоби;

- двовісні суглоби;

- багатовісні суглоби.

До одновісних суглобів за формою належать:

- циліндричні суглоби (articulationes cylindricae), у яких рухи відбуваються навколо поздовжньої осі (axis longitudinalis); ці суглоби ще називають обертовими суглобами (articulationes trochoideae);

- блокоподібні суглоби (ginglymi) та їх різновид – гвинтоподібні суглоби (articulationes cochleares).

До двовісних суглобів належать:

- двовиросткові суглоби (articulationes bicondylares);

- еліпсоподібні суглоби (articulationes ellipsoideae);

- сідлоподібні суглоби (articulationes sellares).

До тривісних суглобів; багатовісних суглобів належать:

- плоскі суглоби (articulationes planae), які можуть бути малорухомими суглобами (amphiarthrosеs);

- кулясті суглоби (articulationes spheroideae);

- чашоподібні суглоби (articulationes cotylicae).

Чим більша конгруентність (відповідність) суглобових поверхонь, тим менший обсяг рухів у такому суглобі.

Це основний закон системи з’єднань (артросиндесмології).

У суглобах (articulationes) залежно від будови (форма і рельєф, суглобові поверхні, розмір, розташуваня зв’язок) з’єднувальних поверхонь рухи можуть здійснюватись навколо:

- лобової; фронтальної осі (axis frontalis);

- стрілової; сагітальної осі (axis sagittallis);

- вертикальної; прямовисної осі (axis verticalis).

Навколо лобової осі (axis frontalis) в суглобі (articulatio) можливе:

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio).

Навколо стрілової осі (axis sagittallis) в суглобі (articulatio) можливе:

- відведення (abductio);

- приведення (adductio).

Навколо вертикальної осі (axis verticalis) в суглобі (articulatio) можливі:

- обертання назовні; бічне обертання (rotatio externa; exorotatio; rotatio lateralis);

- обертання досередтнт; присереднє обертання (rotacio interna; endorotatio; rotatio medialis).

Навколо усіх осей у суглобі (articulatio) можливе колове обертання (circumductio), при якому вільний кінець кістки чи кінцівки описує конус.

У суглобах (articulationes) деяких ділянок кінцівок (regiones membrorum) також можливі:

- привертання (pronatio);

- відвертання (supinatio);

- протиставлення (oppositio);

- зіставлення (repositio).

Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:

- назва суглоба;

- анатомічні утвори, які беруть участь у формуванні суглоба;

- суглобові поверхні;

- форма суглоба;

- яким є суглоб за будовою;

- яким є суглоб за функцією;

- осі обертання;

- види рухів;

- прикріплення суглобової капсули;

- зв’язки суглоба;

- особливості суглоба (наявність елементів допоміжного апарату суглоба, окрім зв’язок).

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 698 | Нарушение авторских прав