БИЛЕТЫ К ПЕРЕВОДНЫМ ЭКЗАМЕНАМ ДЛЯ 419Л, 439Л. ПРЕПОДАВАТЕЛЬ КВН.
ВНУТРІШНЯ МЕДИЦИНА 2015 р.
1. Туберкульоз. Етіологія, патогенез, класифікація, методи діагностики туберкульозу.
2.Клінічна задача. Жінка 42–х років, хворіє цукровим діабетом, амбулаторно лікується інсуліном. Після введеня 24 ОД інсуліну раптово з’явилось відчуття голоду, тремтіння в кінцівках, втратила свідомість.
Об’єктивно: шкіра бліда, волога. Тонус м’язів підвищений. Запах ацетону не відчувається. Пульс 90 за хвилину, слабкого наповнення. АТ 120/70 мм рт ст.
Яке ускладнення з’явилось у хворої? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
3. Жовчнокам’яна хвороба. Етіологія, патогенез, клінічні ознаки печінкової кольки. Діагностика, невідкладна допомога.
4. Правила підготовки хворого до взяття калу на яйця глиcтів, приховану кров, копрологічне дослідження
1. Дослідження калу, шлункового та дуоденального вмісту, основні показники, діагностичне значення.
2. Гострий бронхіт. Етіологія, патогенез. Клінічні симптоми. Перебіг лікування, догляд за хворими, профілактика.
3. Клінічна задача. Чоловік 47-ми років, скаржиться на напади загрудинного болю, які тривають 2 – 3 хвилини, іррадіюють у ліву руку, виникають після психоемоційного перенапруження, втамовуються після прийому валідолу.
Останній напад виник після фізичної роботи, не знімався валідолом і тривав біля 5 хвилин, що змусило його звернутись до фельдшера.
Об’єктивно: задовільного живлення /зріст 172см, вага 70 кг/. Шкіра звичайного кольору. ЧДР – 18 за хвилину. Пульс 72 за хвилину, ритмічний. АТ 125/80 мм рт ст.. Тони серця ритмічні, шуми не вислуховуються.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Які поради слід дати хворому? Скласти план обстеження.
4. Промивання шлунку. Показання та протипоказання. Продемонструвати техніку промивання шлунка товстим зондом.
1. Бактеріальний ендокардит. Етіологія, клінічні симптоми, діагностика, лікування. Догляд за хворими, прогноз.
2. Виразкова хвороба. Ускладнення. Клінічні ознаки шлункової кровотечі. Принципи надання невідкладної допомоги. Особливості догляду.
3. Клінічна задача. У чоловіка 33-х років, напад ядухи триває більше доби. В/в введення еуфіліну, строфантину, преднізолону припинило напад ядухи на 2 години, після чого напад з’явився знову.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Положення у ліжку вимушене – з упором на руки. Дихання шумне, ЧДР – 40 за хвилину. Шкіра ціанотична. Обличчя одутле. АТ 150/90 мм. рт. ст. Аускультативно – ’’німа’’ легеня.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Яке ускладнення виникло у хворого? Обгрунтувати. Ваші дії?
4. Очисна клізма. Показання та протипоказання. Механізм дії. Приготувати все необхідне. Продемонструвати техніку.
1. Вогнищева пневмонія. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. У чоловіка 45-ти років, скарги на головний біль, запаморочення, нудоту, блювання. Ці скарги з’явились 2 дні тому після емоційного перенапруження.
На протязі 5-ти років спостерігається підвищення артеріального тиску, не лікувався.
Об’єктивно: підвищеного живлення /зріст 172 см, вага 102 кг/. Склери ін’єковані. Пульс 56 за хвилину, ритмічний, напружений. АТ 190/120 мм. рт. ст. Ліва межа серця зміщена вліво. Аускультативно – на верхівці серця систолічний шум, над аортою акцент ІІ тону.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
3. В12-дефіцитна анемія. Етіологія, патогенез, клінічні ознаки. Діагностика, лікування, догляд за хворими.
4.Подавання хворому грілки та міхура з льодом.
1. Гострий лейкоз. Причини розвитку хвороби. Клінічні ознаки, перебіг, прогноз, ускладнення. Лікування, догляд за хворими.
2. Крупозна пневмонія. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, перебіг, ускладнення, особливості догляду за хворими.
3. Клінічна задача. На ФАП звернувся чоловік 47-ми років, із скаргами на різкий нападоподібний біль у лівій поперековій ділянці, який розповсюджується вниз по животу у зовнішні статеві органи, нудоту, часте сечовиділення. Хворий весь час змінює положення тіла, не знаходячи при цьому полегшення.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
4. Правила проведення проб за методом Аддіс-Каковського, Нечипоренка, значення для діагностики. Виписати направлення та підготувати хворого.
1. Клінічна задача. Чоловік 46-ти років, після фізичного навантаження відчув сильний біль за грудиною з іррадіацією у ліву руку, щелепу. Покрився холодним потом. Прийом нітрогліцерину ефекту не дав.
На ЕКГ- замість комплексу QRS реєструється патологічний комплекс QS.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
2. Гострий гастрит. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
3. Цукровий діабет. Лабораторна діагностика. Комплексне лікування хворих. Профілактика захворювання та його ускладнення.
4. Інсулінотерапія. Місця введення інсуліну. Продемонструвати ін’єкцію 24 ОД інсуліну на фантомі
1. Клінічна задача. Фельдшера викликали вночі до жінки 32-х років, у якої раптово з’явилась ядуха з утрудненним вдихом, кашель із виділенням рожевого пінистого мокротиння.
На протязі 10 років хворіє вадою серця /стеноз лівого атріовентрикулярного отвору/. Тиждень тому перенесла ангіну.
Об’єктивно: загальний стан важкий. Положення тіла – ортопное. Акроціаноз. Пульс 110 за хвилину, ритмічний. АТ 110/70 мм рт ст. У легенях вислуховуються розсіяні сухі хрипи, у нижніх відділах – дрібнопухирчасті вологі. Межі серця розширені вгору та праворуч. На верхівці серця вислуховується діастолічний шум та “ляскаючий” І тон.
Яке ускладнення аортальної вади виникло у хворої? Обгрунтуйте. Невідкладна допомога.
2. Хронічний бронхіт. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, перебіг, лікування. Догляд за хворими, профілактика.
3. Виразкова хвороба шлунка та 12-палої кишки. Етіологія, патогенез. Клінічні симптоми. Методи діагностики, лікування, диспансеризація.
4. Шлункове зондування. Техніка проведення. Діагностичне значення.
1. Хронічний лімфолейкоз. Особливості клінічного перебігу захворювання. Діагностика, прогноз. Лікування, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 42-х років, скарги якого на інтенсивний біль у правому підребер’ї, з іррадіацією під праву лопатку, нудоту, блювання, що не полегшує біль. Напад болю триває більше години.
Об’єктивно: хворий збуджений. Пульс 86 за хвилину. Живіт здутий, болючий при пальпації у правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтуйте. Невідкладна допомога.
3. Діагностика (лабораторна та інструментальна) інфаркту міокарда. Особливості догляду й спостереження за хворими в блоці інтенсивної терапії.
4. Біохімічне дослідження крові та його діагностичне значення. Продемонструвати техніку взяття крові з вени на біохімічне дослідженн
1. Клінічна задача. Фельдшера викликали до жінки 48-ми років, у якої з’явилось блювання ’’кавовою гущею’’. На протязі 3-х днів турбувала загальна слабкість, запаморочення, шум у вухах.
Рік тому лікувалась з приводу виразки шлунка.
Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда, на чолі холодний піт. Пульс 120 за хвилину, слабкого наповнення та напруження. АТ 80/50 мм. рт. ст. Тони серця приглушені. Язик вологий. Живіт м’який, помірно болючий при пальпації в епігастральній ділянці.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
2. Залізодефіцитна анемія. Етіологія, клінічні ознаки. Діагностика. Догляд за хворими.
3. Гострий гломерулонефрит. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми. Лікування, догляд за хворими, прогноз. Диспансеризація.
4. Проведення догляду за тяжкохворими.
1. Клінічна задача. Фельдшера викликали до жінки 37-ми років, у якої напад ядухи з утрудненим видихом. Інгаляції беротеку напад ядухи не зменшили.
Об’єктивно: стан середньої важкості. Дифузний ціаноз шкіри. ЧДР- 22 за хвилину, видих подовжений, на відстані чути свистячі сухі хрипи. Положення у ліжку вимушене, з упором на руки, в акті дихання приймають участь м’язи шиї і грудної клітки. Пульс 110 за хвилину, ритмічний. АТ 130/70 мм рт ст.
При перкусії – над легенями коробковий звук. Аускультативно – маса розсіяних сухих свистячих хрипів.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога.
2. Діагностика бронхіальної астми. Профілактика захворювання. Принципи лікування в період загострень і в період між приступами.
3. Хронічний пієлонефрит. Етіологія, патогенез, основні клінічні симптоми. Перебіг, діагностика, лікування, догляд за хворими, профілактика.
4. Правила введення біциліну. Продемонструвати ін’єкцію 600 000 ОД біциліну 3 на фантомі.
1. Стеноз аортального отвору. Етіологія, основні клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. Фельдшера викликали до жінки 34-х років, у якої скарги на озноб, підвищення температури тіла до 39 о С, ниючий біль у поперековій ділянці зліва.
Два дні тому у жінки виник напад сильного болю у поперековій ділянці зліва. Після гарячої ванни гострий біль змінився на тупий, але постійний, підвищилась температура тіла. З’явилась каламутна сеча. Різко позитивний симптом Пастернацького зліва.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтуйте. Ваші дії?
3. Геморагічний діатез. Визначення, класифікація. Етіологія тромбоцитопенії. Клінічні ознаки, перебіг, лікування.
4. Підготувати систему для внутрішньовенного краплинного введення. Продемонструвати техніку в/в краплинного введення.
1. Комплексне лікування хворих на ревматизм. Роль диспансерного спостереження, профілактика захворювання та його загострень. Прогноз захворювання, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. Скарги чоловіка 48-ми років, на задишку в спокої, кашель із виділенням мокротиння, яке відходить важко.
В анамнезі – хронічний обструктивний бронхіт.
Об’єктивно: обличчя ціанотичне, шийні вени набухлі. Дихає важко, утрудненний видих. Грудна клітка бочкоподібна. Перкуторно- над легенями коробковий звук. Зменшена екскурсія легень. Аускультативно – дихання послаблене, подовжений видих, вислуховуються сухі хрипи.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтуйте. Скласти план обстеження та план лікування.
3. Цироз печінки. Етіологія, патогенез, основні клінічні ознаки. Методи діагностики, перебіг. Лікування, догляд за хворими, профілактика.
4. Способи введення антибіотиків. Продемонструвати введення 500 000 ОД бензилпеніциліну натрію на фантомі.
1. Хронічна серцева недостатність. Визначення, клінічна класифікація. Причини. Основні клінічні симптоми залежно від стадії. Методи лікування, догляд за хворими, прогноз.
2. Клінічна задача. Жінка 26-ти років, скаржиться на загальну слабкість, тривалі менструації /більше 10 днів /, крововиливи під шкіру.
Хворіє майже півроку після перенесеної аденовірусної інфекції.
Об’єктивно: на шкірі кінцівок та грудної клітки крововиливи у вигляді плям та пятехій багрово–червоного, синього, зеленого та жовтого кольору /”шкіра леопарда”/. Тони серця ритмічні. Пульс 82 за хвилину. АТ - 110/60 мм рт ст.
Загальний аналіз крові: еритроцити 3,6х1012, гемоглобін - 105 г/л, тромбоцити - 60,0х109, лейкоцити - 7,2х109, паличкоядерні - 5%, сегментоядерні - 70%, ШОЕ – 12 мм/год.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Які зміни в загальному аналізі крові?
3. Хронічний пієлонефрит. Етіологія, патогенез, основні клінічні симптоми. Перебіг, діагностика, лікування, догляд за хворими, профілактика.
4. Правила виписування, зберігання та обліку сильнодіючих та отруйних засобів.
1. Недостатність аортальних клапанів. Етіологія, основні клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 42-х років, скарги якого на інтенсивний (’’кинжальний’’) біль у епігастральній ділянці. Біль з’явився раптово після фізичного навантаження.
В анамнезі – виразкова хвороба шлунка.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Шкіра бліда, на чолі холодний липкий піт. Кінцівки холоді. Дихання поверхневе, ЧДР – 30 за хвилину. Язик сухий. Живіт дошкоподібний, болючий при пальпації в епігастральній ділянці. Різко позитивний симптом Щоткіна – Блюмберга.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Ваші дії?
3. Гострий пієлонефрит. Етіологія, патогенез, основні клінічні симптоми. Перебіг, діагностика, лікування, догляд за хворими, профілактика.
4. Антибіотикотерапія. Правила проведення. Продемонструвати пробу на чутливість до антибіотиків на фантомі.
1. Недостатність митрального клапану. Етіологія, основні клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
2. Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми. Методи діагностики, лікування, диспансеризація.
3. Клінічна задача. На ФАП звернулась жінка із скаргами на появу фурункулів у різних частинах тіла. За останні півроку фурункули з’являються постійно.
Об’єктивно: підвищеного живлення /зріст 165 см, вага 85 кг/. Шкіра звичайного кольору. На шкірі кінцівок та тулуба знаходяться численні рубці від наявних у минулому фурункулів. АТ 160/100 мм. рт. ст. Межі серця розширені ліворуч.
Аналіз крові на цукор – цукор 7,2 ммоль/л.
Загальний аналіз сечі: питома вага - 1024, білок – не визначається, еритроцити - 1-2 у полі зору, лейкоцити - 2-4 у полі зору.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтуйте. Скласти план обстеження та план лікування.
4. Експрес - методи визначення вмісту глюкози і ацетону в сечі, діагностичне значення.
1. Ревмокардит. Роль вогнищевої інфекції у виникненні ревмокардиту. Клінічні симптоми, прогноз, діагностика ревматизму.
2. Хронічний гастрит. Етіологія, класифікація, клінічні симптоми. Діагностика, лікування, диспансеризація.
3. Клінічна задача. На ФАП звернувся чоловік 52-х років, скарги якого на тяжкість в епігастральній ділянці, нудоту, відрижку тухлим, блюванням з’їденою їжею, яке виникає майже щодня, загальну слабкість, схуднення.
В анамнезі – на протязі 10 років хворіє виразковою хворобою 12–палої кишки, з приводу якої щорічно лікується у стаціонарі.
Об’єктивно: зниженого живлення (зріст 182 см, вага 67 кг). Шкіра суха. Живіт м’який, болючий при пальпації в пілородуоденальній зоні.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтуввати. Які додаткові методи обстеження потрібно провести для підтвердження діагнозу?
4. Гірчичники. Показання та протипоказання. Продемонструвати методику.
1. Дослідження сечі (загальний аналіз, за методами Зимницького, Каковського-Аддіса, Ничипоренка), основні показники, діагностичне значення.
2. Клінічна задача. Чоловік 56-ти років, скаржиться на загальну слабкість, почуття тяжкості у лівому підребер’ї.
Хворіє 6 років. Щорічно лікується у стаціонарі.
Об’єктивно: шкіра бліда. Під пахвами та в пахвинних ділянках пальпуються лімфовузли розміром з горошину, не болючі, еластичні. Нижній край печінки пальпується на 4 см нижче реберної дуги, селезінки – на 10 см, не болючі.
Загальний аналіз крові: еритроцити 3,1х1012, гемоглобін – 95 г/л, лейкоцити – 48,3х109, базофіли – 5 %, еозинофіли – 8%, мієлоцити – 10%, юні – 3%, паличкоядерні –10%, сегментоядерні – 40%, бластні клітини – 1%, ШОЕ – 32 мм/год.
Найбільш імовірний діагноз?Обгрунтувати.Які зміни в аналізі крові? Скласти план лікування. Принципи лікування даного захворювання.
3. Гостра судинна недостатність (непритомність, колапс). Причини, клінічні ознаки. Заходи невідкладної допомоги.
4. Послаблювальна клізма. Показання й протипоказання. Механізм дії. Приготувати все необхідне. Продемонструвати техніку.
1. Методика проведення перкусії. Правила проведення. Порівняльна й топографічна перкусія. Варіанти перкуторних звуків. Діагностичне значення перкусії легень, серця.
2. Клінічна задача. Скарги жінки, яка лікувалась з приводу дизбактеріозу, на печію язика, поганий апетит, загальну слабкість, відчуття “повзання мурашок” у кінцівках.
Об’єктивно: шкіра бліда з лимонно-жовтим відтінком. Язик блискучий, сосочки на язиці згладжені. ЧДР – 22 за хвилину. АТ 110/60 мм рт ст. Межі серця в нормі. На верхівці серця вислуховується систолічний шум. Живіт м’який, при пальпації виявлено помірне збільшення печінки та селезінки.
Загальний аналіз крові: еритроцити – 1,0х1012, гемоглобін – 72 г/л, кольоровий показник – 1,5, макроцитоз, пойкілоцитоз, лейкоцити – 2,6х109 , тромбоцити – 140х109 , ШОЕ – 12 мм/год.
Який вид анемії у хворої?Обгрунтуйте. Які зміни у загальному аналізі крові? Лікування даного виду анемії.
3. Інфаркт міокарда. Клінічні форми. Невідкладна допомога, транспортування хворого. Принципи лікування в гострий період.
4. Методи оксигенотерапії. Продемонструвати техніку подавання кисню хворому.
1. Методика проведення аускультації. Правила проведення. Діагностичне значення аускультації легень, серця.
2. Геморагічний діатез. Визначення, класифікація. Етіологія геморагічного васкуліту. Клінічні ознаки. Перебіг. Лікування.
3. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 52-х років. Скарги хворого на біль у епігастральній ділянці, який з’явився після фізичного навантаження (скирдував солому), двічі було блювання з’їденою їжею напередодні.
Фельдшер промив хворому шлунок. Наприкінці цієї процедури біль з епігастральної ділянки змістився за грудину, з’явились екстрасистоли.
ЕКГ – у ІІІ стандартному відведені відмічається підйом S-Т вище ізоелектричної лінії, депресія S-Т у V2 – V4.
Найбільш імовірнийдіагноз? Обгрунтуйте. Ваші дії?
4. Сифонна клізма. Показання й протипоказання. Підготувати все необхідне. Продемонструвати техніку.
1. Методика проведення огляду хворого, правила, послідовність проведення, діагностичне значення.
2. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 24-х років, скарги якого - головний біль, набряки на обличчі, підвищення температури тіла до 38,0оС. Два тижні тому переніс ангіну, не лікувався.
Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда. Набряк на обличчі та у поперековій ділянці. АТ 160/95 мм. рт. ст. Тони серця глухі, послаблені. Межі серця у нормі.
Загальний аналіз сечі: питома вага - 1022, білок - 3,2 г/л, еритроцити – 30-40 у полі зору.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Скласти план лікування.
3. Атеросклероз. Етіологія, чинники ризику. Клінічні симптоми атеросклерозу залежно від локалізації. Принципи лікування. Профілактика.
4. Характеристика пульсу. Методика визначення. Реєстрація даних у температурному листку.
1. Методика проведення пальпації. Правила. Поверхнева й глибока пальпація. Діагностичне значення методу.
2. Залізодефіцитна анемія. Етіологія, клінічні ознаки. Діагностика, лікування, догляд за хворими.
3. Клінічна задача. У 42-х річного чоловіка, 2 тижні тому з’явився інтенсивний біль за грудиною, який тривав 1-2 хвилини, іррадіював у ліву руку. Біль поступово частішав, а останні дні виникав 6-8 разів на добу вдень і вночі.
Об’єктивно: пульс 80 за хвилину, ритмічний, задовільного наповнення та напруження. АТ 130/80 мм. рт. ст. Тони серця ритмічні, шумів немає.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Невідкладна допомога. Скласти план обстеження.
4. Зігрівальний компрес. Показання й протипоказання. Механізм дії. Продемонструвати методику.
1. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 42-х років, скарги якого на інтенсивний біль у правому підребер’ї, з іррадіацією під праву лопатку, нудоту, блювання, що не полегшує біль. Напад болю триває більше години.
Об’єктивно: хворий збуджений. Пульс 86 за хвилину. Живіт здутий, болючий при пальпації у правому підребер’ї. Позитивний симптом Ортнера.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтуйте. Невідкладна допомога.
2. Цукровий діабет. Етіологія, патогенез, поширеність. Клінічна класифікація. Основні клінічні ознаки захворювання.
3. Астматичний статус. Клінічні симптоми, надання невідкладної допомоги. Догляд за хворими.
4. Дуоденальне зондування. Техніка проведення. Діагностичне значення.
1. Методика проведення опитування хворого. Послідовність, правила, діагностичне значення суб’єктивного методу обстеження.
2. Клінічна задача. Жінка 46-ти років, скаржиться на сухість у роті, спрагу, часте сечовиділення, загальну слабкість, зниження працездатності, втрату маси тіла, свербіння шкіри.
Об’єктивно: шкіра суха. Волосся рідке. Пульс 72 за хвилину. АТ 130/70 мм. рт. ст. Тони серця ритмічні, живіт м’який, не болючий.
Цукор крові – 14 ммоль/л.
Добова сеча – глюкоза 40 г/л.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Скласти план лікування.
3. Ускладнення гіпертонічної хвороби. Гіпертонічний криз, види, клінічні симптоми, невідкладна допомога.
4. Правила вимірювання артеріального тиску. Продемонструвати методику вимірювання та реєстрацію даних в температурному листку.
1. Бронхіальна астма. Етіологія, патогенез, клінічні форми. Клінічна картина приступу бронхіальної астми, лікування, догляд за хворими.
2. Клінічна задача. Скарги чоловіка 48-ми років на непереносимість холоду, апатію, порушення пам’яті, загальну слабкість, закрепи, підвищення маси тіла.
Згадані скарги з’явились рік тому.
Об’єктивно: обличчя одутле, маскоподібне. Очні щілини звужені. Розмовляє повільно, голос сиплий. Шкіра суха, лущиться. Волосся рідке. Язик збільшений, набряклий. На ногах набряки, при натисненні на них ямки не залишаються. Тони серця приглушені. Пульс 56 за хвилину. АТ 100/60 мм рт ст. Температура тіла 35,6 о С.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Скласти план обстеження та план лікування.
3. Рак шлунка. Передракові захворювання. Клінічні ознаки. Методи діагностики та лікування. Особливості догляду за хворими.
4. Промивання шлунка. Показання та протипоказання. Продемонструвати техніку промивання шлунка товстим зондом.
1. Ексудативний плеврит. Етіологія, клінічні симптоми. Діагностика. Лікування, догляд за хворими, профілактика.
2. Гостра ниркова недостатність. Причини, основні клінічні симптоми, діагностика. Прогноз, лікування. Догляд за хворими, профілактика.
3. Клінічна задача. Фельдшера викликали до чоловіка 35-ти років, у якого з’явилось блювання “кавовою гущею”. Крім цього скарги на ниючий біль у правому підребер’ї, загальну слабкість.
В анамнезі – вірусний гепатит В. Вживав алкоголь на протязі 10 років у помірних дозах.
Об’єктивно: загальний стан середьної тяжкості. Свідомість ясна. Слизові оболонки, склери та шкіра жовтушні. Гіперемія долонь. Пульс 88 за хвилину. АТ 120/70 мм рт ст. Живіт збільшений у розмірах за наявності вільної рідини. “Голова медузи” на передній черевній стінці. Набряки на стопах.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Ваші дії?
4. Правила підготовки хворих до рентгенологічного методу обстеження органів травлення (рентгеноскопії шлунка, іригографії).
1. Сухий плеврит. Етіологія, основні клінічні симптоми. лікування, догляд за хворими. Профілактика.
2. Клінічна задача. Фельдшера викликали до юнака 19-ти років, у якого скарги на біль у епігастральній ділянці, нудоту, блювання з’їденою їжею.
Біля 8-ми годин тому з’їв пиріжок із м’ясом, який купив на базарі, у барі пив пиво.
Об’єктивно: загальний стан середньої тяжкості. Шкіра бліда, волога. Язик вологий, обкладений грязним налітом. Нерпиємний запах з рота. Пульс 100 за хвилину, ритмічний. При пальпації живота виникає різкий біль в епігастральній ділянці, посилюється нудота.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Ваші дії?
3. Хронічний гломерулонефрит. Етіологія, патогенез, клінічна класифікація. Клінічні ознаки. Перебіг, діагностика. Лікування, догляд за хворими. Профілактика.
4. Правила підготовки хворих до ендоскопічного методу обстеження органів травлення.
1. Рак легень. Чинники, які сприяють розвитку раку легень, клінічна картина залежно від локалізації пухлини. Методи діагностики хвороби та лікування хворих. Особливості догляду за ними.
2. Ревматизм. Етіологія. Патогенез. Клінічна класифікація. Позасерцеві форми ревматизму та їх основні клінічні ознаки.
3. Клінічна задача. Жінка 32-х років, скаржиться на серцебиття, дратівливість, схуднення, загальну слабкість.
В анамнезі – робота пов’язана з емоційними перенавантаженнями, у побуті – часті психотравми.
Об’єктивно: хвора неспокійна, під час розмови жестикулює руками, розмовляє швидко, руки тремтять, очі блищать, екзофтальм. Позитивні симптоми Грефе, Штельвага, Мебіуса. Збільшена щитоподібна залоза. Пульс 120 за хвилину. АТ 155/90 мм. рт. ст. Аускультативно - тони серця звучні, систолічний шум на верхівці серця.
Набільш імовірний попередній діагноз? Обгрунтувати. Скласти план обстеження та план лікування.
4. Правила вимірювання добового діурезу, водного балансу. Діагностичне значення обстеження.
1. Бронхоектатична хвороба. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми, ускладнення. Діагностика, лікування. Догляд за хворими, профілактика.
2. Хронічний гепатит. Етіологія, патогенез, клінічна класифікація. Основні клінічні ознаки, перебіг, методи діагностики. Лікування, догляд за хворими.
3. Клінічна задача. Скарги чоловіка 27-ми років на головний біль, задишку, серцебиття, швидку стомлюванність.
У 18-річному віці переніс гострий гломерулонефрит. Погіршення стану відмічає останніх півроку.
Об’єктивно: шкіра звичайного кольору. Верхівковий поштовх зміщений вліво. АТ 190/110 мм рт ст. Ліва межа серця зміщена ліворуч. При аускультації вислуховується акцент ІІ тону над аортою. Набряків немає.
Загальний аналіз сечі: питома вага – 1010, білок – 2,9 г/добу, еритроцити 10 – 15 у полі зору, лейкоцити 3 – 4 у полі зору, воскоподібні циліндри.
Аналіз сечі за Зимницьким: питома вага від 1008 до 1028, добовий діурез – 1500 мл.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Скласти план лікування та обстеження.
4. Постановка проби за методом Зимницького. Правила проведення. Значення проби для діагностики.
1. Загальний аналіз крові, основні показники. Діагностичне значення в клініці внутрішніх хвороб.
2. Клінічна задача. Жінка 32-х років, скаржиться на головокружіння, задишку, серцебиття, поганий апетит, відчуття печії в язиці, потяг їсти крейду, сиру картоплю, сухість шкіри.
В анамнезі – троє пологів, які протікали з ускладненнями /кровотечами/, довготривалі менструації /до 6-7 днів/.
Об’єктивно: загальний стан задовільний. Шкіра та слизові оболонки бліді. Пульс – 100 за хвилину. Тони серця звучні, на верхівці вислуховується м’який систолічний шум. АТ – 110/60 мм рт. ст.
Загальний аналіз крові: еритроцити – 3,0х1012, гемоглобін – 90 г/л, кольоровий показник - 0,6, лейкоцити – 5,2х10 9.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати. Скласти план обстеження та план лікування.
3. Гостра лівошлуночкова недостатність. Причини, клінічні симптоми. Принципи невідкладної допомоги.
4. Очисна клізма. Показання й протипоказання. Механізм дії. Приготувати все необхідне. Продемонструвати техніку.
1. Інструментальні методи обстеження хворих. Діагностичне значення рентгенологічного, ендоскопічного, ультразвукового методів обстеження.
2. Вогнищева пневмонія. Етіологія. Патогенез, клінічні симптоми, лікування, догляд за хворими.
3. Клінічна задача. У хворого із гострим гломерулонефритом раптово знизився діурез до 100 мл, з’явились сухість у роті, спрага, нудота, блювання.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Шкіра бліда. Аміачний запах із рота. АТ 120/70 мм. рт. ст. Живіт м’який, при пальпації не болючий.
Загальний аналіз сечі: питома вага 1005, білок - 1,2 г/л, лейкоцити – 3-5 у полі зору, еритроцити - 10-15 у полі зору, гіалінові циліндри.
Найбільш імовірний діагноз? Обгрунтувати Які зміни загальному аналізі сечі?
4. Грілка, міхур з льодом. Показання та протипоказання, механізм дії, техніка приготування. Продемонструвати виконання на фантомі.
1. Гіпертонічна хвороба та симптоматична артеріальна гіпертензія. Етіологія й патогенез. Основні клінічні симптоми гіпертонічної хвороби. Діагностика захворювання, принципи лікування.
2. Хронічний холецистит, клініка, методи діагностики. Лікування.
3. Клінічна задача. Скарги чоловіка 24 років на загальну слабкість, кровоточивість ясен, біль у горлі. Хворіє 3-й день. Полоскав горло розчином фурациліну, приймав бісептол. Стан погіршувався, зростала слабкість.
Об’єктивно: загальний стан тяжкий. Шкіра та слизові бліді. На шкірі живота та кінцівок – дрібні крововиливи. Мигдалики збільшені. Покриті сірим налітом. Пальпуються підщелепні, пахвові та пахвинні лімфовузли розміром із горошину, не болючі, еластичні. Тони серця приглушені. Пульс 100/, ритмічний. АТ 100/60 мм рт ст. Печінка пальпується біля краю реберної дуги, не болюча. Селезінка не пальпується.
Загальний аналіз крові: еритроцити – 1,9 х 1012, гемоглобін 80 г/л, к.п. - 1,0, тромбоцити – 120 х 109, лейкоцити – 20,4 х 109, еозинофіли – 1%, паличкоядерні – 2%, сегментоядерні – 9%, лімфоцити 5%, моноцити – 3%, бластні клітини – 80%, ШОЕ – 33 мм/год.
Найбільш імовірний діагноз? Обґрунтувати. Які зміни у загальному аналізі крові?
4. Дієти при захворюваннях органів травлення. Значення лікувального харчування у комплексному лікуванні пацієнтів.
1. Хронічна ниркова недостатність. Етіологія. Патогенез. Основні клінічні ознаки, діагностика. Прогноз. Лікування.
1. Хронічний панкреатит. Етіологія, патогенез, клінічні симптоми. Лабораторна діагностика, лікування, профілактика.
3. Клінічна задача. Фельдшера викликали до жінки 52 років. Зі слів родичів, вона хворіє цукровим діабетом, лікується інсуліном. Після емоційного перенапруження 3 дні тому стала в’ялою, багато пила води та спала, через різку слабкість змушена була знаходитись у ліжку. Вранці родичі не змогли розбудити жінку.
При огляді: жінка без свідомості. Дихання шумне із запахом ацетону. Обличчя гіперемоване, очні яблука м’які, зіниці звужені. Язик сухий, покритий коричневим налітом. Пульс 94/, слабкого наповнення. АТ 90/60 мм рт ст.
Найбільш імовірний попередній діагноз? Невідкладна допомога.
4. Правила вимірювання артеріального тиску. Продемонструвати методику вимірювання та реєстрацію даних у температурному листку.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 904 | Нарушение авторских прав
|