V. Орієнтовна основа дії. Методика проведення штучної вентиляції легень.
Методика проведення штучної вентиляції легень.
Спосіб «рот в рот». Ефективність при цьому способі досягається при максимальному закиданні голови хворого дозаду. При цьому корінь язика і надгортанник зміщуються допереду і відкривають вільний доступ повітря в гортань. Медична сестра, стоячи збоку, однією рукою натискає зап’ястям на чоло хворого і закидає його голову, а другу підкладає під шию. В основі ШВЛ лежить ритмічне вдування повітря з дихальних шляхів медичної сестри в дихальні шляхи хворого під позитивним тиском. При проведенні ШВЛ рот хворого повинен бути постійно відкритим.
Методика проведення непрямого масажу серця. Для успішного проведення непрямого масажу серця хворого необхідно помістити на жорстку поверхню. Якщо зупинка серця трапилася на ліжку з пружинним матрацом, то хворого треба покласти на ліжку так, щоб грудний відділ хребта знаходився на твердому вигині. Для цього верхню половину тулуба розташовують на край ліжка, голова при цьому повинна звисати вниз. Медична сестра є збоку від хворого і оголює його грудну клітку. Непрямий масаж серця проводиться наступним чином. Ліва долоня кладеться на нижню третину грудини, а права – на ліву. Обидві руки повинні бути випрямлені, а плечовий пояс розташовується над грудною кліткою. Масаж здійснюється енергійними різкими надавлюваннями на грудину; при цьому грудина повинна зміщуватися на 3-4 см до хребта. Число надавлювань – 50-60 на хвилину. Серце стискується між грудиною і хребтом, і кров з шлуночків виштовхується в аорту і легеневу артерію. При припиненні надавлювань грудина підіймається і серце знову наповнюється кров’ю з порожнистих вен. Таким чином, відбувається штучний кровообіг. Масаж слід проводити до відновлення повноцінної самостійної діяльності серця, до появи чіткого пульсу і підняття тиску до 80-90 мм. рт. ст. Масаж серця повинен обов’язково супроводжуватися штучною вентиляцією легень.
VІ. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня знань.
Ситуаційні задачі
1. Із операційної в палату інтенсивної терапії переведено хворого Ш., 62 років, що переніс під комбінованим наркозом гастректомію, дренування черевної порожнини. Через 15 хвилин після втручання припинилось самостійне дихання, серцева діяльність збережена. Лікарем-анестезіологом виведена нижня щелепа, через рот введений повітровід - самостійне дихання відсутнє.
Яке з ускладнень розвинулось у даного хворого? Як надати допомогу хворому?
1.Відповідь: у хворого розвинулась рефлекторна зупинка дихання. Потрібно провести штучну вентиляцію легень «рот в рот», або за допомогою дихального мішка Амбу.
2. Хворий Н., 20 років, загинув від важкого травматичного шоку. На секції діагностованний перелом кісток тазу, шокова нирка. Які зміни виявлені при гістологічному вивченні тканини нирки.
2.Відповідь: Дільниці некрозу, ішемічного характеру, дільниці некролізу.
3. При опіковому шоці внаслідок великої втрати рідини відбувається згущення крові. За якими даними ми можемо визначити ступінь гемодилюції або гемоконцентрації?
3.Відповідь: по гематокриту.
4. Хворий різко зневоднений внаслідок кишкової непрохідності, проводиться інфузійна терапія. Яка мінімальна кількість сечі на добу достатня для виведення шлаків при нормальній функції нирок?
4.Відповідь: до 2 літрів.
5. Хвора М. 19 років, зайшла до операційної, раптово зблідла, покрилась холодним потом, поскаржилася на нудоту, духоту, раптово знепритомніла і впала. АТ 90/50, пульс 80 на 1 хв., слабкого наповнення. Поставте діагноз?
5.Відповідь: у хворої непритомність.
6. Хворий протягом 2 діб отримував консервативну терапію з приводу травматичного шоку III ступеню внаслідок закритого перелому кісток тазу. Хворий виведений з шоку. При рентгендослідженні в легенях виявлені множинні дрібні ателектази. Внаслідок чого розвинулось це важке ускладнення?
6.Відповідь: у хворого признаки шокової легені.
7. Хворий Т. 20 років доставлений до до приймального відділеннґ після ДТП через 10 хвилин. Закритий перелом обох кісток, обох гомілок. При цьому свідомість ясна, він дещо збуджений, болю не відчуває. АТ 80/50, пульс 120 ударів в хвилину, ритмічний, обидві гомілки деформовані, імобілізація при транспортуванні не проводилась. Якої важкості травматичний шок?
7.Відповідь: у хворого шок II ступеню важкості.
8. Хворий Н. 70 років прооперований з приводу раку сечового міхура. Раптово при натуженні знепритомнів, впав. Пульс не визначається, дихання немає, серцевих скорочень немає. Діагностована клінічна смерть. Що необхідно провести хворому?
8.Відповідь: непрямий масаж серця, ШВЛ, дефібриляція.
9. У хворої 82-х років виникла зупинка серця та дихання; в анамнезі – тривала серцева недостатність. На 5 хвилину серцево-легеневої реанімації, яка розпочалася вчасно, відновлення серцевої діяльності не зареєстровано. Чи варто продовжувати реанімаційні заходи? Який прогноз, при подальшій реанімації, щодо відновлення серцевої діяльності?
9.Відповідь:потрібно продовжити далі серцево-легеневу реанімацію. Повністю відновити серцеву діяльність неможливо.
10. У дитини спостерігається раптове припинення дихання, посиніння шкірних покривів, зникнення пульсу на магістральних судинах та звуження зіниць. Які першочергові заходи потрібно провести.
10.Відповідь: дитині потрібно терміново проводити реанімаційні заходи: штучна вентиляція легень, закритий масаж серця.
11. Жінка 64-х років з нестабільною стенокардією під час ходьби раптово впала. Черговим лікарем при огляді констатована непритомність, відсутність пульсації на a. carotis та тонів серця, вузькі зіниці та рідке поверхневе дихання. Який діагноз? Яка перша медична допомога?
11.Відповідь: у хворої прояви клінічної смерті – відсутність свідомості, пульсації на сонних артеріях, відсутня реакція зіниць на світло. Потрібно невідкладно почати реанімаційні заходи – непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легень.
12. У хворого 75-ти років, що знаходиться у кардіореанімації з приводу інфаркту міокарда, виникла фібриляція шлуночків. Негайний комплекс реанімаційних заходів ефективний, відновлений синусів ритм. Об’єктивно: притомний, АТ 130/80 мм рт ст., задишка – 24 в 1 хвилину, аускультативно – з правого боку дихання не визначається, перкуторно – коробковий звук. Рентгенологічно: легеня колабована, невелика кількість рідини. Вкажіть найбільш вірогідну причину ускладнення, що розвинулося?
12.Відповідь: у хворого переломи ребер та грудини з травмуванням парієтальної плеври уламками внаслідок проведення реанімаційних заходів.
13. Чоловік 50-ти років був травмований внаслідок ДТП. Непритомний. З моменту травми пройшло 3 хвилини. Який симптом є первинним для постановки діагнозу зупинки кровообігу? Яка подальша діагностична тактика?
13.Відповідь:первинним симптомом є відсутність пульсу на a. carotis. Потрібно перевірити наявність дихання, стан зіниць та реакцію їхь на світло. При наявності цих симптомів у хворого констатується клінічна смерть.
14. Хворий у стані клінічної смерті. Проводиться штучна вентиляція легень методом «з рота до рота» та непрямий масаж серця. Лікар звернув увагу на те, що повітря не проходить в дихальні шляхи хворого, а його голова та тулуб знаходяться в одній площині. Яка причина неефективності штучного дихання в даній ситуації? Подальші дії лікаря?
14.Відповідь: у хворого западання язика. Потрібно вивести нижню щелепу вниз і вперед, дістати язик, продовжити проводити реанімаційні заходи.
15. Утоплену дитину 10 років доставили на берег через 3 хвилини після утоплення. Об’єктивно: пульс на периферичних артеріях не визначається, зіниці помірно розширені, слабо реагують на світло. Шкірні покриви бліді з ціанотичним відтінком. У порожнині рота пісок, мул; дихання різко пригнічене. Які термінові та першочергові заходи при наданні допомоги постраждалому?
15.Відповідь: хворому потрібно звільнити верхні дихальні шляхи від піску і мулу, виключити наявність води у дихальних шляхах (видалити воду якщо є). Після цього проводити реанімаційні заходи за загальноприйнятій схемі.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 492 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 |
|