АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тести для перевірки вихідного рівня знань Тема№22

1. Які клінічні ознаки не характерні для гідраденіту?

а) утворення щільного болючого вузла;

б) наявність фолікулярної пустули;

в) виділення вершкоподібного гною;

г) наявність некротичного центру;

д) виникнення щільного інфільтрату.

2. У якій ділянці або частині тіла не зустрічається гідраденіт?

а) у пахвовій западині;

б) на волосистій частині голови;

в) у перианальній і генітальній ділянках;

г) на долонній поверхні кисті;

д) в навколососковій ділянці.

3. При серозній стадії гострого маститу не показані:

а) попередження застою молока шляхом зціджування;

б) призначення антибіотиків;

в) ретромамарна новокаїнова блокада;

г) розтин запального вогнища;

д) квадрантектомія.

4. Який виконується розріз при розтині ретромамарного маститу:

а) радіальний;

б) параареолярний;

в) над верхнім краєм залози;

г) по перехідній складці молочної залози;

д) напівовальний.

5. Які вагітні входять до групи високого ризику розвитку мастита?

а) з аномалією розвитку молочних залоз;

б) спортсменки;

в) які чекають повторних пологів;

г) з гнійною інфекцією різної локалізації в анамнезі;

д) імунізовані стафілококовим анатоксином.

6. Запалення при бешисі розповсюджується на:

а) епідерміс;

б) сосковий шар;

в) всі шари шкіри;

г) лімфатичні судини;

д) підшкірну клітковину.

7. Найчастіше при бешисі вражаються:

а) голова, лице;

б) слизові оболонки;

в) передпліччя;

г) пальці кисті;

д) нижні кінцівки.

8. При лікуванні бешихи протипоказані:

а) антибіотики;

б) вологі пов'язки;

в) УФ-опромінення;

г) ванни;

д) обробка осередку ураження 1 % розчином діамантового зеленого.

9. Чим лімфангоїт відрізняється від бешихи?

а) наявністю міхурів;

б) відсутністю різких меж гіперемії;

в) вираженим набряком шкіри;

г) свербінням шкіри;

д) наявністю дрібних абсцесів.

10. Характерний клінічний прояв лімфангоїту:

а) наявність червоних смуг по ходу лімфатичних судин;

б) гіперемія шкіри з чіткими межами;

в) набряк шкіри;

г) дрібнонабрякова висипка;

д) збільшення лімфовузлів.

11. Розрізняють наступні види запалення лімфовузлів:

а) серозне;

б) гнильне;

в) некротичне;

г) продуктивне;

д) специфічне.

12. Якщо в гнійний процес залучені капсула лімфовузла і навколишні тканини, то розвивається:

а) абсцес;

б) аденофлегмона;

в) аденоїди;

г) карбункул;

д) флегмона.

13. При гострому парапроктиті спочатку запалюються:

а) анальні залози;

б) зовнішній сфінктер заднього проходу;

в) внутрішній сфінктер заднього проходу;

г) перианальна шкіра;

д) анальні крипти Морганьї.

14. По відношенню до волокон зовнішнього сфінктера заднього проходу гнійний хід при гострому парапроктиті може розташовуватися:

а) зовні;

б) крізь сфінктер;

в) попереду;

г) ззаду;

д) збоку.

15. У чому полягає радикалізм операції при гострому парапроктиті?

а) розтині і дренуванні гнояка;

б) ушиванні післяопераційної рани кетгутом;

в) введенні в просвіт прямої кишки газовідвідної трубки;

г) ліквідації гнійного ходу і вхідних воріт інфекції – внутрішнього отвору в анальній крипті;

д) накладенні сигмостоми.

Ситуаційні завдання для перевірки кінцевого рівня знань

1. На прийом до хірурга прийшов пацієнт зі скаргами на біль у правій пахвовій ділянці, що посилюється при рухах в правому плечовому суглобі. Хворіє третю добу.

При огляді в пахвовій ділянці виявлено три щільні обмежені інфільтрати діаметром від 0,8 до 1,2 см, що випинають над шкірою, з гіперемією останньої над ними. В центрі інфільтратів ділянки розм’якшення.

Що трапилося з хворим? Якою повинна бути лікувальна тактика?

2. Увечері в хірургічний стаціонар госпіталізована молода жінка через 16 днів після пологів зі скаргами на біль в правій молочній залозі, пропасницю.

Хворіє більше тижня. Займалася самолікуванням, але воно ефекту не дало.

Температура тіла 39,9 °С. Права молочна залоза збільшена. У нижніх квадрантах її глибоко пальпується обширний, щільний, болючий інфільтрат з розм'якшенням в центрі. Пахвові лімфовузли справа збільшені і болючі.

Ваш діагноз? Як повинен поступити черговий хірург? Як бути з годуванням дитини?

3. У хірургічне відділення госпіталізована хвора зі скаргами на біль в лівій молочній залозі, який турбує протягом 6 днів. Годує груддю. Дитині 12 днів від народження. Шкірні покриви бліді.

У верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози визначається болюче ущільнення діаметром до 6-7 см, з розм'якшенням в центрі.

Який діагноз Ви поставите? Ваша лікувально-діагностична тактика?

4. На прийом до хірурга прийшла жінка зі скаргами на біль в ділянці соска лівої молочної залози через 22 дні після пологів.

Ареола набрякла. Спостерігаються припухлість, інфільтрація в нижньому півколі її з чіткою флюктуацією в центрі.

Ваші діагноз і лікувальна тактика?

5. У приймальний спокій лікарні звернулася 45-річна жінка зі скаргами на біль в правій гомілці, головний біль, слабкість, розбитість. Хворіє 2 доби. Температура тіла щовечора підвищувалася до 39 °С.

На передньозовнішній поверхні нижньої і середньої третин гомілки є обширна, яскраво-червоного кольору пляма з декількома дрібними наповненими серозно-геморагічним ексудатом міхурами. Межі гіперемії чіткі, нерівні (у вигляді географічної карти). На місці гіперемії шкіра тістувата, різко болюча при пальпації.

Аналіз крові: лейкоцити — 15,1×10⁹/л, паличкоядерні нейтрофіли – 7%, ШОЕ – 34 мм/год.

Ваш діагноз? Чи слід хвору при госпіталізації ізолювати від решти хворих у відділенні? Яке Ви лікування призначите?

6. Хворий Д., 26 років, викликав додому дільничного лікаря з приводу болю в горлі, підвищення температури тіла, пропасниці. Захворів 1 добу тому.

При огляді піднебінні мигдалики значно збільшені, виступають з-за піднебінних дужок, яскраво гіперемовані, при натисканні на них шпателем виділяється гній. При пальпації в обох підщелепних ділянках визначаються щільні, округлі, рухомі, не спаяні зі шкірою болючі утворення до 2 см в діаметрі. Шкіра над ними не змінена.

Що трапилося з хворим? Чи має потребу він в екстреному хірургічному втручанні?

7. На прийом до лікаря прийшов військовослужбовець, який скаржиться на біль в правій стопі, який турбує протягом 3 днів.

При огляді на тилі II-III пальців правої стопи є подряпини з гнійним нашаруванням. Стопа на тильній поверхні набрякла, тут же спостерігається гіперемія у вигляді червоних поздовжніх смуг, болючих при доторканні. У правій паховій області пальпується помірно болючий, щільноеластичної консистенції, розміром до 1,5 см в діаметрі вузол. Шкіра над ним не змінена.

Ваші діагноз і лікувальна тактика?

8. У стаціонар поступив хворий 64 років зі скаргами на біль в задньому проході, що посилюється під час акту дефекації, підвищення температури тіла ввечері до 37,6-38,0°С. Хворіє протягом 5 діб.

При пальцевому ректальному дослідженні по лівій боковій стінці анального каналу з переходом на ампулу кишки визначається болючий інфільтрат з розм'якшенням в центрі.

Аналіз крові: помірний лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, ШОЕ – 19 мм/год.

Який діагноз Ви поставите хворому? Чи показано оперативне лікування? Якщо так, то як Ви проведете операцію?

9. Хворий М., 79 років, звернувся зі скаргами на біль, набряк та наявність пухирів в ділянці лівої гомілки та стопи. Захворів гостро 8 діб тому після отримання подряпин (збирав аґрус). Захворювання почалось з підйому температури до 40,1°С, почервоніння шкіри навколо подряпин, яке мало чіткі межі.

При огляді відмічається набряк лівої гомілки та стопи, в нижній треті лівої гомілки три пухирі розмірами 3×5 см, заповнені рідиною солом’яного кольору, ділянка локального поблідніння шкіри до 6×8 см, яка при подразненні на біль не реагує.

Ваш діагноз. Яке лікування показано хворому?

10. Хвора Р., 38 років, прийшла на прийом до хірурга зі скаргами на біль та наявність пухлиноподібного новоутворення в ділянці заднього проходу, підвищення температури тіла до 38 °С.

На 7 годинах за умовним циферблатом біля відхідника наявний інфільтрат грушоподібної форми розмірами 3×5 см, верхівкою в бік задньої крипти. Перианальні шкірні складки згладжені, пальпація інфільтрату викликає посилення болю, палькується в центрі ділянка розм’якшення.

Сформулюйте діагноз. Чи показані хворому теплові процедури? В чому полягає радикалізм оперативного лікування в наведеному клінічному випадку?

11. Жінка 43 років 2 дні тому випадково роздерла прищик, що був розташований в нижній третині правого передпліччя. Через 1 добу в цій ділянці з’явилася щільна болюча припухлість.

Місцево: по передній поверхні нижньої третини правого передпліччя визначається пухлиноподібне новоутворення до 1 см в діаметрі в центрі якого знаходиться волос, в проксимальному напрямку спостерігається гіперемія у вигляді червоних поздовжніх смуг, болючих при доторканні. В центрі інфільтрату ділянка розм’якшення. У правій пахвовій ділянці пальпується помірно болючий, щільноеластичної консистенції, розміром до 1,0 см в діаметрі вузол. Шкіра над ним не змінена.

Ваш діагноз. Яке лікування показано?

12. Хвора К., 19 років, 2 доби тому відмітила появу болючого пухлиноподібного інфільтрату в лівій пахвовій ямці. Пальпаторно хірург поліклініки виявив, що інфільтрат на поверхні шкіри, туго-еластичної консистенції, над ним локальна гіпертермія, рухи в суглобі призводять до посилення болю.

Сформулюйте діагноз. Коли слід проводити оперативне лікування?

13. Хвора У., 29 років, звернулася до хірурга поліклініки зі скаргами на невизначену лихоманку та біль в глибині нижнього відділу черевної порожнини і при дефекації.

Хвора послідовно лікувалася у терапевта, уролога, гінеколога.

При огляді і зовнішньому обстеженні живота патологічних змін не виявлено. Натискання в ділянці заднього проходу болючості не викликає. При дослідженні пальцем, введеним в задній прохід, високо, через стінку прямої кишки, по передній стінці, визначається щільний, болючий інфільтрат, який дещо випинає в просвіт прямої кишки. Пальцем обстежити верхній край інфільтрату не вдається.

Сформулюйте діагноз. Чому у лікарів інших спеціальностей виникли труднощі в діагностиці?

14. При виконанні оперативного втручання з приводу гострого парапроктиту у хворого Д., 48 років, введений за допомогою шприця в порожнину гнояка розчин барвника вийшов в ділянці задньої крипти. При розрізі гнояка отримано 30 мл рідкого гною сіруватого кольору. Ґудзикуватий зонд, введений в перианальну рану, пройшов зовні від сфінктера (екстрасфінктерно) і також вийшов в ділянці задньої крипти.

Якою повинна бути подальша тактика хірурга?

15. Хвора Л., 67 років, звернулась в поліклініку зі скаргами на наявність пухлиноподібного новоутворення в верхньозовнішньому квадранті лівої молочної залози, яке виявила при самообстеженні 1 місяць тому і яке поступово збільшується в розмірах. Температура тіла 36,6 °С. При пальпації новоутворення до 1,5 см в діаметрі, щільне, бугристе, спаяне з навколишніми тканинами, шкіра над ним звичайного кольору і температури, змінена у вигляді «лимонної кірки». Лівобічні пахвові лімфовузли збільшені до 1,5 см в діаметрі, помірно болючі.

Чи можна стверджувати, що у хворої гостра гнійна хірургічна патологія? Перерахуйте сформульовані Гіппократом ознаки запалення на українській і латинській мовах.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 364 | Нарушение авторских прав