|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ ПЕРША МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОПІКАХ
| Опіки виникають при впливі високих температур. Особливо багато потерпілих може бути у осередках ядерного ураження, у більшості випадків опіки можуть сполучатися з травмами і радіаційними поразками. Опіки від світлового випромінювання, полум'я, окропу і гарячої пари називаються термічними. При дії на шкіру і слизуваті оболонки міцних кислот і лугів виникають хімічні опіки. Кислоти і луги викликають не тільки місцеві поразки, але і загальне отруєння організму. Важкими є опіки від напалму й інших запалювальних речовин. Напалм прилипає до шкіри, одягу і, продовжуючи горіти, уражає не тільки шкіру, але і підшкірну клітковину, м'язи, утворюючи глибокі опіки. При влученні і тривалому впливі радіоактивних речовин на шкіру і слизуваті оболонки виникають радіаційні опіки. Наслідки усіх видів опіків залежить від глибини поразки тканин і від площі опіку. У залежності від глибини поразки шкіри і тканин розрізняють чотири ступені опіків: легку (I), середньої ваги (II), важку (III) і украй важку (IV). Розміри опікової поверхні виражають у відсотках від загальної поверхні шкірного покриву. Для дорослих поверхня голови і шиї займають рівною 9% від усієї поверхні тіла, така ж поверхня однієї верхньої кінцівки, поверхня грудей і живота – 18%, задня поверхня тулуба – 18%, поверхня однієї нижньої кінцівки – 18%, поверхня промежини і зовнішніх полових органів – 1%. При великих, що займають більш 10...15% поверхні тіла, опіках II-III ступеня виникає важка загальна поразка організму – опікова хвороба, що нерідко ускладнюється опіковим шоком. Особливістю опікового шоку є тривалість його впливу. Він може продовжуватися до 24...72 години. Опікова хвороба характеризується гострою інтоксикацією, порушенням в організмі процесів водно-сольового обміну. Вона часто ускладнюється запаленням легенів, поразкою печінки, нирок, гострими виразками шлунково-кишкового тракту. Обпаленим дається тепле підсолене питво відразу ж при наданні першої допомоги. Чим раніше зроблена перша медична допомога обпаленим, тим рідше в них відзначаються ускладнення. При наданні допомоги насамперед треба погасити палаючий одяг, для чого на ураженого накидають пальто або ковдру. Обпалену частину тіла звільняють від одягу, обрізав її навколо, залишаючи на місці лише прилиплу до опіку тканину. Не можна розкривати міхурі, торкатися опікової поверхні руками, змазувати її жиром, маззю й іншими речовинами. На опікову поверхню накладають стерильну пов'язку. Можуть бути використані спеціальні контурні проти опікові пов'язки, що заздалегідь заготовлюють для обличчя, грудей, спини, живота, стегна відповідно до контурів границь цих областей тіла, стерилізують і просочують спеціальним розчином. Фіксують їх за допомогою тасьм. При великих опіках нижніх і верхніх кінцівок роблять їхню іммобілізацію шинами чи підручними засобами. При великих опіках, що займають велику поверхню тіла, ураженого найкраще загорнути у чисте простирадло, провести всі заходи щодо попередження шоку і терміново транспортують у медичну установу. При наданні першої медичної допомоги ураженим напалмом і іншими запалювальними речовинами необхідно в першу чергу припинити їхнє горіння, для чого накласти змочену у воді пов'язку на палаючі ділянки або занурюють у воду. Спроба збити полум'я сприяє розмазуванню вогню-суміші по тілу і більш інтенсивному її горінню. Після припинення горіння на опікову поверхню накладають стерильну чи спеціальну проти опікову пов'язку.
У залежності від глибини поразки тканин розрізняють чотири ступені відморожень: легку (I), середньої ваги (II), важку (III) і украй важку (IV). При низьких температурах, особливо у вітряну погоду, треба закривати відкриті ділянки шкіри. Знаходячись на сильному морозі, періодично варто перевіряти чутливість відкритих ділянок обличчя. Застосування різних мазей для профілактики відморожень необґрунтовано. При наданні першої медичної допомоги потерпілого переводять у тепле приміщення, кладуть у ванну з теплою водою, а якщо такої можливості нема, тоді захищають його від холоду на місці, дають йому гарячий чай, каву. Мокрий одяг і взуття по можливості заміняють на сухий. Якщо ще не наступили зміни в тканинах (міхури на шкірі, ділянки омертвіння), то відморожені ділянки протирають спиртом, одеколоном і ніжно розтирають ватяним тампоном чи вимитими сухими руками до почервоніння шкіри. У тих випадках, коли у потерпілого проявляються зазначені вище зміни в тканинах, ушкоджені ділянки протирають спиртом і накладають стерильну пов'язку. Не рекомендується при відмороженнях будь-якого ступеня розтирати ушкоджені ділянки шкіри снігом. Це може привести до погіршення стану потерпілого. Тепловий удар виникає при загальному перегріванні в результаті тривалого впливу високої температури., або при тривалому знаходженні у засобах захисту шкіри ізолюючого типу. Його різновидом є сонячний удар, обумовлений прямим впливом сонячних променів на незахищену людину. При цьому порушується терморегуляція організму, з'являється головний біль, шум у вухах, запаморочення, слабість, нудота і блювота. У важких випадках температура тіла піднімається до 400С, з'являються судороги, зіниці розширюються, подих учащається до 35...40, а пульс до 140...160 у хвилину, іноді відзначається утрата свідомості. При наданні першої медичної допомоги хворого треба винести із зони перегрівання, зняти одяг, що стискує, укласти, піднявши голову. Покласти холод на голову й область серця, дати нюхати нашатирний спирт. Ураженому необхідно часте питво – чай, каву. Непритомність є проявом гострої судинної недостатності з короткочасним порушенням мозкового кровообігу. Вона може виникнути при психічних травмах, сильних болях і кровотечах, різкому уставанні хворих з постелі. При непритомності з'являється загальна слабкість, запаморочення, дзенькіт у вухах, потемніння в очах, утрата свідомості на кілька секунд чи хвилин. Хворий падає, відзначається блідість шкірних покривів, пітливість. Пульс слабкий, 40...60 ударів у хвилину. При наданні першої медичної допомоги хворого варто укласти з піднятими ногами (голова не повинна знаходитися на узвишші), розстебнути комір, протерти обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт. Якщо непритомність не проходить, варто почати штучне дихання.
|
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 572 | Нарушение авторских прав
|
