АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перша допомога при отруєннях грибами

Перша долікарська допомога при випадкових отруєннях має величезне значення для уникнення важких наслідків для здоров'я. Перша допомога потерпілим повинна бути надана негайно, оскільки при гострих отруєннях порушення основних життєвих функцій організму (дихання, серцебиття, кровообіг) може наступити дуже швидко. Своєчасна долікарська допомога сприяє більш легкому перебігу захворювання, викликаного отруєнням, і нерідко запобігає можливості смертельного випадку. Необхідно знати, що при отруєннях часто дорога буквально кожна хвилина. Тому першу долікарську допомогу кожен повинен уміти надавати самому собі або потерпілому, не чекаючи прибуття медичних працівників.

Разом з цим слід пям'ятати, що заходи долікарської допомоги є лише попередніми, невідкладними. При будь-якому ступені отруєння, будь-якою отруйною речовиною треба негайно викликати до потерпілого лікаря.

У жодному випадку не слідує приховувати від лікарів, яка речовина була прийнята, оскільки це ускладнює своєчасний діагноз, віддаляючи необхідну допомогу і зменшуючи шанси на порятунок життя.

Методи надання першої долікарської допомоги залежать як від шляхів проникнення отрут в організм, так і від їх хімічного складу.

Під час вступу отрути всередину організму необхідно дати потерпілому випити 6-10 стаканів теплої води або розчину питної соди; потім, дратуючи задню стіну глотки і коріння мови (пальцем або ложкою), викликати блювоту. Процедуру слідує повторити. Після промивання потерпілий повинен прийняти активоване вугілля або дещо розім'яті таблетки карболену з водою. Давати пити молоко, солодкий чай, каву. Дати проносне.

До прибуття лікаря треба укутати потерпілого, зігріти грілками. При наполегливій блювоті давати ковтати шматочки льоду.

При попаданні отруйної речовини на шкіру потрібно щонайшвидше зняти цю речовину з поверхні шкіри ватяним або марлевим тампоном або ганчіркою, прагнучи не розмазувати його на поверхні шкіри. Після цього шкіру слідує добре обмити теплою водою з милом або слабим розчином питної (харчовий) соди.

При попаданні отруйливої речовини в очі треба негайно промити їх струменем води при відкритих століттях. Промивання повинне бути ретельним протягом 20-30 хвилин, оскільки навіть невелика кількість отруйної речовини, що потрапила в очі, може викликати глибокі поразки органу зору. Після промивання око слідує накласти суху пов'язку і негайно звернутися до очного лікаря.

Під час проникнення отрути через дихальні шляхи треба видалити потерпілого з місця з отруєним повітрям на свіже повітря або прийняти заходи до швидкого провітрювання приміщення. Звільнити потерпілого від утрудненого дихання одягу. Потерпілого треба тепло укутати, зігріти грілками, дати прополоскати горло і рот розчином соди. У разі потреби – штучне дихання.

Адсорбенти

Адсорбе́нти (рос. адсорбенты, англ. adsorbents, нім. Adsorbenzien, Adsorbense, Adsorbentia) — речовини, здатні до адсорбції. Це високодисперсні природні та штучні пористі тверді речовини з великою зовнішньою та (або) внутрішньою поверхнею, на якій і протікає адсорбція газів чи рідин.

Розрізняють адсорбенти двох структурних типів:

· адсорбенти з мікропорами (розміри яких близькі до розмірів молекул адсорбованих речовин) та

· а. з більшими порами.

В техніці як адсорбенти використовуються, як правило, пористі тіла з сильно розвиненою внутрішньою поверхнею.

До адсорбенти належать силікагель, активоване вугілля, алюмогель, синтетичні цеоліти (молекулярні сита) тощо.

Застосовують адсорбенти для очистки та сушки газів та рідин (у протигазах, медицині тощо).

Одним з головних адсорбентів являється активоване вугілля.

Активóване вугíлля — одержують з органічних матеріалів (деревини, кістки, цукру, крові, горіхової шкаралупи) шляхом просочення розчином хлориду цинку (II) або карбонату калію і подальшого нагрівання при зменшенні повітря. Містить величезну кількість пор і тому має дуже велику поверхню (1 г вугілля має поверхню 800 м2), унаслідок чого має високу адсорбцію. Застосовують для очищення, розділення і екстракції різних речовин.

Активо́ване вугі́лля (рос. активный уголь, активированный уголь, англ. activated coal, нім. Aktivkohle) — пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю. Характерна властивість А.в. поглинати (адсорбувати) гази, пару і розчинені речовини зумовлена їх розвиненою поровою поверхнею з великим числом активних центрів. А.в. отримують карбонізацією і подальшою активацією органічних речовин рослинного походження (торфу, бурого вугілля, деревних матеріалів, відходів паперового виробництва тощо). Застосовується як адсорбент у засобах протигазового захисту, медицині, хімії, харчовій промисловості тощо, а також як носій каталізаторів у технологічних процесах. Синонім — активоване вугілля.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 326 | Нарушение авторских прав