АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Глюкокортикостероїди.

Їх ефективність при бронхіальній астмі не викликає сумніву, але низка небажаних ефектів застеріга­ють від раннього і недостатньо обґрунтованого їх застосування. Найважливішими є протизапальні і антиалергічні властивості кортикостероїдів. Вони пригнічують проліферацію клітин, вивільнення медіаторів запалення, утворення циркулюючих імунних комплексів, пригнічують активність фосфоліпази А2, продукцію протизапальних метаболітів арахідонової кислоти (тромбо­ксан А2, лейкотрієнів), понижують судинну проникність

Кортикостероїд пасивно проникає в клітину (опасисту, базофіл, еозинофіл) і фіксується на цитоплазматичних рецепторах у формі комплексу “Рецептор-стероїд”. Цей комплекс досягає ядра і стимулює синтез ліпокортину. Останній інгібує PLF2, яка відповідальна за вивільнення клітинних медіаторів.

Кортикостероїди призначають при важких формах бронхіальної астми, а також у випадках астма­тичного статуса, неможливості домогтися стабільної ремісії з допомогою інших засобів і методів лікуван­ня.

Побічні ефекти системної гормонотерапії:

· Синдром відміни (загострення астми при раптовій відміні кортикостероїдів);

· Артеріальна гіпертензія;

· Стероїдний діабет;

· Ерозії та виразки шлунково-кишкового тракту;

· Шлунково-кишкові, стравохідні та ректальні кровотечі;

· Синдром Кушинга;

· Глюкокортикоїд-індукований остеопороз;

· Ожиріння. Гіперліпідемія;

· Гіпокаліемія;

· Стероїдна кардіоміопатія;

· Розлади менструального циклу;

· Інфекційні ускладнення;

· Хронічна наднирникова недостатність;

· Патологія шкіри (акне, висипання);

· Затримка натрію і води (набряковий синдром);

· Ейфорія. Розлади сну.

Для зменшення небажаних ефектів і ускладнень терапії кортикостероїдами рекомендується застосовувати препарати короткої дії (преднізолон, метилпреднізолон), всю добову дозу (особливо в період підтримуючої терапії) приймати однократно до 8 год. ранку, використовувати альтернуючу (прийом дводобової дози через день) або інтермітуючу (3-4 дні – прийом, 3-4 дні – перерва) схеми лікування.

Не слід використовувати глюкокортикостероїди тривалої дії (триамцинолон, дексаметазон, бетаметазон).Не слід вдаватись до парентерального застосування цих препаратів.

Більше переваг мають інгаляційні глюкокортикостероїди (інгакорт-флунізолід, беклометазона дипропіонат, будесонід, флутиказон, триамцинолона ацетонід). Їх використовують для тривалої терапії важкої бронхіальної астми.

Інгаляційні глюкокортикоїди тривалий час (10-14 год.) утримуються на слизовій оболонці бронхів, зберігаючи при цьому протизапальну, протиалергічну, протиексудативну і протинабрякову дію. Ініціальна доза інгакорту складає 2 інгаляції 2 рази на день - вранці і ввечері (1 мг/д). Макси­мальна доза немає перевищувати 4-х інгаляцій 2 рази на день (23мг/д).

Малі дози інгаляційних кортикостероїдів зазвичай ефективні і мають відносно невеликий вплив на гіпоталамічну систему.

У важких випадках кортикостероїди все ж призначаються перорально, бо небезпека фаталь­ної астми перевищує ризик можливої небажаної (побічної) дії. Зазвичай призначають преднізолон, починаючи з 30-40 мг/день. В подальшому кожних 7 днів добову дозу преднізолону зменшують на 2,5 мг. Підтримую­ча доза преднізолону (7,5-10 мг/день) застосовується тривало.

Муколітики.

Вони посилюють секрецію бронхіальних залоз, зменшують в’язкість харкотиння і покращують його евакуацію шляхом активації роботи війкового епітелію, розблоковують альвеолярну тканину

Широке застосування мають такі муколітики, як: амброксол (ла-золван), бромгексин (бісольвон), містаброн.

Амброксол (лазолван, мукосольван). Застосовують інтравенозно та інтрамускулярно по 2 мл (15 мг) 2-3 рази на добу, в таблетках – по 30 мг 3 рази на добу. Він має виражену секретолітичну властивість, посилює моторику бронхів, стимулює виділення бронхіального секрету, знижує в’язкість харкотиння, збуджує діяльність війкового епітелію.

Бромгексин (бісольвон). Володіє секретолітичними, відхаркуючими і протикашлевими власти­востями. Стимулює утворення сурфактанту. Застосовується в таблетках по 8 мг 3 рази на добу або інтравенозно по 2 мл (8 мг) 2трази на добу.

Містаброн. Розріджує трахеобронхіальний секрет і полегшує видалення харкотиння з дихальних шляхів, попереджує ускладнення, обумовлені блокадою харкотинням бронхіол. Вміст 1 ампули (1 мл) розчиняють в дистильованій воді 1:1.Інгаляцію проводять 2 рази на добу.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 363 | Нарушение авторских прав