БАЗИСНА ТЕРАПІЯ БА.
Головним в базисному лікуванні БА є, перш за все, певний об’єм протизапальної терапії і відповідна бронхолітична терапія залежно від важкості перебігу захворювання.
1-й крок. Інтермітуюча БА. Лікування проводиться за потребою при погіршенні стану.
Протизапальна терапія (при загостренні):
- антигістамінні препарати 2-3 покоління;
- кромони.
Бронхолітики:
- β2-агоністи, холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності;
2-й крок. Легка персистуюча БА.
Базисна протизапальна терапія в низьких дозах постійно поєднується з бронхолітиками за потребою.
Протизапальна терапія (постійно):
- кромони;
- недокроміл натрію;
- модифікатори лейкотриєнів;
- топічні глюкокортикоїди в низьких дозах (100-500мкг/добу).
Бронхолітики:
- β2-агоністи, інгаляційні холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності.
3-й крок. Персистуюча БА середньоважкого перебігу.
Протизапальна терапія постійно, можливе поєднання з бронхолітиками:
- топічні глюкокортикоїди у середніх і високих дозах (>400-500мкг/добу);
- поєднання топічних глюкокортикоїдів з β2-агоністами пролонгованої дії (серетид, асмонекс);
- поєднання топічних глюкокортикоїдів у низьких дозах з модифікаторами лейкотрієнів та β2-агоністами пролонгованої дії.
Додатково бронхолітики короткої дії при необхідності.
4-й крок. Важка персистуюча бронхіальна астма.
Базисна протизапальна і бронхолітична терапія постійно (поєднання двох і більше препаратів):
- поєднання топічних глюкокортикоїдів у середніх і високих дозах з пролонгованими β2-агоністами;
- поєднання топічних глюкокортикоїдів і пролонгованих β2-агоністів з модифікаторами лейкотрієнів і/або пролонгованими теофілінами.
При необхідності додатково глюкокортикоїди per os. При неефективності – спаринг-терапія (поєднання глюкокортикоїдів і імунодепресантів - метотриксад, циклоспорин А).
ЗНЯТТЯ НАПАДУ БА.
Об’єм терапії при нападі БА залежить перш за все від важкості нападу з урахуванням звичної для пацієнта бронхолітичної терапії.
1. Тактика лікування при легкому нападі БА.
1) Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти хворого. Можуть проводитися певні види дихальних вправ.
2) Дозовані b2-агоністи (сальбутамол, беротек) – 1-2 вдохи.
2. Тактика лікування при нападі БА середньої важкості.
1) Доступ свіжого повітря
2) Дозовані b2-агоністи (2 вдохи).
3) При відсутності ефекту, або відразу (залежно від базисної терапії) вводять в/в еуфілін 2,4% – 5,0-10,0мл.
3. Тактика лікування при важкому нападі БА.
1) Забезпечити доступ свіжого повітря. Оксигенотерапія.
2) Еуфілін 2,4% – 10 мл в/в на фіз. розчині.
3) При відсутності ефекту – глюкокортикоїди в/в струйно (преднізолон 30-60мг, дексаметазон 4-8 мг на фізрозчині). У хворих з гормонозалежною БА доза глюкокортикоїдів може бути збільшена. При недостатньому ефекту, введення еуфіліну і преднізолону можна повторити. Сумарна доза еуфіліну не більше 15 мл 2,4% розчину.
4) При відсутності ефекту слід вважати, що розвивається астматичний ситатус і проводити відповідне лікування.
Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 327 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
|