АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГІПЕРТЕРМІЧНИЙ СИНДРОМ

Під гіпертермією розуміють підвищення температури тіла понад 38°С, ректальної — понад 38,5°С. Гіпертермія виникає при дискоординації теплопродукції і тепловіддачі інфекційного або неінфекційного походження. Дуже часто — це наслідок дії пірогенів на центр терморегуляції, що призводить до підвищення теплопродукції на тлі зниження тепловіддачі.

Залежно від патогенезу розвитку лихоманки розрізняють наступні клінічні форми: метаболічну, регуляторну, бактеріальну, вірусну, злоякісну, інфузійну.

Виділяють три стадії гіпертермічного синдрому: легка — підвищення температури тіла до 39,5°С; середньої тяжкості — до 40°С, без судом; тяжка — понад 40°С із судомами. Чим менший вік дитини, тим небезпечніше для неї підвищення температури тіла до високих значень: швидко розвивається порушення обміну речовин, набряк мозку, втрата рідини з кров'яного русла і перехід її в клітини.

Діагностика. Підвищення температури тіла більше ніж 38—39°С проявляється суб'єктивними ознаками: слабкістю, серцебиттям, шумом у вухах, головним болем, запамороченням голови. Іноді виникають блювання, судоми, порушення свідомості, збудження, марення.

З об'єктивних ознак гіпертермічного синдрому характерні різка блідість ("біла" гіпертермія) або, навпаки, гіперемія шкіри ("червона" гіперемія), частий, слабкого наповнення пульс, зниження AT, задишка, ціаноз, підвищене потовиділення.

Підвищення температури тіла до 41—42°С небезпечне для життя дитини, тому що при цьому спостерігають глибокі церебральні, дихальні, циркуляторні та обмінні процеси. Є діти, які навіть температуру 38°С переносять дуже тяжко.

Клініка. У разі метаболічної гіпертермії температура тіла наростає поступово, озноб відсутній. Шкіра суха, звичайного кольору, може бути рожевою; тахікардія, тахіпное. Термоасиметрія не характерна.

Бактеріальна лихоманка: озноб, шкіра гіперемійована, може бути ціанотична, волога, підвищена пітливість. Ціаноз слизових оболонок. Тахікардія, тахіпное, підвищення артеріального тиску, охолодження кінцівок. Може підвищуватися температура тіла в окремі години доби.

Гіпертермія при ГРВІ (грип, аденовірусна інфекція та ін.): блідість та мармуровість шкіри, акроціаноз, охолодження кінцівок, загальний неспокій, здригання, гіперестезія, підвищення рефлексів, артеріального тиску, тахікардія, тахіпное. На висоті гіпертермії у дітей раннього віку можуть виникати судоми.

Підвищення температури тіла розвивається одночасно із симптомами основного захворювання або може передувати їм.

Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 336 | Нарушение авторских прав