АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна

На нашій планеті кожне семисоте немовля народжується особливим – із синдромом Дауна. За статистикою Світової організації охорони здоров'я це співвідношення однакове в різних країнах і кліматичних зонах.

Випадковий збій при об ’є днанні чоловічих і жіночих хромосом у момент запліднення призводить до утворення додаткової хромосоми у кожній клітині тіла дитини. У 2006 р. вперше проведено Міжнародний день людини з синдромом Дауна. День і місяць – 21.03 – було вибрано відповідно до номера пари і кількості хромосом.

Щороку на Полтавщині народжується 25–30 дітей з трисомією за 21-ю хромосомою. За офіційними даними 2015 року у Полтавській області проживає 168 дітей до 18 років із синдромом Дауна, у тому числі у м. Полтава – 30 дітей

Синдром дістав назву на честь англійського лікаря Джона Дауна, що уперше описав його в 1866 р.

Дитина із синдромом Дауна може народитися у будь-якій сім’ї. Генетичний збій відбувається незалежно від кольору шкіри чи національності, достатку чи способу життя батьків, їхнього здоров'я, звичок і освіти. Діти із синдромом Дауна були і у сім ’ ях президентів (де Голль, Кеннеді), і у знаменитих акторів, і у «простих смертних». Хлопчики та дівчатка народжуються з однаковою частотою. Їх батьки, як правило, мають нормальний набір хромосом. Вчені безсилі однозначно відповісти на запитання, що саме викликає аномалію.

Є одна особливість синдрому Дауна: приблизно, кожні десять років на всій планеті відбувається сплеск цієї аномалії – народжуваність таких дітей протягом року зростає у півтора–два рази, а потім знову входить у свої стабільні межі.

Вчені відмічають, що за роки вивчення синдрому Дауна і сама хвороба, і власне синдром змінюються. Раніше діти з таким генотипом через особливі ознаки були дуже схожими один на одного незалежно від національності. Сьогодні вони стають все більше схожими на своїх батьків, і ці особисті риси зовнішності свідчать, що природа змінює синдром, впливає на перебіг хвороби.

Декілька років назад від своїх дітей відмовлялося біля двох третин батьків. Зараз все більше дітей залишаються у сім ’ ях.

Дітки із синдромом Дауна проходять ті ж етапи розвитку, що і звичайні діти, але з деякою затримкою. Проте батьки взмозі впливати на розвиток такої дитини. Завдяки развиваючим заняттям відставання в інтелектуальному та фізичному развитку зводиться до мінімуму. У світовій практиці такі діти стають повноцінними членами суспільства: фахівці з комп’ютерних технологій, художники й музиканти, навіть вчені, доктори наук. У розвинутих країнах діти із синдромом Дауна ходять до звичайних дитсадочків і шкіл. Дорослі ж люди працюють і створюють сім ’ ї. У Великобританії, наприклад, третина людей із синдромом Дауна має роботу.

Тривалість життя людей із синдромом Дауна наближається до средньої тривалості життя людей у їх країнах. Також для них створені усі можливості повноцінного життя у суспільстві.

Наприклад, іспанець Пабло Пінеда, має вищу педагогічну освіту. На кінофестивалі у Сан-Себастьяні в 2009 році був представлений художнійй фільм «Я також» (Yo tambiеn) з Пабло Пінедою у головній ролі….

Рання діагностика – шлях до реабілітації.

У нашому закладі перебували та є на обліку 23 дитини. Вони соціалізовані, ефективно реабілітовані, є улюбленцями сім’ї, першими помічниками батьків. Ці діти дуже ласкаві, вразливі, з тонкою психікою, з художніми схильностями до музики, живопису, тощо. Але головне – вони повноцінні люди.

Фахівці центру мріють і працюють над тим, щоб діти з синдромом Дауна, які досягли шкільного віку і пройшли реабілітацію, пішли до 1-го класу разом із своїми однолітками. Але це ще й стане прекрасним уроком для здорових дітей. Спілкуючись із дітками особливих можливостей, вони стають добрішими, вчаться співчувати, допомагати. Прагнення до інтегрованого навчання має своє майбутне, і світ це вже довів.

Порада батькам із такими дітками прочитати книгу «Нежелательный элемент» відомого лікаря Христіана Бернара, який виконав першу в світі пересадку серця. Там описана історія його родичів, що виховали чудову дитину з синдромом Дауна, яка змогла стати повноцінним членом суспільства. Ця книга має велике значення, бо об’єднує навколо однієї спільної мети: довести суспільству – діти з синдромом Дауна дещо інші, але все ж вони звичайні діти, і можуть ходити у звичайні дитсадки, звичайні школи, а потім вчитися в університетах, робити наукові відкриття, писати музику, малювати картини.

Народження дитини із синдромом Дауна — величезний стрес для батьків. Але це й шанс переосмислити свої життєві цінності. Ми не маємо права розгубити духовність, інакше ніколи не навчимося лікувати любов’ю. Хтось діє як у магазині: дитина бракована – не підходить. Хтось все життя тягне лямку, нарікаючи на свою долю. А ми любимо своїх дітей, радіємо нашим успіхам. І синдром Дауна не заважає нам бути щастливими.

Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 279 | Нарушение авторских прав