 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тестові завдання з дисципліни «Основи медичних знань»Викладач Миколаївського коледжу культури і мистецтв Дібрівна Т.В.
І.Виберіть із запропонованих відповідей одну правильну: 1. До якого виду здоров’я відносять поточний стан органів і систем організму людини, основу якого становіть біологічна програма індивідуального розвитку: а)психічне здоров’я; б) соматичне здоров’я; в) фізичне здоров’я. 2. Рівень росту й розвитку органів і систем організму, основу якого становлять морфологічні й функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції це: а)фізичне здоров’я; б) соматичне здоров’я; в)психічне здоров’я. 3. Стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію це: а)фізичне здоров’я; б) біологічне здоров’я; в)психічне здоров’я. 4. Який вид здоров’я пов'язаний із впливом на особистість інших людей, суспільства в цілому й залежить від місця й ролі людини в міжособистісних відносинах, від морального здоров'я соціуму: а)соціальне здоров’я; б)соматичне здоров’я; в)психічне здоров’я. 5. Як визначається показник народжуваності: а)число народжених живими за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б)число померлих за рік х 1000 /середньорічна чисельність населення; в)число дітей, що вмерли на 1-ом року за рік х 1000/число дітей, що народилися живими у звітному році. 6. Як визначається показник смертності: а)число знову виявлених хворих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б) число дітей, що вмерли на 1-ом року за рік х 1000/число дітей, що народилися живими у звітному році; в)число померлих за рік х 1000 /середньорічна чисельність населення. 7. Як визначається показник природного приросту: а)число померлих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення;б) абсолютний природний приріст х 1000/середньорічна чисельність населення або різниця між показниками народжуваності й смертності; в)число народжених живими за рік х 1000/середньорічна чисельність населення. 8. Як визначається показник дитячої смертності: а)число народжених живими за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б)число дітей, що вмерли на 1-ом місяці за рік х 1000 / число дітей, що народилися живими у звітному році;в)число знову виявлених хворих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення. 9. Як визначається показник перинатальної смертності: а)число знову виявлених хворих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б)число померлих за рік х 1000 /середньорічна чисельність населення; в)(число народжених мертвими. + числоло дітей, що померли на 1 тижні за рік) х 1000/число дітей, що народилися живими й мертвими у звітному році. 10. Як визначається показник дитячої смертності: а)(число народжених мертвими. + число дітей, що померли на 1 тижні. за рік) х 1000/число дітей, що народилися живими й мертвими у звітному році; б)число померлих за рік х 1000 /середньорічна чисельність населення; в)число дітей, що вмерли на 1-ом року за рік х 1000/число дітей, що народилися живими у звітному році; 11. Як визначається показник захворюваності: а)число знову виявлених хворих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б)число народжених живими за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; в)число померлих за рік х 1000 /середньорічна чисельність населення. 12. Як визначається показник хворобливості: а)число хворих за даним захворюванням, що стають на обліку за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; б)число знову виявлених хворих за рік х 1000/середньорічна чисельність населення; в)число дітей, що вмерли на 1-ом року за рік х 1000/Число дітей, що народилися живими у звітному році. 13. Систему заходів, спрямовану на усунення причин виникнення хвороб називають: а)третинною профілактикою захворювань; б)первинною профілактикою захворювань; в) вторинною профілактикою захворювань. 14. Система заходів, спрямована на раннє виявлення доклінічних ознак захворювань (на стадії передхвороби), показників спадкоємної схильності людей, виявлення факторів ризику захворювань і прогнозування ризику, а також своєчасне проведення лікувально-оздоровчих заходів з метою попередження розвитку хвороби це: а) вторинна профілактика захворювань; б)третинна профілактика захворювань; в)первинна профілактика захворювань. 15. Попередження рецидивів захворювань у хворих в загальнопопуляційному плані називають: а) вторинною профілактикою захворювань; б) первинною профілактикою захворювань; в) третинною профілактикою захворювань. 16. Вид медичної допомоги при станах, що загрожує життя або здоров'ю громадянина або навколишніх його осіб, викликаних раптовим захворюванням, загостренням хронічного захворювання, нещасним випадком, отруєнням, ускладненням вагітності, травмою й ін..: а)швидка медична допомога; б)стаціонарна допомога; в)амбулаторно-поліклінічна допомога. 17. Вид медичної допомоги, яка включає проведення заходів щодо профілактики (у тому числі диспансерному спостереженню, включаючи спостереження здорових дітей), діагностиці й лікуванню захворювань як у поліклініці, так і вдома: а)швидка медична допомога; б)стаціонарна допомога; в)амбулаторно-поліклінічна допомога. 18. Вид медичної допомоги, яку надають при гострих захворюваннях і загостреннях хронічних хвороб, отруєннях і травмах, що вимагають інтенсивної терапії, цілодобового медичного спостереження й ізоляції за епідеміологічними показниками: а) амбулаторно-поліклінічна допомога; б)стаціонарна допомога; в)швидка медична допомога. 19. Пренатальна діагностика проводиться: а)в перший триместр вагітності; б)третій триместр вагітності; в)другий триместр вагітності. 20. Генетичну пам'ять (спадковість), епігенетичну пам'ять (ембріональний шлях розвитку), імунну пам'ять (про перенесені хвороби), нейрогенну пам'ять (пам'ять, фіксуємося нейронами) відносять до: а)генотипічної конституції людини; б)рефлективної конституції людини; в)імунної конституції людини. 21. Вихідний "спадкоємний паспорт" (геномна характеристика, хромосомна система людини), що визначає регенераційні здатності нашої морфології (наприклад, загоєння ран) називають: а)фенотипічною конституцією людини; б) імунною конституцією людини; в) генотипічною конституцією людини. 22. Традиційне (а часом єдине) подання про конституції людини, на основі спадкоємної структури його кістково-м'язового "портрета" (по сучасній термінології - це ектоморфи, мезоморфи, ендоморфи, різні типи астенічних, нормостеничних і гіперстенічних конституцій) це: а)нейронна конституція людини; б)фенотипічна конституція людини; в)рефлективна конституція людини. 23. Ектоморфи характеризуються: а)м'якою мускулатурою, кругла особа, короткою шиєю, широкими стегнами, великим запасом жиру; б)короткою верхньою частиною тулуба, довгими руками й ногами, довгими й вузькими ступнями й долонями, дуже невеликим запасом жиру, а також вузькістю грудної клітки й плечей, тонкими довгими мускулами; в)більшою грудною кліткою, подовженим торсом, міцною мускулатурою й величезною силою. 24. М'яка мускулатура, кругла особа, коротка шия, широкі стегна, великий запас жиру характерні для: а)ендоморфа; б) мезоморфна; в)екоморфа. 25. Більша грудна клітка, подовжений торс, міцна мускулатура й величезна сила характерні для: а)ендоморфа; б) мезоморфна; в)екоморфа. 26. Систему захисту з генетично детермінованим характером інтенсивності імунологічних реакцій, в основі якої лежить механізм антиген - антитільних зв'язків (нормальна імунна відповідь, алергійні реакції, імунологічна толерантність, стрес) називають: а) імунною конституцією людини; б)дерматологічною конституцією людини; в)лімфагематологічною конституцією людини. 27. Стан неврологічної реактивності, що визначає базисні основи навчання, придбання знань; базисну основу емоцій і вольових процесів, що визначають наше здоров'я й нашу неврологічну соматику відносять до: а) психологічної конституції людини; б)імунної конституції людини; в)нейронної конституції людини. 28. Конституція людини, яка визначає психотип особистості, її характер і темперамент: а) психологічна конституція людини; б)імунна конституція людини; в)нейронна конституція людини. 29. Конституція людини, пов’язана з особливостями лімфотока й групи крові, які носять геномний, конституційний характер, визначають інтенсивність метаболізму й енергетики: а) психологічна конституція людини; б)імунна конституція людини; в)лімфогематологічна конституція людини. 30. Конституція людини, що визначає істотний момент у всіх поведінкових реакціях людини: а) психологічна конституція людини; б)гормонально-статева конституція людини; в)лімфогематологічна конституція людини. 31. Конституція людини, пов’язана зі здатністю по малюнку пальців рук (долоні) судити про генетичні можливості людини: а)дерматологічна конституція людини; б)гормонально-статева конституція людини; в)лімфогематологічна конституція людини. 32. Конституція людини, пов’язана з баченням людини через систему його енергоканальних зв'язків, систему дихання, харчування, руху, що управляють процесами в організмі: а)дерматологічна конституція людини; б)енерго-акупунктурна конституція людини; в)лімфогематологічна конституція людини. 33. Дія забруднювачів, що супроводжується гострим або хронічним подразненням, а потім асептичним запаленням слизуватих оболонок верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивів, шкіри це: а)токсична дія; б)алергічна дія; в)подразнювальна дія. 34. Отрутну дію, що викликає отруєння, ураження тканин печінки, легенів, нирок, серця називають: а)ембріотоксичною дією забруднювачів; б)токсичною дією забруднювачів; в)подразнювальну дію забруднювачів. 35. Алергічна дія забруднювачів це: а) дія речовини, що викликає сенсибілізацію організму й розвиток алергійних хвороб і станів; б)дія речовини на організм людини в стадії внутрішньоутробного розвитку, що приводить до ненаслідуваного каліцтва; в) дія, що викликає мутаційні зміни в організмі. 36. Дія речовини на організм людини в стадії внутрішньоутробного розвитку, що приводить до ненаслідуваного каліцтва це: а)токсична дія; б)алергічна дія; в)тератогенна дія. 37. Ембріотоксична дія забруднювачів це: а) дія речовини, що викликає сенсибілізацію організму й розвиток алергійних хвороб і станів; б) дія речовини на організм плода при внутрішньоутробному розвитку, викликає загибель плода або хвороби новонароджених дітей; в) дія, що викликає мутаційні зміни в організмі. 38. Дія, що викликає мутаційні зміни в організмі це: а)мутагенна дія забруднювачів; б)алергічна дія забруднювачів; в)тератогенна дія забруднювачів. 39. дія забруднювачів, що приводить до зниження імунітету, розвитку вторинного імунодефіциту. 40. Дія забруднювачів, що приводить до зниження імунітету, розвитку вторинного імунодефіциту це: а)токсична дія; б)імунодепресивна дія; в)тератогенна дія. 41. Науковий напрям, що вивчає інгредіентний склад, особливості поширення, біологічної дії, дезактивизації шкідливих речовин у навколишнім середовищі має назву: а)токсикологія; б)скринінг; в)медико-генетичне консультування. 42. Консультації в спеціальних медичних установах для з'ясування характеру й наслідків дії екотоксикантів на генетичний апарат людини з метою народження здорового потомства називають: а)медико-генетичним консультуванням; б)скринінгом; в)екотоксикологією. 43. Відбір і перевірка на мутагеність і канцерогенність факторів середовища (виробничого, домашнього, природного середовища) це: а)екотоксикологія; б)скринінг; в)гігієнічна регламентація шкідливих речовин у середовищі. 44. Встановлення санітарно-гігієнічних нормативів має назву: а)екотоксикологія; б)скринінг; в)гігієнічна регламентація шкідливих речовин у середовищі. 45. Під якістю життя розуміють: а)кількісну сторону умов життя, розмір і структура матеріальних і духовних потреб населення, фонди споживання, доходи населення, забезпеченість житлом, медичною допомогою, рівень утворення, тривалість робочого й вільного часу й ін.; б)ступінь упевненості окремих людей або групи людей у тім, що їхні потреби задовольняються, а необхідні для досягнення щастя й самореалізації можливості; в)особливості поводження конкретної людини або групи людей. 46. Кількісну сторону умов життя, розмір і структура матеріальних і духовних потреб населення, фонди споживання, доходи населення, забезпеченість житлом, медичною допомогою, рівень утворення, тривалість робочого й вільного часу й ін. називають: а)якістю життя; б)стилем життя; в)рівнем життя. 47. Стиль життя це: а)особливості поводження конкретної людини або групи людей; б)ступінь упевненості окремих людей або групи людей у тім, що їхні потреби задовольняються, а необхідні для досягнення щастя й самореалізації можливості; в)кількісна сторона умов життя, розмір і структура матеріальних і духовних потреб населення, фонди споживання, доходи населення, забезпеченість житлом, медичною допомогою, рівень утворення, тривалість робочого й вільного часу й ін.. 48. Якщо маса тіла збільшена за рахунок відкладення жиру на 15%, то це ожиріння: а)важкого ступеня; б)легкого ступеня;в)середнього ступеня. 49. Якщо маса тіла збільшена за рахунок відкладення жиру на 41-100%, то це ожиріння: а)важкого ступеня; б)легкого ступеня;в)середнього ступеня. 50. Якщо маса тіла збільшена за рахунок відкладення жиру більше ніж на 100%, то це ожиріння: а)важкого ступеня; б)легкого ступеня;в)середнього ступеня. 51. Ожиріння, пов'язане із запальними процесами, травмами, пухлинами головного мозку називають: а)екзогенно-конституціональним; б)ендокринним; в)церебральним. 52. Ожиряння, яке виникає внаслідок захворювання гіпофіза, гіпотиреоза, юнацького гіпогонадизма: а)екзогенно-конституціональне; б)ендокринне; в)церебральне. 53. Клінічна форма ішемічної хвороби серця, при якій спостерігається раптовий сильний приступ болю за грудиною, в області серця, викликаний спазмом коронарних посудин й ішемією міокарда: а)стенакордія; б)інфаркт міокарда; в)інсульт мозковий. 54. Важке захворювання серця, обумовлене гострою недостатністю його кровообігу, з виникненням вогнища некрозу в серцевому м'язі: а)стенакордія; б)інфаркт міокарда; в)інсульт мозковий. 55. Гостре порушення мозкового кровообігу це: а)стенакордія; б)інфаркт міокарда; в)інсульт мозковий. 56. Онкологічна профілактика раку включає: а)запобігання бластомогенного ефекту від дії канцерогенних факторів шляхом застосування певних хімічних препаратів, продуктів і з'єднань; б)виявлення родин зі спадкоємними пухлинними й передпухлинними захворюваннями, осіб із хромосомною нестабільністю й організацію заходів щодо зниження небезпеки можливої дії на них канцерогенних факторів; в)виявлення й усунення можливості дії на людину канцерогенних факторів навколишнього середовища, включаючи повітря, воду й харчові продукти. 57. Біохімічна профілактика раку включає: а)запобігання бластомогенного ефекту від дії канцерогенних факторів шляхом застосування певних хімічних препаратів, продуктів і з'єднань; б)виявлення родин зі спадкоємними пухлинними й передпухлинними захворюваннями, осіб із хромосомною нестабільністю й організацію заходів щодо зниження небезпеки можливої дії на них канцерогенних факторів; в)виявлення й усунення можливості дії на людину канцерогенних факторів навколишнього середовища, включаючи повітря, воду й харчові продукти. 58. Медико-генетична профілактика раку припускає: а)запобігання бластомогенного ефекту від дії канцерогенних факторів шляхом застосування певних хімічних препаратів, продуктів і з'єднань; б)виявлення родин зі спадкоємними пухлинними й передпухлинними захворюваннями, осіб із хромосомною нестабільністю й організацію заходів щодо зниження небезпеки можливої дії на них канцерогенних факторів; в)виявлення й усунення можливості дії на людину канцерогенних факторів навколишнього середовища, включаючи повітря, воду й харчові продукти. 59. Імунобіологічна профілактика раку включає: а)запобігання бластомогенного ефекту від дії канцерогенних факторів шляхом застосування певних хімічних препаратів, продуктів і з'єднань; б) виявлення окремих осіб і формування контингентів з імунологічною недостатністю для проведення заходів щодо її корекції й захисту від можливих канцерогенних впливів; в)виявлення й усунення можливості дії на людину канцерогенних факторів навколишнього середовища, включаючи повітря, воду й харчові продукти. 60. Профілактика раку, яка припускає виявлення дисгормональних станів, а також вікових порушень гомеостазу, що сприяють виникненню й розвитку пухлин, і їхню корекцію це: а)ендокринно-вікова профілактика; б)онкогігієнічна; в)біохімічна. 61. Загальна тривалість роботи за комп’ютером не повинна перевищувати: а)4 годин на добу; б)2 годин на добу; в)5 годин на добу. 62. Через який час варто робити перерву при роботі за комп’ютером: а)кожні 10-15 хвилин; б)кожні 20-25 хвилин; в) кожні 30-45 хвилин. 63. Інкубаційний або латентний (схований) період хвороби це: а)період, в якому переважають загальні для всіх хвороб симптоми: загальне нездужання, підвищення температури, головний біль, загальна слабість, стан дискомфорту; б)період, що триває від моменту зараження до появи перших ознак захворювання; в)період, в якому симптоматика хвороби розгорнута найбільше повно, і специфічні ознаки хвороби проявляються найбільше яскраво. 64. Період хвороби, в якому переважають загальні для всіх хвороб симптоми: загальне нездужання, підвищення температури, головний біль, загальна слабість, стан дискомфорту називають: а)клінічним періодом; б)продромальним; в)латентним. 65. Клінічний період хвороби (розпал хвороби) це: а)період, в якому переважають загальні для всіх хвороб симптоми: загальне нездужання, підвищення температури, головний біль, загальна слабість, стан дискомфорту; б)період, що триває від моменту зараження до появи перших ознак захворювання; в)період, в якому симптоматика хвороби розгорнута найбільше повно, і специфічні ознаки хвороби проявляються найбільше яскраво. 66. Бактеріоносійство це: а)особлива форма взаємини між мікроорганізмом і людиною; б)зараження декількома хвороботворними збудниками; в)повторне зараження тим же збудником, коли ще не закінчилося захворювання. 67. Зараження декількома хвороботворними збудниками називають: а)реінфекцією; б)змішаною інфекцією; в)ремісією. 68. Суперінфекція це: а)особлива форма взаємини між мікроорганізмом і людиною; б)зараження декількома хвороботворними збудниками; в)повторне зараження тим же збудником, коли ще не закінчилося захворювання. 69. Повторне зараження тим же видом мікроба, але вже після повного видужання від попереднього зараження має назву: а)змішана інфекція; б)суперінфекція; в)реінфекція. 70. Рецидив це: а) повернення хвороби, загострення при хронічному її перебігу; б)зараження декількома хвороботворними збудниками; в)повторне зараження тим же збудником, коли ще не закінчилося захворювання. 71. Ремісія це: а) період відносного благополуччя при хронічному перебігу захворювання між рецидивами; б)зараження декількома хвороботворними збудниками; в)повторне зараження тим же збудником, коли ще не закінчилося захворювання. 72. Бактеріємія й вірусемія це: а)це сепсис, що приводить до утворення гнійних вогнищ у різних органах і тканинах; б)процес поширення збудника зі струмом крові по органах і тканинам, або генералізація інфекції; в)наповнення мікробами багатьох органів і тканин. 73. Септицемія (сепсис) це: а)це сепсис, що приводить до утворення гнійних вогнищ у різних органах і тканинах; б)процес поширення збудника зі струмом крові по органах і тканинам, або генералізація інфекції; в)наповнення мікробами багатьох органів і тканин. 74. Септикопіємія це: а)це сепсис, що приводить до утворення гнійних вогнищ у різних органах і тканинах; б)процес поширення збудника зі струмом крові по органах і тканинам, або генералізація інфекції; в)наповнення мікробами багатьох органів і тканин. 75. Токсинемія це: а)це сепсис, що приводить до утворення гнійних вогнищ у різних органах і тканинах; б)отруєння організму токсинами, які виробляє збудник; в)наповнення мікробами багатьох органів і тканин. 76. Вкажіть варіант розвитку епідемічного процесу, при якому виникають одиничні, не зв'язані між собою випадки інфекційних захворювань, і не спостерігається помітного поширення серед населення: а)спорадія; б)епідемічний спалах; в)пандемія. 77. Вкажіть варіант розвитку епідемічного процесу, який виникає, як правило, в організованому колективі, в умовах постійного й тісного спілкування людей: а)спорадія; б)ендемія; в)пандемія. 78. Вкажіть варіант розвитку епідемічного процесу, при якому інфекційне захворювання охоплює цілком одне або кілька організованих колективів із загальним числом захворілих 100 і більше людей: а)спорадія; б)епідемічний спалах; в)пандемія. 79. Масова захворюваність населення, яка за короткий час розповсюджується на великій території, що охоплює місто, район, область і ряд регіонів держави: а)спорадія; б)ендемія; в)епідемія. 80. Глобальне поширення епідемічної захворюваності серед людей: а)спорадія; б)ендемія; в)пандемія. 81. Вид дезінфекції, яка проводиться з метою ліквідації вогнища інфекції в родині, гуртожитку, дитячій установі, на залізничному й водному транспорті, у лікувальній установі: а)осередкова(протиепідемічна); б)профілактична; в)біологічна. 82. Вид дезінфекції, яка виконується 1 раз у добу або 23 рази в тиждень на харчоблоках, у дитячих установах, інтернатах, загальносоматичних лікувальних установах, родильних будинках: а)осередкова(протиепідемічна); б)профілактична; в)біологічна. 83. Вкажіть спосіб дезінфекції, при якому знищення мікроорганізмів відбувається засобами біологічної природи: а)біологічний; б)хімічний; в)фізичний. 84. Імунітет властивий людині від народження, успадковується від батьків називають: а)природним придбаним; б)вродженим(видовим); в)активним штучним. 85. Природний придбаний імунітет виникає: а)в результаті запобіжних щеплень, коли в організм уводиться вакцина, або ослаблені збудники того або іншого захворювання; б)в результаті введення в організм сироватки - дефібриннованої із крові, що вже містить антитіла того або іншого захворювання; в)після перенесення інфекційного захворювання (після видужання в крові залишаються антитіла до збудника даного захворювання). 86. Імунітет, який виникає в результаті запобіжних щеплень, коли в організм уводиться вакцина, або ослаблені збудники того або іншого захворювання має назву: а)активний штучний імунітет; б)пасивний штучний імунітет; в)природний придбаний імунітет. 87. Пасивний штучний імунітет виникає: а)в результаті запобіжних щеплень, коли в організм уводиться вакцина, або ослаблені збудники того або іншого захворювання; б)в результаті введення в організм сироватки -дефібриннованої із крові, що вже містить антитіла того або іншого захворювання; в)після перенесення інфекційного захворювання (після видужання в крові залишаються антитіла до збудника даного захворювання). 88. Для повітряно-краплинних інфекцій характерний: а)контактний механізм зараження; б)кров’яний механізм зараження; в)аерогенний механізм зараження. 89. Для шлунково-кишкових інфекцій характерний: а)контактний механізм зараження; б)кров’яний механізм зараження; в)фекально-оральний механізм зараження. 90. Для гематогенних інфекцій характерний: а)контактний механізм зараження; б)кров’яний механізм зараження; в)фекально-оральний механізм зараження. 91. Для контактних інфекцій характерний: а)контактний механізм зараження; б)кров’яний механізм зараження; в)фекально-оральний механізм зараження. 92. Спосіб введення лікарський засобів шляхом введення через шкіру рідин або мазей: а)втирання; б)інгаляція; в)внутрішньошкірне введення. 93. Метод введення лікарських речовин через дихальні шляхи це: а)втирання; б)інгаляція; в)внутрішньошкірне введення. 94. Парентальне введення лікарських засобів це: а)введення лікарських речовин, яке застосовують для місцевого знеболювання, а також з діагностичною метою, частіше при необхідності визначити чутливість до медикаментів; б)введення лікарської речовини за допомогою шприца методом ін'єкції у тканину; в)введення лікарської речовини в підшкірний жировий шар, збагачений кровоносними судинами, на глибину 15 мм. 95. Спосіб введення лікарських засобів, яке застосовується для місцевого знеболювання, а також з діагностичною метою, частіше при необхідності визначити чутливість до медикаментів: а)втирання; б)інгаляція; в)внутрішньошкірне введення. 96. Спосіб введення лікарських засобів, яке здійснюється в підшкірний жировий шар, збагачений кровоносними судинами, на глибину 15 мм: а)втирання; б)інгаляція; в)підшкірні ін’єкції. 97. Спосіб введення лікарських засобів, яке здійснюється в місця тіла, де є значний шар м’язової тканини: а)підшкірні ін’єкції; б)парентальне введення лікарських засобів; в)внутрішньом’язове введення лікарських засобів. 98. Частота рухів при непрямому масажі серця повинна бути: а)20-30 разів у хвилину; б)60-70 разів у хвилину; в) 10-15 разів у хвилину. 99. При непрямому масажі серця грудина потерпілого повинна зміщатися до хребта на: а)1-2 см; б)3-4 см; в)5-6 см. 100. Вкажіть необхідну кількість рухів непрямого масажу серця і вдихів ШВЛ, якщо серцево-легеневу реанімацію робить одна людина: а) після 25 рухів непрямого масажу серця роблять 2 вдихи ШВЛ; б) після 15 рухів непрямого масажу серця роблять 2 вдихи ШВЛ; в) після 25 рухів непрямого масажу серця роблять 3 вдихи ШВЛ. 101. Вкажіть необхідну кількість рухів непрямого масажу серця і вдихів ШВЛ, якщо серцево-легеневу реанімацію робить декілька людей: а) після 5 рухів непрямого масажу серця роблять 1 вдихи ШВЛ; б) після 15 рухів непрямого масажу серця роблять 2 вдихи ШВЛ; в) після 25 рухів непрямого масажу серця роблять 3 вдихи ШВЛ; 102. При артеріальній кровотечі характерні наступні ознаки: а)кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; б)кров темна витікає з рани повільно не пульсує, а витікає безперервним струменем; в)раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, нестерпний біль, непритомний стан. 103. При внутрішній кровотечі характерні наступні ознаки: а)кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; б)кров темна витікає з рани повільно не пульсує, а витікає безперервним струменем; в)раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, нестерпний біль, непритомний стан. 104. При венозній кровотечі характерні наступні ознаки: а)кров з рани випливає фонтануючим струменем або поштовхами; б)кров темна витікає з рани повільно не пульсує, а витікає безперервним струменем; в)раптово наступає блідість, похолодіння рук, стоп, частішає пульс, запаморочення, шум у вухах, холодний піт, нестерпний біль, непритомний стан. 105. Для якого поранення характерні витік крові з рани з пухирцями повітря (піниста кров); часте, іноді хрипке дихання; сині губи: а)при пораненні грудної клітини; б)при пораненні живота; в)при переломі кісток. 106. Вкажіть ступінь опіку, при якому спостерігається почервоніння: а)опік 1 ступеня; б) опік 2 ступеня; в)опік 3 ступеня. 107. Вкажіть ступінь опіку, при якому спостерігається поява пухирців, заповнених прозорою рідиною: а)опік 1 ступеня; б) опік 2 ступеня; в)опік 3 ступеня. 108. Вкажіть ступінь опіку, при якому спостерігається повне руйнування шкіри й м’язового шару: а)опік 1 ступеня; б) опік 2 ступеня; в)опік 3 ступеня. 109. Кома при цукровому діабеті, яка виникає при підвищеному вмісті цукру в крові, недоліку інсуліну має назву: а)анафілактичний шок; б)гіпоглікемія; в)гіперглікемія. 110. Кома при цукровому діабеті, яка виникає при недостатньому вмісті цукру в крові, при передозуванні інсуліну має назву: а)анафілактичний шок; б)гіпоглікемія; в)гіперглікемія. 111. Пов’язки, які накладають для стиснення певної частини тіла, найчастіше для того, щоб зупинити невеликі венозні і капілярні кровотечі називають: а)стискаючими; б)коригуючими; в)іммобілізуючими. 112. Пов’язки, які застосовують для підтримування, фіксації ушкодженої частини, тіла для транспортування або лікування називають: а)стискаючими; б)коригуючими; в)іммобілізуючими. 113. Пов’язки, які застосовують для виправлення положення частини тіла називають: а)стискаючими; б)коригуючими; в)іммобілізуючими. 114. У стані коми потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 115. При проникаючих пораненнях черевної порожнини потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 116. При підозрі на перелом кісток тазу потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 117. При проникаючих пораненнях грудної клітини потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 118. У випадках опіків спини й сідниць потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 119. При переломах нижніх кінцівок потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в)тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами. 120. При підозрі на ушкодження хребта, спинного мозку потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком. 121. При утрудненому диханні після втоплення потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком. 122. При переломах рук потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком. 123. При пораненнях шиї потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком. 124. При частій блювоті потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком. 125. При великій крововтраті або при підозрі на внутрішню кровотечу потерпілого транспортують у положенні: а)на животі; б)тільки сидячи або напівсидячи; в) тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами.
ІІ.Виберіть із запропонованих відповідей декілька правильних: 126. До суб’єктивних показників здоров’я належать: а)наявність хворобливих відчуттів; б)нічний сон; в)маса тіла; г)довжина тіла. 127. До об’єктивних показників здоров’я належать: а)довжина тіла; б)апетит; в)маса тіла; г)нічний сон. 128. До об’єктивних причин екологічної кризи відносять: а)дефекти екологічного виховання; б)неповне пізнання й використання людиною законів розвитку природи; в)фізична обмеженість земельної території в рамках однієї планети; г)екологічний нігілізм. 129. До суб’єктивних причин екологічної кризи належать: а)недоліки організаційно-правової й економічної діяльності держави по охороні навколишнього середовища; б) Неповне пізнання й використання людиною законів розвитку природи; в)граничні здатності земної природи до самоочищення й саморегуляції; г)екологічне неуцтво. 130. До гострих інфекційних хвороб належать: а)грип; б)скарлатина; в)малярія; г)дизентерія. 131. До хронічних хвороб належать: а)грип; б)скарлатина; в)малярія; г)туберкульоз. 132. До інфекцій, що мають гостру й хронічну форму належать: а)грип; б)дизентерія; в)бруцельоз; г)скарлатина. 133. Вкажіть хвороби, при яких хвороботворні мікроорганізми передаються повітрям: а)ботулізм; б)черевний тиф; в)кір; г)грип. 134. Вкажіть хвороби, при яких хвороботворні мікроорганізми передаються водою: а)холера; б)правець; в)дифтерія; г)черевний тиф. 135. Вкажіть хвороби, при яких хвороботворні мікроорганізми передаються через грунт: а)скарлатина; б)ботулізм; в)правець; г)холера. 136. До фізичних методів знезаражування відносять: а)кип’ятіння; б)обробка хлораміном; в)ультрафіолетове опромінення; г)обробка лізолом. 137. До хімічних методів знезаражування відносять: а)автоклавування; б)кип’ятіння; в)обробка формаліном; г)обробка карбоновою кислотою. 138. До ознак агонального відносять: а)відсутність серцебиття і дихання; б)помутніння і висихання роговиці; в)аритмічне судорожне дихання; г)затуманена свідомість. 139. До ознак клінічної смерті відносять: а)розширені зіниці, що не реагують на світло; б)відсутність серцебиття й дихання; в) помутніння і висихання роговиці; г)трупне задубіння. 140. До ознак біологічної смерті відносять: а)помутніння і висихання роговиці; б) розширені зіниці, що не реагують на світло; в)холодні бліді або синюшні шкірні покриви; г)трупне задубіння. 141. В якому стані необхідно транспортувати потерпілих тільки на животі: а)при пораненнях шиї; б)при підозрі на перелом кісток тазу; в)при чвстій блювоті; г)у стані коми. 142. В якому стані необхідно транспортувати потерпілих тільки на спині з піднятими або зігнутими в колінах ногами: а)у стані коми; б)при переломі нижніх кінцівок; в)при проникаючих пораненнях грудної клітини; г)при великій крововтраті або при підозрі на внутрішню кровотечу. 143. В якому стані необхідно транспортувати потерпілих у позі «жаби» з підкладеним під коліна валиком: а)при підозрі на ушкодження хребта, спинного мозку; б)при пораненнях шиї; в)при підозрі на перелом кісток таза; г)при переломах рук. 144. В якому стані необхідно транспортувати потерпілих тільки сидячи або напівсидячи: а)при частій блювоті; б)при пораненнях шиї; в)у стані коми; в)при проникаючих пораненнях грудної клітини; г)при проникаючих пораненнях черевної порожнини. ІІІ. Встановіть відповідність між колонками таблиці: 145.
146.
147.
148.
149.
150.
Ключ до тестів 1.б 33.в 65.в 97.в 129.а, г 2.а 34.б 66.а 98.б 130.а, б 3.в 35.а 67.б 99.б 131.в, г 4.а 36.в 68.в 100.б 132.б, в 5.а 37.б 69.в 101.а 133.в, г 6.в 38.а 70.а 102.а 134.а, г 7.б 39.б 71.а 103.в 135.б, в 8.б 40.в 72.б 104.б 136.а, в 9.в 41.а 73.в 105.а 137.в, г 10.в 42.а 74.а 106.а 138.в, г 11.а 43.б 75.б 107.б 139.а, б 12.а 44.в 76.а 108.в 140.а, г 13.б 45.б 77.б 109.в 141.в, г 14.а 46.в 78.б 110.б 142.б, г 15.в 47.а 79.в 111.а 143.а, в 16.а 48.б 80.в 112.в 144.б, в 17.в 49.в 81.а 113.б 18.б 50.а 82.б 114.а 19.а 51.в 83.а 115.в 20.б 52.б 84.б 116.б 21.в 53.а 85.в 117.б 22.б 54.б 86.а 118.а 23.б 55.в 87.б 119.в 24.а 56.в 88.в 120.в 25.б 57.а 89.в 121.б 26.а 58.б 90.б 122.б 27.в 59.б 91.а 123.б 28.а 60.а 92.а 124.а 29.в 61.а 93.б 125.в 30.б 62.в 94.б 126.а, б 31.а 63.б 95.в 127.а, в 32.б 64.б 96.в 128.б, в 145.
146.
147.
148.
149.
150.
Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 1092 | Нарушение авторских прав |