 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Особливості догляду за дітьми із захворюваннями органів травленняПри захворюваннях шлунка та дванадцятипалої кишки особливості догляду полягають у: · дотриманні оберігаючого режиму: нормалізація відпочинку, денний сон; · дієтичного харчування: хімічно-, термічно-, механічно щадна дієта, страви готуються на парі, кратність вживання їжі – 5-6 разів на добу; · дотримання правил особистої гігієни дитини; · контроль за характером випорожнень; · допомога при блюванні з метою запобігання аспірації в дихальні шляхи. У догляді за дітьми із захворюваннями органів гепатобіліарної зони важливим є дотримання 1. лікувального режиму: обмеження фізичного навантаження; 2. дієтичного харчування з вилученням смажених, гострих страв, екстрактивних речовин, бульйонів, шоколаду, кави, жирних сортів м’яса, при 5- разовому вживанні їжі; 3. дотримання правил особистої гігієни дитини; 4. проведення сліпих зондувань; 5. контроль за характером випорожнень. При захворюваннях кишківника 1. в харчуванні обмежують жири, вуглеводи, вилучають речовини, що посилюють секрецію травних соків та процеси гниття і бродіння. Готують їжу на парі, перетирають, дають їсти дитині 5-6 разів на добу; 2. контролюють об’єми вжитої їжі та випитої рідини; 3. здійснюють догляд за шкірою і слизовими оболонками, після кожного акту дефекації дитину підмивати; 4. контролюють характер калових мас, частоту випорожнень, наявність патологічних домішок; 5. проводять очисні та лікувальні клізми.
Білково-енергетична недостатність – гіпотрофія. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
Протокол лікування дітей з недостатністю харчування Білково-енергетична недостатність (гіпотрофія пренатальна, постнатальна) – недостатнє живлення дитини, яке характеризується зупинкою або сповільненням збільшення маси тіла, прогресуючим зниженням підшкірної основи, порушенням пропорцій тіла, функції травлення, обміну речовин, послабленням специфічних, неспецифічних захисних сил і астенізації організму, схильності до розвитку інших захворювань, затримкою фізичного і нервово-психічного розвитку. Актуальність. поширеність набутої гіпотрофії за даними різних авторів – 9,4-13,7 % - збільшується число дистрофій на основі неврологічної патології - збільшилась частка набутих гіпотрофій після перенесених інфекційних захворювань - залишається високим число гіпотрофій, спричинених грубими дефектами харчування і догляду - послаблюючи реактивність організму, гіпотрофії сприяють розвитку тяжких і тривало протікаючих захворювань - серед новонароджених з вродженою гіпотрофією неонатальна та рання неонатальна смертність в 10 разів вища, ніж серед новонароджених з ейтрофією - наслідки пренатальної гіпотрофії зберігаються не менш як 3-6 років, такі діти відстають у фізичному та психомоторному розвитку Етіологія. Аліментарні фактори: кількісний дефіцит, незбалансованість харчування за окремими інгредієнтами, порушення режиму. Інфекційні фактори: кишкові інфекції, сепсис, отит, пневмонії та ін. Вроджені і спадкові фактори: непереносимість лактози, целіакія, галактоземія, муковісцидоз, вроджені вади серця, вовча паща, заяча губа, пілоростеноз та ін. Порушення режиму і виховання дитини. При внутрішньоутробній гіпотрофії причиною можуть бути геномні і хромосомні мутації, плацентарна недостатність, гіпоксія плода, незбалансованість харчування вагітної, шкідливі звички (куріння, алкоголізм, наркоманія), внутрішньоутробні інфекції. Гіпотрофія зустрічається в різних регіонах країни у дітей раннього віку з частотою від 7 до 30%. За даними ВОЗ, в країнах, що розвиваються, білково- калорійна недостатність харчування реєструється в 20-30% дітей раннього віку. Причиною розвитку гіпотрофії є голодування дитини. А саме: недостатнє надходження в організм дитини харчових інгредієнтів, недостатнє засвоєння тих чи інших нутрієнтів. В патогенезі розвитку гіпотрофії виділяють фактори, які створюють умови порушення гідролізу, всмоктування і засвоєння харчових інгредієнтів і сприятливі фактори Патогенез. Недостатнє засвоєння їжі з різних причин веде до дефіциту енергії. Організм використовує запаси жиру, вуглеводів, білків. Спочатку використовується депо жиру (зменшується підшкірна жирова клітковина), депо глікогену (особливо зменшуються запаси глікогену в печінці та інших органах), а потім розпадаються білки. Страждає антитоксична, дезамінуюча, глікогенсинтезуюча, протромбінсинтезуюча функції печінки, виникають дистрофічні зміни всіх органів і систем. В зв’язку з цим, спостерігаються порушення діяльності ЦНС (коркова гіпорефлексія, пригнічення харчового центру, дисфункція підкоркових утворів), імунної системи (пригнічення клітинної і гуморальної ланок імунітету, а також неспецифічних факторів захисту), серцево-судинної системи (міокардіодистрофія), ендокринної системи (плюригландулярна недостатність). Дистрофічні зміни органів травлення призводять до атрофії ворсинок кишечника, зниження кількості ферментів, в тяжких випадках розвивається синдром набутої целіакії. Виникає гіповітаміноз, недостатність гормонів, порушуються всі види обміну речовин. Класифікація. За походженням: пренатальне, постнатальне, змішане. За етіологією: екзогенна (аліментарна, інфекційна, токсична та ін.); ендогенна (хромосомні хвороби, ензимопатії, імунодефіцит, нейро-ендокринна патологія та ін.). За тяжкістю перебігу: перший, другий, третій ступінь тяжкості. Гіпотрофія I ступеня – дефіцит ваги 11 – 20 % Гіпотрофія II ступеня – дефіцит ваги 21 – 30 % Гіпотрофія III ступеня – дефіцит ваги більше 30 % За періодом захворювання: початковий, прогресування, стабілізації, реконвалесценції. Клініка. Гіпотрофія І ступеню: загальний стан дитини задовільний, періодично спостерігається неспокій, сон з перервами, їсть жадібно. Незначна блідість шкіри. Підшкірна основа витончена на тулубі, животі. Складка шкіри на рівні пупка 0,8 – 1см. Помірно знижується еластичність шкіри і тургор тканин. Маса тіла зменшується від 10 до 20%. Індекс вгодованості знижується до 10-15 (в нормі 20-25), змінюється індекс пропорційності. Масово- ростовий коефіцієнт для доношених новонароджених дорівнює 56-60 (в нормі – більше 60). Психомоторний розвиток дітей відповідає віку. В білковому спектрі сироватки крові визначається гіпоальбумінемія, дизпротеїнемія, до 0,8 знижується альбуміново- глобуліновий(А/Г) коефіцієнт. Близько 40% дітей мають прояви рахіту І-ІІ ступеню і 39%- анемії, переважно легкого ступеню. Гіпотрофія ІІ ступеню: при огляді дитини звертає на себе увагу значна втрата маси тіла, її дефіцит складає від 20 до 30%. Підшкірна жирова клітковина відсутня чи незначно розвинута на тулубі, животі, кінцівках. Шкірна складка на рівні пупка до 0,5 см. Індекс вгодованості коливається від 0 до10. Значно змінюється індекс пропорційності. Масово – ростовий коефіцієнт від 55 до 51. Дитина починає відставати в рості на 2-4 см. Крива маси неправильного типу. Шкіра бліда, суха, лущиться. Еластичність шкіри значно знижена, складка вирівнюється повільно. Тургор тканин і тонус м’язів значно знижений. Волосся рідке, тьмяне. У таких дітей знижений апетит. Вони байдужі до іграшок, зовнішніх подразників. Відмічається відставання моторних функцій: дитина не тримає голову, не сидить, не стоїть, не ходить відповідно віку. Лабільність процесів гальмування і збудження, неспокійний сон. У таких дітей знижена толерантність до їжі, легко виникають диспепсичні розлади внаслідок зниження кількості і активності ферментів. Розвивається підвищена чутливість до інтеркурентних захворювань. Більше ніж у половини констатуються прояви рахіту І-ІІ ступеню, залізо-вітамінно-білково дефіцитні анемії легкого чи середнього ступеню тяжкості. Наростає дизпротеїнемія, ще більше знижується А/Г коефіцієнт. Гіпотрофія ІІІ ступеню: більшість дітей знаходиться на незбалансованому штучному вигодовуванні. Дефіцит маси перевищує 30%. Підшкірна основа відсутня на животі, тулубі, кінцівках, витончена чи відсутня на обличчі. Останнє трикутної форми, зморщене. Виражає страждання. Ріст відстає більше,ніж на 4 см. Індекс вгодованості негативний. Індекс пропорційності неправильний. Масово- ростовий коефіцієнт менший за 51. У всіх дітей поганий апетит чи анорексія. Вони в’ялі, активні рухи обмежені, не цікавляться тим, що їх оточує. Крива маси плоска. У 1/3 хворих спостерігається диспепсичний синдром: зригування, нечасте блювання, діарея чи закрепи, метеоризм. Шкіра блідо – сірого кольору, суха, лущиться, в ділянках природних згинів пігментована, її еластичність втрачена, складка на рівні пупка до 0,2 см. Тургор тканин різко знижений, тонус м’язів підвищений. Дихання поверхневе. Тони серця приглушені, схильність до брадикардії. Артеріальний тиск знижений. Температура тіла знижена до 34-35°С. Живіт збільшений в розмірах, передня стінка витончена, візуалізується перистальтика кишечника. У більшості хворих спостерігаються прояви рахіту І-ІІ ступеню і анемія змішаного генезу легкого чи середнього ступеню тяжкості. Дитина відстає в психомоторному розвитку. Різко порушений обмін речовин. Імунологічна резистентність пригнічена. Діагностується дизбактеріоз ІІ-ІІІ ступеню. Термінальний період характеризується гіпотермією, брадикардією. ДIАГНОСТИЧНI КРИТЕРIЇ: Оцінка фізичного статусу (відповідність до вікових стандартів ваги, зросту тощо) - Оцінка соматичного та емоційного стану (жвавість, реакція на оточуюче, захворюваність тощо) - Оцінка стану слизових оболонок (наявність афт, молочниці тощо ). - Оцінка тургору тканин (знижений). - Оцінка підшкірно-жирового шару (зменшений або відсутній): · при гіпотрофії І ступеня – зменшення на животі; · при гіпотрофії ІІ ступеня – зменшення на животі, тулубі та кінцівках; · при гіпотрофії ІІІ ступеня – зменшення на обличчі, животі, тулубі та кінцівках; Лабораторні дослідження: обов’язкові; - клінічний аналіз крові (рівень еритроцитів, гемоглобіну, ШОЕ); - клінічний аналіз сечі (питома вага, протеїнурія, лейкоцитурія); - аналіз калу на копрограму (нейтральний жир, слиз, неперетравлена клітковина тощо); - аналіз калу на дисбактеріоз (1 раз на 6 міс, за показаннями – зменшення вмісту біфідо-, лактобактерій, поява умовно-патогенних бактерій у діагностичній кількості і 104). при необхідності: - імунограма (у дітей, що часто хворіють); - біохімічні (рівень електролітів, загального білка, альбуміну тощо); - генетичні (згідно призначенню генетика); - інструментальні дослідження: - ультразвукове обстеження черевної порожнини – для скринінг-діагностики; - фіброезофагогастродуоденоскопія проводиться з метою діагностики, особливо у дітей із зригуванням або блювотою. Лікування 1.Усунення факторів, котрі призвели до кількісного і якісного голодування; 2.Організація адекватного режиму, догляду, виховання. 3.Організація етапного харчування хворих. 4.Замісна терапія. 5.Корекція захисних сил організму. 6.Лікування супутніх захворювання. Оптимальний режим - температура в приміщенні – 24-25 °С; - провітрювання; - вологе прибирання – 2 рази на день; - прогулянки на свіжому повітрі, взимку при температурі не вище - 5 °С; - при гіпотрофії І ступеню – лікування вдома; - при гіпотрофії ІІ-ІІІ ступеню – в умовах стаціонару Проводиться щотижневий або щодекадний контроль збільшення маси тіла. Контроль і аналіз фактичного харчування один раз на 7-10 днів. Розрахунок харчування проводиться - при гіпотрофії I ступеню – на належну вагу - при гіпотрофії II ступеню - білків та вуглеводів на належну вагу, а жиру тільки на фактичну вагу - при гіпотрофії III ступеню - білків та вуглеводів на приблизно належну вагу (фактична вага + 20 % від неї), а жиру тільки на фактичну вагу. Дієтотерапія при всіх формах гіпотрофії ІІ—ІІІ ступенів тяжкості складається з двох етапів: 1) поступове харчування малими порціями з урахуванням толерантності до їжі; 2) перехід на оптимальне харчування, яке відповідає репаративним процесам, росту і розвитку дитячого організму. На початку лікування дітям призначають грудне молоко, а за його відсутності — адаптовані або частково адаптовані й ацидофільні адаптовані суміші «Малютка», «Малыш», «Балбобек», «Балдиган», «Мацоні», «Наріне», оскільки при гіпотрофії часто бувають дисбактеріоз та лактазна недостатність. Дотримують частих годувань: · при гіпотрофії І ступеня —7 разів, · при гіпотрофії ІІ—ІІІ ступенів — 8—10 разів на добу відповідно. При гіпотрофії І ст.. період з’ясування толерантності до їжі триває1-3 дні. Їжа дається відповідно до віку і передбачуваної при ньому маси тіла: І день½-2/3 добової кіль-кості, на ІІ день 2/3-4/5 добової кількості, на ІІІ день- повну добову кількість їжі. У період посиленого харчування при гіпотрофії І ступеня енергоцінність розраховують, виходячи з енергетичної потреби 140—180 ккал/кг/добу (586—753 кДж), при гіпотрофії Кількість їжі, якої не вистачає, доповнюють рідиною(овочеві, фруктові, рисовий та інші від-вари, переварена вода тощо). При дефіциті білка додається відповідна кількість сиру, жов-тка курячого яйця,ацидофільні пасти: жиру– рослинні олії, вершки: вуглеводів– овочі, фрукти, каші, цукровий сироп. При гіпотрофії ІІ ст. І тиждень– ½ кількості їжі на добу, ІІ тиждень– 2/3 добо-вої кількості їжі, ІІІ тиждень– добова кількість відповідно віку. Добова кількість розрахо-вується на фактичну масу тіла+ 20% від неї. У годуванні використовується грудне моло-ко, при його відсутності– кисломолочні адаптовані суміші. Кількість годувань збільшенана1-2. Енергоцінність розраховують, виходячи з енергетичної потреби ІІ—ІІІ ступеня —180—200 ккал/кг/добу (753—637 кДж); білок повинен становити 3,5—4,0 г/кг/добу, тобто 10—15 % енергоцінності. При гіпотрофії ІІІ ст.. годують грудним молоком або адаптованими кисломоло-чними сумішами: І тиждень– 1/3 належної добової кількості(число годувань збільшено на2-3); II тиждень– ½ належної кількості їжі на добу; ІІІ тиждень– 2/3 належної кілько-сті; IV – повна добова кількість їжі. Розрахунок їжі на наявну масу тіла. Кожні 5—7 діб проводять корекцію раціону з урахуванням потреб організму в основних інгредієнтах — білках, жирах, вуглеводах. Реабілітаційні заходи повинні включати щоденні прогулянки при температурі повітря, що не нижча за -5 ° С, теплі ванни (температура води 37—38 °С), масаж, гімнастику. Замісна терапія. Ферменти: шлунковий сік, соляна кислота з пепсином, панкреатин, абомін, мезим – форте, креон, пангрол. Нормалізація кишкової мікрофлори: біфідумбактерин, лактобактерин, біфіформ, лінекс, ацидофілюс від 2 до 4 тижнів. Нормалізація обмінних процесів: вітаміни А, E, C, групи В чи комплексні препарати – мультитабс, піковіт чи інш. Курс лікування – 1 міс. Апілак в свічках по 0,0025г 2- 3 раза на день новонародженим і по 0,005г 3 рази в день дітям до 1 року. Курс лікування 14 днів. Оротат калію по 20 мг/кг маси за добу 2 тижні. - фізіотерапія (електрофорез, парафін на ділянку живота). - масаж загальний, №20 Тривалість стаціонарного лікування в середньому – 28 – 30 днів. Диспансерний нагляд З обліку знімають через 6-8 тижнів після досягнення фізичного та нервово-психічного розвитку згідно з віком дитини Огляд педіатром –1-й міс. 5 разів (обов’язковий контроль ваги та інших антропометричних показників), далі 1 раз на місяць. Огляд спеціалістів (невролог, хірург, ортопед) 1 раз на рік та за показами. Профілактика 1.Антенатальна профілактика (попередження патологічного перебігу вагітності і пологів) 2.Раннє виявлення гіпогалактії у матері хворої дитини. 3.Збереження природного вигодовування. 4.Організація правильного догляду і режиму дитини грудного віку. 5. Профілактика рахіту, анемії. Квашіоркор – білково-енергетична недостатність. Своєрідний синдром, який спостерігається частіше після відлучення від грудей дітей 1-го року життя, які отримують в основному вуглеводну їжу при недостатньому поступленні білків (переважно рослинного походження). Клініка: 1. Набряки; 2. Важкі дерматози 3. Депігментація шкіри і волосся; 4. Стеатоз печінки; 5. Різко виражена гіпопротеїнемія; 6. Різко виражена гіпоальбумінемія; 7. Завжди анемія. Індекс вгодованості за Л.І. Чулицькою характеризує ступінь вгодованості дитини: 3 обводи плеча (см) + обвід стегна (см) + обвід гомілки (см) -зріст (см). Норма: до року - 20-25 см; менше 20 см - при гіпотрофії; більше 25 см - при паратрофії; 2-3 роки - 20 см; 6- 7 років - 15-10 см; 7- 8 років - 6 см. Індекс пропорційності за Л.І. Чулицькою: 3 обводи плеча (см) = обводу грудної клітки (см) = обводу стегна (см) + обвід гомілки (см). Гострі розлади травлення у дітей раннього віку: клініка, покази до госпіталізації, догляд у стаціонарі, невідкладна допомога. Термін «живлення» є фізіологічним поняттям, яке включає процеси підтримання основного обміну і побудови нових тканин, забезпечення росту і розвитку дитини. Розлад живлення може зумовлюватися порушенням приймання їжі, травлення, всмоктування в кишках, обміну в клітинах і тканинах. Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 400 | Нарушение авторских прав |