АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тазове передлежання

195.Ніжки плода зігнуті в тазостегнових суглобах і розігнуті в колінних відповідають тазовому предлежанню:

А. Неповному ножному.

Б. Змішаному сіднично-ножному.

В. Повному колінному.

* Г. Чисто сідничному.

196.Варіант тазового передлежання плода якщо передлежать сідниці і стопи плода, а ніжки зігнуті в тазостегнових і колінних суглобах:

А. Неповне ножне.

* Б. Змішане сіднично-ножне.

В. Повне колінне.

Г. Чисто сідничне.

197.Варіант тазового передлежання плода, якщо обидві ніжки зігнуті в колінних і розігнуті в тазостегнових суглобах:

А. Неповне ножне.

Б. Змішане сіднично-ножне.

* В. Повне колінне.

Г. Чисто сідничне.

198. Для повного ножного передлежання плода характерно передлежання:

* А. Обох ніжок.

Б. Сідниць разом з ніжками.

В. Однієї ніжки.

Г. Колін.

199.Варіант тазового передлежання діагностують:

А. В другому триместрі вагітності.

Б. В третьому триместрі вагітності.

В. При доношеній вагітності.

* Г. При піхвовому дослідженні в пологах.

200. Для діагностики тазового передлежання інформативні зовнішні прийоми Леопольда – Левицького:

А. Перший і другий.

Б. Другий і третій.

* В. Перший і третій.

Г. Другий і четвертий.

201. Для тазового передлежання плода при зовнішньому акушерському дослідженні не характерно:

А. Високе розміщення дна матки.

Б. Балотуюча частина в дні матки.

В. Серцебиття плода, що вислуховується вище пупа.

* Г. Щільна передлегла частина, що притиснута до входу в малий таз.

202.Допомога за Цов’яновим не попереджує:

А. Спазму внутрішнього вічка шийки матки.

Б. Випадіння ніжок плода.

В. Закидання ручок плода.

Г. Розгинання голівки.

* Д. Випадіння петель пуповини.

203.Через скільки хвилин повинні зікінчитися пологи після народження плода до пупочного кільця:

А. 1 хв.

Б. 3 хв.

* В. 5 хв.

Г. 8 хв.

204.Прийом Морісо – Левре застосовується:

А. Для виведення ручок і голівки плода.

* Б. Для виведення голівки при тазовому передлежанні плода.

В. При веденні пологів за Цов’яновим.

205.Метод Цов’янова при ножному передлежанні......

А. Дозволяє попередити передчасне народження ніжок плода.

Б. Дозволяє перевести ножне передлежання в змішане сіднично-ножне.

В. Знижує мертвонароджуваність.

* Г. Все перелічене.

206.Форма анатомічно вузького тазу, що найбільш часто зустрічається:

А. Простий плоский.

* Б. Поперечнозвужений.

В. Загально рівномірно звужений.

Г. Плоскорахітичний.

207.Найбільш важлива ознака поперечнозвуженого тазу:

А. Круте стояння крил клубових кісток.

Б. Вузька лонна дуга.

* В. Зменшення поперечних розмірів тазу.

Г. Зменшення горизонтальної діагоналі ромба Міхаеліса.

208.Найбільш важлива ознака загально рівномірно звуженого тазу:

* А. Зменшення всіх розмірів тазу на 1,5 см.

Б. Вкорочення діагональної кон’югати.

В. Невеликий зріст і правильна тілобудова вагітної.

Г. Вкорочення зовнішньої кон’югати.

Д. Зменшення крижового ромба.

209.Розміри тазу 23–26–29–20–13–11 см відповідають наступній його анатомічній формі:

А. Плоскорахітичний таз.

Б. Простий плоский таз.

В. Загально рівномірно звужений таз.

* Г. Поперечнозвужений таз.

210. Розміри тазу 22—25—28—17 см відповідають наступній його анатомічній формі:

А. Плоскорахітичний таз.

Б. Простий плоский таз.

* В. Загально рівномірно звужений таз.

Г. Поперечнозвужений таз.

Клінічно вузький таз – це:

* А. Клінічне поняття і визначається в пологах при достатньому розкритті

шийки матки, хорошій пологовій діяльності і водах, що відійшли.

Б. Анатомічне поняття, коли розміри тазу зменшені на 1,5-2 см.

В. Можна визначити у вагітної за зростом, даними пельвеометрії, УЗД.

Г. Можна визначити у вагітної за індексом Солов'йова, ромбом Міхаеліса,

зовнішнім і внутрішнім акушерським дослідженням.

Д. Високе стояння голівки плода перед пологами.

211.Розвитку клінічно вузького тазу сприяє:

А. Великий плід і нормальний таз.

Б. Переношена вагітність і нормальний таз.

В. Розгинальне вставлення голівки плода.

Г. Нормальні розміри плода при звуженні тазу I ступеня.

Д. Лобне передлежання доношеного плода і нормальний таз.

* Е. Все перелічене.

212.Фактори ризику виникнення клінічно вузького тазу:

А. Анатомічно вузький таз.

Б. Переношена вагітність.

В. Гідроцефалія, пухлини і вади розвитку плода.

Г. Пухлини і вади розвитку тазу або пухлини органів малого тазу матері.

* Д. Все перелічене.

213.Умови діагностики клінічно вузького тазу:

А. Розкриття шийки матки більше 8 см.

Б. Відсутність плодового міхура.

В. Випорожнений сечовий міхур.

Г. Нормальна скоротлива діяльність матки.

* Д. Все перелічене.

214.Розвиток клінічно вузького тазу може призвести до:

А. Розриву матки.

Б. Утворення сечо-статевих нориць.

В. Розриву лонного зчленування.

Г. Загибелі плода.

* Д. Всіх вказаних ускладнень.

215.Ускладнення під час пологів при клінічно вузькому тазі:

А. Передчасне відходження навколоплідних вод.

Б. Слабкість пологової діяльності.

В. Розрив матки.

Г. Дистрес плода.

* Д. Все перелічене.

216.При невідповідності розмірів тазу матері і голівки живого плода показано:

А. Застосування утеротоніків.

Б. Накладання акушерських щипців.

* В. Операція кесаревого розтину.

217.Акушерська тактика при клінічно вузькому тазі при живому плоді:

А. Застосування вакуум-екстрактора.

Б. Застосування утеротоніків.

В. Накладання акушерських щипців.

* Г. Негайне розродження шляхом кесаревого розтину.

Д. Плодоруйнівна операція.

218.Великим вважають плід:

* А. Масою більше 4000 г.

Б. Масою 3500 г та більше.

В. Масою 5000 г та більше.

Г. Все перелічене.

219.Велетенським вважають плід:

А. Масою більше 4000 г.

Б. Масою 3500 г та більше.

* В. Масою 5000 г та більше.

Г. Все перелічене.

220.Кардіотокографія – це:

А. Графічний запис перебігу пологів, стану роділлі та плода.

Б. Графічний запис частоти серцебиття плода.

* В. Графічний запис серцебиття плода і скоротливої активності матки.

Г. Графічний запис скоротливої активності матки.

221.Стресовий тест при проведенні кардіотокографії використовують для:

А. Визначення рухової активності плода.

Б. Визначення скоротливої діяльності матки.

* В. Визначення компенсаторних можливостей плода.

222.Вивчення біофізичного профілю плода включає:

А. Визначення кількості навколоплідних вод.

Б. Оцінку дихальних рухів плода.

В. Встановлення зрілості плаценти.

Г. Оцінку результатів нестресового тесту.

* Д. Все перелічене.

223. Маркерами гострого порушення стану плода при оцінці його біофізичного профілю є:

А. Нестресовий тест.

Б. Дихальні рухи плода.

В. Рухова активність плода.

Г. Тонус плода.

* Д. Все перелічене.

224.Кардіотокографічне дослідження найбільш інформативно в наступні терміни вагітності:

А. 24-26 тижнів.

Б. 27-32 тижні.

* В. 33-41 тижні.

225. Причиною дистресу плода може бути все крім:

А. Переношена вагітність.

Б. Обвиття пуповини.

* В. Вузький таз.

Г. Вади серця у матері.

Д. Аномалії пологової діяльності.

226.. Методи діагностики дистресу плода під час вагітності включають:

А. Амніоцентез.

Б. Кардіотокографію.

В. УЗД.

Г. Визначення рівня плацентарних гормонів.

* Д. Все перелічене.

227. До основних причин хронічної гіпоксії плода під час вагітності

не відноситься:

А. Переношена вагітність.

* Б. Обвиття пуповини навколо шиї плода.

В. Декомпенсація кровобігу при вадах серця у матері.

Г. Прееклампсія.

Д. Гемолітична хвороба плода.

228.Клінічні критерії дистресу плода під час вагітності всі крім:

А. Рухи плода надмірні.

Б. Рухи плода слабкі.

* В. Серцебиття плода прискорюється під час його рухів.

Г. Серцебиття плода не прискорюється під час його рухів.

229.Гостра гіпоксія плода в пологах частіше пов’язана з:

А. Передчасним відшаруванням плаценти.

* Б. Тугим обвиттям пуповини навколо шиї плода.

В. Слабкістю пологової діяльності.

Г. Хронічною плацентарною недостатністю.

230..Найбільш часта причина розвитку дистресу плода в періоді вигнання:

А. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти.

* Б. Обвиття пуповини навколо шиї плода.

В. Розрив матки.

Г. Швидкі пологи.

Д. Переношена вагітність.

231.Розвитку плацентарної недостатності сприяє:

А. Анемія.

Б. Інфекційні захворювання.

В. Гестоз.

Г. Захворювання нирок і гіпертонічна хвороба.

* Д. Все перелічене.

232.Первинна плацентарна недостатність розвивається:

А. Після 18-20 тиж вагітності, коли плацента уже сформована.

* Б. На рінніх етапах розвитку, коли плацента ще не сформована.

233. Вторинна плацентарна недостатність розвивається:

* А. Після 18-20 тиж вагітності, коли плацента уже сформована.

Б. На рінніх етапах розвитку, коли плацента ще не сформована.

234. Причини гострої плацентарної недостат­ності:

А. Захворювання мате­рі (екстрагенітальна та акушерська пато­логія).

* Б. Гострі порушення матково-плацентарного кро­вообігу.

В. Все перелічене.

235.Основною причиною гострої плацентарної недостатності є:

А. Загрожуючі передчасні пологи.

Б. Професійні шкідливості.

* В. Відшарування плаценти.

Г. Все перераховане.

236. Причини хронічної плацентарної недостат­ності:

*А. Захворювання мате­рі (екстрагенітальна та акушерська пато­логія).

Б. Гострі порушення матково-плацентарного кро­вообігу.

В. Все перелічене.

237. Основну роль в розвитку хронічної плацентарної недостатності відіграють:

А. Гестоз.

Б. Захворювання серцево-судинної системи у вагітної.

В. Захворювання нирок у вагітної.

Г. Переношування вагітності.

* Д. Все перераховане вище.

238.Клінічні прояви хронічної плацентарної недостатності:

А. Внутрішньоутробна гіпоксія плода.

Б. Затримка внутрішньоутробного розвитку плода.

* В. Все перелічене.

. Клінічна форма плацентарної недостатності, що не піддається лікуванню:

А. Компенсована.

Б. Субкомпенсована.

* В. Декомпенсована.

239.Для компенсованої плацентарної недостатності характерне:

* А. Незначне відставання розвитку плода та відсутність ознак хронічного

дистресу плода за даними КТГ.

Б. Ознаки важкої гіпоксії плода за даними КТГ.

В. Критичний стан плодово-плацентарного кровотоку.

240.Акушерська тактика при декомпенсованій плацентарній недостатності:

А. Амбулаторне призначення трентала, актовегина.

Б. Повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 10-14

днів.

В. Повторне ультразвукове і кардіотокографічне дослідження через 5-7 днів.

Г. Внутрішньовенне введення розчину глюкози і кокарбоксилази.

* Д. Розродження шляхом операції кесаревого розтину.

241.Вплив плацентарної недостатності на розвиток новонародженого:

А. Висока частота уражень ЦНС.

Б. Порушення процесів адаптації.

В. Постгіпоксична енцефалопатія.

Г. Затримка фізичного і психічного розвитку.

* Д. Все перелічене.

242. Для терапії плацентарної недостатності застосовують:

А. Судинорозширювальні і спазмолітичні препарати.

Б. Засоби, що впливають на реокоагуляційні властивості крові.

В. Інфузійну терапію плазмозамінниками.

Г. Токолітичні препарати.

* Д. Все перераховане вище.

243. Зміни, які відбуваються в крові при тяжкому блюванні у вагітних:

* 1. підвищення гематокриту

2. зниження гематокриту

3. зниження вмісту лейкоцитів

4. зниження показників гемоглобіну

244. Критерієм оцінки ступеня тяжкості пізнього гестозу не являється:

1. виражість показників тріади Цангемейстера

2. неефективність терапії, що проводиться

3. синдром затримки розвитку плода

4. тромбоцитопенія

* 5. ступінь зневоднення

245. Найбільш часта причина розвитку фетоплацентарної недостатності являється:

* 1. гестоз

2. анемія

3. захворювання нирок

4. ожиріння

5. гіпертонічна хвороба

246. Патогенетичні фактори розвитку гестозу включають:

1. генералізований спазм судин

2. порушення білкового і водно-сольового обміну

3. високу проникність судинної стінки

4. хронічну стадію ДВЗ-синдрома

* 5. все перелічене

247. Для прееклампсії легкого ступеня характерні:

1. набряки нижніх кінцівок, АТ 130/80 мм рт. ст., вміст білка в сечі 2 г/л

* 2. набряки стоп та гомілок, АТ 140/90 мм рт. ст., кількість білка в сечі 0,99 г/л

3. набряки нижніх кінцівок, АТ 180/100 мм рт. ст., вміст білка в сечі 3,3 г/л

4. набряки генералізовані, АТ 150/90 мм рт. ст., вміст білка в сечі 2,64 г/л

248. Тяжка прееклампсія характеризується:

1. вираженими симптомами тріади Цангемейстера

2. синдромом затримки розвитку плода

3. тромбоцитопенією

4. порушеннями функції печінки

* 5. всіма переліченим зміна нами

249. Термінове родорозрішення показано при:

1. прееклампсії I і II ступеня і відсутності ефекту від лікування протягом 2 тижнів

2. прееклампсії з вираженою гіпотрофією плода

3. тривалому і в’ялому перебігу гестозу

* 4. тяжкій прееклампсії в випадку відсутності ефекту лікування протягом 3–4 годин

250. Оптимальний варіант родорозрішення при тяжкій прееклампсії:

1. через природні пологові шляхи з самостійним розвитком пологової діяльності

2. дострокове родорозрішення з амніотомією

3. через природні пологові шляхи з вкороченням періоду вигнання

* 4. кесаревий розтин

251. Інфузійна терапія при тяжких формах гестозу направлена на:

1. зменшення гіповолемії

2. нормалізацію мікроциркуляції

3. покращення реологічних властивостей крові

4. лікування гіпоксії плода

* 5. все перелічене

252. Ознакою еклампсії являється:

1. гіпертензія

2. альбумінурія і набряки

3. підвищена збудливість

* 4. судоми і кома

5. головний біль

253. Критерієм тяжкості пізнього гестозу не являється:

1. тривалість захворювання

2. наявність супутніх соматичних захворювань

* 3. кількість навколоплодових вод

4. неефективність терапії, що проводиться

5. синдром затримки розвитку плода

254. Диференційний діагноз при еклампсії проводиться:

* 1. з епілепсією

2. з істерією

3. з гіпертонічним кризом

4. з менінгітом

5. зі всім переліченим

255. Ускладненням еклампсії не можна вважати:

1. неврологічні ускладнення

2. загибель плода

3. набряк легенів

4. матково-плацентарну апоплексію

* 5. неправильні положення плода

256. Найбільш часта причина материнської смертності при еклампсії:

1. ниркова недостатність

2. крововилив в головний мозок

3. набряк легень

4. інфекція

* 5. набряк мозку

257. Найбільш важкою клінічною формою пізнього гестозу являється:

1. набряки вагітних

2. прееклампсія тяжкого ступеня

* 3. еклампсія

258. Перша стадія екламптичного припадку характеризується:

1. періодом тонічних судом

* 2. дрібними фібрилярними посмикуваннями м’язів обличчя

3. періодом клонічних судом

4. коматозним станом

259. Друга стадія екламптичного припадку характеризується:

* 1. періодом тонічних судом

2. дрібними фібрилярними посмикуваннями м’язів обличчя

3. періодом клонічних судом

4. коматозним станом

260. Третя стадія екламптичного припадку характеризується:

1. періодом тонічних судом

2. дрібними фібрилярними посмикуваннями м’язів обличчя

* 3. періодом клонічних судом

4. коматозним станом

261. Четверта стадія екламптичного припадку характеризується:

1. періодом тонічних судом

2. дрібними фібрилярними посмикуваннями м’язів обличчя

3. періодом клонічних судом

* 4. період розрішення

262. Передвісники пологів включають:

* 1. опущення дна матки, виділення із піхви слизової пробки

2. регулярні переймоподібні болі внизу живота

3. відходження навколоплодових вод

4. розкриття шийки матки

263. Профілактика аномалій пологової діяльності включає все крім:

1. підготовку шийки матки до пологів

* 2. вскриття плодового міхура при незрілій шийці

3. вскриття плодового міхура при багатоводді

264. Короткі і слабкі регулярні перейми характерні для:

1. прелімінарного періоду

2. патологічного прелімінарного періоду

* 3. слабкості пологової діяльності

4. дискоординованої пологової діяльності

265. Сильні і тривалі з короткими проміжками перейми характерні для:

1. прелімінарного періоду

2. патологічного прелімінарного періоду

3. слабкості пологової діяльності

4. дискоординованої пологової діяльності

* 5. надмірно сильної пологової діяльності

266. Наявність різко болючих переймів з різними інтервалами в поєднанні з ригідною шийкою матки

характерно для пологової діяльності:

1. надмірної

* 2. дискоординованої

3. слабкої

267. Для первинної слабкості пологової діяльності характерно:

1. наявність регулярних перейм

2. болючі перейми

3. недостатнє просування передлеглої частини

* 4. недостатня динаміка розкриття шийки матки

5. запізніле вилиття навколоплодових вод

268. Групу ризику з розвитку аномалій пологової діяльності складають вагітні з:

1. обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом

2. багатоводдям і багатопліддям

3. великим плодом

4. вадами розвитку матки

* 5. всіма переліченими ускладненнями

269. Передозування скорочуючих матку препаратів призводить до:

1. гіпертонусу матки

2. дистресу плода

3. розриву матки

4. передчасному відшаруванню нормально розміщеної плаценти

* 5. всіх перелічених ускладненнь

270. При вторинній слабкості пологової діяльності, дистресі плода і голівки плода на тазовому дні лікар

повинен:

1. виконати операцію кесаревого розтину

2. накласти полосні акушерські щипці

* 3. накласти вихідні акушерські щипці

4. накласти вакуум-екстрактор

5. розпочати лікування дистресу плода

271. Планова госпіталізація при захворюваннях серцево-судинної системи не проводиться в терміні вагітності:

1. 6–12 тиж

2. 29–35 тиж

* 3. 13–25 тиж

4. 36–38 тиж

5. 26–28 тиж

272. Планова госпіталізація вагітних з гіпертонічною хворобою проводиться:

1. до 12 тижєнів вагітності

* 2. в будь-якому вказаному терміні

3. 27-28 тиж вагітності

4. за 2-3 тижні до пологів

273. Найбільш часте захворювання нирок під час вагітності:

1. гломерулонефрит

2. аномалії розвитку нирок

3. гідронефроз

* 4. пієлонефрит

5. сечо-кам’яна хвороба

274. Найбільш частою причиною кровотечі в першому триместрі вагітності являється:

1. поліп і рак шийки матки

2. передлежання плаценти

3. розрив матки

* 4. самовільний аборт, що розпочався

5. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

275. Клінічний симптом передлежання плаценти:

1. болі внизу живота

2. зміни серцебиття плода

3. зміни форми матки

* 4. кровотеча різної інтенсивності

5. вилиття вод

276. Повторно вагітна в терміні 36 тиж поступила в до пологове відділення з незначними яскравими

кров’яними виділеннями із статевих шляхів, тонус матки не підвищений. Серцебиття плода ясне.

Діагноз:

1. передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти

2. неповне передлежання плаценти

* 3. повне передлежання плаценти

4. розрив матки

277. Клінічна картина повного передлежання плаценти включає:

1. кровотечу, що повторюється в другій половині вагітності

2. відсутність больового синдрому

3. відсутність гіпертонусу матки

4. гіпохромну анемію, що розвивається

* 5. все вказане

278. Для повного передлежання плаценти характерно:

1. зовнішня кровотеча

* 2. зовнішня кровотеча в другій половині вагітності при відсутності больового синдрому і

гіпертонусу матки

3. зовнішня кровотеча в другій половині вагітності при відсутності болей і гіпертонусу матки з

вилиттям навколоплодових вод

279. Для неповного передлежання плаценти характерна:

1. кровотеча в другій половині вагітності

* 2. кровотеча з початком пологової діяльності

280. Для неповного передлежання плаценти характерна:

1. кровотеча в першому триместрі вагітності

2. кровотеча в другому триместрі вагітності

* 3. кровотеча з початком пологової діяльності

4. кровотечі, що повторюються

281. Для кровотечі при передлежанні плаценти характерно:

1. раптовість виникнення

2. повторюваність

* 3. все перелічене

4. безболісність

5. різна інтенсивність

282. При неповному передлежанні плаценти в першому періоді пологів і головному передлежанні плода показане:

1. спостереження

* 2. амніотомія і подальше спостереження

3. амніотомія і кесаревий розтин

4. амніотомія з наступною пологостимуляцією при сла­ких переймах

5. пологостимуляція

283. Тактика лікаря при повному передлежанні плаценти, недоношеній вагітності і незначній кровотечі включає:

1. призначення спазмолітиків

2. антианемічну терапію

3. призначення глюкокортикоїдів

4. профілактику дистресу плода

* 5. все перелічене

284. При неповному передлежанні плаценти в першому періоді пологів і тазовому передлежанні плода показано:

1. спостереження наблюдение

2. амніотомія і подальше спостереження

3. амніотомія і кесаревий розтин

4. амніотомія з наступною пологостимуляцією при сла­ких переймах

* 5. кесаревий розтин

285. Для клінічної картини передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти характерно:

1. больовий синдром

2. розвиток геморагічного шоку

3. зміни ЧСС плода

4. напруження і болючість при пальпації матки

* 5. все перелічене

286. Передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти може призвести до:

1. виникнення матки Кувелера

2. інтранатальної і антенатальної загибелі плода

3. розвитку ДВЗ-синдрому

4. геморрагічного шоку

* 5. всім переліченим ускладненням

287. Причина передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти в пологах:

1. зростання симптомів гестозу

2. коротка пуповина

3. швидке падіння внутіршньоматкового тиску

4. проведення пологостимулюючої терапії

* 5. все перелічене

288. Для передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти характерно:

1. симптоми внутрішньої і зовнішньої кровотечі і дистресу плода

2. симптоми внутрішньої кровотечі, дистрес плода і гіпертонус матки

* 3. симптоми внутрішньої з можливою зовнішньою кровотечею, дистрес плода, гіпертонус матки у

вагітної з гестозом

289. Кровотеча з темними згортками крові під час вагітності характерно для:

1. повного передлежання плаценти

2. неповного передлежання плаценти

* 3. передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти

4. розрив матки

290. Тактика лікаря при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти і антенатальній загибелі плода:

* 1. кесаревий розтин

2. пологозбудження з наступною плодоруйнівною операцією

3. пологозбудження з наступним накладанням акушерських щипців

4. вакуум-екстракція плода

291. Тактика лікаря при передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти і інтранатальній загибелі плода в першому періоді пологів:

* 1. кесаревий розтин

2. призначення утеротоніків для прискорення закінчення пологів

3. амніотомія і подальше спостереження

4. гемотрансфузія і ведення пологів через природні пологові шляхи

5. кесаревий розтин після гемотрансфузії

292. При передчасному відшаруванні нормально розміщеної плаценти в періоді вигнання і симптомах дистресу плода, що розпочався, показано:

1. кесаревий розтин

2. терапія дистресу плода

3. перінеотомія

* 4. накладання акушерських щипців або вакуум-екстрактора

293. Показанням до видалення матки при відшаруванні нормально розміщеної плаценти являється:

1. перерозтягнення матки

2. гіпотонія матки

3. наявність міоматозного вузла

4. наявність додаткового рогу матки

* 5. імбібіція стінки матки кров’ю (матка Кувелера)

294. Найбільш інформативним в діагностиці передчасного відшарування нормально розміщеної плаценти являється:

1. зовнішнє акушерське дослідження

2. піхвове дослідження

3. УЗД

* 4. оцінка серцевої діяльності

5. дослідження системи згортання крові

295. Припустима крововтрата в пологах:

1. 450 мл

2. 500 мл

3. 250 мл

* 4. 0,5% від маси тіла вагітної

296. Препарат, який найбільш часто застосовується в момент прорізування голівки для профілактики кровотечі в пологах:

* 1. окситоцин

2. ерготал

3. метилергометрин

4. простенон

5. хінін

297. Характерними проявами тотального щільного прикріплення плаценти являються:

1. болі в животі

2. кровотеча

3. висота стояння дна матки вище рівня пупа після народження плода

* 4. відсутності ознак відділення плаценти

298. Основний симптом при затримці в матці частин плацен­ти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

299. Основний симптом при затримці частин плацен­ти в матці:

1. потяг на потугу

2. болі переймоподібного характеру

* 3. кровотеча із статевих шляхів

4. знижений тонус матки

300. Характерними проявами тотального щільного прикріплення плаценти являються:

1. болі в животі

2. кровотеча

3. висота стояння дна матки вище рівня пупа після народження плода

* 4. відсутності ознак відділення плаценти

301. Основний симптом при затримці в матці частин плацен­ти:

1. болі внизу живота переймоподібного характеру

* 2. кровотеча із статевих шляхів

3. високе стояння дна матки

4. знижений тонус матки

302. Основний симптом при затримці частин плацен­ти в матці:

1. потяг на потугу

2. болі переймоподібного характеру

* 3. кровотеча із статевих шляхів

4. знижений тонус матки

303. Показанням до ручного обстеження порожнини матки являється:

1. патологічна крововтрата

2. затримка частин плаценти

3. підозра на розрив матки

* 4. все перелічене

304. При відсутності ознак відділення посліду протягом 30 хв після народження плода необхідно:

1. продовжити спостереження за ознаками відділення плаценти

* 2. виконати операцію ручного відділення плаценти та видалення посліду

3. виділити послід за допомогою зовнішніх прийомів

4. приступити до операції видалення матки

305. При кровотечі в 3-му періоді пологів і наявності ознак відділення плаценти необхідно:

1. провести зовнішній масаж матки

2. ручне відділення плаценти

* 3. виділити послід зовнішніми прийомами

4. ввести утеротоніки

5. покласти міхур з льодом на низ живота

306. При кровотечі в 3-му періоді пологів і відсутності ознак відділення плаценти необхідно:

1. ввести скорочуючі матку препарати

2. застосувати метод Креде - Лазаревича

3. застосувати прийом Абуладзе

* 4. виконати ручне відділення та видалення посліду

5. покласти міхур з льодом на низ живота

307. Причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді після пологів великим плодом:

1. розрив матки

2. розрив шийки маткти

3. затримка частки плаценти

4. гіпотонія матки

* 5. все вище перераховане

308. Найбільш часта причина кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. повне передлежання плаценти

2. повне справжнє прирощення прирощення плаценти

* 3. гіпотонія матки

4. розрив матки

5. розрив шийки матки і піхви

6. вроджені коагулопатії

309. До кровотечі в ранньому післяпологовому періоді призводять:

1. слабкість пологової діяльності

2. багатоводдя

3. багатопліддя

4. великий плід

* 5. все перелічене

310. Метод зупинки кровотечі в ранньому післяпологовому періоді:

1. введення утеротоніків

2. гемотрансфузія

3. вишкрібання порожнини матки

4. ручне обстеження порожнини матки

* 5. все перераховане

311. Патологічна крововтрата в ранньому післяпологовому періоді потребує всього крім:

1. притиснути аорту

2. ввести утеротоніки

* 3. клемувати параметрії

4. виконати ручне обстеження порожнини матки

5. провести огляд пологових шляхів

312. Шоковий індекс:

* 1. відношення частоти пульсу до величини систолічного АТ

2. відношення частоти пульсу до діастолічного АТ

3. відношення систолічного АТ до частоти пульсу

313. Шоковий індекс:

1. інформативний показник об’єму крововтрати

2. відношення частоти пульсу до систолічного АТ

3. при зниженні ОЦК на 20–30% збільшується до 1

4. в нормі дорівнює 0,5

* 5. все перелічене вірне

314. Методи профілактики геморагічного шоку в акушерстві включають:

1. нормалізацію місцевого гемостазу

* 2. всі перелічені заходи

3. профілактику ДВЗ-синдрому

4. інфузійно-трансфузійну терапію

5. профілактику ниркової недостатності

315. Основна група ризику з розриву матки в пологах:

1. вагітні з анатомічно вузьким тазом

* 2. вагітні з рубцем на матці після кесаревого розтину

3. роділлі з великим плодом

4. роділлі з надмірною пологовою діяльністю

316. Клінічний симптомокомплекс загрожуючого розриву матки:

* 1. мимовільні потуги і матка у вигляді «пісочного годинника»

2. позитивна ознака Вастена

3. непродуктивна пологова діяльність і передчасне вилиття вод

4. задній вид потиличного передлежання і пологова пухлина на голівці

317. Основний симптом загрожуючого розриву матки при клінічно вузькому тазі:

* 1. витончення і болючість нижнього сегменту матки

2. вторинна слабкість пологової діяльності

3. потуги при притиснутій до входу в таз голівці плода

4. позитивна ознака Вастена

318. При підозрі на неповноцінність рубця на матці слід виконати операцію:

* 1. кесаревого розтину

2. амніотомію

3. епізіотомію

319. Об’єм оперативного втручання при розриві матки визначається:

1. станом роділлі

2. ступенем ушкодження матки при її розриві

3. станом плода

4. обтяженістю акушерського анамнезу

* 5. всіма переліченими факторами

320. Для сучасних показань до операції кесаревого розтину характерно:

1. розширення соціальних показань

2. збільшення кількості перинатальних показань

3. сукупність різних показань

4. наявність рубця на матці

* 5. все перелічене

321. Показанням до екстраперитонеального кесаревого розтину являється:

1. поперечне положення плода

2. до пологове відходження вод

3. низьке поперечне стояння стрілоподібного шва

4. безводний проміжок 8 годин

* 5. підвищення температури тіла в пологах

322. Найбільш частим варіантом операції кесаревого розтину являється:

1. корпоральний КР

2. екстраперитонеальний КР

* 3. кесаревий розтин в нижньому матковому сегменті поперечним розрізом

4. піхвовий КР

5. істміко-корпоральний (поздовжнім розрізом) КР

323. Метод кесаревого розтину, що найбільш часто застосовується в сучасному акушерстві:

* 1. інтраперитонеальний кесаревий розтин в нижньому матковому сегменті

2. інтраперитонеальний ретровезикальний кесаревий розтин

3. есктраперитонеальний кесаревий розтин

4. корпоральний кесаревий розтин

5. кесаревий розтин в нижньому сегменті з тимчасовою ізоляцією черевної порожнини

324. Найбільш раціональний метод родорозрішення при дистресі плода, діагностованому під час вагітності:

1. пологи через природні пологові шляхи

2. пологи через природні пологові шляхи з вкороченням періоду вигнання перінеотомією

3. пологи через природні пологові шляхи з вкороченням періоду вигнання накладанням

акушерських щипців

* 4. плановий кесаревий розтин

5. кесаревий розтин в пологах

325. Показанням до планового кесаревого розтину являється:

1. наростання симптомів гестозу і неефективність його лікування

2. поперечне положення плода

3. великі розміри плода при тазовому передлежанні

4. рубець на матці при ускладненому перебігу післяопераційного періоду

* 5. все перелічене

326. Найбільш часте відносне показання до кесаревого розтину в пологах:

1. звуження тазу I ступеня

2. легкий ступінь прееклампсії

* 3. слабкість пологової діяльності

4. дискоординована пологова діяльність

5. передньоголовне передлежання

327. Метод родорозрішення при дистресі плода в періоді вигання при головному передлежанні:

1. кесаревий розтин

2. вкорочення періоду вигнання перінеотомією

3. вкорочення періоду вигнання накладанням акушерських щипців

* 4. вкорочення періоду вигнання за допомогою вакуум-екст­­рактора

5. накладання шкірно-головних щипців для прискорення періоду вигнання

Дата добавления: 2016-06-06 | Просмотры: 829 | Нарушение авторских прав