АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ КРОВОТЕЧАХ

Кровотеча виникає при порушенні цілості кровоносних судин. Вона може бути небезпечною для життя, бо зі зменшенням кількості циркулюючої крові порушується постачання киснем жит­тєво важливих органів — мозку, серця, печінки, нирок.

В залежності від виду пошкоджених судин розрізняють артері­альну, венозну, капілярну і паренхіматозну кровотечу.

Найбільш небезпечна артеріальна кровотеча. Вона виникає при пошкодженні артеріальних судин, кров у цьому випадку яскраво-червоного кольору і тече з рани сильним пульсуючим струмком (іноді фонтаном).

Існує декілька засобів зупинки артеріальної кровотечі. Для зу­пинки кровотечі застосовують засіб притискування судин паль­цем у відповідному місці. Найкраще, якщо вдається притиснути цю судину до кістки.

При небезпечній для життя кровотечі, якщо неможливо засто­сувати джгут, необхідно накрити рану стерильною серветкою та притиснути пальцем судину, яка кровоточить. Але слід пам'ята­ти, що найбільш безпечний засіб притискування судини не в самій рані, а за її межами.

При артеріальній кровотечі судину притискують вище місця її пошкодження, а при кровотечі з вени - нижче. Для цього необ­хідно знати схему магістральних артеріальних судин і місця при­тискувань їх пальцем (Рис.14).

При кровотечах з судин вискової частини голови, вискову ар­терію притискують спереду мочки вуха до щелепної кістки (Рис.15,в). При сильній кровотечі з ран голови, обличчя, язика при­тискують сонну артерію (Рис.15,а), зовнішню щелепну (Рис.15,б) і підключичну артерії (Рис.15,г), притискуючи ці артерії до щеле­пи або хребта. При кровотечі з ран плеча або стегна притискують плечову (Рис.15, д), підпахвенну (Рис.15,е), або стегнову артерії (Рис.15,ж).

Після того, як кровотеча зупинена притискуванням пальцем артерії, на рану накладають щільну стерильну пов'язку. Поверх неї - туго звернуту грудку вати, а потім щільно бинтують коло­вими рухами бинта. Замість вати можна використати різний м'я­кий матеріал, що є під руками - хустку, кусок тканини.

Для того, щоб накласти кровозупиняючий джгут, використову­ють наступні правила:

1. Джгут накладають при пошкодженні великих артеріальних судин кінцівок.

2. При кровотечі з артерій верхніх кінцівок джгут найкраще розташовувати на верхній третині плеча, при кровотечі з артерій нижніх кінцівок - на середній третині стегна.

3. Джгут накладають на піднесену кінцівку: підводять його під місце припущеного розташування, енергійно розтягують (якщо він гумовий) (Рис.16, а) і підклавши під нього м'яку підкладку (бинт, одяг та ін.), закручують декілька раз (до повної зупинки кровотечі) (Рис.16,б,в) так, щоб витки лягли впритул один до одного і щоб між ними не попадали складки шкіри. Кінці джгута надійно зав'язують або з'єднують за допомогою ланцюжка і гачка (Рис.16, г).

4. Джгут повинен накладатися туго, але не слід надмірно стис­кувати тканини кінцівок, так як можливі важкі ускладнення, до джгута обов'язково прикріплюють аркуш паперу з поміткою часу його накладання.

Джгут накладають не більш як на 1-1,5 години, а взимку - не більше як на 1 годину. Якщо по закінченню вказаного терміну потерпілого не вдалося доставити в медичну установу, джгут на короткий час необхідно зняти. Роблять це вдвох - один здійснює пальцевий тиск на артерію вище джгута, другий повільно, щоб тиск крові не виштовхнув утворений в артерії тромб, відпускає джгут на 3-5 хвилин. Трохи вище попереднього місця джгут накладають знову.

Якщо нема гумового джгута, використовують підручні матеріа­ли - хустку, шматки тканини або одягу, шарфи. Мотузка і дріт не підходять, тому що можуть пошкодити шкіру, м'язи і особливо нерви. Кінці джгута зв'язують вище рани і накладають під нього невеликий валик з тканини. В утворену петлю вставляють палич­ку, олівець або ручку і закручують джгут до нової зупинки крово­течі. Паличку прибинтовують до кінцівки (Рис.17,б,в).

Для тимчасової зупинки кровотечі з судин кінцівок можна ви­користовувати метод максимального згинання кінцівок в сугло­бах. При кровотечі з судин плеча руку заводять за спину і фіксу­ють її пов'язкою (Рис.17,а). Якщо кровотеча з судин передпліч­чя, руку згинають в ліктьовому суглобі (Рис.17,е). При кровотечі з ран гомілки або ступні ногу згинають максимально в колінному суглобі (Рис.17,г,д) і, надавши кінцівці таке положення, її над­ійно прибинтовують.

Для венозної кровотечі характерний темно-червоний колір і витікає вона безперервним струмочком. Для зупинки кровотечі на рану накладають стерильну серветку, а потім здавлюючу пов'язку.

При капілярній кровотечі кров виділяється по всій поверхні пошкодженої тканини. У такому випадку накладають пов'язку, а поверх неї на місце пошкодження - кульку з льодом.

Паренхіматозна кровотеча спостерігається при порушеннях внутрішніх органів - печінки, нирок, селезінки і т.і. По суті це неначе змішана кровотеча з артерій, вен та капілярів. При цьому, кров тече сильно і безперервно зі всієї пораненої поверхні органу.

При кровотечі з легенів потерпілому надають зручне напівсидяче положення, на грудину накладають кульку з льодом або хо­лодною водою. При внутрічеревній кровотечі потерпілого укла­дають на спину, прикладають холод до живота, скоріше виклика­ють лікаря.

Дата добавления: 2015-02-06 | Просмотры: 1059 | Нарушение авторских прав