Класифікація

- атопічна (вплив неінфекційних алергенів)

- інфекційнозалежна (вплив інфекційних алергенів)

- аутоімунна

· Неімунологічні:

1. Легкий ступень: Пацієнти ходять, можуть лежати; розмова реченнями; можливе збудження; ЧДР підвищена; РS більше 100/хв., залучення допоміжної мускулатури звичайно немає; помірне свистяче дихання переважно в кінці вдиху.

2. Середньої тяжкості: Пацієнти воліють сидіти; розмовляють фразами; звичайно збуджені; ЧДР - підвищена; РS - 100-120/хв.; звичайно є залучення допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.

3. Тяжкий ступінь: Пацієнти пересуваються з трудом; розмова словами; звичайно збуджені; ЧДР більше 30/хв.; РS більше 120 хв; звичайно з залученням допоміжної мускулатури; голосне свистяче дихання.

4. Загроза зупинки дихання: Свідомість сплутана, парадоксальне грудно-черевне дихання, свисту під час дихання немає; брадикардія, звичайна втома м’язів.

- вимушене положення -пацієнт сидить спустивши ноги, впираючись руками об край ліжка, на стегна, при цьому плечі підняті, голова ніби втягнута в плечі, грудна клітина має вигляд розширеної, завмерлої на висоті в стані вдиху (включаючи таким чином в акт дихання не лише дихальні, але й допоміжні м`язи – плечового пояса і грудей);

- дистанційні хрипи -дихання прискорене, шумне, на відстані чути сухі свистячі хрипи, хрипіння;

Анамнестичні данні:

- у дитячому віці та після 60 років переважають чоловіки, в інших вікових групах - жінки;

- вплив етіологічних факторів;

- початок хвороби поступовий;

- поява задишки;

- схильність до алергічних реакцій;

- часті простудні захворювання (бронхіти);

- часті распіраторні інфекційні захворювання;

- спадковий фактор;

- несприятливі умови проживання.

Об’єктивні методи обстеження:

- вигляд пацієнта переляканий; - ядуха; - експіраторна задишка;

- блідість шкіри, згодом - з посиленням задишки стає ціанотичне;

- при огляді грудної клітини-помітне збільшення її, вона ніби в положенні глибо кого вдиху, плечі трохи підняті (бочкоподібна форма) емфізематозна;

- вимушене сидяче положення з нахилом тулуба вперед, спираючись руками

на стегна, край ліжка чи крісла для фіксації плечового пояса (участь в акті

дихання допоміжної мускулатури);

- на відстані чути сухі (свистячі, жужачі, шиплячі) хрипи, які супроводжують дихання (дистанційні хрипи);

- пульс -прискорений (тахікардія);

- АТ - підвищення або зниження;

- при перкусії легень-коробковий звук;

- при аускультації легень-ослаблене везикулярне дихання, з різко подовженим видихом і значною кількістю свистячих та дзижчачих сухих хрипів;

- в крові -еозинофілія, може бути лейкоцитоз або лейкопенія;

- мікроскопічне дослідження харкотиння-спіралі Куршмана та кристали

Шарко-Лейдена, еозинофіли;

- тяжкість визначена в класифікації.

Приступ ядухи закінчується кашлем, який супроводжується виділенням незначної кількості в’язкого, тягучого, склоподібного харкотиння. Харкотиння починає відходити, дихання полегшується і приступ минає.

Тривалість нападу - 10-20 хв ., а іноді декілька годин.

Астматичний стан - затяжний напад ядухи.

Астматичний статус – якісно новий стан, який характеризується наростаючою дихальною недостатністю та абсолютною резистентністю до терапії, яка проводилась раніше.

Перебігає у 2 варіантах:

· Бронхоспастичний -виникає частіше при контакті із алергеном.

· Бронхообтураційний – найчастіша причина – блок бета-рецепторів бронхів. Виникає при передозуванні симпатомиметиків.

Клінічно виділяють 3 стадії астматичного статусу:

· І стадія (субкомпенсації) - гіпервентиляція з не різко вираженою дихальною недостатністю. Прояви: вимушене положення пацієнта, задишка, ціаноз, приступодібний кашель, загальмованість. ЧД –40 дих. рухів за хвилину, АТ- підвищенний. При недостатньому лікуванні І стадія переходить через 8-24 год. у 2 стадію.

· ІІ стадія (декомпенсації) - розвиток тяжкої дихальної недостатності. Прояви: для пацієнтів характерна загальмованість, яка чергується з періодами збудження. Шкіра блідо-сірого кольору, волога. Пульс – слабкого наповнення. АТ – знижений. Протягом 1-24 год. ІІ стадія переходе в ІІІ стадію.

· ІІІ стадія (коматозна) – гіпекапнічногіпоксична. Прояви: спостерігається психоз, марення, які поступово змінюються глибокою депресією, втратою свідомості. Дихання поверхневе. АТ знижений.

ІІ етап медсестринського процесу - медсестринська діагностика

Наявні проблеми:

- напад ядухи; задишка експіраторна; - кашель сухий тощо.

Потенційні проблеми:

можливі повторні напади ядухи, страх виникнення астматичного статусу, можливий розвиток емфіземи легенів, легеневого серця, розвиток дихальної та серцевої недостатності.

Складемо медсестринський діагноз:

ядуха; задишка експіраторна; кашель сухий, можливі повторні напади ядухи, страх виникнення астматичного статусу тощо.

ІІІ етап медсестринського процесу - планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнтів та взяття біологічного матеріалу для лабораторних досліджень.

2. Підготовка пацієнтів до інструментальних методів обстеження.

3. Спостереження за пацієнтом та вирішення його дійсних проблем.

4. Виконання лікарських призначень.

5. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

6. Навчання пацієнта та оточуючих само- і взаємодогляду.

ІV етап медсестринського процесу - реалізація плану медсестринських втручань