АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про рухові навички

Прочитайте:
  1. Біологічні ритми та стан здоров’я людини. Поняття про біологічні ритми.
  2. Вітаміни (визначення поняття) їх класифікація та фізіологічна роль в організмі.
  3. Дайте визначення поняття “Загартування”. Основні види, принципи і способи організації загартовування.
  4. Мімівірус та визначення поняття «життя»
  5. Основні поняття
  6. Поняття і види доказів
  7. Поняття ліміту дози опромінення організму людини. Ліміти доз опромінення для різних категорій населення та персоналу.
  8. Поняття про аналізатори. Будова та функції аналізатора слуху та рівноваги.
  9. Поняття про десинхроноз. Види десинхронозів.
  10. Поняття про меню-розкладку, вимоги до її складання.

Новонароджена дитина вже може виконувати значну частину рухів, більшість з них є природженими (безумовнорефлекторними) рефлексами. Проте деякі з природжених рефлексів (як, наприклад, орієнтовні) в перші дні після народження ще не проявляються в зв'язку з тим, що морфологічний і функціональний розвиток деяких рухових нервових центрів на цей період ще повністю не досяг такого рівня, який би забезпечив їх нормальне функціонування. Дозрівання їх і встановлення зв'язків між ними і м'язами, роботу яких вони забезпечують, проходять пізніше. Однак якими б не були вдосконаленими природжені рухові акти, вони не можуть забезпечити той складний взаємозв'язок людини з зовнішнім середовищем, в якому, вона весь час перебуває. В процесі еволюції склалися активні форми пристосування до умов зовнішнього середовища, які, як відомо, не є постійними. У зв'язку з цим у людини, на відміну від тварин, досяг значного розвитку руховий апарат, завдяки якому вона не тільки переміщується в просторі, а й виконує різні форми трудової діяльності, творчо видозмінює навколишній світ. Всі ці рухові акти по своїй природі також рефлекторні, але вони значно складніші за природжені. Це довільні рухи, вони виконуються Завдяки цілій системі рефлексів, причому не тільки природжених, а й набутих у процесі індивідуального розвитку. Довільні рухи формуються шляхом навчання і є основою рухових навичок.

10. Значення аналізаторів і аферентного синтезу в формуванні рухових навичок. В формуванні рухових навичок в учнів беруть участь різні аналізатори, але основну роль того чи іншого аналізатора визначає, як правило, структура рухової навички. Однак при виконанні любої рухової діяльності важливу роль має руховий аналізатор. Згідно з вченням відомого радянського фізіолога П. К. Анохіна, формування будь-якого поведінкового акту, в тому числі і рухового, відбувається при наявності певної функціональної системи. Під функціональною системою слід розуміти функціональне утворення, яке об'єднує діяльність кількох систем організму, участь яких необхідна для виконання того чи іншого поведінкового акту. Функціональна система виникає тільки тоді, коли в корі великого мозку відбувся аферентний синтез тих подразнень, які поступають від рецепторів. Аферентний синтез – це інтегрування (об'єднання) всієї інформації, що надходить через аналізатори із слідами від попередніх збуджень. Згідно з вченням П. К. Анохіна, аферентний синтез здійснюється при взаємодії чотирьох основних факторів: мотивації, пам'яті, обстановочної і пускової інформації.

11. Компоненти рухових навичок.

Кожна рухова навичка включає аферентні, центральні і еферентні компоненти. Аферентні компоненти рухової навички характеризують початок, зміну і кінець фізичної вправи. Виконання цих компонентів безпосередньо зв'язано з роботою аналізаторів і аферентним синтезом, про що мова йшла раніше. В окремих видах спорту аферентні компоненти навички прості, тоді як в інших дуже складні. Що стосується центральних компонентів, то вони зв'язані з виробленням ефективних алгоритмів і програм дій. Навіть найпростіші рухові навички протікають за дуже складними програмами, що формуються в центральній нервовій системі при провідній ролі кори великого мозку. При утворенні і виконанні рухових навичок поряд з виробленням програми дій проходить формування звіряючого апарата (за П. К. Анохіним—«акцептора дії»). Ефекторні компоненти рухової навички тісно пов'язані з програмою дій, тобто з центральними компонентами. В деяких видах спорту еферентні компоненти рухової навички прості, хоч центральні і складні. При утворенні рухових навичок формуються не лише аферентні, центральні і еферентні компоненти, а й вегетативні. Це пояснюється тим, що жодна фізична робота не може виконуватись без посилення функції внутрішніх органів.


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 1635 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)