АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розділ І.Теоретичні аспекти проблематики синдрому емоційного вигорання у вчителя

Прочитайте:
  1. Граф логической структуры к практическому занятию «Дифференциальный диагноз по синдрому кардиомегалии».
  2. Диф. диагноз по отечному синдрому.
  3. Дифференциальная диагностика уремической комы по синдрому азотемии.
  4. Дифференциальный диагноз пиелонефрита по мочевому синдрому.
  5. Дифференциальный диагноз по желтушному синдрому
  6. Дифференциальный диагноз по синдрому кишечной диспепсии
  7. Дифференциальный диагноз по синдрому легочного инфильтрата.
  8. Дифференциальный диагноз синдрома Ретта и раннего детского аутизма (РДА) (Международная конференция по синдрому Ретта, 1988)
  9. ЕКГ –критерії для встановлення діагнозу гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST
  10. Етико-деонтологічні аспекти, пов’язані з діагнозом « смерть мозку «

ВСТУП

Традиційно і в суспільній свідомості, і в науковій літературі при вивчені професійної діяльності спеціалістів соціономічних професій (лікарів, педагогів, психологів, соціальних працівників та ін.) акцент робиться, перш за все, на позитивних аспектах роботи з людьми. Разом з тим цілком очевидно, що саме робота з людьми через високі вимоги, які ставляться перед представниками таких професій, особливу відповідальність та емоційні навантаження потенційно містить в собі небезпеку тяжких переживань, пов’язаних з робочими ситуаціями, і ймовірність виникнення професійного стресу.

Саме тому зараз багато зусиль науковців спрямовано на дослідження взаємодії між людьми, виявлення впливу професійних факторів на особистість, зокрема на деформацію особистості. У зарубіжній та вітчизняній літературі можна зустріти багато досліджень феномену емоційного вигорання. Детально досліджені з точки зору потенційного розвитку даного феномену такі професії: персонал лікарень, як лікарі, так і медичні сестри; педагоги, соціальні працівники. Дослідження власне психологів зустрічаються значно рідше. Саме тому у цій праці досліджуваними виступають психологи, які, зазвичай, залишаються «за кадром».

Метою даної роботи є виявити, наскільки впливає робота з людьми на формування та розвиток емоційного вигорання у психологів.

Завдання:

• вивчити структуру синдрому емоційного вигорання, яка притаманна психологам;

• з’ясувати зв’язок між розвитком емоційного вигорання та рисами особистості;

• порівняти особливості формування та розвитку емоційного вигорання у психологів та механіків – працівників СТО.

Об’єктом дослідження виступає формування та розвиток синдрому емоційного вигорання.

Предмет дослідження: вплив практичної діяльності на формування і розвиток емоційного вигорання психологів.

Гіпотези:

o Припустимо, що інтернали менше схильні о синдрому емоційного вигорання.

o Припустимо, що у екстравертів менше виявляється синдром емоційного вигорання, ніж у інтровертів.

o Припустимо, що синдром емоційного вигорання більше притаманний психологам, ніж механікам.

Дана робота складається з двох розділів. Перший з них має назву: «Емоційне вигорання і робота психолога», де проводиться аналіз праць вітчизняних та зарубіжних авторів, які займалися дослідженням цієї проблеми. Основними працями, на які опиралися при вивченні даної проблеми є Бойко В. В. «Синдром эмоционального выгорания в профессиональном общении»і Рогинская Т.И. «Синдром выгорания в социальных профессиях».

У другому розділі описано власне дослідження, а також аналіз та інтерпретація отриманих результатів

 

 

Розділ І.Теоретичні аспекти проблематики синдрому емоційного вигорання у вчителя


Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)