Зміст уроку
1. Організаційний момент – 2 хв.
- Доброго ранку! – мовлю за звичаєм.
- Доброго ранку! – кожному зичу я.
- Доброго дня Вам! – людям бажаю я.
- І посміхаються в відповідь люди:
- Добрі слова ж бо для кожного любі!
2. Повідомлення теми та задач уроку – 5 хв.
- Урок у нас сьогодні незвичайний. Заплющить очі та уявіть, що ви знаходитесь в телевізійній студії, де проходить зйомка передачі «Планета здоров’я». Розплющить очи. Уявили?
- До цієї передачі готувалися усі, і нам треба буде розібратися яку небезпеку ховають в собі ігри на вулиці. Це необхідно нам для того, щоб вміти бачити та заздалегідь попередити цю небезпеку.
- Тож сьогодні у студії зібрались представники різних фахівців, а саме:
І група: Творча група вчених-спеціалістів, яким було домашнє завдання підготувати цікавий матеріал з предметів, якими можна гратись на вулиці.
ІІ група: Талановиті журналісти з міської газети «Здоров’ячок», вони у нас сьогодні будуть чомучками, будуть задавати дуже багато питань на які нам обов’язково треба дати змістовні відповіді.(на столі лежить мікрофон)
ІІІ група: Група професіональних фельдшерів, пояснить нам як надавати першу допомогу при подряпинах (на них одягнуті марлеві пов’язки, на столі аптечка)
ІV група: Група криміналістів, працюючих під девізом:
«Нюх, як у собаки, а очі як у орла!», ця група буде досліджувати небезпеку, та шляхи її уникнення.
(на всіх дітях одягнуті бейджики)
- Також наша шановна група експертів, які спостерігають та оцінюють нашу з вами роботу. Тож усі при ділі, до роботи!
3. Вивчення нового матеріалу – 20 хв.
3.1. Бесіда про велосипед: Двоє ніг у швидкого коня, має він одне око і роги. Я катаюсь на ньому щодня, хоч і добре натомлюю ноги. (велосипед)
- Послухайте цікаву інформацію, яку підготували для Вас вчені-спеціалісти:
- 1-й учень-вчений:
- Саме ці механізми перетворюють тебе з пішохода у водія.
- Велосипед винайшли раніше, ніж мотоцикл і автомобіль. Близько 500 років тому видатний учений, винахідник, художник Леонардо да Вінчі (той самий, що придумав креслення ліфту) зробив креслення велосипеду. Але ніхто не зумів виготовити
- 2-й учень-вчений:
- А перші велосипеди дуже відрізнялися від сучасних. Вони були дерев’яними і більше нагадували самокат. У 19 столітті інженер Драйз у Німеччині зробив бігову машину, схожу на велосипед. Педалей у нього не було. Той хто їхав, відштовхувався від землі ногами, а потім піджимав їх і їхав за інерцією. Через деякий час придумали педалі, якими крутили переднє колесо, що було набагато більшим від заднього. Пізніше зробили триколісний велосипед. Але колеса залишалися дерев’яними. А називалися велосипеди дуже по-чудацькому: і костотряс, і павук.
- 1-й учень-журналіст:
- Як ви думаєте, чому велосипед мав назву костотряс? (відповіді дітей)
- (Колеса були дерев’яними і на твердій дорозі, на камінні дуже трясло.)
- А як ви думаєте, чому велосипед називали павуком? (відповіді дітей)
- Павуком називали велосипед, у якого спереду було велике металеве колесо з багатьма тонесенькими спицями, яке нагадувало павутину.
- 3-й учень-вчений:
- Тепер велосипед зручний, легкий і красивий. Сьогодні велосипеди є на будь-який смак – дитячі, жіночі, спортивні, дорожні, складні, водяні, вантажні, циркові, на двох. У світі існує понад 15 тисяч різних моделей. Є велотрактор, за допомогою якого можна виконувати деякі сільсьгосподарські роботи на городі чи в саду. Є всюдиходи, на яких їздять по землі і плавають по воді. Існує навіть велобатискаф, яким водолаз подорожує по морському дну.
- 4-й учень-вчений:
- У Данії створено веломашину, на якій одночасно може їхати аж 35 чоловік! А в Чехії сконструйовано велосипед, що їде догори по східцях.
3.2. Правила безпеки для велосипедистів:
- Якими б не були велосипеди, правила безпеки для всіх велосипедистів однакові. Ці правила треба знати всім і обов’язково їх дотримуватися. Адже велосипед не іграшка, а справжній транспортний засіб.
- учень-журналіст:
- А які правила безпеки на велосипеді ви вже знаєте?(відповіді дітей)
- Щоб поповнити свої знання, знайдіть на столі пам’ятку читати будемо з олівцем в руках:
- «+» - «Я знав це…», «-» - «Я не знав цього…»
- Що ви дізнались нового?
-
міні-підсумок: Правила існують, щоб їх не тільки знати, але й виконувати, для своєї ж безпеки.
3.3. Бесіда про користування роликів:
- Важко уявити свій відпочинок без велосипеду. Але колись його таки не було, як і не було модних тепер роликів – ковзанів на колесах. На них катаються всі – і першокласники, і випускники, і студенти, та й деякі дорослі вміло справляються з ними.
- учень-фельдшер:
- Та все ж, нажаль падають. Непоганий захист на такі випадки від травм – наколінники, налікотники і шолом. Хто починає кататися на роликах використовувати їх обов’язково!
- учень-криміналіст:
- Але й вони не врятують вас, якщо необережно виїдете на роликах на проїжджу частину вулиці. Тому запам’ятайте: кататися на роликах можна тільки там, де немає автомашин.
- Метро, магазин – також не місце для катання на роликах. Для них є зручні місця.
- учень-журналіст:
- На вашу думку, де можна кататися на роликах? (відповіді дітей)
міні-підсумок: Тож якщо з розумом використовувати ролики то можна попередити багато невдач та гарно відпочити.
3.4. Бесіді про зимові розваги:
- Взимку нашими незмінними супутниками є санчата, лижі, ковзани.
- 1-й учень-вчений:
- Лижі – давній винахід. Вважають, що вони з’явилися 20-30 тисяч років тому. Місце їх народження на півночі, посеред неозорих глибоких снігів. Найдавніші лижі – дерев’яні дощечки, що прив’язувались до взуття. На них можна було, не провалюючись, ходити по глибокому снігу. Потім з’явились сплетені з лози лижі – снігоступи, якими й досі користуються мисливці в Сибірі.
- 2-й учень-вчений:
- Пізніше виявилось, що на лижах можна не тільки ходити, а й швидко пересуватися, якщо їх передні кінці загнуті догори і взяти палиці, щоб відштовхуватись. З 17століття лижі є улюбленим видом спорту.
- учень-журналіст:
- А хто може сказати, коли з’явились ковзани? (відповіді дітей)
- 3-й учень-вчений:
- А от на питання: «Коли з’явились ковзани?» - ніхто не може дати відповідь. Перші ковзани робили з кісток тварин, пізніше виготовляли з дерева. А вже потім – з металу.
- 4-й учень-вчений:
- Сани прийшли до нас також з півночі: там навіть житла ставили на санях. Називались вони чуми на нартах, збереглися до наших днів.
3.5. Гра «Відкритий мікрофон»
- Та щоб розвага не обернулась трагедією,бідою, для цього «транспорту» існують свої закони, які ви повинні знати і виконувати.
- Хто знає ці закони?
- 1-й учень-криміналіст: Чому не можна з’їжджати з гірок, що закінчуються біля річки? Біля дороги?
- 2-й учень-криміналіст: Як треба переходити дорогу, якщо ви везете когось на санчатах?
- 3-й учень-криміналіст: Чи можна переходити дорогу на лижах? ковзанах? (доведіть свою думку)
міні-підсумок: Ось ми з вами і вміємо передбачати небезпеку.
Окотренінг: а) водять очима в різні боки;
б) покліпайте очима стільки скільки вам років;
в) заплющить очі подумайте про щось приємне.
3.6. робота за підручником: (з прийомом передбачення)
- Розгорніть с. 73. Перед тим як прочитати історію яка сталася з одним хлопчиком, подивіться на малюнок та складіть свою історію, можна дати хлопчикові ім’я. Що на вашу думку станеться? (припущення дітей)
Читаємо текс (4 хв.):
- Чи співпало ваше передбачення?
- Який був хлопчик? Доведіть словами з тексту.
- (слухняний, передбачливий, розумний, обережний, ввічливий)
- Який урок отримав хлопчик? А ви?
- З якими подіями у житті пов’язана ця історія?
- Щоб не потрапити в халепу треба виконувати певні правила. Читаємо правила на с.74 з олівцем.
Фізхвилинка: («Хомка»)
4. Закріплення вивченого матеріалу – 9 хв.
4.1. Правила надання першої допомоги при подряпинах:
- Зараз наші шановні фельдшера продемонструють які ліки і як використовувати при подряпинах. Це потрібно знати не тільки лікарям, але й кожному, тож будьте уважні.
- 1-й учень-фельдшер: (демонструє що знаходиться в аптечці, відбирає зайве)
- 2-й учень-фельдшер: (розповідає послідовність обробки подряпини)
- Хто запам’ятав та бажає повторити?
міні-підсумок: Тож ми тепер вміємо надавати собі першу допомогу.
4.2. Робота за робочими зошитами:
- Зелені зошити – с.44; оранжеві – 47.
4.3. Домашнє завдання: (за вибором)
1.* Скласти вірш за поданими римами та намалювати за змістом цього вірша малюнок:
Знайте, друзі дітворі можна тільки у дворі: гратись, бігати, стрибати чи м’яча гуртом ганяти.
2.* Скласти пам’ятку та оформити її на тему: «Щоб зі мною не сталося халепи треба: ….»
1. …
2. …
3. с.74. – вивчити правила; с. 76-77 – вміти аналізувати ситуації.
5. Підсумок уроку – 4 хв.
Ось підходе кінцю наша телепередача. Велике спасибі всім за участь в неї. Особливу подяку хочу виразити учням… (оцінки)
- Завдяки дружній співпраці сьогодні на уроці ми дізнались багато цікавого і корисного. Я гадаю, що ця інформація знадобиться вам у житті.
- «…Здоров’є – дорожче золота…» В. Шекспір
- «…Здоров’є – дорожче багатства…» Д. Рей
- «…Здоров’є ніколи не може утратити своєї ціни в очах людини, тому що і в достатку, і в розкоші погано жити без здоров’я…»
М.Г. Чернишевський
- «…Щастя є, насамперед, здоров’є…» Г. Куртіс
Я бажаю всім присутнім щастя, а насамперед, здоров’я! Будьте здорові!
Перша допомога при травмах голови, шиї, хребта та грудної клітини
Тема: Перша допомога при травмах голови, шиї, хребта та грудної клітини.
Мета:
1. Ознайомити студентів з анатомічними особливостями будови черепа, хребта та грудної клітини.
2. Оволодіння основами роспізнавання та діагностики найбільш часто зусрічающихся форм черепно-мозкової, хребетно-спинальної та торакальної травми.
3. Оволодіння кваліфікованими методами надання першої медичної допомоги постраждалим.
Матеріали та прилади:
1. Таблиці та схеми.
2. Муляжі.
3. Засоби таранспортної імобілізації.
4. Імобілізаційний комірець Шанца.
5. Перев `язочний матеріал.
6. Показовий набір медичних препарат ів.
Теоретичні відомості.
Питома вага черепно-мозкової травми серед інших захворювань досить висока. За останні десятиріччя збільшилась питома вага важких форм ЧМТ, при яких летальність сягає 50-70 %. В групі виживших спостерігається значна частка не досить благоприємних наслідків. В середньому, тільки 75-80% постраждалих на ЧМТ, у разі виживання можуть повернутись до нормального життя.
Всі ЧМТ поділяються на дві великі групи:
• Закрита ЧМТ, при якій відсутній прямий зв `язок між зовнішнім середовищем та субдуральним простором.
• Відкрита ЧМТ, при якій пошкоджується тверда мозкова оболонка та спостерігаються явище ліквореї – витікання спино-мозкової рідини через раньовий канал чи природні отвори (зовнішній слуховий прохід, носові ходи). Небезпека ВЧМТ полягає у можливості приєднання вторинної інфекції.
Основні форми ЧМТ:
• Струс головного мозку.
• Забій головного мозку.
• Стиснення головного мозку.
Струс головного мозку характеризується відсутністю морфологічних змін при гістологічному обстеженні. Основні ознаки – короткочасне порушення свідомості після травми (не більше 10 хвилин), одразу після травми виникають явища дезорієнтації, які швидко зникають. Характерним є виникнення амнезії (втрата пам `яті на події, що відбувались перед, під час та після травми). Невдовзі виникає головна біль, різна за інтенсивністю, нудота, часто блювота. Блювота особливого полегшення хворому не приносить. Спостерігається виражена загальна слабкість, головокружіння, психо-емоційна лабільність.
Перша допомога – забезпечити хворому повний спокій, усунути всі можливі подразнюючі агенти, симптоматична терапія (анальгетики, седативні препарати, десенсибілізуючі). Обов `язковим є огляд потерпілого лікарем, при можливості – нейрохірургом.
Забій головного мозку. За своїм перебігом забій головного мозку поділяється на слідуючі форми:
• Легка.
• Середня.
• Важка.
При забої головного мозку в мозковій тканині виявляються вогнища некрозу, крововиливи. Величина останніх та їх розповсюдженість залежить від форми забою. Основною відмінністю від струсу головного мозку є наявність так званої вогнищевої симптоматики, тобто симптомів ураження певних функціональних ділянок головного мозку. Наприклад при забої лівої тім `яної ділянки можуть виникнути симптоми розладу мовлення, слабкість в правих кінцівках.
Легка форма. Характеризується короткочасною втратою свідомості (до 30 хвилин). Супроводжується ретроградною амнезією. Симптоматика нагадує струс головного мозку, але більш виражена. Може супроводжуватись лінійними переломами кісток склепіння черепа. Розлади життєво-важливих функцій відсутні. Вогнищева симптоматика невиражена.
Середня важкість. Супроводжується втратою свідомості до години. Свідомість порушена по типу сопора, рідко кома. Вогнищева симпоматика виражена помірно. Розлади дихання та кровообігу нетривалі. Може супроводжуватись переломом кісток основи черепа. Основними ознаками перелому кісток основи черепа є витікання спиномозкової рідини через зовнішній слуховий прохід та носові ходи. Часто виникають двобічні параорбітальні гематоми по типу “метелика”, синці, що розміщені поза вушною раковиною.
Важка форма. Характеризується тривалою втратою свідомості більше години (втрата свідомості може тривати до декількох місяців). Чітко виражена вогнищева симптоматика (до парезів та паралічів), порушення життєво-важливих функцій (розлади дихання та гемодинаміки).
Перша допомога при забої головного мозку:
1. Надати хворому горизонтальне положення.
2. Суворий охоронний режим.
3. Знеболення, седація.
4. Холодна грілка на голову.
5. Боротьба з порушенням життєво-важливих функцій: відновлення прохідності дихальних шляхів (усунення западіння язика, видалення з ротової порожнини сторонніх предметів, при неадекватному диханні – штучна вентиляція легень). При наявності кисневої подушки – оксигенотерапія. При розладах серцевої діяльності – непрямий масаж серця.
6. Негайна доставка в лікувальний заклад.
Стиснення головного мозку. Найбільш частими причинами стиснення головного мозку є внутрішньочерепні крововиливи та вдавлені переломи черепа. Слід відмітити актуальність питання своєчасності діагностики синдрому стиснення головного мозку – при своєчасному виявлені слід сподіватись на позитивний ефект оперативного лікування.
Основними клінічними ознаками утворення внутрішньочерепних гематом є:
• Наявність світлого проміжку (з моменту травми стан хворого погіршується поступово, швидкість прогресування симптоматики залежить від інтенсивності внутрішньочерепної кровотечі, кардинальною клінічною ознакою є порушення свідомості – від легкого оглушення до коматозного стану).
• Наявність локального головного болю (локалізація відповідає ділянці формування гематоми).
• Брадикардія (зменшення частоти серцевих скорочень).
• Анізокорія – різниця в розмірах правої та лівої зіниць.
• Наростання вогнищевої симптоматики (наприклад при формуванні гематоми в лівій скронево-тім `яній ділянці, в перші години після травми можуть відмічатись лише легенька слабкість в правих кінцівках та непомітні на перший погляд розлади мови, в подальшому, при відсутності адекватного лікування, слабкість переростає в параліч кінцівок, розлади мови носять гроубий характер).
Основним в першій медичній допомозі при підозрі на стиснення головного мозку є якомога швидша доставка в профільний лікувальний заклад (нейрохірургічне відділення), при неможливості – в найблище хірургічне чи травматологічне відділення. Транспортування має бути обережним, максимальну увагу приділяють боротьбі з порушенням життєво-важливих функцій. При необхідності (наявність ран м `яких покривів голови), проводиться зупинка кровотечі, обробка рани.
Хребетно-спинальна травма. При цьому виді травми порушується цілісність хребетного стовба, а в деяких випадках страждає і функція спиного мозку. В залежності від рівня ушкодження розрізняють:
• Хребетно-спинальну травму шийного відділу.
• Хребетно-спинальну травму грудного відділу.
• Хребетно-спинальну травму поперекового відділу.
В залежності від порушення функції спиного мозку розрізняють ускладнену та неускладнену хребетно-спинальну травму.
Основні механізми травми:
1. Непрямий (при падінні на ноги – переломи грудо-поперекового відділу, при пірнанні вниз головою – переломи шийного відділу).
2. Прямий – безпосередній удар – переломи утворюються у місці прикладання сили.
Клінічна картина. При неускладнених формах неврологічна недостатність відсутня. У місці перелому визначається різка болючість, що збільшується при фізичному навантаженні, пальпації. Визначається локальна гематома. При ретельному обстеженні в деяких випадках вдається виявити виступання устюкуватого паростку над місцем перелому.
При ускладнених формах до місцевих ознак приєднується неврологічна симптоматика. Нище місця ураження розвивається функціональна недостатність, ступінь якої залежить від ступеню пошкодження спиного мозку.
При ускладненій хребетно-спинальній травмі шийного відділу спостерігається порушення функції всіх кінцівок (від незначного зниження сили до паралічів), порушення чутливості нище місця ураження (до повної анестезії – відсутності чутливості), розлади функції тазових органів (затримка сечевипускання, закрепи, імпотенція). Травма на рівні 4-го шийного хребця несумісна з життям через параліч діафрагми.
При ускладненій хребетно-спинальній травмі грудо-поперекового відділу спостерігається порушення функції нижніх кінцівок, порушення чутливості нище місця ураження, розлади функції тазових органів, функція верхніх кінцівок не страждає.
Ускладнена хребетно-спинальна травма в більшості випадків призводить до глибокої інвалідизації. Повного відновлення функції не наступає практично ніколи.
Перша медична допомога:
• Адекватне знеболення хворого на місці пригоди (вводяться наркотичні анальгетики).
• При необхідності – зупинка кровотечі, асептична пов `язка.
• Боротьба з порушенням життєво-важливих функцій.
• Транспортна імобілізація. При підозрі на травму шийного відділу, одягається комірець Шанца, при його відсутності – роблять імпровізований комірець з підручних засобів (наприклад заповнюють шкарпетку піском) чи транспортують хворого на жорсткому щиті з підкладеним під шию м `яким валиком. При підозрі на травму грудо-поперекового відділу – хворого транспортують на щиті, особливу увагу приділяють зменшенню додаткової травматизації під час транспортування.
Травми грудної клітини. Поділяються на закриті та відкриті, відкриті в свою чергу поділяють на проникаючі та непроникаючі. До закритих відносяться такі травми, при яких не відмічається пошкодження цілісності грудної стінки. До відкритих ушкоджень належать різноманітні рани. Для проникаючого поранення характерно пошкодження цілісності паріетальної плеври.
Закрита травма грудної клітини. До цього виду травми відносять поодинокі чи множинні переломи ребер (ускладнені – при приєднанні гемо чи пневмотораксу, та неускладнені), струс грудної клітини, забій, розриви органів грудної клітини.
Частим проявом є розвиток пневмотораксу.
Пневмоторакс – це симптомокомплекс, основним проявом якого є надходження атмосферного повітря в плевральну порожнину, супроводжується явищами гострої дихальної недостатності. Надходження повітря може здійснюватись через пошкоджену грудну стінку, або через пошкоджене бронхіальне дерево.
Види пневмотораксу:
1. Закритий – після надходження повітря сполучення між плевральною порожниною та зовнішнім середовищем зникає.
2. Відкритий – повітря вільно входить та виходить з плевральної порожнини.
3. Клапанний – при вдосі повітря вільно входить в плевральну порожнину, а при видосі спрацьовує клапанний механізм і повітря залишається. Тому поступово плевральна порожнина заповнюється все більшим і більшим об `ємом, виникає напружений пневмоторкс.
В залежності від механізму:
1. Травматичний.
2. Спонтанний.
Основними симптомами є: виражена задишка, біль в грудній клітині, що посилюється при диханні, синюшність шкірних покривів, відсутність чи ослаблення дихання над ураженою легенею, коробочний перкуторний звук, наявність рани грудної клітини. Основним в діагностиці є рентгенографія органів грудної клітини.
Перша медична допомога:
1. Знеболення.
2. Дихальні аналептики (сульфокамфокаїн)
3. Оксигенотерапія.
4. При відкритому пневмотораксі – оклюзійна пов `язка.
5. При клапанному – торакоцентез.
Хід роботи:
1. Опитування – 30 хвилин.
2. Оволодіння основними методами накладання пов `язок при травмах голови – 15 хвилин.
3. Оволодіння методами транспортної імобілізації при хребетно-спинальній травмі – 15 хвилин
4. Оволодіння методикою накладання оклюзійної пов `язки при відкритому пневмотораксі – 10 хвилин
5. Ознайомлення з методикою торакоцентезу – 10 хвилин.
6. Ознайомлення з основними медичними препаратами – 10 хвилин.
Контрольні питання.
1. Характеристика черепно-мозкової травми, класифікація.
2. Закрита черепно-мозкова травма, основні види, ознаки,перша медична допомога.
3. Переломи кісток черепа, різновиди, ознаки, перша медична допомога.
4. Хребетно-спинальна травма, її характеристика, класифікація.
5. Неускладнена хребетно-спинальна травма, ознаки, перша медична допомога.
6. Ускладнена хребетно-спинальна травма, перша медична допомога, прогноз.
7. Ушкодження грудної клітини, класифікація, ознаки, перша медична допомога.
Дата добавления: 2014-12-12 | Просмотры: 685 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |
|
