АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

МЕЛАНОМА ШКІРИ

Меланомою (меланомобластомой) називається пухлина, клітини якої мають здатність утворювати пігмент меланін. Завдяки цьому вона здебільшого має темне забарвлення. Термін меланома з'явився відносно недавно - в XIX столітті, хоча захворювання було відомо лікарям ще до нашої ери.
Незважаючи на багаторічні зусилля вчених усього світу, питання, пов'язані з гісто-і патогенезом меланоми, клінічної діагностикою та лікуванням особливо, залишаються одними з найважливіших у сучасній онкології. Мабуть, немає такої проблеми, якої б за останні десятиліття було присвячено настільки велика кількість наукових робіт, проведених симпозіумів, конференцій і т.д.
У СНД даною проблемою займаються центральні науково-дослідні інститути онкологічні Москви, Санкт-Петербурга та Києва.
В останні роки відзначається значне зростання частоти меланоми в різних країнах. Так, в Англії за останнє десятиліття захворюваність збільшилася на 50-100%. Причому в північних районах захворюваність вище, ніж у південних. У Норвегії зазначено таке ж співвідношення, а в Австралії - зворотне. За мабуть, саме цей факт став підставою вважати підставою вважати сонячну радіацію одним з провокуючих чинників у розвитку меланоми.
У переважній більшості випадків меланома зустрічається після періоду статевого дозрівання, у зрілому віці. Найбільш часто уражаються особи у віці від 30 до 60 років. Рідко спостерігається захворювання в юнацькому віці, ще резе у дітей.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 420 | Нарушение авторских прав