АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Клінічні критерії

1. Інкубаційний період - від декількох годин до 7 діб.

2. Початковий період (від початку захворювання до появи висипу) – триває декілька годин – 1-2 доби, характеризується гострим початком, наявністю синдромів інтоксикації (підвищення температури тіла, головний біль, млявість, блювота) та ангіни (біль у горлі, відмежована яскрава гіперемія слизової ротоглотки, дрібноточкова енантема на м׳якому піднебінні, катаральний лімфаденіт регіонарних лімфовузлів).

3. Період висипань:

а) Фаза розпалу триває 1-2 діб. Характерно:

- максимальна інтоксикація (гарячка до 39-40 °С, язик обкладений білим нальотом);

- типичне обличчя хворого («маска Філатова»): блідий носо-губний трикутник, рум'яне­ць щік, малиновий кольор губ;

- відмежована гіперемія м׳якого піднебіння («палаючий зів»);

- енантема на м׳якому піднебінні;

- ангіна (гіпертрофовані мигдалики, катаральна, лакунарна, фолікулярна чи некротична ангіна);

- регіонарний підщелепний або шийний лімфаденіт;

- шкіра суха, шорстка;

- висипка – на гіперемійованому фоні шкіри виявляється яскраво-червоний дрібнокрапчастий висип, який за кілька годин поширюється на все тіло; характерна локалізація висипу: згинальні поверхні кінцівок, передня і бокові поверхні шиї, бокові поверхні тулуба, живіт, внут­рішня поверхня стегон, шкіра природних складок. На цих ділян­ках шкіри висип буває більш рясним, яскравішим і зберігається протягом більш тривалого часу. В природних та штучних складках можуть з'являтися дрібні петехії, які утворюють гемо­рагічні стрічки (симптом Пастіа);

- позитивний симптом «щипка» — поява нових елементів висипу, петехій після фізичної дії на шкіру;

- білий дермографізм - у перші 3-4 доби захворювання має довгий прихований період і короткий явний;

- симпатична фаза «скарлатинозного» серця: тахікардія, підвищення артеріального тиску.

б) Фаза згасання:

- нормалізація температури тіла до 3-4 дня;

- гіперемія обличчя починає зникати з 2-3-го дня хвороби, проте блідість носогубного трикутника може залиша­тися до 6-7-го дня;

- язик з 2-3 дня очищується, на 4-5 добу стає «малиновим», проступають збільшені сосочки; блідніє до 10-12 дня, зберігає виражені сосочки;

- енантема зникає з 2-3 дня, гіперемія блідніє до 6-7 дня;

- розміри лімфовузлів нормалізуються до 4-5 дня;

- з 2-3 до 6 дня згасає гіперемійований фон шкіри, колір висипу стає менш вираженим, далі майже повністю зникає на спині, грудях, але залишається ще досить рясним у місцях його типової локалізації;

- симптом Пастіа зникає в кінці 1-го — на по­чатку 2-го тижня;

- білий дермографізм - короткий прихований і довгий явний період;

- вагус-фаза «скарлатинозного» серця: брадикардія, аритмія, зниження артеріального тиску, розширення меж серця, систолічний шум на вер­хівці, акцент або розщеплення 11 тону на легеневій артерії. Ці зміни зумовлені в першу чергу порушенням балансу у вегетативній нервовій системі, а не безпосереднім ураженням сер­ця.

4. Період реконвалесценції розпочинається з другого тижня (10-14 дні):

- язик «сосочковий»;

- лущення шкіри починається на 2-3-му тижні хвороби. Воно з'являється у вигляді тріщинок шкіри біля країв нігтів і в подальшому поширюється на кінчики пальців, на долоні чи підошви. На обличчі, шиї лущення висівкоподібне, на тулубі, кінцівках — дрібнопластинчате, на кистях та ступнях — великопластинчате;

- вагус-фаза «скарлатинозного» серця утримується 2-4 тижні;

- підвищення чутливості до стрептококової інфекції, можливість ускладнень.

Критерії тяжкості:

Легка форма: температура тіла підвищена до 38 °С, помірно виражені симптоми інтоксикації, загальний стан задовільний, катаральна ангіна, незначний висип на шкірі, клінічні симптоми тривалістю 3-5 днів.

Середньо-тяжка форма: температура тіла підвищена до 39 – 40 °С, тривалість 5 - 7 днів, головний біль, повторна блювота, яскравий, інтенсивний висип на шкірі, фолікулярна, лакунарна ангіна, енантема на м׳якому піднебінні, розвиток ускладнень.

Тяжка форма: значно виражений інтоксикаційний синдром, температура тіла до

40 °С та вище, можливі менінгеальні симптоми, судоми, порушення свідомості, висип із ціанотичним відтінком, геморагічний висип, розвиток ускладнень.

Септична форма: характеризується некротичною ангіною, некротичним назофарингітом, розвитком септичних ускладнень.

Ускладнення можна поділити на ранні та пізні, а залежно від фази патогенезу — на ток­сичні, септичні та алергічні.

У ранні терміни захворювання (перший тиждень) виникають токсичні ускладнен­ня, їх виявляють тільки при тяжких токсичних формах скарлати­ни, які на сьогодні майже не зустрічаються. На 2-3-му тижні частіше виникають септичні (лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, синовіт, рідше — септичний ендо­кардит, гнійний менінгіт, абсцес мозку) та алергічні ускладнення (міокардит, нефрит, синовіт, лімфаденіт).

Слід пам'ятати, що ускладнення можуть виникати при різних формах скарлатини, в тому числі і при легких.

Діагностика.

Лікування здійснюється переважно в домашніх умовах. Госпіталізації підлягаютьхворі з тяжкими формами скарлатини, з ускладненнями, за епідемічними показами.

1. Ліжковий режим протягом гострого періоду.

2. Етіотропна терапія: антибіотики – при легкій формі пеніциліни або макроліди, при середньо-тяжкій – пеніциліни, при тяжкій - цефалоспорини І-ІІ покоління, кліндаміцин, ванкоміцин. Курс антибіотикотерапії – при легкій формі 10 днів, середньо-тяжкій та тяжкій 10 -14 днів. Шлях введення – при легкій формі – перорально, при середньо-тяжкій - внутрішньом׳язово, при тяжкій – внутрішньовенно.

3. Дезінтоксикаційна терапія: при легкій формі – значна кількість пиття, при середньо-тяжкій та тяжкій формах – інфузії глюкозо-сольових розчинів.

4. Антигістамінні препарати.

5. Препарати, які зміцнюють стінку судин (аскорутин, галаскорбін).

6. Жарознижуючі препарати (парацетамол, ібупрофен).

7. Засоби місцевої санації: полоскання горла дезинфікуючими розчинами, тубус – кварц, тощо.

Профілактика. Специфічна профілактика скарлатини не розроблена. Хворих ізолюють на 7-10 діб, але у дитячі установи допускаються через 22 дні.

Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 661 | Нарушение авторских прав