АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Інгібітори ВІЛ-протеаз (ІВП)

• Індінавір (Indinavir)*

Фармакотерапевтична група: J05A E02 - антиретровірусні засоби; специфічний інгібітор протеази, активний проти вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1).

Основна фармакотерапевтична дія: противірусна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: пригнічує очищену протеазу ВІЛ-1 і ВІЛ-2 приблизно з 10-кратною селективністю до ВІЛ-1 порівняно з ВІЛ-2; таке пригнічення запобігає розщепленню вірусного попередника поліпротеїну; істотно не пригнічує інші еукаріотичні протеази, в тому числі ренін, катепсин D, еластазу і фактор Ха; у концентраціях від 50 до 100 нМ інгібує на 95% розповсюдження вірусу у культурах Т-лімфоїдних клітин людини, інфікованих кількома адаптованими до клітинних ліній варіантами ВІЛ-1; у концентраціях від 25 до 100 нМ пригнічує на 95% поширення вірусу у культурі мітоген-активованих мононуклеарних клітин периферичної крові людини, інфікованих різноманітними первинними ізольованими зразками ВІЛ-1; синергічну антиретровірусну активність спостерігали з індинавіром, зидовудином або диданозином чи ненуклеозидним інгібітором зворотньої транскриптази; зменшення здатності пригнічувати рівні вірусної РНК спостерігали частіше у тих випадках, коли терапію індинавіром починали з дозування, нижчого за рекомендовану дозу 2.4 г/добу, тому терапія повинна починатися у рекомендованій дозі для підвищення пригнічення вірусної реплікації і, таким чином, запобігання появі резистентного вірусу; повну перехресну резистентність спостерігали між індинавіром та ритонавіром; втім перехресна резистентність до саквінавіру розрізнялася між ізольованими зразками; одночасне застосування індинавіру з нуклеозидним аналогом може зменшити можливість розвитку резистентності до обох препаратів: індинавіру та нуклеозидного аналога; швидко всмоктувався при прийомі натще і досягав С_макс через 0.8 год; у діапазоні доз 200-1000 мг спостерігалося дещо вище, ніж дозо-пропорційне підвищення концентрації в плазмі; при прийомі дози 800 мг кожні 8 год при стабільній концентрації AUC становила 27813 нМ год, С_макс - 11144 нМ; біодоступність при одноразовому прийомі внутрішньо 800 мг становила приблизно 65%; зв’язується з білками плазми людини на 39%; метаболізм оцінювали у здорових осіб, які отримували 400 і 1000 мг індинавіру; 83% і 19% загальної радіоактивності припадало на фекалії та сечу після прийому 14С-радіоміченої дози 400 мг; були ідентифіковані сім головних метаболітів і шляхи метаболізму; цитохром CYP3A4 є єдиним ізоферментом Р450, який відіграє важливе значення в окисному метаболізмі; у діапазоні доз 200 - 1000 мг спостерігали дещо більше, ніж дозо-пропорційне підвищення виділення з сечею; нирковий кліренс не залежить від його концентрації у крові, приблизно 20% виділяється у незмінному вигляді з сечею; виділявся швидко з T_1/2 1.8 год; у пацієнтів з слабкою і помірною печінковою недостатністю та клінічними ознаками цирозу, метаболізм знижувався приблизно на 60% вищої середньої AUC після одноразової дози 400 мг; T_1/2 збільшувався до 2.8 год; дослідження пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не проводилось; фармакокінетику індинавіру не вивчали у пацієнтів з нирковою недостатністю.

Показання для застосування ЛЗ:. ВІЛ-1-інфікування.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: рекомендоване дозування становить 800 мг перорально кожні 8 год; терапія повинна починатися з дози 2,4 г/добу; дозування при ізольованому застосуванні та його поєднанні з іншими антиретровірусними засобами однакове.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: астенія/втома, абдомінальний біль, відрижка кислим, діарея, сухість у роті, диспепсія, метеоризм, нудота, блювання, лімфаденопатія, запаморочення, головний біль, гіпестезія, безсоння, сухість шкіри, свербіж, шкірний висип і порушення смаку; рідко: загальні - здуття живота, перерозподіл/накопичення жирової клітковини в ділянці потилиці, грудної клітини, живота і заочеревинної ділянки; СС система - серцево-судинні розлади, включаючи інфаркт міокарда і стенокардію; церебросудинні розлади; ШКТ - порушення функції печінки, гепатит, включаючи поодинокі випадки печінкової недостатності, панкреатит; гематологічні - посилення спонтанної кровотечі у пацієнтів з гемофілією; г. гемолітична анемія; ендокринні/метаболічні - вперше виявлений ЦД або гіперглікемія; загострення існуючого ЦД; гіперчутливість – АР; нервова система/психічна сфера - парестезія у ротовій порожнині; шкіра та її придатки - шкірні висипи, в тому числі багатоформна еритема і с-м Стівенса-Джонсона; гіперпігментація; алопеція; уртикарії; вростання нігтів і/або паронімії; урогенітальна система - нефролітіаз, г. ниркова недостатність, кристалурія, інтерстиціальний нефрит; зміни показників АЛТ, АСТ, непрямого та загального білірубіну, поява протеїну в сечі.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; не повинен призначатися одночасно з терфенадином, цизапридом, астемізолом, тріазоламом, мідазоламом, пімозидом чи похідними ерготамінів. Форми випуску ЛЗ: капс. по 200 мг, по 400 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15° - 30°С; термін зберігання - 3 роки.

Торгова назва:

ІІ. Віродін, "Ranbaxy Laboratories Limited", Індія

Індивір, "Hetero Drugs Limited", Індія

Криксиван®, "Merk Sharp & Dohme B.V.";"Merk Sharp & Dohme IDEA Inc.", Нідерланди/Швейцарія

• Нелфінавір (Nelfinavir)*

Фармакотерапевтична група: J05AE04 - противірусні засоби для системного застосування.

Основна фармакотерапевтична дія: противірусна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: фермент, необхідний для протеолітичного розщеплення поліпротеїнових попередників вірусу на окремі білки, що входять до складу ВІЛ, здатного до інфікування; зв’язується з активною ділянкою протеази ВІЛ і перешкоджає розщепленню полі протеїнів; комбінація нелфінавіру з іншими ПРВЗ зменшує вірусемію і збільшує кількість CD4-клітин; істотних розходжень між фармакокінетичними властивостями нелфінавіру у здорових добровольців і ВІЛ-інфікованих хворих не виявлено; після одноразового або багаторазового перорального прийому 500 – 750 мг під час їжі С_макс досягаються через 2 – 4 год; після багаторазового прийому по 750 мг через кожні 8 год протягом 28 днів (рівноважний стан) С_макс сягають 3 – 4 мкг/мл, а мінімальні – 1 – 3 мкг/мл; абсолютна біодоступність препарату не визначена, однак дослідження з радіоактивною міткою дало змогу припустити, що всмоктується приблизно 78% перорально прийнятої дози; у сироватці переважно (98%) зв’язується з білками; після одноразового перорального прийому 750 мг незмінений препарат становив 82 – 86% від всієї концентрації в плазмі; у плазмі були знайдені один головний і декілька побічних метаболітів, які утворюються шляхом окислення; головний оксиметаболіт in vitro має таку саму противірусну активність, як і вихідний препарат; метаболізм здійснюється під впливом численних ізоферментів цитохрому Р-450, у тому числі CYP3A; показники перорального кліренсу після одноразового (24 – 33 л/год) і повторного прийомів (26 – 61 л/год) вказують на помірну і високу печінкову біодоступність; T_1/2 становив 2,5 – 5 год; велика частина (87%) перорально прийнятої дози 750 мг визначалася в калі; у сечі визначалося лише 1 – 2% прийнятої дози; у дітей віком від 2 до 13 років пероральний кліренс приблизно в 2 – 3 рази вищий, ніж у дорослих; призначення у вигляді порошку для внутрішнього застосування або табл. у дозах близько 20 – 30 мг/кг 3 р/добу під час їжі дозволяє досягти рівноважних концентрацій в плазмі, аналогічних таким у дорослих хворих, які одержують по 500 – 750 мг/добу розподілених на три прийоми.

Показання для застосування ЛЗ: лікування ВІЛ-1-інфікованих дорослих і дітей у комбінації з іншими противірусними засобами.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: табл. призначають внутрішньо, під час їжі; дорослим і дітям старше 13 років рекомендовано по 750 мг 3 р/добу, або по 1250 мг 2 р/добу; дітям віком від 2 до 13 років включно рекомендовано призначати препарат у вигляді порошку для перорального прийому із розрахунку на разову дозу 20 – 30 мг/кг 3 р/добу (у вигляді таблеток призначають дітям масою тіла від 18 кг).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: шкіра і придатки шкіри - висипи; ШКТ - діарея, метеоризм, нудота, біль у животі; загальні - астенія; ендокринні порушення і метаболізм - гіперглікемія, виникнення ЦД, загострення вже існуючого, кето ацидоз, перерозподіл жирової тканини, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія; зміни лабораторних показників: зменшення числа нейтрофілів, підвищення числа лімфоцитів, підвищення активності креатинкінази й АлаТ.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 250 мг, табл., вкриті оболонкою, по 250 мг, порошок для перорального застосування по 144 г (50 мг/г) у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 30^О С; термін придатності - 3 роки.

Торгова назва:

ІІ. Вірасепт, F.Hoffmann-La Roche Ltd";"Roche Pharma SA" по ліцензії "F. Hoffmann-La Roche Ltd", Швейцарія/Іспанія/Швейцарія

Вірасепт, "F.Hoffmann-La Roche Ltd", Швейцарія

Нелвір, "Cipla Ltd", Індія

Нелфір, "Hetero Drugs Limited", Індія

Нелфінер, "Unimax Laboratories" та "XL Laboratories Pvt. Ltd" для "Gycross Limited", Індія/Великобританія

• Атазанавір (Atazanavir)

Фармакотерапевтична група: J05A Е - противірусні засоби прямої дії.

Основна фармакотерапевтична дія: противірусна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: азапептидний інгібітор протеази ВІЛ; селективно інгібує вірус-специфічний процесинг вірусних Gag-Pol протеїнів у ВІЛ-інфікованих клітинах, запобігаючи утворенню зрілих віріонів та зараженню інших клітин; характеризується нелінійним розміщенням і високою інтер- та інтрасуб’єктивною варіабельністю, що зводиться до мінімуму при прийомі з їжею; багаторазовий прийом 400 мг 1 р/добу одночасно з прийомом легкої їжі показав установлення С_макс приблизно через 2,7 год після прийому; стійка рівновага концентрації атазанавіру досягає між 4-м та 8-м днем прийому; на 86% зв’язується з білками сироватки крові, ступінь зв’язання з білками не залежить від концентрації; визначається у спинномозковій та сім’яній рідині; метаболізується ферментом CYP3A4 до окислених метаболітів; метаболіти виділюються з жовчю як у вільному, так і глюкуронізованому вигляді; після разового прийому дози ¹⁴С-атазанавіру 400 мг у калі і сечі визначалося відповідно 79% і 13% загальної радіоактивності; частка незміненого лікарського засобу в калі і сечі становила відповідно близько 20% і 7%; T_1/2 у ВІЛ-інфікованих дорослих і добровольців становив приблизно 7 год при прийомі 400 мг на день з легкою їжею.

Показання для застосування ЛЗ: ВІЛ-інфікція.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим для перорального застосування 400 мг приймають 1 р/добу з їжею, або 300 мг у комбінації з ритонавіром 100 мг 1 р/добу під час їди; при призначенні атазанавіру одночасно у комбінації з диданозином останній рекомендується приймати з їжею через 2 год після прийому препарату; хворим з нирковою недостатністю корегування дози не потрібно; хворим з печінковою недостатністю легкого ступеня препарат слід застосовувати з обережністю.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нудота, головний біль, жовтуха, перерозподіл підшкірного жиру (ліподистрофією), гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, інсулінова резистентність, гіперглікемія, гіперлактатемія; розлади імунної системи – АР; психічні розлади - занепокоєння, депресія, порушення сну; розлади нервової системи - безсоння, периферичні неврологічні симптоми, сновидіння, що турбують, втрата пам’яті, сплутаність свідомості; розлади органів зору - іктеричність склер; ШКТ - біль у черевній порожнині, діарея, диспепсія, нудота, блювання, порушення смакових відчутів, метеоризм, гастрит, панкреатит, афтозний стоматит; гепатобіліарні розлади – гепатит; порушення шкірних покривів і підшкірних тканин – висип, облисіння, свербіж, кропив’янка; розлади опорно-рухового апарату та порушення сполучних тканин - артралгія, м’язова атрофія, міальгія; розлади ниркової і сечостатевої системи - гематурія, сечокам’яна хвороба, прискорене сечовипускання; розлади репродуктивної системи і грудних залоз – гінекомастія; загальні розлади - біль у грудях, втома, пропасниця, загальне нездужання.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; печінкова недостатність тяжкого та середнього ступеня; спадкові метаболічні порушення (непереносимість галактози, дефіцит лактози та порушення всмоктування глюкози та галактози); вік до 18 років.

Форми випуску ЛЗ: капс. по 100 мг, по 150 мг, по 200 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15° - 25 °С; термін придатності - 2 роки.

Торгова назва:

ІІ. Реатаз, "Bristol-Myers Squibb", США

Дата добавления: 2015-07-23 | Просмотры: 568 | Нарушение авторских прав