АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

V. Зміст теми

Пухлини спинного мозку, в залежності від їх локалізації, поділяються на екстрамедулярні (позамозкові ), які розвиваються з оболонок мозку, його корінців і прилеглих тканин, що оточують спинний мозок, та інтрамедулярні (внутрішньомозкові), які виникають з клітинних елементів спинного мозку.

В свою чергу, екстрамедулярні пухлини поділяються на субдуральні (розташовані під твердою мозковою оболонкою), епідуральні (над твердою мозковою оболонкою) та епі-субдуральні.

По відношенню до хребтового каналу пухлини спинного мозку поділяються на екстравертебральні, інтравертебральні, екстра-інтравертебральні ( по типу піскового годинника – пухлини Гуліке).

Відносно довжини спинного мозку виділяють пухлини шийного, грудного, поперекового відділів, пухлини кінського хвоста. Більш ніж у половині випадків пухлини зустрічаються в шийному та у поперековому відділах. У шийному відділі пухлини спинного мозку у дітей трапляються вдвічі частіше, ніж у похилому віці, а в грудному відділі хребта –втричі частіше у людей похилого віку, ніж у дітей. Пухлини кінського хвоста зустрічаються приблизно у 1/5 хворих. Для дітей більш характерними є ліпоми, дермоїдні кісти, саркоми, епідуральні епендимоми. У осіб середнього віку частіше виявляються невриноми, рідше-менінгіоми. У людей похилого віку зустрічаються менінгіоми, невриноми, метастази раку.

Розрізняють також краніо-спінальні пухлини: пухлини поширюються з порожнини черепа в хребтовий канал або навпаки.

До екстрамедулярних пухлин спинного мозку відносяться: 1) менінгіоми (арахноїдендотеліоми), які виникають із мозкових оболонок; 2) невриноми, які розвиваються зі шванівських клітин переважно задніх корінців спинного мозку; 3) судинні пухлини (гемангіоендотеліоми, гемангіобластоми, ангіоліпоми, ангіосаркоми, ангіоретикуломи- добре васкуляризовані пухлини, які в окремих випадках можуть бути численними (хвороба Гіппель-Ліндау); 4) ліпоми.

Серед екстрамедулярних пухлин спинного мозку частіше (приблизно в 50% випадків) зустрічаються менінгіоми (арахноїдендотеліоми), які, як правило, розташовуються субдурально. Менінгіоми відносяться до пухлин оболонково-судинного ряду, походять з мозкових оболонок або їх судин та щільно з`єднані з твердою мозковою оболонкою. Інколи менінгіоми звапнюються (псаммоми).

Невриноми спостерігаються у 1/3 хворих. Розвиваються із шванівських клітин задніх корінців спинного мозку, тому їх ще також називають шваномами. Невриноми представляють собою пухлини щільної консистенції, овальної форми, оточені тонкою капсулою. Численні невриноми характерні для хвороби Реклінгхаузена.

Пухлини гетеротопічного походження (дермоїдні кісти, епідермоїди, тератоми) зустрічаються переважно у дітей в перші роки життя.

Хондроми, хордоми, хондросаркоми належать до новоутворень, що рідко зустрічаються, локалізуються переважно у крижовому відділі.

Особливу групу в клінічному плані складають пухлини кінського хвоста, які проявляються переважно корінцевим больовим синдромом.

Інтрамедулярні пухлини спинного мозку представлені в основному пухлинами гліального ряда (астроцитоми, епендимоми). Рідше зустрічаються мультиформні гліобластоми, медулобластоми, олігодендрогліоми.

Інтрамедулярні пухлини розвиваються переважно з сірої речовини спинного мозку, належать до злоякісних пухлин з інфільтративним ростом. Макроскопічно в області локалізації інтрамедулярної пухлини спинний мозок веретеноподібно потовщений.

Епендимоми зустрічаються переважно у хворих 30-40 років та у дітей шкільного віку. Вони локалізуються переважно у шийному відділі і у ділянці кінського хвоста, можуть поширюватися на два, три і більше сегментів.

Метастатичні пухлини зустрічаються у 1% випадків. Як правило, вони проникають через венозну систему хребта. Такі метастази поширюються з молочної залози, простати, легенів, органів шлунково-кишечного тракту, нирок. Ці пухлини ростуть швидко, руйнують кісткову тканину хребця, зв’язковий апарат та м’які тканини, викликаючи стиснення спинного мозку.

Для всіх пухлин спинного мозку характерним є прогредієнтний перебіг захворювання в результаті прогресуючої компресії спинного мозку і ураження його корінців, при чому швидкість прогресування неврологічної симптоматики залежить від локалізації пухлини, характеру росту, гістогенезу.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 478 | Нарушение авторских прав