АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Прогноз. Визначають прогноз (сприятливий, несприятливий) для життя хворого, його видужання, для подальшого розвитку хвороби

Визначають прогноз (сприятливий, несприятливий) для життя хворого, його видужання, для подальшого розвитку хвороби, щодо працездатності, можливості відновлення функції уражених органів чи систем, загальний прогноз (добрий, сприятливий, сумнівний, несприятливий, дуже поганий).

Використана література

Підпис куратора

Додаток 1. Приклад опису скарг хворого

У вкладку, якщо до Вас звернулася хвора на хронічний пієлонефрит, результати опитування приблизно повинні бути такими:

Хвора Р. скаржиться на постійний біль тупого характеру в поперековій ділянці (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіну, но-шпи, підсилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37.8 °С, озноб, часте сечовипускання (до 10 раз на добу). Крім того, хвору турбують загальна слабкість, безсоння, знижи дд працездатності.

Додаток 2. Схема професійного анамнезу

Після короткого, викладеного в хронологічному порядку, переліку основних професій, характеру виконуваних робіт слід описати умови пращ з більш докладним відображенням тих періодів трудової діяльності, які могли б обумовити розвиток професійного захворювання, При цьом}' необхідно з'ясувати, чн не було подібних захворювань у співробітників, як перебігає захворювання у зв'язку з відпусткою і поверненням на роботу, у зв'язку з псрсміїцснням з цеху в цех або іншими змінами в умовах праці. Звернути увагу на ряд момент, що характеризують виробничі умови:

• виконувана робота; докладний опис виробничого процесу, в якому брав участь хворий;

• наявність несприятливих виробничих факторів: шуму, вібрації, запиленості та загазованості, високих і низьких температур, різних випромінювань (інфрачервоне, високочастотне магнітне), вимушеної пози тіла в процесі праці, аварійних ситуацій, а також неспецифічних чинників: освітленість, протяги, фізичне перенапруження, монотошисть трудового процесу та інше;

• характер колективних та індивідуальних заходів захисту, що проводилися на підприємстві (вентиляція, герметизація, технологічні процеси, екранування, використання протигазів, БІброзахисних засобів, скафандрів, спецодяг)', антифонів, респіраторів тощо);

• своєчасність надання чергових відпусток, їх тривалість, фактичне використання;

• забезпечення дієтичним харчуванням і спеціальним харчуванням, користування і трофілакториіи при підприємстві та інше;

• тривалість робочого дня, наявність обідньої перерви, місця для прийому їжі, понаднормові роботи, режим праці.

Необхідно детально відобразити якість профілактичних медичних оглядів на підприємстві, де працював хворий, їх регулярність, повноту обстежень тощо.

Професійний анамнез, зібраний куратором зі слів хворого, повинен бути доповнений докладною санітарно-гігієнічною характеристикою робочого місця хворого, складеною виробничим лікарем, що обслуговує дане підприємство, і завіреною санепідемстанцією відповідного району (міста).

При викладенні історії розвитку професійного захворювання погрібно вказати, через який час після початку роботи в несприятливих виробничих умовах з'явилися перші ознаки хвороби; відмітити, чи активно було виявлене ітрофесійне захворювання (в період чергового профогляду), чи хворий звернувся до лікаря самостійно. Вказати на гострі виробничі отруєння, що мали місце на виробництві раніше, травми і каліцтва та супутні їм ускладнення, наявність і прояви алергічних реакцій до чингопсів виробничого середовища.

Професійний анамнез доповнюється копією трудової книжки хворого, завіреною відділом кадрів підприємства.

Додаток 3. Схема епідеміологічного анамнезу

Чи був контакт з шфекційним хворим (у сім'ї, школі, іншому колективі, дорозі, серед родичів, службовців та інше)?

Чи був у контакті (хоч би короткочасно) з хворими з лихоманкою? Чи був у контакті з хворими тваринами або трунами тварин, що загинули? Чи зазнавав укусів комах, вошей, кліщів, комарів, москітів тощо? Наявність у житлі паразитів і гризунів.

Можливості інфікування у зв'язку я професією, характером трудової діяльності, водо використанням, харчуванням, користуванням одягом, взуттям тощо. Чи був останнього місяця у від'їзді (коли саме і як довго)?

Чи приїжджав хто-небудь у сім'ю хворого протягом останнього місяця і звідки? Чи був контакт з осбами, що приїхали з-за кордону?

Дотримання правил особистої гігієни (лазня, зміна білизни та інше); Які профілактичні щеплення проводили хворому, коли і скільки разів?

Додаток 4. Схема алергологічного анамнезу

Скарги хворого на свербіння шкіри та слизових оболонок, біль, різні висипання на шкірі, швидкий набряк різних частин тіла, свербіння в носі, чхання, загруднення глибокою дихання через ніс, закладання носа (дихання через ніс неможливе), серцебиття, відчуття дискомфорту в егагастріі швидке здуття живота, нудоту, блювоту, пронос, запор, які пов'язані з вживанням якоїсь їжі.

На хворобу та її загострення впливають:

* чинники довкілля: пора року, час доби, метереологічні фактори, вологість, охолодження, перегрівання на сонці, купання;

• фізичне навантаження, негативні емоції, нерпово перенапруження, професійні ч»ппвіюі (вказати які), певне місце вдома, на роботі та інше

• різна їжа - м'ясо, риба, гриби, яйця, молоко, масло, ягоди, плоди, овочі, хліб та борошняні вироби, горіхи, шоколад, пиво, вино;

• різні пахощі: квіти, ішлок трав чи дерев, запах сіна;

• контакт з бавовною, волоссям, шерстю тварин, пір'ям птахів, домашнім пилом, меблями, ковдрами, книгами, одежею, постіллю, їжею для акваріумних рибок;

• вагітність, місячні, годування дитини.

Хворий може реагувати на:

• ліки, вакцини, сироватки (які), наявність інфільтратів після ш'єїщій ліків;

• на контакт з хімічними речовинами (якими), косметичними засобами, засобами від комах;

• на укуси бджіл, бліх, клопів тощо.

Застосування антигістамінних І десенсибілізувальних засобів, глюкокортикоїдів дає позитивний ефект.

Історія алергологічного захворювання (якщо воно є супутнім), час появи скарг, характерних для алергії.

Перенесені алергічні захворювання хворим і його родичами: бронхіальна астма, дерматит, сироваткова хвороба, несправжній круп, ексудативний діатез.

Наявність у хворого вогнищ інфекції (карієс, хронічний тонзиліт, холецистат, хронічні гінекологічні захворювання).

Додаток 5. Дані, отримані прн пальпації сигмоподібно! кишки, повинні мати такий вигляд: сигмоподібна кишка пропальповується у лівій клубовій ділянці впродовж 20 см у вигляді еластичного циліндра діаметром 2-2,5 см, з гладкою поверхнею, помірної щільності; рухома, не болюча, не перистальтує.

Додаток 6. Приклад обгрунтування попередаього діагнозу

На основі скарг хворої на постійний біль тупого характеру в поперековій ділянці (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіїгу, пошли, посилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37,8 °С, озноб, часте сечовипускання (до 10 раз на добу). Крім того, хвора скаржиться на загальну слабкість, безсоння, зниження працездатності;

-даних анамнезу захворювання: ознаки даної недуги відмічає протягом останніх 5-ти років, коли після переохолодження вперше відзначила підвищення температури тіла, озноб, помащене сечовипускання, біль тупого характеру в поперековій дшянці зліва, біль голови, у м'язах, суглобах; лікувалась у кефрологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні з приводу гострого пієлонефриту. Чим лікувалась, результатів обстежень - не пам'ятає. Після лікування почувала себе задовільно, але періодично турбував біль у поперековій ділянці, щорічно лікувалась амбулаторно з приводу хронічного пієлонефриту, які ліки приймала - не пам'ятає. Шість місяців тому знову відмітила підвищення температури тіла, біль у пеперековій ділянці, лікувалась стаціонарно з приводу загострення хронічного пієлонефриту. Виписана з покращенням. Останнє загострення виникло 10 днів тому. Після перенесеної гострої респіраторної інфекції відмітила гарячку до 38 °С, біль у поперековій ділянці, часте сечовипускання. Лікувалась самостійно - приймала відвар толокнянки, петрушки, стан хворої не покращився, у зв'язку з чим звернулась до дільничого терапевта, була обстежена (зроблено загальний аналіз крові, сечі). На наступний день була госпіталізована з діагнозом: хронічний пієлонефрит у стадії загострення;

-даних анамнезу життя: робота (муляр-штукатур) пов'язана з переохолодженням;

-результатів об'єктивного обстеження: шкірні покриви та видимі слизові бліді, зниженої вологості, незначні набряки під очима. Симптом Пастсрнацького позитивний з обох боків;

На основа вищенерерахованих даних можна поставши попередній діагноз:

Первинний двобічний хронічний пієлонефрит, фаза загострення.

Додаток 7. Об'єм обов'язкових і додаткових обстежень хворих, що поступають у відділення терапевтичного профілю

Об'єм обов'язкових досліджень для кожного хворого, незалежно від захворювання:

1. Загальний аналіз крові (формула).

2. Аналіз крові на вміст глюкози.

3. Аналіз крові на К\У.

4. Загальний аналіз сечі.

5. Аналіз калу на яйця глистів.

6. Флюорографія (за відсутності даних про її проведення протягом останніх 2-х років).

7. Електрокардіографія (ЕКГ).

8. Тономегрія.

9. Огляд гінеколога (для жінок).

10. Огляд уролога (для чоловіків віком понад 40 років).

11. Огляд окуліста (для пацієнтів віком понад 50 років).

12. Термометрія.

Найбільш поширені дослідження

при захворюваннях окремих систем організму

Система органів дихання

1. Імунологічне дослідження крові (сироваткові імуноглобуліни класів А, М, О, дослідження 1- і В-лімфоцитів, їх субпопуляцій та проліферагивної активності неспецифічних факторів захисту).

2. Загальний аналіз харкотиння.

3. Дослідження харкотиння па атипові кліпові (ЛК) та мікобаїстерїї туберкульозу (БК), їх чутливість до антибіотиків.

4. Аналіз плеврального пунктату.

5. Дослідження функцй зовнішнього дихання (спірографія, пневмотахометрія, дослідження в системі "об'єм-потік").

6. Рентгенологічні методи дослідження (рентгеноскопія, рентгенографія, томографія, бронхоскопія, бронхографія).

7. Комп'ютерна томографія.

8. Ядерно-магнітна резонансна томоірафія.

9. Ангіопульмоногафія.

10. Радіоізотопні методи дослідження.

11. Ультразвукова діатаостика.

Система органів кровообігу

1. Біохімічне дослідження крові (білковий спектр, осадкові проби, ферменти, ліщцішй спектр, показники обміну азоту, електроліти крові, показники зсідання крові)

2. Електрокардіографія.

3. Велоергометрія.

4. Фонокардіографія.

5. Ультразвукове дослідження серця.

6. Тонометрія.

7. Сфігмографія.

8. Реовазоїрафія.

9. Рентгенологічне дослідження (рентгенографія, електрокімографія, ангіокардіографія, коронарографія).

Система органів травлення

1. Біохімічний аналіз крові: білірубін (загальний, кон'югований, некон'югованнн), уробілін, холестерин, трансаміназн (АлАТ, АсАТ), лужна фосфатаза, фібриноген, протромбін, білок і білкові фракції, глюкоза, С-реактивний протеїн, тимолова, сулемова проби, амілаза тощо.

2. Визначення сироваткових маркерів вірусу гепатиту В і С.

3. Визначення імуиоглс^улінІБ класів А, М і О, імунних комплексів толю

4. Аналіз сечі на амілазу, жовчні пігменти.

5. рН-метрія.

6. Аналіз дуоденального вмісту.

7. Копрограма.

8. Аналіз калу на приховану кров.

10. Рсіптсіюскопія шлуї псово-ккшкового тракту.

11. Елофагогастродуоденоскопія (ЕГДС).

12. Ректороманоскопія (РРС).

13. Іригоскопія (ІС).

14. Колоноскопія (КС).

15. Холецистографія, холангіографія.

16. Ультразвукове дослідження печінки, тдшлункової залози, жовчного міхура.

17. Лапароскогачна (прицільна) пуикційна біопсія печінки (морфологічна верифікація діагнозу хронічною гепатиту).

18. Комп'ютерна томографія.

19. Сішнтиграфія печінки.

Система органів сечовиділення

1. Загальний аналіз сечі.

2. Аналіз сечі за Нсчипорсш«ш.

3. Аналіз сечі за С.С. Зимшщьким.

4. Аналіз сечі на флору та чутливість до антибіотиків.

5. Біохімічне дослідження крові (продукти обміну азоту, білковий та ліпідний спектри).

6. Ретроградна піелографія.

7. Ультразвукове дослідження нирок, сечового міхура, передміхурової залози.

8. Оглядова та екскреторна рентгенографія нирок і сечовивідних шляхів.

9. Селективна ниркова ангіографія.

10. Радіоізаюіїне сканування нирок.

11. Комп'ютерна томографія.

12. Цистоскопія.

Система крові

1. Загальний аналіз крові, формула, дослідження ретнкулоцнтів, тромбоцитів.

2. Дослідження осмотичної резистентності еритроідитів.

3. Визначення гематокриту.

4. Визначення показників зсідання крові (тривалість кровотечі, час зсідання, ретракція кров'яного згортку, ігоотромбшоБНЙ та гепариновий індекси топк>). Коагулограма, тромбоеласто грама.

5. Концентрація кальцію в крові та сечі.

6. Ультразвукове сканування кровотворних органів (печінка, селезінка).

7. Пункція ірудини.

8. Пункція лімфатичних вузлів.

9. Біопсія лімфатичного вузла.

10. Рентгенографія кісток.

11. Рентгеноскопія ретростернального та ретрокардіального проміжків.

12. Денситометрія.

Ендокринна система

1. Дослідження крові на вміст глюкози, кальцію, фосфору, холестерину, гормонів пцтгоподобної залози.

2. Глжсмічний профіль.

3. Дослідження сечі на вміст цукру.

4. Дослідження сечі на вміст 17-кетостероідів.

5. Визначення основного обміну.

6. Ультразвукове дослідження плитоподібної залози, наднирників. яйників тощо.

7. Радіоізотопне сканування щитоподібної залози.

8. Оглядова рентгенографія черепа, скелету, рентгенографія турецького сідла.

9. Комп'ютерна томографія.

Нервова система та органи чуттів

1. Рентгенографія черепа.

2. Електроенцефалографія.

3. Сурдограма, аудіограма, дослідження полів зору, гостроти зору.

Система органів руху

1. Визначення ревматоїдного фактора в крові.

2. Ревмонроби.

3. Дослідження крові на І.Е-юіітини.

4. Визначення кріоглобулінів.

5. Імунологічне дослідження крові.

6. Рентгенографія кісток, суглобів.

7. Артроскопія.

8. Біопсія шкіри, синовіальної оболонки суглобів, ревматоїдних вузликів.

ІІідпнс куратора:

Підпкс куратора:

Додаток 9. Приклад обірунтуваїшя заключного діагнозу

На основі скарг хворої на постійніш біль тупого характеру в поперековій ділянщ (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіну, но-шпи, підсилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37,8 °С, озноб, часте сечовипускання (до 10 раз на добу). Крім того, хвора скаржиться на загальну слабкість, безсоння, зниження працездатності:

-даних анамнезу захворювання: ознаки даної недуги відмічає протягом останніх 5-ти років, коли після переохолодження вперше відзначила підпишешія температури тіла, озноб, помащене сечовипускання, біль тупого характеру в поперековій ділашці зліва, біль голови, у м'язах, суглобах; лікувалась у нефрологічному відділенні Тфногильської обласної клінічної лікарні з приводу гострого пієлонефриту. Чим лікувалась, результатів обстежень - не пам'ятає. Після лікування почувала себе задовільно, але періодично турбував біль у поперековій ділянці, щорічно лікувалась амбулаторно з приводу хронічного пієлонефриту, які.піки приймала - не пам'ятає. Шість місяців тому знову відмітила гцдвгацення температури тіла, біль у пеперековій ділянці, лікувалась стаціонарно з приводу загострення хронічного гаглонсфриту. Виписана з покращенням. Останнє загострення виникло 10 днів тому. Після перенесеної гострої респіраторної інфекції відмітила гарячку до 38 °С, біль у поперековій ділянці, часте сечовипускання. Лікувалась самостійно - приймала відвар толокнянки, петрушки, стан хворої не покращився, у зв'язку з чим звернулась до дільничого терапевта, була обстежена (зроблено загальний аналіз крові, сечі). На наступний день була госпіталізована з діагнозом: хронічний пієлонефрит у стадії загострсіпія;

- даних анамнезу життя: робота (муляр-штукатур) пов'язана з переохолодженням;

-результатів об'єктивного обстеження: шкірні покриви та видимі слизові бліді, зішженої вологості незначні набряки під очима. Симптом Пастернацького позитивний з обох боків;

-даних додаткових методів обстеження: загальний аналіз крові (2.04.03): ер. -

3,81хЮ¹²/л, НЬ- 108 г/л, КП - 0,85, лейкощпи - 12,0х10⁹/л, нейтр.: п - 8 %, с. - 71 %, е - 1 %, б. - 1 %, лімф. -14%, и. - 5%, ШОЕ - 22 мм/год (виявлено гіпохромну анемію, нейтрофітьний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорене ШОЕ);

-біохімічний аналіз крові (2.04.03): креатинін - 0,220 ммоль/л, сечовина - 9,3 мкмоль/л (виявлено збільшення концентрації креатинітту, сечовини):

• загальний аналіз сечі (2.04.03): загальна кількість — 80 мл, колір — світло-жовта, прозорість - мутна, питома вага - 1010, реакція - слабко-лужна, білок 0,090 г/л; епітелій плоский - велика кількість, лейкоцити - 20-22 в полі зору, сртггріптш —4-6 в полі зору, циліндри гіалінові - 4-6 в полі зору, слиз - невелика кількість, бактерії - значна кількість (виявлено гіпостенурію, гтротешурію, незначну еритроцитурію, лейкощпурію, циліндр>рію, бактеріурію);

- аналіз сечі за Нечнпоренком (4.04.03) - еритроцити - 2х10⁶/л, лейкоцити - 8х10^б/л, гіалінові циліндри - Зх10⁴/л (виявлено переважання кількості лсйгсогштіи над ертгтрот рггамтг);

-Проба за Зимницьким (4.04.03): виявлено: поліурію, гіпоізостенурію, ніктурію;

-бактеріологічне дослідження сечі (4.04.03): знайдено Е. Соіі 2x10?/ия - (бактеріурія);

-кліренс за ендогенним креатиніном. клубочкова фільтрація - 55 мл/хв (зменшення клубочкової фільтрації);

-УЗД нирок: розширення, деформація, ущільнення стінок чашково-мискового комплексу нирок, акустична неоднорідність ішркової паренхіми, нерівність контурів нирок (морфологічні зміни, характерні для хронічного запального процесу);

Екскреторна урографія (4.04.03): зменшення концентраційної здатності нирок і сповільнення виділення урографіну, порушення тонусу мисок, чашок і сечоводів, розширення чашечок і мисок з деформацією форніксів (морфологічні зміни, характерні для хронічного запального процесу);

На підставі внщеперечисленнх симптомів можна виділити наступні синдроми: больовий, штоксикаційний, сечовий, хронічної ниркової недостатності (подати патогенетичне обірунтування виділених синдромів).

На основі вищеперечисленого можна встановити заключний діагноз:

Основне захворювання: Первинний двобічний хронічний пієлонефрит, фаза загострення.

Ускладнення основного захворювання: хронічна ниркова недостатність (ХНИ) ї ст.

Сугтутні захворювання:

Додаток 10. Приклад оформлення епікризу

Хвора Ревла Оксана Ігорівна, лікувалась стаціонарно в терапевтичному відділеши міської лікарні № 3 з 1.04.03 по 14.04.03 з діагнозом: "Первинний двобічний хронічний пієлонефрит, фаза загострення. ХННІ ст."

Поступила із скаргами на постійний біль тупого характеру в поперековій ділянці зліва (не іррадіює), зменшується після вживання баралгіну, но-шпи. підсилюється після вживання гострої, соленої їжі; постійне підвищення температури тіла до 37,8 °С, озноб, часте сечовину екання (до 10 раз на добу), загальну слабкість, безсоння, зниження працездатності. З анамнезу: ознаки даної недуги відмічає протягом останніх 5-ти років, коли після переохолодження вперше відзначила підвищення температури тіла, озноб, часте сечовипускання, біль тупого характеру в поперековій ділянці зліва, біль голови, у м'язах, суглобах; лікувалась у нефрологічному відділенні Тернопільської обласної клінічної лікарні з приводу гострого пієлонефриту. Чим лікувалась, результатів обстежень - не пам'ятає. Після лікування почувала себе задовільно, але періодично турбував біль у поперековій ділянці, щорічно лікувалась амбулаторно з приводу хронічного пієлонефриту, які лиш приймала - не пам'ятає. Шість місяців тому знову відмітила тдвшцення температури тіла, біль у поперековій ділянці, лікувалась стаціонарно з приводу загострення хронічного пієлонефриту. Виписана з покращенням. Останнє загострення виникло 10 днів тому. Після перенесеної гострої респіраторної інфекції відмітила гарячку до 38 °С, біль у поперековій ділянці, почащене сечовипускання. Лікувалась самостійно - приймала відвар толокнянки, петрушки, стан хворої не покращився, у зв'язку з чим звернулась до дільничого терапевта, була обстежена (зроблено загальїшй аналіз крові, сечі). На настутяшй день була госпіталізована з діагнозом: хрошчгош пієлонефрит у стадії загострення; з анамнезу життя: робота (муляр-штукатур) пов'язана з переохолодженням;

При обстеженні виявлено: шкірні покриви та видимі слизові б^ііді, зниженої вологості, незначні набряки під очима. Симптом Ііаетернапького позитивний з двох боків;

-Результати додаткових методів обстеження: загальний аналіз крові (2.04.03): ер. -3,81x10^й/*, НЬ - 108 г/л, КП - 0,85, лейкоцити - 12,0хЮ⁹/л, нейтр.: п. - 8 %, с. - 51 %, с. - 1 %, б. - 1 %, лімф. - 34 %, м. - 5 %, ШОЕ - 22 мм/іод; (12.04.03): ер. - 3,83хЮ¹²/л, НЬ - 115 г/л, КП - 0,90, лейкоцити - 8,0х10⁹/л, нейтр.: п. - 3 %, с. - 56 %, е. - 1 %, б. - 1 %, лімф. - 34 %, м. - 5 %, ШОЕ - 12 мм/год;-

біохімічний аналіз крові (2.04.03): креатинін - 0,220 ммоль/л, сечовина - 9,3 мкмоль/л, залишковий азот - 28,56 ммоль/л, кальцій - 2,12 ммоль/л, калій - 5,2 ммоль/л, магній - 0,91 ммоль/л;

загальний аналіз сечі (2.04.03): загальна кількість - 80 мл, колір - світло-жовта, прозорість - мутна, питома вага - 1010, реакція - слабко-лужна, білок 0,090 г/л; цукор - не вияв., епітелій плоский - велика кількість, лейкоцити - 20-22 в полі зору, еритрцити -4-6 в полі зору, щтліндри гіалінові - 4-6 в полі зору, слиз - невелика кількість, бактерії - значна кількість; (12.04.03): загальна кількість - 60 мл, колір - світло-жовта, прозорість - прозора, питома вага і 014, реакція - слабко-кисла, білка, цукру - не вияв., епітелій плоский - незначна кількість, лейкоцити - 6-8 в полі зору, еритрцити -3-4 в полі зору, слиз - невелика кількість;

--аналіз сечі за Нечипоренком (4.04.03) - еритроцити - 2x10^б/л, лейкоцити - 8х10^с/л, гіалшові циліндри - Зх10⁴/л;

- Проба за Знмницькнм (4.04.03):

-бактеріологічне дослідження сечі (4.04.03): знайдено Е. Соїі 2х10³/мя;

кліренс за ендогенним креатиніном: клубочкова фільтрація 55 мл/хв;

УЗД нирок: розширення, деформація, ущільнення стінок чашково-мискового комплексу нирок, акустична неоднорідність ниркової паренхіми, нерівність контури) нирок;

Екскреторна урографія (4.04.03): зменшення концентраццшої здатності нирок і сповільнення виділення урографіну, порушення тонусу мисок, чашок і сечоводів, розширення чашок і мисок з деформацією форніїссів;

Проведене лікування: нітроксолін 0,05 г по 2 табл. 4 рази на добу, трентал 0,1 г по 2 табл. тричі на добу, відвар листя толокнянки по 1 столовій ложці 5-6 разів на день, дуовіт по 2 табл. зранку, ентеросгель по 1 столовій ложці у 30 мл води внутрішньо тричі на добу між прийомами їжі, сантиметрові хвилі ("Луч-58") на ділянки нирок № 6.

Після проведеного лікування стан хворої значно покращився. В задовільному стані 15. 04. 03 виписана додому.

Рекомендовано: дієта № 7, обмеження вживання солі, рідини - до 1-1,5 літрів на добу, помірне обмеження білка; уникати фізичних навантажень, переохолоджень. Медикаментозне лікування: нітроксолін 0,05 г по 2 табл. 4 рази на добу, трентал ОД г по 1 табл. тричі на добу, відвар листя толокнянки по 1 столовій ложці 5-6 разів на день, дуовіт по 1 синього і 1 табл. червоного кольору зранку, ентеросгель по 1 столовій ложці у ЗО мл води внутрішньо тричі на добу між прийомами їжі - протягом 10 днів. Спостереження дільїшчого терапевта, диспансерний нагляд нефролога, контроль загального аналізу крові, сечі, біохімічного аналізу крові.

Рекомендована література

1. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Т. 1./Кардіологія, ревматологія, ігульмонологія/ В.Г. Передерій, СМ. Ткач. - Київ, 1998. - 496 е.

2. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Т.2. / Гастроентерологія, гематологія, нефрологія / В.Т. Передерій, СМ. Ткач. - Ким, 1998. - 448 с.

3. Орлов В.Н. Руководство по злектрокардиографии. - М.: ООО "Медининское информайционное агенте во", 2001. - 528 с.

4. Крижшгівський В.О. Діагностика та лікувати інфаркту міокарда. К.: Фенікс, 2000. 451 с.

5. Дегтярева И.И. Заболевания органов пищеварения. - К: "Демос", 2000. - 321 с.

6. Рудик Б.І. Вибрані лекції з кардіології. - Тернопіль: Уіфмедкнита, 2002. - 369 с.

7. Григор'єв П.Я., Стародуб Є.М., Яковенко Е.П, Гаврилюк М.Є., Шостак С.Є. Хвороби органів травлення (діагностика і лікування). - Тернопіль; Укрмедкнига, 2000. - 448 с.

8. Актуальні питання діагностики та лікування серцевої недостатності (за редакцією проф. В.З. Нстяжскко) // Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. Щоквартальний науково-практ. журнал Асоціації лікарів-інтерніотів, Україна. - 1997. - № 3. - 232 с.

9. Актуальні питання діагностики та лікування стенокардії (за редакцією проф. В.З.Нетяженко) // Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. Щоквартальний науково-практ. журнал Асоціації лікарі к-інтерністі в. Україна. - 1997. - №> 4. - 320с.

10. Белоусов Ю.Б., Омельяновский В.В. Клнннческая фармакологня болезней органов дьгхання.

М.: Уішвсрсум Пабліпшан. 1996. С. 108-118.

11. Брусиловский Е.С. Клинические лекции по аллергологии: К.: "Вища школа", 1997 - 344 с.

12. Бугай Б.Г. Хронічний обструктивний бронхіт. - Тернопіль, 1999. 60 с.

13. Василюк В.М Семіотика і діагностика внутрішніх хвороб (Фізичні методи обстеження). -Тернопіль. 1997. - 231 с.

14. Гребенев А.Л., Мягкова Л.П. Болезни кишечника (современнме достижения в диагностике и терагаш). - М: Медицина, 1994. - 400 с.

15. Дегтярева И.И. Панкреатит. - К: Здоров'я, 1992. - 168 с.

16. Дегтярева И.И., ХарченкоН.В. Язвенная болезнь. - К: Здоров'я, 1995. - 356 с.

17. Дейнеко Н.Ф., Яблучанский Н.И., Бабак О.Я. Диагаостика и леченис заболсваний органов пищеварения в клинике внутренних болезней. - X.: Основа, 1991. - 272 с.

18. Диагностика и лечение внутренних болезней: Руководство для врачей. В 3-х томах. Под общей ред. Ф.И. Комарова. - М: Медицина, 1991. - 512 с.

19. Довідник з гематології / А.Ф. Романова, ЯЛ. Внговська, В.С. Логінський та ін.; За ред. А.Ф.Романової- К.: Здоров'я, 1997. - 324 с.

20. Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андренчнна: В 2-х кн. - К.: Здоров'я, 1997.

21. Дощнцин В.Л. Практическая злектрокардиография. - М.: Медицина, 1997. - 256 с.

22. Зайков С.В. Пикфлоуметрия при обструктивньїх заболеваниях легких /7 Методические рекомендации. К. - 1998. - 16 с.

23. Нетяженко В.З., Полишенко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим аанятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней: Учебное пособие. - К.: 1994. -200 с.

24. Новітні досягнення в кардіології (за редакцією проф. В.З.Иєтяженко) // Клінічна фармакологія, фізіологія, біохімія. Щоквартальний науково-практ. журнал Асоціації лікарів-інтерністів, Україна. - 1998. - №2. - 201 с.

25. Окороков А.Н Лечение болезней внутренних органов: Практическое руководство в 4-х томах. - Минск, Вьгшайшая школа, "Белмедкнига'', 1995-1997.

26. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном (за редакцією Кристофера Р.В. Едвардса і Ієна А.Д Бавчсра). - Київ, УКСП "Кобзар", 1994, Т. 1,2. - 640 с, 650 с.

27. Пелещук А.Н, Передерій В.Г., Рейдерман М.І. Фізичні методи дослідження в клдоіці внутрішніх хвороб. - К.: Здоров'я, 1993. - 104 с.

28. Пелещук А.П., Передерій В.Г., Свінцинькігй А.С. Гастроентерологія. - К.: Здоров'я, 1995. -304 с.

29. Передерій В.Г., Ткач СМ Клінічні лекції з внутрішніх хвороб. В 2-х т. Київ, 1998.

30. Посібішк з клигічиої лабораторної діашостики / Денисюк В.Г., Гапджа І.М., Виговська ЯЛ. та ін. / За ред. проф. В.Г.Денисюка. - К.: Здоров'я, 1992. - 296 с.

31. Посохова К.А., Климнюк С.Ь Мікробіологічні та фармаїсологічні основи раціонального застосування антабіотиків. - Тернопіль: Укрмедкнига. - 1998. - 131 с.

32. Практические навики терапевта: Практическое пособие для мед. ин-тов. / Г.П Матвейков, Н.И. Артишевская, Л.С. Гнткина и др.; Под общ. ред. Г.П. Матвейкова. - Мн.:Вьші. шк, 1993. - 656 с.

33. Пропедевтика внутрішніх хвороб/' За ред. проф. ЮТ Децикл - К: Здоров'я, 1998. - 501с.

34. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За заг. ред. А.В. епішина. - Тернопіль: Укрмедкнига, 200І.- 768 с.

35. ІІьшкий В.И., Адрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллеріические заболевания. М.: Медицина, 1991. - 368 с.

36. Радбнль О.С Фармакотерапня в гастрознтерологнн: Справочннк. - М: Медицина, 1991. -416 с.

37. Руководство к прзктическим занятиям по гастрознтерологнн: Учеб. пособие для мед. нн-'іоб / В.НХвсростинка, В.В.Бобин, Л.М.ГІаснешвили и др.; Под ред. В.Н.Хворостикка. - X.: Основа, 1990. - 328 с.

38. Руководство по гастрознтерологии: В трех томах / Под общей редакцией Ф.И. Комарова и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1995.

39. СмркинА.Л. Инфаркт миокарда. - М.: Медицина. 1991.-304 с.

44. Знциклопсдня ссмсйного врача (под ред. А.С. Ефимова). в 2 кн. - Київ, "Здоров'я", 1995.

40. Устабенко О.К. Росшсько-украшський словник медичної термінології. - Київ, "Наукова /гумка", 1996. 663 с.

41. Федосеєв Г.Б. Механизмьі обструкции бронхов. - СІ 16: Медицинское информационное агентство. - 1995. - 336 с.

42. Фізіологія і патологія системи дихання / Панасюк С.М., Корзюк Л.С., Федорів Я.М., Онищенко Ю.В. - Львів: Світ., 1992. - 216 с.

43. Чиркин А.А., Окороков А.Н, Гончарик И.И. Диагностический справочник терапевта. -Мн.: Беларусь, 1994. - 688 с.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 607 | Нарушение авторских прав