АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Супутнє захворювання_

13. Етіологія і патогенез захворювання (розділ пишуть студен­ти 4—6 курсів) — це демонстрація студентами знань про захворювання дитини. Для його написання застосовується лекційний матеріал, підручни­ки, монографії.

14. Лікування хвор ого — перелік у вигляді рецептів груп лікарських препаратів (з вказівкою їхньої мети і дії), доцільних для лікування даного захворювання у даного хворого.

Так як студенти 3 курсу в час написання історії хвороби ще не прой­шли всю програму фармакології, не вчили лікування захворювань, то зобо­в'язані написати тільки 3-4 головних препарати (рецепти) зі стислою вказів­кою мети їхнього призначення.

Цей розділ історії хвороби на 4-6 курсах — один із найважливіших і об'ємних, що вказує на глибину медичних знань студента.

15. Щоденник спостережень — це стислий опис стану хворого і його лікування в дні курації.

Схема-зразок щоденника

16. До історії хвороби додається температурний лист, у якому вка­зується динаміка температури тіла хворого вдень і увечері від першого до останнього дня курації.

17. Прогноз (англ. prognosis) — це думка студента про подальше життя хворого при даному захворюванні. Він може бути несприятли­вим і сприятливим.

При несприятливому прогнозі захворювання і стан хворого такі, що навіть при своєчасному і правильному лікуванні хворий може померти або у нього залишаться важкі незворотні наслідки (злоякісна патологія, важка травма).

Прогноз вважається сприятливим, якщо при необхідній лікарській тактиці захворювання виліковується повністю (пневмонія, пієлонефрит) або частково, але без важких наслідків (виразкова хвороба шлунка, хронічний холецистит).

18. Епікриз. Після виписки зі стаціонару історія хвороби передаєть­ся в архів на збереження протягом 25 років. Дані про захворювання, його перебіг, лікарські речовини, що застосовувались, результати всіх видів обстеження лікар, який лікував хворого, направляє дільнично­му або сімейному лікарю у вигляді епікризу.

План написання епікризу:

— П.І.Б., вік хворого;

— дата госпіталізації;

— діагноз в направленні;

— скарги та основні клінічні дані в день прийому;

— діагноз в день госпіталізації;

— дані проведених клінічних досліджень. Увага! Потрібно зазначи­ти не тільки назви лабораторних та інших видів обстеження, але й їх результати;

— клінічний діагноз;

— проведене лікування;

— динаміка стану хворого і перебігу хвороби;

— на який день захворювання виписаний, а також стан в день виписки;

— рекомендації.

19. Використана література.

Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 355 | Нарушение авторских прав