АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПЕРИНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ЦНС У ДІТЕЙ

Прочитайте:
  1. А. Політравма у дітей.
  2. АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ У ДІТЕЙ.
  3. АУСКУЛЬТАЦІЯ ЛЕГЕНЬ У ДІТЕЙ. СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.
  4. Гемобластози у дітей.
  5. Глава 1: аліментні зобов'язання батьків і дітей.
  6. Клініка ВІЛ-інфекціїу дітей.
  7. Особливість v новонароджених і грудних дітей.
  8. Патогенез та імунопатологія
  9. Патологія аденогіпофіза
  10. Патологія білої крові

Аналіз статистичної звітності за останні роки свідчить про те, що ураження нервової системи в пре- та перинатальному періоді відносяться до провідних факторів, які формують прошарок соціально-дизадаптованих дітей, дітей-інвалідів. Загрозливою є тенденція до зростання показника захворюваності нервової системи у неонатальному періоді,особливо в умовах зниження показника народжувальності. Провідними чинниками формування даної патології є пологова травма (у 1,3% випадків) та внутрішньо маткова гіпоксія та асфіксія (3,3% випадків). При цьому, недоношені діти складають основну групу новонароджених, загрозливих по наслідкам формування органічної патології з боку нервової системи. Останнє положення є особливо актуальним у зв’язку з реєстрацією недоношених дітей із масою 500 г. Проте, за даними ряду авторів, 2/3 причин,що викликають розлади кровообігу мозку у недоношених новонароджених діють постнатально, вони прогнозовані, і у лікарів є можливість попередити тяжкі ушкодження головного мозку.

В новій статистичній класифікації (МКХ-10) до основних факторів, що сприяють ураженню нервової системи в неонатальному періоді віднесені: пологова травма, внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія при народженні, природжені інфекції, бактеріальний сепсис, ендокринні та метаболічні порушення, природжені вади та хромосомні аномалії та ін.. В данній класифікації запропоновані істотні доповнення. А саме: класифіковані різні ступені внутрішношлуночкових крововиливів, набряк головного мозку,наголошено про необхідність скринінгового дослідження новонародженого на найбільш поширені ензимопатії, хромосомні аберації, природжені м’язові захворювання та ін..

Однозначно не знайшли підтвердження в МКХ-10 такі діагнози як порушення гемоліквородинаміки, церебральна кома, перинатальна енцефалопатія, органічне ураження нервової системи. Невизначеність патогенетичних механізмів ураження нервової системи у новонародженого, які криються за такими формуваннями діагнозу, безперечно не сприяєнамаганню лікаря до нозологічного осмислення неврологічної патології, призупиняє можливість призначення раннього,диференційованого лікування, що, в кінцевому підсумку, обумовлює формування незворотного органічного дефекту та стійких залишкових явищ з боку нервової системи дитини.

 


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 466 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)