АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гемобластози у дітей

Прочитайте:
  1. А. Політравма у дітей.
  2. АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ У ДІТЕЙ.
  3. АУСКУЛЬТАЦІЯ ЛЕГЕНЬ У ДІТЕЙ. СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ.
  4. Гемобластози.
  5. Глава 1: аліментні зобов'язання батьків і дітей.
  6. Клініка ВІЛ-інфекціїу дітей.
  7. Особливість v новонароджених і грудних дітей.
  8. ПЕРИНАТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ЦНС У ДІТЕЙ.
  9. Тема заняття 20. Функціональні й органічні захворювання підшлункової залози у дітей.

Гемобластози – злоякісні пухлини кровотворної та лімфатичної системи з вогнищами екстрамедулярного та екстралімфоїдного метастазування.

Етіологія

Серед етіологічних чинників, що сприяють розвитку пухлинного процесу у дітей, мають місце вірусна теорія, ендогенного канцерогенезу, радіаційного впливу, генетична та клонова теорії. Дисбаланс проліферації та диференціації бластних клітин кісткового мозку, який виникає в одній клітині, призводить до накопичення клону лейкозних клітин, які розповсюджуються гематогенним та лімфогенним шляхом в різні органи та тканини.

Патогенез

Згідно клонової теорії лейкози виникають з однієї клітини, в якій під впливом канцерогенних факторів виникає мутація і накопичення пухлинної маси спочатку в кістковому мозкові, потім гематогенним шляхом виникає розповсюдження в різні органи та тканини. Внаслідок пухлинної прогресії пригнічуються еритропоез, тромбоцитопоез та лейкопоез, виникають анемічний, геморагічний та проліферативний синдроми. В динаміці захворювання, у випадку пухлинної прогресії, виникає резистентний до терапії клон лейкемічних клітин.

 

ФАБ-класифікація гострих лейкозів у дітей (Франція, Америка, Британія)

Лімфоїдні варіанти:

L1 - В- і Т-лінійний тип (мікроформи бластних клітин становлять більше ніж 90%);

L2 - В- і Т-лінійний тип (мезоформи бластних клітин становлять більше ніж 50%);

L3 – В-лінійний тип лімфоми Беркитта (великі клітини з вакуолями в цитоплазмі)

 

Мієлоїдні варіанти:

М0 – мієлобластний з мінімальним диференціюванням;

М1 – мієлобластний без визрівання;

М2 – мієлобластний з визріванням;

М3 – промієлоцитарний;

М4 – мієло-моноцитарний;

М5 – моноцитарний;

М6 – еритромієлоз (еритроцитарний);

М7 – мегакаріобластний (мегакаріоцитарний)

 

Цитохімічні маркери бластних клітин:

позитивна реакція на мієлопероксидазу, на ліпіди (с суданом чорним В) в мієлоїдних клітинах, крупногранулярна реакція на глікоген в лімфоїдних клітинах.

 

Імунологічні варіанти гострої лімфобластної лейкемії

 

Варіант Маркери Цитогенетика
Ранній пре-В CD10, CD19,elg, Slg t(4;11)
Загальний ГЛЛ CD10,CD19,Clg`,Slg t(9;22)
Пре-В CD10,CD19,Clg, Slg t(9;22),t(4;11);t(1;19)
В CD7, сCD3 t(8;14),t(8;22),t(2;8)
Пре-Т CD7,сCD3 14q 11
Т CD1,CD3,CD4,CD7,CD8 7q 34

 

 


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 543 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)