АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Язик, зуби, піднебіння, піднебінні мигдалики як елементи ротової порожнини

Прочитайте:
  1. V. Топографія органів черевної порожнини
  2. V. Топографія органів черевної порожнини
  3. V. Топографія органів черевної порожнини
  4. V. Топографія органів черевної порожнини
  5. V. Топографія органів черевної порожнини
  6. Глибока методична ковзна топографічна пальпація за методикою В.П. Образцова-М.Д. Стражеска та інші фізичні методи обстеження органів черевної порожнини.
  7. Джерела податкового права. Елементи податкового закону
  8. Діагностичне вишкрібання стінок порожнини матки
  9. Елементи деліктного зобов’язання
  10. За умов туберкульозу. Актиномікоз ротової порожнини

Язик є мякий мязовий орган, мязи якого частково починаються на кістках, а частково належать лише язику, не маючи ніякого прикріплення до кісток. Язик має плоску довгасту форму, звужену наперед. Це звуження утворює кінчик, або верхівку язика, що торкається передніх зубів. Середня частина язика це його тіло, а задня корінь язика. Язик має верхню поверхню, або спинку язика, обернуту до твердого піднебіння, нижню поверхню і два латеральні краї.

На спинці язика видно серединну поздовжню борозну тильну борозну язика. Тіло язика відділяється на спинці від його кореня пограничною борозною. На спинці язика є особливі утвори слизової оболонки, які називаються сосочками язика. У них містяться смакові клітини і починаються смакові нерви. За формою розрізняють сосочки нитковидні, грибовидні, обвальовані і листовидні.

Нитковидні сосочки є на всій поверхні спинки язика, вони посаджені густо і для неозброєного ока мають вигляд загальної шорсткості. У товщі цих сосочків немає смакових луковиць.

Грибовидні сосочки розкидані теж по всій поверхні спинки язика, проте їх значно менше, але вони більші, їх добре видно, так що можна їх навіть перелічити. За зовнішнім виглядом вони подібні до гриба, ніжка якого прикріплена до спинки язика, а шапка обернута у ротову порожнину.

Обваловані сосочки найбільші від усіх інших, вони містяться на межі між тілом і коренем язика спереду від пограничної лінії, утворюючи разом кут, що відкривається наперед. Кожний такий сосочок оточений глибокою коловою борозною, навкруги якої йде коловий валок.

Листовидні сосочки містяться на латеральних краях язика в задніх їх відділах і мають вигляд плоских складок, які лежать одна за одною (в кількості від 4 до 8 штук), розділені борозенками.

У грибовидних, обвалованих і листовидних сосочках є смаокві луковиці, і тому вони є органами смаку. На верхній поверхні кореня язика міститься скупчення лімфоїдних вузликів, які всі разом утворюють один непарний орган язиковий мигдалик.

Зуби це дуже міцні утвори, укріплені в альвеолах щелеп, функція яких полягає в подрібненні твердої їжі. Зуб має три частини: коронку, яка обернута в ротову порожнину, виступаючи над яснами; корінь, заглиблений в альвеолу щелепи, і шийку малопомітне звуження між коронкою і коренем, охоплене яснами. Кожний зуб має один або кілька коренів. Альвеола зуба з кількома коренями поділяється невисокими перегородками на менші ямки для кожного кореня окремо. На верхівці кожного кореня є отвір, в який з боку щелепи заходять судини і чутливі нерви, що обгорнуті пухкою сполучною тканиною і утворюють разом так звану пульпу зуба. Отвір веде в канал кореня. Корінь в межах шийки поширюється в порожнину зуба, заповнену пульпою. Порожнина зуба не заходить далеко в коронку, так що її оточують товсті стінки коронки, які захищають пульпу від зовнішніх механічних і хімічних впливів. Зуб збудований з дуже міцної тканини – дентину, що подібна до кістки і складається з органічної речовини, просякнутої неорганічними солями. Коронка зуба вкрита ще міцнішою речовиною емаллю, яка за твердістю наближається до кварцу. Емаль складається з 2-4% органічних речовин і 98-96% неорганічних речовин, головним чином з фосфорнокислого Ca. Корінь зуба вкритий своєрідною кістковою тканиною цементом, що разом з обгортаючою її сполучною тканиною щільно укріплює корінь в альвеолі. Усіх зубів у людини 32, по 16 у верхній і в нижні щелепах і по 8 з кожного боку від серединної лінії. Кожний з восьми зубів однієї сторони має окрему назву, однакову з назвою зубів протилежної сторони і другої щелепи. На кожній стороні, починаючи від серединної лінії, лежать два різці медіальний і латеральний і за ними одне ікло. Це передні зуби. За іклом лежать задні зуби два малих кутніх зуби перший і другий, а за ними три великих кутніх зуби перший, другий і третій. Третій великий кутній зуб називається зубом мудрості, що виростає значно пізніше за інші, іноді після 20р. Ці зуби втратили у людини своє значення у звязку з менш грубою їжею, перебувають у стані зворотної еволюції і мають зникнути зовсім. Іноді вони не виростають або зявляються в неповній кількості. Зуби розрізняють за формою коронки. Різці мають долотоподібну форму. Їх передня і задня поверхня сходяться, утворюючи вільний гострий ріжучий край, пристосований до відкушування їжі від великого шматка. Ікло має на ріжучому краї посередині виступ, який надає коронці вигляду неправильного конусу. Ікла і різці завжди мають лише по одному кореню. Малі кутні зуби відзначаються наявністю на коронці жувальної поверхні з двома горбочками. Коренів найчастіше теж буває по одному (іноді корінь має на кінці розщеплення на дві частини), а зрідка буває і два кореня. Два великих кутніх зуби мають коронки з трьома, чотирма або пятьма горбочками. Нижні великі кутні зуби мають по два кореня - передній і задній, а верхні по три кореня, один язиковий і два щічних. Що ж до зубів мудрості, то форма коронки і кількість коренів буває різна, що показує регресивний стан цих зубів, нахил їх до повного зникнення у людини. У дітей на 7-8 місяці життя зявляються непостійні, так звані молочні зуби, які починаючи з 6-7 років, замінюються постійними. Молочних зубів усього 20, по 10 у кожній щелепі і по 5 з кожного боку. Це два різці, одне ікло і два кутніх зуби. Коли молочний зуб росте, то коронка його натискує на ясна, які поступово атрофуються й руйнуються, і вона зявляється на поверхні ясен, тобто зуб прорізується.

Найпершими прорізуються середні нижні різці, за ними всі верхні, в 10-12 місяців є вже всі різці, а на кінець другого року життя є вже всі молочні зуби. Починаючи з 6 років, молочні зуби випадають і на їх місці виростають постійні зуби. Цей процес іде поступово, закінчується в 12-14 р. Лише зуби мудрості зявляються пізніше.

Раніше за інші постійні зуби прорізуються перші великі кутні зуби нижні, а потім верхні. Постійні різці, ікла і малі кутні зуби прорізуються між 7-13 роками життя. Другі великі кутні зуби з’являються близько 13 р., а треті великі кутні зуби мудрості між 17-25 роками життя.

Розвиток молочних зубів починається в кінці другого місяця внутріутробного життя. У цей час виникає епітеліальне впячування, яке відділяє губи і щоки від ясен, утворюючи переддверя рота.

Уздовж краю альвеолярних відростків щелеп утворюються потовщення ротового епітелію щелепові або зубні валки. Незабаром уздовж зубного валка на його поверхні зявляється неглибока первісна зубна борозенка, яка утворюється через вростання смужки епітеліальних клітин зубного валка в підлягаючу мезенхіму на всьому протязі альвеолярних відростків. Ця врощена в глибину смужка епітеліальних клітин утворює зубну пластинку. На вільному краю зубної пластинки, з боку обернутого до губи, на місцях, що відповідають майбутнім зубам, утворюються випини епітелію у формі ковпачка чи бокала, що називаються емалевими органами. Вони зєднані з зубною пластинкою звуженими частинами-перешийками. Перешийок поступово видовжується, звужується і зникає, а емалевий орган зовсім відокремлюється від зубної пластинки, утворюючи перший зачаток зуба. Емалевий орган складається з внутрішніх і зовнішніх шарів більш щільних епітеліальних клітин. Клітини внутрішнього шару називаються адамантобластами утворювачами емалі, бо внаслідок їх секреції виникає емаль зубної коронки. Проти кожного емалевого органу, в мезенхімі зявляється ущільнене скупчення клітин, яке росте йому назустріч. Це зубний сосочок, з якого походять дентин і пульпа зуба. Емалевий орган поступово обростає сосочок у вигляді шапки. Клітини зубного сосочка, які прилягають до внутрішніх клітин емалевого органу адамантобластів, поступово перетворюються на утворювачів дентину одонтобластів. Із решти клітин сосочка, в яких зявляються судини і нерви, утворюється зубна пульпа.

Постійні зуби розвиваються так само, як і молочні. Емалевий орган постійного зуба виникає із зубної пластинки поряд з відповідним молочним зубом з язикового боку від молочного, і спочатку вони лежать в одній спільній альвеолі. Пізніше альвеола поділяється кістковою перетинкою на дві частини. Коли настає час випадання молочного зуба, в його альвеолі зявляються остеокласти, які резорбують кісткову перетинку і корінь молочного зуба, а часом і частини коронки. Закладка постійного зуба починає посилено розвиватись, він вростає в комірку молочного зуба і, поступово виштовхуючи його, займає його місце.

Зубна пластинка протягом розвитку зубних зачатків поступово зникає.

Мяке піднебіння (palatum molle) це складка слизової оболонки, яка являє собою продовження слизової оболонки твердого піднебіння. У цій складці закладені мязи, здатні його піднімати і розтягувати. Мяке піднебіння своїм вільним краєм звисає вниз над коренем язика і обмежовує згори і з боків зів отвір, який сполучає ротову порожнину з порожниною глотки.

Мяке піднебіння має посередині язичок, який звисає вниз. По баках є по дві складки. Які дугоподібно спускаються вниз. Передня складка доходить до кореня язика і називається передньою, або піднебінно-язиковою дужкою, а задня поступово губиться на стінці глотки і називається задньою, або піднебінно-глотковою дужкою. Між передньою і задньою дужками з обох боків утворюється заглибина, в якій лежить піднебінний мигдалик.

Піднебінні мигдалики являють собою скупчення лімфоїдної тканини у вигляді окремих лімфоїдних вузликів, у яких виробляються лімфоцити, один з видів білих кровяних тілець. Лімфоцити здатні захоплювати і знищувати мертві клітини і різні сторонні тіла, в тому числі і бактерії.

Отже, вони є важливими захисниками організму, розміщеними якраз там, де разом з їжею різні бактерії проходять з ротової порожнини у глибше розташовані частини травної трубки. Осідаючи на мигдаликах, бактерії знищуються їх лімфоцитами. У межах зіва є три мигдалики один язиковий і два піднебінних. Інші мигдалики лежать в стінці глотки.


Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 593 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)