АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Пілоростеноз

є однією з найчастіших вад розвитку травного каналу на першому році життя, зустрічається переважно у хлопчиків.

Через потовщення м'язового шару воротаря і звуження просвіту значно утруднюється проходження їжі з шлунка в кишки, їжа затримується в шлунку, змішується з тією, що надходить при другому годуванні.

1.Блювотні маси викидаються фонтаном, кількість їх перевищує об'єм одноразового годування. Втрачаються рідина, соляна кислота, калій. Розвиваються зневоднення, виснаження.

2.Починається захворювання найчастіше на 3—4-му тижні життя.

3.Повторне щоденне блювання призводить до зниження маси тіла.

4.Шкіра стає блідою, сухою, зморшкуватою. Підшкірний шар зникає спочатку на тулубі, пізніше на кінцівках і обличчі.

5.Під час огляду живота після годування видима спостерігається перистальтика шлунка (пісковий годинник).

6. При пальпації разі можна промацати потовщений пілорус.

7.УЗД обстеження натще, а також після, або під час годування

8.Діагноз пілоростенозу підтверджується під час рентгеноскопії травного каналу затримкою зависі барію сульфату в шлунку протягом доби і більше, симптомд зьоба

Лікування пілоростенозу оперативне і передбачає поздовжнє розсікання серозно-м'язового шару воротаря.тонус.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 387 | Нарушение авторских прав