АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: НИСХІДНІ ПРОЕКЦІЙНІ ШЛЯХИ. ЕКСТРАПІРАМІДНИЙ ШЛЯХ. ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ЗОРОВОГО, СЛУХОВОГО АНАЛІЗАТОРІВ, ОРГАНА РІВНОВАГИ, СМАКУ, НЮХУ (ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ОРГАНІВ ЧУТТЯ)

ПЛАН

1. Пірамідна система.

2. Екстрапірамідна система.

3. Нисхідні рухові шляхи мозочка.

4. Нисхідні шляхи кори великого мозку до мозочка.

5. Зоровий шлях.

6. Слуховий шлях.

7. Шлях стато-кінетичного аналізатора.

8. Смаковий шлях.

9. Нюховий шлях.

1. Пірамідна система, або нисхідні рухові шляхи-ідуть від кори головного мозку, або від підкіркових ядер, або від мозочка.

Перші нейрони пірамідної системи розташовані в передній центральній звивині кори головного мозку - це великі пірамідні клітини Беца. Звідси походить назва пірамідної системи. Аксони цих клітин через зорову променистість білої речовини півкуль головного мозку входять у внутрішню капсулу (коліно та передні дві третини задньої частини), далі ідуть в ніжки мозку, а потім в міст та довгастий мозок. В довгастому мозку частина нервових волокон пірамідної системи вступає в зв'язок з ядрами черепномозкових нервів. Ця частина пірамідної системи називається корковоядерним шляхом. Другі нейрони цього шляху розташовані в ядрах черепномозкових нервів. їх аксони в складі відповідних нервів закінчуються в м'язах, які іннервуються цими нервами (м'язи голови та шиї). Друга частина пірамідної системи, яка проходить в передніх 2/3 задньої частини внутрішньої капсули, служить для зв'язку з ядрами спинномозкових нервів, опускається до передніх рогів спинного мозку і називається корковоспінальним шляхом. Цей шлях, коли проходить через довгастий мозок, утворює в ньому ліву і праву піраміди. В пірамідах перехрещується частина нервових волокон цього шляху. Далі нервові волокна проходять в бічному канатику спинного мозку, утворюючи бічний пірамідний корковоспінальний шлях. Нервові волокна, які не перехрещуються в пірамідах довгастого мозку, проходять в передньому канатику спинного мозку, утворюючи його пірамідний передній корковоспінальний шлях. Волокна цього шляху поступово на протязі спинного мозку також переходять на другу сторону в складі білої мозкової спайки, внаслідок чого весь кортикоспінальний шлях виявляється перехрещеним. Завдяки цьому кора кожної півкулі іннервує скелетні м'язи протилежного боку. Завдяки перехрестям нервових волокон зберігається іннервація при односторонніх пошкодженнях спинного мозку та мозкового стовбура. Другі нейрони пірамідного корковоспінального шляху розташовані в передніх рогах спинного мозку. Аксони цих нейронів ідуть у складі передніх корінців спинного мозку і далі м'язових нервів до скалетних м'язів тулуба та кінцівок.

Таким чином пірамідний шлях іннервує всі скелетні м'язи (корковоядерний шлях іннервує м'язи голови та шиї, а корковоспінальний - тулуба та кінцівок).

2. Екстрапірамідна система (або нисхідні шляхи підкіркових ядер переднього мозку). В складі екстрапірамідної системи входять: смугасте тіло, згір'я проміжного мозку, Люїсове тіло, підзгір'я проміжного мозку, червоне ядро середнього мозку, чорна речовина середнього мозку, а також нервові волокна, що ідуть від них. Якщо пірамідна система заснована на умовних рефлексах, то екстрапірамідна система заснована на вищих безумовних рефлексах. Екстрапірамідна система підтримує тонус скелетних м'язів і автоматичне регулює їх роботу. Ця система складається з шляхів, що з'єднують між собою всі вище перераховані підкоркові ядра, а також нисхідний руховий шлях від червоного ядра до передніх рогів сірої речовини спинного мозку.

Нервові волокна нейронів хвостатого ядра і нервові волокна нейронів лушпиння чечевицеподібного ядра контактують через нервові волокна з нейронами блідої кулі. Частина нервових волокон від хвостатого ядра та лушпиння чечєвицеподібного ядра ідуть мимо блідої кулі до чорної речовини. Також хвостате ядро і лушпиння чечєвицеподібного ядра з'єднані між собою. Бліда куля нервовими волокнами з'єднана з латерально-вентральною частиною зорового горба, також з Люїсовим тілом підзгір'я, червоним ядром середнього мозку, чорною речовиною середнього мозку. Бліда куля також з'єднана з підзгір'ям. Це сірий горб, біляшлуночкове ядро, ядра соскоподібних тіл, ядро форелева поля. Також існують зв'язки смугастого тіла з ядром заднього поздовжнього пучка, з ядром задньої спайки мозку, а також з ядрами оліви. Між правим та лівим чечевицеподібними ядрами є з'єднання в складі верхньої спайки. Збудження нейронів смугастого тіла відбувається з нейронів зорового горба та підзгір'я. Бліда куля має зв'язки з Люїсовим тілом підзгір'я, чорною речовиною та червоним ядром. Всі вищеперераховані зв'язки являють собою короткі шляхи. Низхідний руброспінальний шлях від червоних ядер є довгим шляхом. Цей шлях починається в нейронах червоних ядер. На рівні верхніх горбиків чотиригорикового тіла відбувається перехрест нервових волокон (вентральний перехрест покриву Фореля). Далі через мозковий стовбур ці нервові волокна ідуть в складі бічних канатиків спинного мозку до рухових нейронів передніх рогів сірої речовини спинного мозку. Таким чином екстрапірамідна система діє на спинний мозок через червоне ядро. Тісний зв'язок з екстрапірамідною системою також мають нисхідні мозочкові шляхи.

3. Нисхідні рухові шляхи мозочка. Мозочок приймає участь в контролі рухових нейронів спинного мозку. Це м'язова координація, підтримання м'язового тонуса та подолання інерції та сили земного тяжіння (гравітації). Це здійснюється завдяки мозочковоруброспінальному шляху. Тіла перших нейронів розташовані в корі мозочка - це нейрони Пуркін'є. Їх аксони закінчуються в зубчастих ядрах мозочка, де закладені тіла других нейронів. Нисхідні волокна від нейронів зубчастих ядер ідуть в складі верхніх ніжок мозочка до середнього мозку. Тут вони перехрещуються і досягають задніх частин червоних ядер протилежних боків. Тут знаходяться тіла третіх нейронів. Аксони від третіх нейронів ідуть в складі руброспінального шляху Монакова. В передніх рогах сірої речовини спинного мозку знаходяться тіла четвертих нейронів. Від цих рухових нейронів ідуть нерви до скелетних м'язів.

4. Нисхідні шляхи кори великого мозку до мозочка. Кора півкуль головного мозку впливає на мозочок через корковомостовомозочковий шлях. Перші нейрони цього шляху розташовані в корі головного мозку, а їх аксони спускаються до ядер моста. Ці нейрони складають окремі пучки, які відповідно різним долям мозку називаються - лобномостовий шлях, потиличномостовий шлях, скроневомостовий шлях та тім'яномостовий шлях. В ядрах моста розташовані ядра других нейронів, аксони яких утворюють мостовомозочковий шлях, який в мості перехрещується і в складі середніх ніжок мозочка досягає кори півкуль мозочка. Таким чином встановлюється зв'язок між корою півкуль головного мозку і півкулями мозочка (з'єднані протилежні півкулі). Чим більше розвинена кора півкуль головного мозку, тим більше розвинена і кора мозочка.

Таким чином три пари ніжок мозочка забезпечують його зв'язки. Через нижні ніжки він одержує нервові імпульси із спинного мозку та довгастого мозку. Через середні ніжки - з кори півкуль головного мозку. Через верхні ніжки проходять головний нисхідний шлях мозочка до передніх рогів спинного мозку.

5. Після того як світло пройшло через рогівку ока, очну вологу передньої камери ока, зіницю ока, задню камеру ока, кришталик, скловидне тіло воно попадає на сітківку ока. Перші нейрони сітківки - це палички та колбочки сітківки. Це рецептори зорового аналізатора - колбочки сприймають денне кольорове світло, а палички сутінкове чорно-біле світло. Другі нейрони - це біполярні нейрони сітківки. Треті нейрони - це мультіполярні нейрони сітківки ока. Їх аксони продовжуються в волокна зорового нерва. Як продовження мозку зорові нерви вкриті всіма трьома мозковими оболонками - твердою, павутинною та судинною. З очної ямки зорові нерви виходять через зоровий канал, біля нижньої поверхні мозку зорові нерви роблять неповний зоровий перехрест, тобто перехрещуються медіальні волокна зорових нервів. Далі волокна діляться на два пучки. Перший пучок іде в верхні горбики чотиригорбикового тіла. Другий пучок іде в подушку зорового горба і в бокове колінчасте тіло зазгір'я проміжного мозку. Тут знаходяться тіла четвертих нейронів. Аксони четвертих нейронів утворюють в білій речовині мозку зорову променистість, яка доходить до потиличної долі кори мозку, де знаходиться зоровий аналізатор в корі головного мозку.

6. Слуховий шлях. Звук через зовнішній слуховий хід, барабанну перетинку, слухові кісточки, через овальне вікно передається на коливання рідкої перилімфи присінка, далі на перилімфу завитки, потім на ендолімфу завитки внутрішнього вуха і на кортієв орган. Рецептор слухового аналізатора – це волоскові клітини кортієва органа. Тут механічні коливання ендолімфи за рахунок зміни електричного потенціалу мембран волоскових клітин перетворюються на нервові імпульси, які ідуть до УІІІ пари черепномозкових нервів (присінково-завитковий нерв). Перші нейрони розташовані в спіральному вузлі присінково-завиткового нерва. Другі нейрони розташовані в ядрах ромбовидної ямки заднього мозку. Далі центральний слуховий пучок перехрещується з пучком протилежної сторони, утворюючи бічну петлю. Далі нервові волокна ідуть в нижні горбики чотиригорбикового тіла. Там знаходяться треті нейрони слухового шляху. Далі аксони від третіх нейронів ідуть в медіальне колінчасте тіло зазгір'я, де знаходяться тіла четвертих нейронів слухового шляу. Аксони цих нейронів в складі внутрішньої капсули до кори скроневої ділянки головного мозку. Це звивини Гешля верхньої скроневої закрутки кори головного мозку.

7. Шлях статокінетичного аналізатора. Або вестибулярний шлях. На внутрішніх поверхнях присінка (це мішечок і маточка) та ампул півколових каналів знаходиться місце з чутливими волосковими клітинами. В півколових каналах в середині енцолімфи знаходяться вапняні кристали отоліти. Зміна положення тіла, трясіння, качка, зміни гравітації впливають на положення отолітів і ендолімфи. Відбувається подразнення волоскових клітин, внаслідок чого виникає нервове збудження, яке передається на присінково-завитковий нерв. Перший нейрон вестибулярного шляху розташований в вестибулярному вузлі цього нерва. Далі присінково-завитковий нерв (цеУІІІ пара черепномозкових нервів) через внутрішній слуховий отвір проникає в порожнину черепа. Другі нейрони вестибулярного шляху розташовані в вестибулярних ядрах довгастого мозку і у ромбовидній ямці. З кожної сторони розташовано чотири ядра. Це верхнє, бічне, середнє та нижнє ядро. Від вестибулярних ядер нервові волокна ідуть до мозочка, спинного мозку і волокна, що ідуть в складі медіального поздовжнього пучка. Волокна до мозочка ідуть через його нижню ніжку - це вестибулярномозочковий шлях. Волокна в спинний мозок ідуть по вестібулоспінальному шляху. Цей шлях проходить в передніх канатиках спинного мозку і іде до нейронів передніх рогів сірої речовини спинного мозку. По цьому шляху відбувається проведення вестибулярних рефлексів на м'язи шиї, тулуба, кінцівок та регуляція м'язового тонуса.

Волокна, які ідуть в складі медіального поздовжнього пучка від вестибулярних ядер мають зв'язок з ядрами нервів очних м'язів (III, ІУ пара черепномозкових нервів). Внаслідок цього відбуваються вестибулярні рефлекси наочні м'язи. Це компенсуюча установка очей, тобто збереження напрямку погляду при змінах положення голови. Також це рухи очних яблук при порушеннях рівноваги.

Далі від вестибулярних ядер продовжується перехрещений шлях до зорового горба. Тут знаходяться тіла третіх нейронів вестибулярного шляху. Далі нервові волокна ідуть в кору головного мозку в тім'яну та скроневі долі. Завдяки цьому відбувається свідоме розуміння положення голови в просторі. Вестибулярні шляхи відіграють велику роль в регуляції рівноваги і дають можливість тримати голову навіть при закритих очах.

8 Смаковий шлях. Смакові клітини знаходяться в листовидних, грибовидних і оточених валиком сосочках язика. Смакові клітини є рецепторами смаку. Гірке відчуває корінь язика, солодке - кінчик язика, кисле і солоне - бічні поверхні язика.

Перший нейрон смакового шляху розташований в вузлах афферентних нервів язика. Це барабанна струна лицевого нерва - іннервація передніх 2/3 язика. Також це язикоглотковий нерв - задня третина язика, м'яке піднебіння, піднебінні дужки, а також це блукаючий нерв - іннервація надгортанника. Таким чином перші нейрони розташовані:

1) в колінчастому вузлі (передні 2/3 язика) - ідуть в довгастий мозок;

2) в нижньому вузлі IX пара черепномозкових нервів - язикоглотковий нерв;

3) в нижньому вузлі десятої пари черепномозкових нервів - блукаючий нерв. В складі верхнього гортанного нерва віднадгортанника в довгастий мозок.

Другі нейрони смакового шляху розташовані в довгастому мозку і мості. Аксони других нейронів ідуть до згір'я, де розташовані треті нейрони смакового шляху, а також в кору головного мозку – в звивину парагіпокамна поблизу переднього кінця скроневої долі, в гачку та амоновому рогу, а також в корі покриву.

9. Нюховий шлях. Пахучі речовини поступаючи в порожнину носа подразнюють специфічні чутливі клітини в слизовій оболонці верхньої носової раковини і носової перегородки. Це рецептор і перший нейрон нюхового шляху, аксони яких ідуть в складі нюхових цибулин (це перша пара черепномозкових нервів), далі через отвори продірявленої пластинки ґратчастої кістки черепа ідуть у нюхові клубочки. Тут розташовані другі нейрони нюхового шляху. Їх аксони ідуть через нюховий тракт в кору мозку - в парагіпоками.

ЛЕКЦІЯ

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 993 | Нарушение авторских прав