АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Тема: НЕРВОВА СИСТЕМА. АНАТОМІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

ПЛАН

1. Вікові особливості будови нейронів. Механізм і швидкість проведення збудження по нервових волокнах.

2. Класифікація н.с. Філогенез і онтогенез н.с.

3. Особливості будови і функції півкуль головного мозку.

4. Анатомія і фізіологія проміжного мозку.

5. Середній мозок.

6. Анатомія і фізіологія заднього мозку.

1. Структурною і функціональною одиницею нервової системи є нейрон. Нейрон - це нервова клітина, вона має складну будову, високу диференціацію. Нейрон сприймає подразнення переробляє їх і передає до різних органів і тканин. В нейроні розрізняють тіло, один довгий відросток, який називається аксоном (він слабо розгалужений) і кілька коротких, добре розгалужених відростків - дендритів. Довжина аксона від кількох сантиметрів до 1,5 м. Дендритів може бути від 1 до 1000.

Тіло нейрона різних розмірів і досягає в діаметрі від 4до 130 мкм. Форма його округла, багатокутна або зірчаста. В ньому розрізняють ядро, цитоплазму, мітохондрії, ендоплазмктичну сітку, внутрішній сітчастий апарат, рибосоми. В функціональному плані дендрити (короткі відростки) сприймають збудження від рецепторів і передають його до інших нейронів. По аксону збудження передаються до інших нейронів або до робочиз органів. Відростки більшості нервових клітин вкриті оболонкою, називаються нервовими волокнами. Аксон або дендрит в такому волокні як правило розмішується в центрі і називається осьовим циліндром. Оболонка, утворена ліпоїдами, називається міліновою. Звичайно вона з'являється на віддалі 50-100 мкм від тіла, а потім через певні проміжки переривається оголюючи осьовий цшіндр (перехвати Ранв'є). Інші волокна (переважно вегетативної нервової системи) не мають мієліну і називаються немієліновими, вони ізольовані одне від одного ендотеліальною оболонкою.

Під час ембріонального розвитку нервові клітини характеризуються великим ядром і малою кількістю цитоплазми. На третьому місяці внутрішньоутробного розвитку починає рости аксон, пізніше дендрити. Мієлінізація починається в периферичних нервах. Рухові нерви мають мієлін вже до моменту народження, а завершується мілієнізаиія до трьох років.

Пучок нервових волокон покритий сполучно-тканинною.оболонкою називається нервом.

В одних нервах є відцентрові рухові волокна - такі нерви називаються еферентними.

Більшість нервів змішані, тобто в них є і чутливі і рухові волокна. При подразненні рецепторів в нерві виникає збудження. В мієлінових волокнах воно ніби перестрибує місця, вкриті мієліном, цим пояснюється велика швидкість проведення збудження - до 120 м/с. По немієлінових волокнах збудження поширюється повільно - 1-30 м/с. Чим товстіше нервове волокно, тим більша швидкість проведення збудження.

В нервових клітинах збудження передається в одному напрямку - з дендрита на тіло, з тіла на аксон. Контакти між нейронами називаються синапсом. Кількість таких синапсів на тілі нейрона досягає 100, а на дендритах кілька тисяч. Будова синапса складна. Він утворений передсинаптичною і постсинаптичною мембранами, між якими знаходиться синаптична щілина.

Передсинаптична щілина знаходиться на нервовому закінченні. В центральній нервовій системі вона має вигляд бляшок, кілець, ґудзиків. Постсинаптична мембрана знаходиться на тілі або дендриті нейрона. Збудження через синапси передається хімічним шляхом за допомогою медіатора, який розмішений в міхурцях, а вони в синаптичній бляшці. В різних синапсах виробляються різні медіатори: адреналін, норадреналін, ацетілхолін. Імпульс подразнення в пресинаптичному закінченні приводить до виділення в синаптичну щілину медіатора із синаптичних міхурців. Медіатор заповнює синаптичну щілину, досягає постсинаптччної мембрани, взаємодіє з нею, міняє її проникність для іонов натрію, викликає збудливий постсинаптичний потенціал, виникає потенціал дії. Через кілька мілісєкунд медіатор руйнується. Встановлено, що в головному і спинному мозку є синапси збудливі і гальмуючі. їх багато на нейронах. Вони взаємодіють і формують характер відповіді. Медіатор гальмування називається гамааміномасляна кислота. Цей медіатор збільшує проникність постсинаптичної мембрани для іонів калію і хлору.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 600 | Нарушение авторских прав