АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Фізіологічні особливості жіночого організму

Функції жіночих статевих органів тісно пов’язані з діяльністю всього організму та навколишнього

середовища. На розвиток та нормальну діяльність жіночих статевих органів великий вплив здійснює загальний

стан організму, стан ЦНС, перенесені інфекційні захворювання. Дуже важливо враховувати інфекції,

перенесені в дитинстві, в період формування та розвитку жіночого статевого апарату.

Правильна уява про фізіологію статевих органів складається при вивченні біологічних процесів, що

проходять в організмі дорослої жінки, з нормальним менструальним циклом, коли всі функції цілого організму

гармонійно пов’язані між собою.

На основі біологічн6их особливостей жіночого організму розрізняють такі періоди життя жінки:

ембріональний, дитинство, статевого дозрівання, статевої зрілості, перехідний (клімактеричний),

постклімактеричний (менопауза) і старечий (синільний).

Ембріональний період починається від моменту зачаття до повного дозрівання плода і його

народження. Суттєвою особливістю розвитку яєчника в онтогенезі є бісексуальність його зачатка. Запоза

набирає властиві статі риси в міру диференціації статевого центру нервової системи. Набута статева належність

залишається стійкою і не зникає ні після кастрації, ні у клімактеричний період. Від кінця восьмого тижня

ембріонального розвитку в яєчнику з’являються первинні фолікули, через деякий час вони перетворюються на

пухирчасті яєчникові фолікули і починають функціонувати.

Раннє дитинство починається від народження і продовжується до 10-11 років. У дівчинки в перші

роки життя в корковому шарі кожного яєчника міститься до 200 000 примордіальних фолікулів (тобто всього

близько 400 000). В цей період фолікул складається з яйцеклітини, що оточена оболонкою з фолікулярних

клітин, розташованих в один ряд, та зовнішньої оболонки. Фолікули, які розташовані близько до поверхні

яєчника, вважаються недорозвиненими. В глибших шарах є більш розвинуті фолікули, у яких ендотелій

розташовується навколо яйцеклітини у 2-3 ряди, в них з’являється вже фолікулярна рідина, утворюється theca

interna (внутрішня оболонка).

В перші 10 років життя дівчинки ріст та розвиток фолікула проходить дуже повільно. До початку

першої менструації фолікул ніколи не досягає повної зрілості і не проходить овуляція.

Гормональна функція дитячого яєчника дуже низька. В організмах дівчаток цього віку визначається

невелика кількість естрогенів та андрогенів. Необхідно відмітити, що приблизно таку ж кількість андрогенів

виділяють і хлопчики цього віку.

З десятирічного віку в яєчнику зростає кількість зріючих фолікулів, і, як наслідок, в організмі

збільшується кількість естрогенів. Їх рівень різко зростає з 12-річного віку (порівняно з 10-річним віком

кількість естрогенів збільшується у 10-15 разів, на 60% вище, ніж у статевозрілих жінок).

За 1-1,5 роки до початку менструацій вироблення естрогенів приймає циклічний характер. В цей час

важко відрізнити дівчаток від хлопчиків, пізніше з’являються значні відміни: таз дівчинки ширший, грудна

клітина вужча, обличчя ніжніше. Загальний розвиток у дівчаток настає раніше, ніж у хлопчиків.

У новонародженої дівчинки епітелій піхви ніжний, низький, одношаровий, пізніше він складатиметься

з декількох рядів клітин, у статевозрілої жінки він багатошаровий, а на поверхні навіть проходить ороговіння. В

дитячому віці тіло матки менше, ніж шийка матки, а у дорослої жінки навпаки. Іноді у дівчаток в перші дні

після народження спостерігаються недовготривалі та незначні кров’янисті виділення з піхви, а також набухання

молочних залоз. Це можна пояснити тим, що внутрішньоутробно через плацентарний бар’єр до плода

потрапляє невелика кількість естрогенів матері.

Маткові труби відносно довгі, тонкі, звивісті. Піхва і її склепіння короткі, вузькі, складчастість

слизової оболонки виражено добре, але легко розгладжується, немають пружності як у дорослих. Піхва у

малому тазу розміщена майже вертикально і лише з віком розміщується під гострим кутом до горизонтальної

площини виходу із малого тазу. Епітелій слизової оболонки містить недостатньо глікогену, реакція вмісту

слаболужна, що сприяє розвитку вагініту.

Період статевого дозрівання (пубертатний період) від 10-11 до 16 років.

З 10-річного віку збільшується просвіт труб, вони стають товстішими, починає розвиватись слизова

оболонка матки, піхва подовжується. В зв’язку з ростом всього організму розвиваються і статеві органи.

Змінюється і весь зовнішній вигляд дівчинки. У цей час починається секреторна функція яєчників з утворенням

естрогенів. Тіло набуває округлих форм внаслідок відкладання жиру в підшкірній клітковині (стегна, нижня

частина живота), росте волосся на лобку по жіночому типу (у вигляді трикутника), збільшуються та

розвиваються молочні залози. З’являється перша менструація, яка свідчить про хвилеподібні зміни в яєчнику,

що характеризуються дозріванням фолікулів, початком овуляцій. Циклічні зміни в яєчнику та матці проходять

регулярно, аж до клімактерію. Одночасно хвилеподібні зміни проходять у всьому організмі (обмін речовин,

функція ЦНС).

В Україні перша менструація у дівчаток в нормі з’являється в 12-14 років. Mensis раніше 10 років та

пізніше 16 років вважається наслідком порушення певних процесів в організмі: недостатнього загального

обміну, порушень розвитку, або як наслідок патологічних процесів в різних органах (частіше в залозах

внутрішньої секреції). Час початку першої менструації залежить від кліматичних умов: у південних реґіонах –

раніше, у північних – пізніше. Дівчатка з астенічною конституцією менструюють раніше, а з пікнічною

тілобудовою – пізніше. Описаний рідкий випадок раннього початку mensis у 3 роки; в 10 років ця дівчина

народила дитину. Геллер у 1776 році описав пологи у 9-річної дівчинки. Вона менструювала до 52 років.

Хажинський та Єршов описали пологи у дівчинки 6,5 років.

У період статевого дозрівання проходить остаточно статева диференціація, установлюється

нормальний двофазний менструальний цикл.

Перед менструацією у жінки спостерігається подразливість, роздратованість, сонливість, швидка

втомлюваність, пітливість. Це пояснюється тим, що циклічні зміни в яєчнику та матці сприймаються нервовими

закінченнями статевого апарату, передаються в ЦНС, здійснюючи вплив на її функцію. При нормальному

менструальному циклі зміни в ЦНС проходять в межах фізіологічної норми, не знижують працездатності в

цілому. Зміни проходять в обміні речовин, теплорегуляції, кровообігу, стає частішим пульс, дещо підвищена

температура тіла, а артеріальний тиск під час mensis, навпаки, знижується. Перед mensis збільшується кількість

лейкоцитів, еритроцитів, гемоглобіну, а з початком mensis знижується, але швидко повертається до нормальних

величин. Під час mensis дещо збільшується щитовидна залоза та наднирники. Особливі зміни відбуваються в

гіпоталамусі та гіпофізі, досконаліше це буде описано нижче. До кінця цього періоду всі органи і системи

жінки досягають функціональної зрілості і здатні до здійснення дітородної функції.

Період статевої зрілості починається з 16 років і продовжується до 43-48 років. У цей період

досягають максимальної активності всі специфічні функції жіночого організму, спрямовані на дітонародження.

Найхарактернішим для нього є наявність двохфазного менструального циклу і правильного ритму менструації.

Перехідний (клімактеричний) період настає у віці 48-55 років і продовжується 3-5 років. У цей період

затухають дозрівання фолікулів і внутрішньосекреторна функція яєчників.

У клімактеричному періоді виділяють дві стадії:

- клімактеричних змін;

- менопаузи.

Стадія клімактеричних змін триває від 2 до 3 років. Основними особливостями функції яєчників є

поступовий перехід до однофазного циклу і порушення менструального циклу. У подальшому менструальна

функція припиняється і настає друга стадія - менопауза. Менопауза в середньому триває від 2 до 5 років після

припинення менструальної функції.

Клімактеричний період - це період який характеризується зворотнім розвитком жіночої статевої

системи з поступовим припиненням менструальної, а потім і гормоноутворювальної функції яєчників. Клімакс

настає внаслідок старіння гіпоталамусу, порушення ритмічного синтезу та виділення релізінг-факторів, в першу

чергу ЛГ. Це веде до порушення дозрівання фолікулів і стероїдогенезу в яєчниках. Різко зменшується

утворення естрогенів та прогестерону, порушується зворотній зв’язок з гіпоталамусом, припиняється

стимуляція вироблення ФСГ, ЛГ і ЛТГ в гіпофізі. Статеві органи зазанають атрофічних змін.

Яєчник зменшується у розмірі (найбільша вага в 30-40 років – 9г, в 60-70 років – 4г), в ньому проходять

регресивні зміни. В яєчнику з’являється багато сполучної тканини, судини склеротизуються, поступово яєчник

зменшується.

В матці наступає атрофія слизової оболонки, матковий м’яз зменшується, може бути облітерація в

ділянці перешийка. Вага матки в 30-50 років – 70г, в 60-70 років – 35г.

Епітелій піхви втрачає еластичність, клітковина зморщується.

В більшості випадків клімактеричний період проходить фізіологічно, без різких змін в організмі, іноді

з’являються ациклічні маткові кровотечі та ангіоневроз, який є результатом порушення функції ендокринної,

нервової і судинної систем. Ангіоневроз проявляється у підвищеній збудливості, запамороченні, приливах крові

до голови, раптових відчуттях жару, коливання артеріального тиску та ін.

Постклімактеричний період (менопауза) – від 49-50 років до 57-59 років. З’являються загальні та

місцеві зміни в організмі. Загальні – схильність до ожиріння, появи зморщок, зниження статевого потягу;

місцеві – поступова атрофія матки, молочних залоз, припинення менструацій. Атрофія статевих органів

наступає значно пізніше припинення менструації.

Старечій (синільний) період – останній період життя жінки – від 59-60 років до кінця життя.

Характеризується старечими змінами в усьому організмі та зниженням працездатності, фізіологічним спокоєм

статевої системи і віковою гіпотрофією статевих органів.

Дата добавления: 2015-10-20 | Просмотры: 950 | Нарушение авторских прав