АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перший період пологів (період розкриття шийки матки)

Необхідним є пояснення наступних понять:

• активність скорочувальної діяльності матки, її мануальна та апаратна реєстрація;

• механізми скорочувальної діяльності матки:

a) контракція – скорочення м’язових волокон

б) ретракція – переміщення одне щодо одного м’язових волокон тіла й дна матки

в) дистракція – розтягнення м’язів шийки та частково нижнього сегменту матки;

• відмінності у розкритті шийки матки у перших та повторних пологах та

обгрунтування різної тривалості І періоду;

• функціональне призначення плодового міхура у пологах;

• розподіл на передні та задні навколоплідні води, передчасне, раннє та своєчасне вилиття амніотичної рідини:

a) передчасне вилиття навколоплідних вод – вилиття до початку пологової діяльності;

б) раннє вилиття навколоплідних вод – вилиття у перший період пологів до розкриття шийки матки на 5 см;

c) своєчасне вилиття навколоплідних вод - вилиття у перший період пологів від розкриття шийки матки на 5 см до повного розкриття.

Перший період пологів поділяється на дві послідовні фази:

• Латентна (прихована) фаза – проміжок часу від початку регулярної пологової діяльності до повного згладжування шийки матки з розкриттям до 3 см у перших пологах або до 4 см у всіх наступних. Звичайно на цю фазу припадає, відповідно, 6-8 годин (у першонароджуючих) та 4-5 годин (у повторнонарожуючих).

• Активна фаза – розкриття шийки матки від 3-4 см включно до 10 см.

Мінімальна швидкість розкриття шийки матки в активну фазу, що вважається нормою становить 1 см/год як у перших так і у наступних пологах. Зазвичай швидкість розкриття у жінок, що народжують вдруге чи втретє більше, ніж у таких, що народжують вперше.

Активна фаза розділяється в свою чергу на три підфази: прискорення, максимального підйому та уповільнення.

Підфаза прискорення у першонароджуючих продовжується до 2 годин, у повторнонароджуючих - до 1 години.

Підфаза максимального підйому триває стільки ж годин відповідно.

Підфаза уповільнення у першонароджуючих продовжується 1-2 години, у повторнонароджуючих - 0,5-1 годину. Уповільнення в кінці періоду пологів пояснюється сповзанням шийки матки з голівки плода, що просувається.

Перший період пологів визначають від початку регулярних перейм (свідомо не контрольованих ритмічних скорочень м’язів матки) до повного (10 - 12 см) розкриття шийки матки. Регулярна пологова діяльність – це така скоротлива діяльність (1-5 перейм за 10 хвилин), яка призводить до структурних змін шийки матки – її згладжування та розкриття.

Маткову активність визначають за допомогою пальпації матки протягом 10 – 30 хвилин.

Наявність 1 або більше скорочень матки протягом 10 хвилин, тривалістю 20 або більше секунд є ознакою пологової діяльності.

Висновок про ефективність перейм ґрунтується на їх силі, тривалості та частоті, на розкритті шийки матки в динаміці та ознаках просування голівки відносно площини входу в малий таз.

В активній фазі першого періоду пологів ефективна скоротлива активність матки має відповідати наступним характеристикам: 3-4 перейми за 10 хвилин, тривалістю більш ніж 40 секунд.

Але найбільш об’єктивним критерієм ефективності пологової діяльності в І періоді є

розкриття шийки матки, ступінь якого може контролюватися різними методами.

Зовнішніми методами оцінити ступінь розкриття шийки матки можливо тільки приблизно. Орієнтовно про ступінь розкриття шейки матки в родах судять по висоті стояння контракційного кільця (границя між порожнім мускулом, що скорочується, і нижнім сегментом матки, що розтягується). Шийка матки при пологах звичайно буває розкрита на стільки, на скільки поперечних пальців контракційне кільце розташоване вище лонної дуги.

Внутрішні методи оцінки ступеня розкриття шийки матки грунтуються на визначенні динаміки розкриття шийки матки та розташування голівки плода в пологах на основі даних внутрішнього акушерського дослідження, яке виконують при надходженні жінки до пологового відділення, через кожні 4 години під час першого періоду пологів та після вилиття навколоплідних вод (для своєчасної діагностики можливого випадання з плином амніотичної рідини пуповини та дрібних частин плода).

Через зростання ризику висхідного інфікування пологового каналу додаткові внутрішні акушерські дослідження у першому періоді пологів припустимі лише за показаннями:

1. Кожні 4 години на протязі першого періоду пологів i кожну годину у другому

періоді пологів.

2. Після розриву плідного міхура

3. Патологічна частота серцебиття плода (менш 100 та завбільшки 180 уд/хв) для з'ясування причин, що можуть пояснити ознаки порушення його стану;

2. Випадіння пуповини з піхви;

3. При багатоплідній вагітності після народження першого плоду;

4. При неправильному положенні плода, або підозри на вставлення голівки плода у вході до малого тазу у стані розгинання для з’ясування акушерської ситуації;

5. Затримка прогресу пологів у зв’язку з неефективністю маткових скорочень – для амніотомії та перед стимуляцією окситоцином;

6. Необхідність дострокового розродження (тяжка прееклампсія, антенатальна загибель плода та інша патологія).

7. При принятті рішення оперативного вагінального розродження (акушерські щипці, вакуумекстракція, екстракція плода за тазовий кінець)

8. Кровотеча після 22 тижнів вагітності (в умовах операційної).

Визначення ступеня вставлення голівки зовнішніми методами

Ступень вставлення голівки можна визначити ІV прийомом Леопольда.

Рекомендований також метод абдомінальної пальпації, яким визначається висота

стояння голівки плода на кількість поперечників пальців над симфізом (рис. 2):

5/5 – голівки плода розташування над симфізом на ширина 5 пальців, голівка плода

знаходиться над входом до малого тазу;

4/5 – ширина 4 пальців, голівка притиснута до входу в малий таз;

3/5 – ширина 3 пальців, голівка малим сегментом у вході до малого тазу;

2/5 – ширина 2 пальців, голівка великим сегментом у вході до малого тазу;

1/5 - 0/5 – ширина 1 пальця, голівка знаходиться у порожнині тазу.

Зовнішня пальпація голівки має здійснюватися безпосередньо перед внутрішнім акушерським дослідженням. Це надає можливість запобігти помилок у визначенні положення голівки у разі формування великого набряку передлеглої частини голівки плода.

Визначення ступеня вставлення голівки методом внутрішнього акушерського дослідження

• Голівка над входом у малий таз. Таз вільний, голівка розташована високо, вона не перешкоджає пальпації безіменної лінії таза, мису; стрілоподібний шов знаходиться в поперечному розмірі на однаковій відстані від симфізу і мису, велике і мале тім'ячко - на одному рівні.

• Голівка малим сегментом у вході в малий таз. Крижова западина вільна, до мису можна підійти зігнутим пальцем (якщо він досяжний). Внутрішня поверхня симфізу доступна дослідженню, мале тім'ячко нижче великого. Стрілоподібний шов розташований в злегка косому розмірі.

• Голівка великим сегментом у вході в малий таз. Голівка займає верхню третину симфізу і крижів. Мис недосяжний, сідничні ості пальпуються легко. Голівка зігнута, мале тім'ячко нижче великого, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів.

• Голівка в широкій частині малого таза. Голівка найбільшою окружністю пройшла площину широкої частини малого таза. Дві третини внутрішньої поверхні лонного зчленування і верхня половина крижової западини зайняті голівкою. Вільно пальпуються ІV і V крижові хребці і сідничні ості. Стрілоподібний шов розташований в одному з косих розмірів, мале тім'ячко нижче великого.

• Голівка у вузькій частині малого таза. Дві верхні третини крижової западини і уся внутрішня поверхня лонного зчленування зайняті голівкою. Сідничні ості важко досягаються. Голівка знаходиться близько до дна таза, внутрішній поворот її ще не закінчений, стрілоподібний шов знаходиться в одному з косих розмірів, близько до прямого. Мале тім'ячко у лона нижче великого.

• Голівка у виході таза. Крижова западина цілком заповнена голівкою, сідничні ості не визначаються, стрілоподібний шов розташований в прямому розмірі виходу з малого таза. Мале тім'ячко у лона нижче великого.

Положення голівки плода при внутрiшньому дослідженні можна також з'ясовувати по відношенню до рівня сідничних остей - linia interspinalis (положення''0''). Відстань від сідничних остей до площини входу в малий таз дорівнює такій від остей до площини виходу таза. Знак ''-'' означає, що голівка знаходиться вище сідничних остей (ближче до входу в малий таз). Знак ''+'' означає, що голівка плода розміщується нижче сідничних остей (ближче до виходу таза). Положення голівки визначається таким чином:

-3 - голівка над входом в таз;

-2 - голівка притиснута до входу в малий таз;

-1 - голівка малим сегментом у вході в малий таз,

-0 - голівка великим сегментом у вході в малий таз,

+1- голівка в широкій частина малого тазу;

+2 - голівка у вузькій частині малого тазу,

+3 - голівка у виході з малого тазу.

Оцінка стану плода в пологах.

Стан плода в І та ІІ періодах визначають за показниками серцебиття, кольору навколоплідних вод та конфігурації голівки.

• Серцебиття плода реєструють шляхом періодичної аускультації за допомогою акушерського стетоскопу, ручного доплеровського аналізатора або, за показаннями фетального моніторингу (кардіотокографії).

Періодична аускультація здійснюється кожні 15-30 хвилин згідно наступних правил:

- вагітна знаходиться у положенні на боці;

- аускультація починається негайно після закінчення найбільш інтенсивної фази перейми;

- аускультація триває протягом 60 секунд.

Частота серцевих скорочень плода в нормі має бути від 110 до 160 ударів за 1 хвилину. Різке збільшення ЧСС (більше 180 уд/хв), або її уповільнення (менше 100 уд/хв) з порушенням ритму є діагностичною ознакою порушення стану плода.

За наявності аускультативних порушень серцебиття плода проводять кардіотокографічне дослідження.

• Колір навколоплідних вод визначається під час їх вилиття та під час кожного внутрішнього акушерського дослідження. В нормі навколоплідні води є прозорими. Поява свіжого меконію у навколоплідних водах свідчить1h ïðî погіршення стану плода, особливо у поєднанні з порушенням частоти серцевих скорочень плода.

• Конфігурація голівки плода це процес пристосування її до пологових шляхів жінки. Завдяки наявності швів та тім’ячок кістки черепа плода мають здатність зближуватись та находити одна на одну заi ðàõóíîê чого об’єм голівки плода зменшується. Відрізняють три ступені конфігурації голівки плода

- Перша – кістки черепа зближені, торкаються одна одної

- Друга – кістки помірно находять одна на одну

- Третя – кістки значно находять одна на одну

Третя ступінь конфігурації голівки у поєднанні з відсутністю просування голівки по пологовому каналу за наявністю активної пологової діяльності є патологією.

Контроль за станом жінки здійснюють шляхом реєстрації наступних показників:

пульс та артеріальний тиск (кожні 2 години), температура (кожні 4 години), сеча: об’єм; наявність білка або ацетону – за показами (кожні 4 години).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 802 | Нарушение авторских прав