АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Які найбільш часті ускладнення пневмоконіозів?

Прочитайте:
  1. Активное участіе алкоголиковъ въ революціонныхъ смутахъ.
  2. Блювання вагітних (emesis gravidarum) – найбільш часта форма токсикозу першої половини вагітності.
  3. Бути первинно злоякісними. Найчастіше малігнізуються епітеліальні пухлини, значно рідше фіброми,
  4. В перші години або дні життя. Виникає частіше у великих плодів, при стрімких або затяжних пологах,
  5. В приймальному відділенні роділлі стало зле, вона втратила свідомість, почалися судоми. Про яке ускладнення це свідчить?
  6. Варіанти клінічного перебігу й ускладнення склеротичної та варикозної форм ПТФС.
  7. Венозні ускладнення під час вагітності
  8. Виберіть, які оригінальна зви мають зубчасті шви кісток черепа?
  9. Визначте, при якому захворюванні найчастіше спостерігається аневризма легеневої артерії?
  10. Відкриті травми черепа і головного мозку. Їх види, особливості, ускладнення.

а) туберкульоз легенів;

б) пневмонії;

в) бронхоектатична хвороба;

г) хронічна серцева недостатність;

д) бронхіальна астма.

 

28. Силікоз – це захворювання, обумовлене дією пилу, що містить:

а) діоксид кремнію у зв¢язаному стані;

б) діоксид кремнію у вільному стані;

в) сполуки металів;

г) комплекси отрутохімікатів.

 

29. Основними клітинними елементами силікотичного вузлика є:

а) лімфоцити;

б) макрофаги (коніофаги);

в) “пилові клітини”;

г) опасисті клітини;

д) еозінофіли.

 

30. Характерними ознаками прогресу силікотичного процесу в легенях є:

а) ускладнення його хронічним бронхітом;

б) виникнення дихальної недостатності;

в) зменшення маси тіла;

г) анемія;

д) диспепсія.

 

31. Вкажіть основні форми туберкульозу, якими найчастіше ускладнюється силікоз:

а) інфільтративно-вогнищева;

б) дисемінована;

в) туберкульозний бронхоаденіт;

г) фіброзно-кавернозна;

д) казеозна;

е) позалегенева.

 

32. В клінічному перебігу силікотуберкульозу виділяють:

а) торпідний період;

б) період загострення;

в) латентний період;

г) період ремісії;

д) персистуючий перебіг.

 

33. Для профілактики коніотуберкульозу усім працюючим в контакті з силіконебезпечним пилом проводять профілактику:

а) ізоніазідом двічі на рік по 2 місяці;

б) ізоніазідом один раз на рік протягом 3 місяців у зимово-весняний період;

в) не проводять.

 

34. До протипоказань для роботи в контакті з промисловим пилом відносяться:

а) захворювання органів травлення;

б) хронічні захворювання органів дихання;

в) хвороби органа зору;

г) хронічні рецидивуючі хвороби шкіри;

д) хвороби серцево-судинної системи.

 

35. Лікувальні заходи при силікозі мають бути направлені на:

а) профілактику і лікування ускладнень;

б) ліквідацію пневмофіброзу;

в) відновлення бронхіальної прохідності;

г) виведення діоксиду кремнію з легенів.

 

36. Ознаки емфіземи легень при силікозі виявляються:

а) на початковій стадії;

б) в розгорнутій стадії;

в) в термінальній стадії.

 

37. Основним клінічним проявом силікозу є:

а) кровохаркання, легенева кровотеча;

б) біль у грудній клітці, задишка, кашель;

в) слабкість, пітливість, субфебрилітет;

г) алергічні реакції.

 

38. Беріліоз відноситься до:

а) силікатозів;

б) металоконіозів;

в) карбоконіозів;

г) пневмоконіозів від змішаного пилу;

д) пневмоконіозів від органічного пилу.

 

39. Антракоз – це:

а) силікоз;

б) силікатоз;

в) металоконіоз;

г) карбоконіоз;

д) пневмоконіоз від органічного пилу.

 

40. Бісіноз обумовлений впливом пилу, до складу якого входить:

а) діоксид кремнію;

б) алюміній;

в) азбест;

г) органічні волокнисті матеріали.

 

41. Найбільш характерним ускладненням при беріліозі є:

а) ниркова недостатність;

б) легеневе серце;

в) хронічний гастрит;

г) анемія.

 

42. Найбільш несприятливим по тяжкості перебігу, частоті ускладнень і темпах розвитку є:

а) талькоз;

б) азбестоз;

в) цементний силікатоз;

г) каоліноз.

 

43. Основними факторами, що призводять до розвитку професійної броніхальної астми є:

а) запиленість та загазованість повітряного середовища;

б) наявність атопії;

в) паління;

г) спадковість;

д) вірусна інфекція.

 

44. Найчастіше причинами професійної броніхальної астми є:

а) зерновий пил;

б) бактеріальна інфекція;

в) волокнистий пил;

г) деревинний пил;

д) вірусна інфекція.

 

45. Найчастіше професійна бронхіальна астма розвивається:

а) в перші 2 - 5 років контакту з органічним пилом;

б) в перші 5 - 7 років контакту з органічним пилом;

в) в перші 7 - 10 років контакту з органічним пилом;

г) по досягненню 15-річного стажу роботи в контакті з органічним пилом.

 

46. Раннім та провідним симптомом професійної бронхіальної астми є:

а) поява відчуття дихального дискомфорту під час фізичного навантаження;

б) поява відчуття дихального дискомфорту на виробництві і покращення самопочуття за його межами (симптом ”понеділка”);

в) поява відчуття дихального дискомфорту в домашніх умовах та покращення самопочуття на виробництві;

г) легенева кровотеча.

 

47. Передвісниками професійної бронхіальної астми є:

а) часті застудні захворювання;

б) алергічні реакції у вигляді назофарингітів, кон¢юктивітів та кропив¢янки;

в) обтяжена спадковість;

г) алергічні реакції на побутові алергени.

 

48. Для отримання достовірних даних про наявність гіперреактивності бронхів необхідно:

а) щоденні дворазові виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів;

б) щоденні 4-разові виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1 на протязі двох тижнів;

в) епізодичні, на протязі місяця виміри об¢ємної швидкості видоху (PEF), або ОФВ1;

г) проведення фармакологічних проб з гістаміном або карбохоліном.

 

49. Посилення обструкції бронхів у хворих на професійну астму може бути обумовлено:

а) статичним навантаженням;

б) фізичним навантаженням;

в) палінням;

г) контактом з виробничим алергеном;

д) усіма перерахованими причинами.

 

50. При професійнообумовленій бронхіальній астмі тест специфічної бронхопровокації доцільно проводити у наступних випадках:

а) при розходженні даних анамнеза, результатів пікфлуометрії та діагностики алергенами;

б) у випадках, коли очевидна професійнообумовлена бронхіальна астма, але не відомо, до якого конкретного антигену із багатьох виробничих факторів виникає сенсибілізація;

в) коли виникає підозра, що причинним фактором є нова речовина, роль якої у розвитку астми раніше не була відома;

г) у всіх перерахованих випадках;

д) ні в одному з перерахованих випадків.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 455 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.007 сек.)