АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Текстові тестові завдання 20 страница

A. Група крові 0 (I);

B. Група крові А (II);

C. * Група крові В (ІII);

D. Група крові АВ (IV);

E. Технічна помилка.

1922. При визначенні групи крові виявилась позитивною реакція ізогемаглютинації із стандартними сироватками А (II) і В (III) і негативною з 0 (I) і АВ (IV) групами. Про що свідчить подібний результат?

A. Про групу 0 (I) досліджуваної крові;

B. Про групу А (II);

C. Про групу В (III);

D. Про АВ (IV) групу;

E. * Про непридатність стандартних сироваток.

1923. При визначенні групи крові з допомогою стандартних сироваток результат виявився сумнівним. Який метод слід застосувати в даному випадку?

A. Прямий;

B. Непрямий;

C. Комбінований;

D. Цілеспрямований;

E. * Перехресний.

1924. При визначенні групи крові з допомогою стандартних сироваток результат виявився сумнівним. Який метод слід застосувати в даному випадку?

A. Прямий;

B. Непрямий;

C. Комбінований;

D. Цілеспрямований;

E. * Перехресний.

1925. При визначенні групи крові з допомогою цоліклонів аглютинація відсутня з цоліклонами анти-А та анти-В. Яка група досліджуваної крові?

A. * 0(I);

B. А(II);

C. В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1926. При визначенні групи крові з допомогою цоліклонів аглютинація відсутня з цоліклонами анти-А та анти-В. Яка група досліджуваної крові?

A. * 0(I);

B. А(II);

C. В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1927. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютиеації була позитивною із стандартними сироватками 0 (I) та А(II) груп. Вкажіть, до якої групи відноситься досліджувана кров?

A. 0(I);

B. А(II);

C. * В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1928. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютиеації була позитивною із стандартними сироватками 0 (I) та А(II) груп. Вкажіть, до якої групи відноситься досліджувана кров?

A. 0(I);

B. А(II);

C. * В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1929. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною із стандартними сироватками 0 (I) і В (III) груп і негативною з А (II). Яка група досліджуваної крові?

A. 0(I);

B. * А(II);

C. В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1930. При визначенні групи крові реакція ізогемаглютинації була позитивною із стандартними сироватками 0 (I) і В (III) груп і негативною з А (II). Яка група досліджуваної крові?

A. 0(I);

B. * А(II);

C. В(III);

D. АВ(IV);

E. Технічна помилка.

1931. При гемолітичному посттрансфузійному ускладненні мають місце наступні зміни у гемограмі:

A. зміна осмотичної резистентності еритроцитів

B. зміна діаметру еритроцитів

C. * анемія гіпохромного типу

D. еритроцитоз, ретикулоцитоз

E. все перераховане

1932. При гемолітичному посттрансфузійному ускладненні мають місце наступні зміни у гемограмі:

A. зміна осмотичної резистентності еритроцитів

B. зміна діаметру еритроцитів

C. * анемія гіпохромного типу

D. еритроцитоз, ретикулоцитоз

E. все перераховане

1933. При ІІІ ступеню гемотрансфузійного шоку спостерігається зниження систолічного артеріального тиску:

A. До 110 мм рт.ст.;

B. До100 мм рт.ст.;

C. До 90 мм рт.ст.;

D. До 80 мм рт.ст.;

E. * Нижче 70 мм рт.ст.

1934. При ІІІ ступеню гемотрансфузійного шоку спостерігається зниження систолічного артеріального тиску:

A. До 110 мм рт.ст.

B. До100 мм рт.ст.

C. До 90 мм рт.ст.

D. До 80 мм рт.ст.

E. * Нижче 70 мм рт.ст.

1935. При незначній, але тривалій кровотечі хворий може жити при зниженні рівня гемоглобіну до:

A. 60 г/л;

B. 50 г/л;

C. 40 г/л;

D. 30 г/л;

E. * 20 г/л.

1936. При незначній, тривалій кровотечі хворий може жити при зниженні рівня гемоглобіну до:

A. 60 г/л;

B. 50 г/л;

C. 40 г/л;

D. 30 г/л;

E. * 20 г/л.

1937. При парентеральному харчуванні загальний об’єм трансфузії для пацієнта вагою 60 кг складає:

A. 500 – 1000 мл;

B. 1500 – 2000 мл;

C. * 2500 – 3000 мл;

D. 3500 мл;

E. більше 3500 мл.

1938. При парентеральному харчуванні загальний об’єм трансфузії для пацієнта вагою 60 кг складає:

A. 500 – 1000 мл;

B. 1500 – 2000 мл;

C. * 2500 – 3000 мл;

D. 3500 мл;

E. більше 3500 мл.

1939. При перших ознаках цитратної інтоксикації необхідно:

A. ввести 5% розчин альбуміну

B. ввести кровозамінники, які містять кальцій

C. зменшити швидкість трансфузії консервованої крові та плазми

D. додатково почати вливати дезінтоксикаційні засоби

E. * припинити трансфузію консервованої крові (плазми), ввести внутрішньовенно10-20 мл 10% розчину глюконату кальцію або 10 мл 10% розчину хлорид кальцію

1940. При перших ознаках цитратної інтоксикації необхідно:

A. ввести 5% розчин альбуміну

B. ввести кровозамінники, які містять кальцій

C. зменшити швидкість трансфузії консервованої крові та плазми

D. додатково почати вливати дезінтоксикаційні засоби

E. * припинити трансфузію консервованої крові (плазми), ввести внутрішньовенно10-20 мл 10% розчину глюконату кальцію або 10 мл 10% розчину хлорид кальцію

1941. При появі ознак гемотрансфузійного шоку необхідно провести наступні заходи, крім

A. * Пришвидшити темп трансфузії і швидко завершити переливання;

B. Приступити до вливання поліглюкіну;

C. Дати хворому кисень;

D. Провести паранефральну блокаду по А.В. Вишневському;

E. Припинити переливання крові.

1942. При появі ознак гемотрансфузійного шоку необхідно провести наступні заходи, крім

A. * Пришвидшити темп трансфузії і швидко завершити переливання;

B. Приступити до вливання поліглюкіну;

C. Дати хворому кисень;

D. Провести паранефральну блокаду по А.В. Вишневському;

E. Припинити переливання крові.

1943. При трансфузії плазми найбільш вірогідні слідуючі посттрансфузійні ускладнення:

A. негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам тромбоцитів

B. * негемолітичні, обумовлені несумісністю по системах плазмових білків

C. негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам лейкоцитів

D. калієва інтоксикація

E. все перераховане

1944. При трансфузії плазми найбільш вірогідні слідуючі посттрансфузійні ускладнення:

A. негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам тромбоцитів

B. * негемолітичні, обумовлені несумісністю по системах плазмових білків

C. негемолітичні, обумовлені несумісністю по антигенним системам лейкоцитів

D. калієва інтоксикація

E. все перераховане

1945. При яких порушеннях кровообігу виникають сладжі, які викликають секвестрацію

A. субкомпенсація кровообігу

B. * децентралізація кровообігу

C. централізація кровообігу

D. оборотна компенсація кровообігу

E. все перераховане

1946. При якій велечині крововтрати виникає хибне реологічне коло

A. до 10%

B. до 20%

C. * більше 20%

D. менше 40%

E. більше 40%

1947. При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судини на протязі?

A. Шлункова;

B. Прямокишкова;

C. Вторинна рання;

D. * Вторинна пізня;

E. Первинна.

1948. При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судини на протязі?

A. Шлункова;

B. Прямокишкова;

C. Вторинна рання;

D. * Вторинна пізня;

E. Первинна.

1949. При якій кровотечі найбільш часто застосовується перев’язка судини на протязі?

A. Шлункова

B. Прямокишкова

C. Вторинна рання

D. * Вторинна пізня

E. Первинна

1950. При якому захворюванні має місце зниження вмісту тромбоцитів у крові?

A. Хвороба Шенлейн - Геноха;

B. * Хвороба Верльгофа;

C. Уремія;

D. Віспа;

E. Скарлатина.

1951. При якому захворюванні має місце зниження вмісту тромбоцитів у крові?

A. Хвороба Шенлейн - Геноха

B. * Хвороба Верльгофа

C. Уремія

D. Віспа

E. Скарлатина

1952. При якому показнику гематокриту суттєво знижується киснева ємність крові

A. більше 0,40

B. * менше 0,30

C. більше 0,30

D. менше 0,20

E. більше 60

1953. При якому показнику гемоглобіну суттєво знижується киснева ємність крові

A. * менше 80 г/л

B. більше 80 г/л

C. менше 70 г/л

D. більше 70 г/л

E. менше 60 г/л

1954. При якому рівні систолічного артеріального тиску клубочкова фільтрація припиняється:

A. нижче 30

B. нижче 40

C. * нижче 70

D. нижче 50

E. нижче 90

1955. Причина кровотечі при геморагічному васкуліті:

A. Розрив судини;

B. Аррозія судини;

C. Гіповітаміноз;

D. * Підвищена проникність судинної стінки;

E. Гіпокоагуляція;

1956. Причина кровотечі при геморагічному васкуліті:

A. Розрив судини;

B. Аррозія судини;

C. Гіповітаміноз;

D. * Підвищена проникність судинної стінки;

E. Гіпокоагуляція;

1957. Причина ранніх вторинних кровотеч:

A. Аррозія судин;

B. Деструкція судин;

C. * Зісковзування лігатури з судин;

D. Гіпокоагуляція;

E. Розвиток інфекції в рані;

1958. Причини виникнення «децентралізації» кровообігу

A. * виснаження адаптаційних механізмів симпато-адреналової системи

B. вазоконстрікція

C. гіперкоагуляція

D. зниження судинного опору в органах і тканинах

E. погіршення кровопостачання м’язів

1959. Причини виникнення кровотечі при пухлині шлунка:

A. * Кровотеча як результат аррозії судини;

B. Кровотеча як результат порушення проникності судинної стінки;

C. Кровотеча як результат механічного ушкодження стінки судин;

D. Кровотеча як результат дії соляної кислоти;

E. Жодна з відповідей не є вірною;

1960. Причини виникнення кровотечі при пухлині шлунка:

A. * Кровотеча як результат аррозії судини;

B. Кровотеча як результат порушення проникності судинної стінки;

C. Кровотеча як результат механічного ушкодження стінки судин;

D. Кровотеча як результат дії соляної кислоти;

E. Жодна з відповідей не є вірною;

1961. Причини розвитку гіповолемії

A. гіпотонія

B. коагулопатія

C. * патологічне депонування крові через розлад мікроциркуляції

D. поліурія

E. все перераховане

1962. Причиною пізньої вторинної кровотечі є:

A. Підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури

B. Гнійне розплавлення тромбу, поранення судини

C. Ліквідація спазму судини, підвищення артеріального тиску

D. * Аррозія стінки судини, гнійне розплавлення тромбу

E. Поранення судини, зісковзування лігатури

1963. Проба на індивідуальну сумісність крові проводиться між:

A. * плазмою або сироваткою крові хворого і кров’ю донора;

B. плазмою донора і кров’ю хворого;

C. форменними елементами крові хворого і кров’ю донора;

D. форменними елементами крові донора і кров’ю хворого;

E. цільною кров’ю донора і цільною кров’ю хворого.

1964. Проба на індивідуальну сумісність крові проводиться між:

A. * плазмою або сироваткою крові хворого і кров’ю донора;

B. плазмою донора і кров’ю хворого;

C. форменними елементами крові хворого і кров’ю донора;

D. форменними елементами крові донора і кров’ю хворого;

E. цільною кров’ю донора і цільною кров’ю хворого.

1965. Провідним в патогенезі цитратної інтоксикації є:

A. гіпокальциємія та гіпокаліємія

B. гіперкальциємія та гіпокаліємія

C. гіперкальциємія та гіперкаліємія

D. * гіпокальциємія та гіперкаліємія

E. гіпокальциємія та гіпернатріємія

1966. Провідним в патогенезі цитратної інтоксикації є:

A. гіпокальциємія та гіпокаліємія

B. гіперкальциємія та гіпокаліємія

C. гіперкальциємія та гіперкаліємія

D. * гіпокальциємія та гіперкаліємія

E. гіпокальциємія та гіпернатріємія

1967. Програму трансфузійної терапії під час операції визначає:

A. Хірург;

B. Трансфузіолог;

C. * Анестезіолог;

D. Хірург і анестезіолог;

E. Трансфузіолог і хірург.

1968. Програму трансфузійної терапії під час операції визначає:

A. Хірург;

B. Трансфузіолог;

C. * Анестезіолог;

D. Хірург і анестезіолог;

E. Трансфузіолог і хірург.

1969. Проконвертин за Міжнародною номенклатурою називають фактором:

A. І

B. ІІ

C. IV

D. VI

E. * VII

1970. Протипоказання до переливання еритроцитарної маси?

A. Алергічні захворювання, посттрансфузійні реакції;

B. Сенсибілізація хворого;

C. Серцева, ниркова недостатність;

D. Тромбози і емболії;

E. * Всі перераховані стани.

1971. Протипоказання до переливання еритроцитарної маси?

A. Алергічні захворювання, посттрансфузійні реакції;

B. Сенсибілізація хворого;

C. Серцева, ниркова недостатність;

D. Тромбози і емболії;

E. * Всі перераховані стани.

1972. Процідити кров через 6 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл.

A. Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;

B. Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

C. * Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;

D. Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

1973. Процідити кров через 6 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл.

A. Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;

B. Процідити кров через 4 шари марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

C. * Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 10 ОД на 1 мл;

D. Процідити кров через 8 шарів марлі + добавити в кров гепарин 20 ОД на 1 мл;

1974. Результати випробовування крові записує в журнал і медичну картку хворого:

A. завідувач лабораторії

B. відповідальний за паспортизацію крові

C. * лікар, який проводив дослідження та переливання

D. завідувач відділом, в якому проводилася трансфузія

E. одним із вище перерахованих

1975. Результати випробовування крові записує в журнал і медичну картку хворого:

A. завідувач лабораторії

B. відповідальний за паспортизацію крові

C. * лікар, який проводив дослідження та переливання

D. завідувач відділом, в якому проводилася трансфузія

E. одним із вище перерахованих

1976. Резус-фактор знаходиться в:

A. лейкоцитах;

B. * еритроцитах;

C. тромбоцитах;

D. лімфоцитах;

E. плазмі;

1977. Резус-фактор знаходиться в:

A. лейкоцитах;

B. * еритроцитах;

C. тромбоцитах;

D. лімфоцитах;

E. плазмі;

1978. Селезінка депонує:

A. 35 % ОЦК;

B. 10 % ОЦК;

C. * до 16 % ОЦК;

D. 5 % ОЦК;

E. 50 % ОЦК;

1979. Середній об’єм циркулюючої крові дорослої людини на 1кг маси тіла складає:

A. 50 – 55мл

B. 55 – 65 мл

C. 50 – 60 мл

D. * 65 – 75 мл

E. 75 – 85 мл

1980. Симптомами погіршення стану хворого при переливанні недоброякісної крові є нижче перераховані, крім:

A. * Збільшення гематокриту;

B. Лихоманка;

C. Гіпертермія;

D. Болі в попереку;

E. Тахікардія.

1981. Симптомами погіршення стану хворого при переливанні недоброякісної крові є нижче перераховані, крім:

A. * Збільшення гематокриту;

B. Лихоманка;

C. Гіпертермія;

D. Болі в попереку;

E. Тахікардія.

1982. Система гемостазу має наступні види регуляції:

A. первинну і гормональну

B. первинну і вторинну

C. гормональну

D. вторинну і гормональну

E. * нервову і гуморальну

1983. Скільки відомо антигенних систем еритроцитів:

A. більше 2

B. більше 5

C. більше 10

D. більше 20

E. * більше 25

1984. Скільки відомо антигенних систем еритроцитів:

A. більше 2

B. більше 5

C. більше 10

D. більше 20

E. * більше 25

1985. Скільки ступенів крововтрати виділяється згідно класифікації В.І.Стручкова та Е.В Луцевича

A. Три ступеня;

B. * Чотири ступеня;

C. П’ять ступенів;

D. Шість ступенів;

E. Сім ступенів;

1986. Скільки факторів згортання крові включає в себе плазмовий гемостаз

A. 18

B. * 13

C. 15

D. 7

E. 17

1987. Стадія декомпенсації кровообігу відповідає ступеню геморагічного шоку

A. ІІІ

B. ІІІ - IV

C. II - III

D. * IV

E. II

1988. Сучасний гемоконсервант:

A. Глюгіцир;

B. Цитроглюкофосфат (ЦГФ);

C. * СРDА;

D. Гепарин;

E. Фізіологічний розчин.

1989. Сучасний гемоконсервант:

A. Глюгіцир;

B. Цитроглюкофосфат (ЦГФ);

C. * СРDА;

D. Гепарин;

E. Фізіологічний розчин.

1990. Тиснуча пов’язка показана як метод тимчасової зупинки кровотечі при:

A. * Кровотеча з вен передпліччя;

B. Пошкодження сонної артерії;

C. Пошкодження плечової артерії;

D. Поранення ділянки підколінної ямки;

E. Пошкодження яремної вени.

1991. Тиснуча пов’язка показана як метод тимчасової зупинки кровотечі при:

A. * Кровотеча з вен передпліччя

B. Пошкодження сонної артерії

C. Пошкодження плечової артерії

D. Поранення ділянки підколінної ямки

E. Пошкодження яремної вени

1992. Титр сироватки В (III) для визначення груп крові повинен бути не нижче:

A. 1:8/16;

B. * 1:16/32;

C. 1:32/64;

D. 1: 64/128;

E. Не має значення.

1993. Титр сироватки В (III) для визначення груп крові повинен бути не нижче:

A. 1:8/16;

B. * 1:16/32;

C. 1:32/64;

D. 1: 64/128;

E. Не має значення.

1994. У яких випадках найчастіше розвиваються ускладнення, пов’язані з несумісністю за резус-фактором:

A. * у випадках повторних введень резус-негативним реципієнтам резус-позитивних еритроцитів

B. у випадках повторних введень резус-позитивним реципієнтам резус-негативних еритроцитів

C. у разі переливання резус-позитивних еритроцитів резус-негативній жінці, коли проба на сумісність по системі Резус була від’ємною

D. у разі однократного несумісного переливання крові, при відсутності у хворого ізоімунних резус-антитіл

E. все перераховане

1995. У яких випадках найчастіше розвиваються ускладнення, пов’язані з несумісністю за резус-фактором:

A. * у випадках повторних введень резус-негативним реципієнтам резус-позитивних еритроцитів

B. у випадках повторних введень резус-позитивним реципієнтам резус-негативних еритроцитів

C. у разі переливання резус-позитивних еритроцитів резус-негативній жінці, коли проба на сумісність по системі Резус була від’ємною

D. у разі однократного несумісного переливання крові, при відсутності у хворого ізоімунних резус-антитіл

E. все перераховане

1996. У якому трансфузійному середовищі менше мікроагрегатів:

A. свіжозаготовлена цільна кров

B. еритроцитна маса

C. * відмиті і розморожені еритроцити

D. цільна кров до 3 діб зберігання

E. все перераховане

1997. У якому трансфузійному середовищі менше мікроагрегатів:

A. свіжозаготовлена цільна кров

B. еритроцитна маса

C. * відмиті і розморожені еритроцити

D. цільна кров до 3 діб зберігання

E. все перераховане

1998. Універсальним донором є донор, який має групу крові:

A. * Група крові 0 (I);

B. Група крові А (ІI);

C. Група крові В (ІІI);

D. Група крові АВ (IV);

E. Універсального донора не існує;

1999. Універсальним донором є донор, який має групу крові:

A. * Група крові 0 (I);

B. Група крові А (ІI);

C. Група крові В (ІІI);

D. Група крові АВ (IV);

E. Універсального донора не існує;

2000. Універсальним рецирієнтом є реципієнт, який має групу крові:

A. Група крові 0 (I);

B. Група крові 0 (I);

C. Група крові В (ІІI);

D. * Група крові АВ (IV);

E. Універсального реципієнта не існує;

2001. Універсальним рецирієнтом є реципієнт, який має групу крові:

A. Група крові 0 (I);

B. Група крові 0 (I);

C. Група крові В (ІІI);

D. * Група крові АВ (IV);

E. Універсального реципієнта не існує;

2002. Фактор Віллебранда утворює комплекс з фактором згортуючої ланки:

A. V

B. VI

C. VII

D. * VIII

E. IX

2003. Фактор Хагемана за Міжнародною номенклатурою називають фактором:

A. VIII

B. IX

C. X

D. XI

E. * XII

2004. Хто виділив IV групу крові?

A. К. Ландштейнер;

B. * Я. Янський;

C. А.С.Вінер;

D. В.Н. Шамов;

E. С.С.Юдін.

2005. Хто виділив IV групу крові?

A. К. Ландштейнер;

B. * Я. Янський;

C. А.С.Вінер;

D. В.Н. Шамов;

E. С.С.Юдін.

2006. Хто відкрив резус-фактор?

A. К. Ландштейнер та Я.Янський;

B. К. Ландштейнер та В.Н.Шамов;

C. * К. Ландштейнер та А.С.Вінер;

D. К. Ландштейнер та С.С.Юдін;

E. К. Ландштейнер та Г.Вольф.

2007. Хто відкрив резус-фактор?

A. К. Ландштейнер та Я.Янський;

B. К. Ландштейнер та В.Н.Шамов;

C. * К. Ландштейнер та А.С.Вінер;

D. К. Ландштейнер та С.С.Юдін;

E. К. Ландштейнер та Г.Вольф.

2008. Хто легше переносить крововтрату?

A. Мужчини;

B. * Жінки;

C. Підлітки;

D. Діти дошкільного віку;

E. Немовлята.

2009. Циркуляторна гіпоксія є переважаючим симптомом при втраті ОЦК:

A. 10 – 20%

B. 20 – 40%

C. * 20 – 25%

D. 40 – 60%

E. більше 40%

2010. Чи можливий розвиток шокового стану при помірному ступені гіповолемії з дефіцитом ОЦК 10 – 20%

A. * шоку не виникає

B. є при тривалій гіповолемії

C. є при наявності супутнього захворювання у хворого з крововтратою

D. розвиток шоку неминучий

E. виникає шок І ступеня

2011. Чи можливий розвиток шокового стану при тяжкому ступені гіповолемії з дефіцитом ОЦК більше 40%

A. шоковий стан не виникає

B. виникає шок ІІ ступеня

C. виникає шок при наявності супутньої патології у хворого з крововтратою

D. * розвиток шоку неминучий

E. виникає при тривалій гіповолемії

2012. Чи можна переливати неперевірену на ВІЛ кров:

A. у разі можливості контролю крові донора на ВІЛ після переливання

B. * не можна

C. по життєвих показанням для хворого

D. у разі можливості контролю реципієнта на ВІЛ після переливання

E. у разі, якщо кров від донора – кровного родича

2013. Чи можна переливати неперевірену на ВІЛ кров:

A. у разі можливості контролю крові донора на ВІЛ після переливання

B. * не можна

C. по життєвих показанням для хворого

D. у разі можливості контролю реципієнта на ВІЛ після переливання

E. у разі, якщо кров від донора – кровного родича

2014. Чим розводять суху плазму перед переливанням?

A. * дисильованою водою або фізіологічним розчином

B. реополіглюкіном

C. 5% розчином глюкози

D. 10 % розчином глюкози

E. всіма перерахованими розчинами

2015. Чим розводять суху плазму перед переливанням?

A. * дисильованою водою або фізіологічним розчином;

B. реополіглюкіном;

C. 5% розчином глюкози;

D. 10 % розчином глюкози;

E. всіма перерахованими розчинами;

2016. Чим розводять суху плазму перед переливанням?

A. * дисильованою водою або фізіологічним розчином;

B. реополіглюкіном;

C. 5% розчином глюкози;

D. 10 % розчином глюкози;

E. всіма перерахованими розчинами;

2017. Що відноситься до компенсаторно-адаптаційних механізмів крововтрати зі сторони серцево-судинної системи

A. спонтанна гемодилюція

B. тахікардія

C. веноспазм

D. спазм артеріол

E. * все перераховане

2018. Що відноситься до компенсаторно-адаптаційних механізмів крововтрати зі сторони системи крові

A. підвищення ефективності передачі кисню тканинам

B. в кровоплин поступають нові еритроцити (зрілі і незрілі)

C. мобілізація депо: із селезінки, м’язів еритроцити поступають в кров’яне русло

D. гіперкоагуляція

E. * все перераховане

2019. Що відносять до плазмового компоненту системи загального гемостазу

A. згортальна система (коагуляцій на)

B. протизгортальна система (антикоагуляційна)

C. фібринолітична система (плазмінова)

D. калікраїн-кінінова система

E. * все перераховане

2020. Що таке гемотрансфузійний шок?

A. * Це шок, який розвивається внаслідок переливання несумісної крові;

B. Це шок, який розвивається внаслідок переливання великої кількості крові;

C. Це шок, який розвивається внаслідок переливання недостатньої кількості крові;

D. Це шок, який розвивається внаслідок порушення стерильності при переливанні;

E. Це шок, який розвивається внаслідок порушення техніки переливання.

2021. Що таке гемотрансфузійний шок?

A. * Це шок, який розвивається внаслідок переливання несумісної крові;

B. Це шок, який розвивається внаслідок переливання великої кількості крові;

C. Це шок, який розвивається внаслідок переливання недостатньої кількості крові;

D. Це шок, який розвивається внаслідок порушення стерильності при переливанні;

E. Це шок, який розвивається внаслідок порушення техніки переливання.

2022. Що таке крововилив?

A. Скупчення крові, обмежене тканинами;

B. Скупчення крові в рані;

C. Витікання крові з пошкодженої судини на шкіру;

D. * Дифузна інфільтрація кров’ю м’яких тканин;

E. Всі перераховані стани.

2023. Що таке скриті кровотечі?

A. Утворення гематоми

B. * Кровотечі без клінічних ознак

C. Кровотечі в плевральну порожнину

D. Кровотечі в черевну порожнину

E. Кровотечі в порожнину суглобу

2024. Що являється основним проявом гіперкаліємії:

A. гіпертонія

B. гіпотонія

C. аритмія

D. тахікардія

E. * брадикардія

2025. Що являється основним проявом гіперкаліємії:

A. гіпертонія

B. гіпотонія

C. аритмія

D. тахікардія

E. * брадикардія

2026. Що являється причиною ДВЗ-синдрому?

A. Шок;

B. Сепсис;

C. Множинні переломи;

D. Краш-синдром;

E. * Всі вище перераховані стани.

2027. Що являється причиною ранніх вторинних кровотеч?

A. Нагноєння рани, підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури;

B. Поранення судини, зісковзування лігатури, виштовхування тромбу.;

C. Виштовхування тромбу, підвищення артеріального тиску, нагноєння рани;

D. Зісковзування лігатури, виштовхування тромбу, нагноєння рани;

E. * Підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури, виштовхування тромбу.

2028. Що являється причиною ранніх вторинних кровотеч?

A. Нагноєння рани, підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури;

B. Поранення судини, зісковзування лігатури, виштовхування тромбу.;

C. Виштовхування тромбу, підвищення артеріального тиску, нагноєння рани;

D. Зісковзування лігатури, виштовхування тромбу, нагноєння рани;

E. * Підвищення артеріального тиску, зісковзування лігатури, виштовхування тромбу.

2029. Що являється протипоказаням до переливання еритроцитарної маси?

A. Шок;

B. * Набряк легень;

C. Важка анемія;

D. Важка травматична операція;

E. Все вище перераховане.

2030. Що являється протипоказаням до переливання еритроцитарної маси?

A. Шок;

B. * Набряк легень;

C. Важка анемія;

D. Важка травматична операція;

E. Все вище перераховане.

2031. Що являється протипоказаням до переливання еритроцитарної маси?

A. Шок

B. * Набряк легень

C. Важка анемія

D. Важка травматична операція

E. Все вище перераховане

2032. Як зупинити кровотечу із діплоітичних вен черепа при операції трепанації?

A. Перекисом водню;

B. Діатермокоагуляцією;

C. Прошиванням вен;

D. Перев’язкою вен;

E. * „Заліпити” воском або парафіном;

2033. Як зупинити кровотечу із порожнини після трепанації великогомілкової кістки?

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 528 | Нарушение авторских прав