АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гіпо- і гіперглікемія, причини виникнення, клінічне значення

Гіперглікемія - підвищений рівень цукру у крові. Вона є до­сить поширеним симптомом при різних захворюваннях, перш за все, пов’язаних з ураженням ендокринної системи. На вміст цук­ру в крові мають вплив найрізноманітніші фізіологічні і патологічні процеси. Гіперглікемії діляться на дві великі групи: пов’язані із зміною функції підшлункової залози - інсулярні і не пов’язані -екстраінсулярні. Розгляньте схему 17.

Інсулярні гіперглікемії виникають при зниженні синтезу інсу­ліну у підшлунковій залозі в результаті ураження β-клітин острівців Лангерганса, де власне проходить утворення гормону, їх можна спостерігати, найчастіше, при панкреатичному цукро­вому діабеті і рідше при гострому панкреатиті, коли пошкоджуєть­ся сама паренхіма підшлункової залози.

Екстраінсулярні гіперглікемії спостерігаються при деяких фізіо­логічних станах і патологічних процесах, пов’язаних з порушен­ням функції центральної нервової системи, ендокринних залоз і печінки. Фізіологічні екстраінсулярні гіперглікемії спостерігаються при вживанні великої кількості легко засвоюваних вуглеводів (мед, цукор, солодкі фрукти), їх називають аліментарними гіперглікеміями. Вони нешкідливі і швидко, через 2-3 години, проходять.

При сильних емоційних збудженнях (почуття страху, тривоги, радості), внаслідок подразнення ЦНС і підвищеного виділення адреналіну в кров, можна спостерігати нейрогенну гіперглікемію. Вона також має тимчасовий характер.

Патологічні екстраінсулярні гіперглікемії спостерігаються при травмах і пухлинах мозку, а також при епілепсії, менінгіті, отруєнні чадним газом, ефіром, ртуттю, при гіперфункції ендокринних за­лоз - тиреотоксикози, пухлини наднирників, гіпофізу. Гіпергліке­мія пов’язана з порушенням функції печінки, завдяки великим її резервним можливостям спостерігається лише при дуже важких ураженнях.

Гіпоглікемія - зниження рівня цукру у крові. Її можна спостерігати при передозуванні інсуліну у хворих на цукровий діабет, при гіперфункції β-острівців Лангерганса підшлункової залози (аденоми, гіперплазії, гіпертрофії).

Недоїдання і голод супроводжують аліментарну гіпоглікемію. Зниження рівня цукру у крові спостерігається при захворюваннях тонкого кишечника, внаслідок порушення процесу всмоктування моносахаридів, а також при ушкодженнях нирок, коли порушується реабсорбція в ниркових канальцях.

Гіпоглікемія спостерігається також при гіпофункції залоз внут­рішньої секреції, коли різко знижене виділення гормонів, які проявляють контрінсулярну дію (адреналін, АКТГ, СТГ, тироксин).

Зниження рівня цукру іноді може супроводжувати серцеву недостатність, спостерігається при великих крововтратах, отруєнні фосфором, бензолом, хлороформом.

Глюкозурія - поява цукру у сечі, найчастіше є результатом по­рушення вуглеводного обміну на ґрунті патологічних змін у підшлунковій залозі (цукровий діабет, гострий панкреатит і ін.).

У сечі здорової людини глюкоза практично відсутня, точніше, вона є у таких малих кількостях, що звичайними методами не виявляється. Глюкоза відноситься до речовин з високим нирковим порогом виділення. Нирковий поріг - це певна концентрація речовини в крові, перевищення якої призводить до припинення її реаб­сорбції в нирках. Для глюкози він складає приблизно 8,8-10 ммоль/л; при вищій концентрації глюкози в крові вона не реабсорбується, а попадає у сечу. Розгляньте мал. 28.

Отже, глюкозурія часто є результатом гіперглікемії, яка може виникати у зв’язку з різними фізіологічними і патологічними про­цесами. Так фізіологічна глюкозурія виникає при споживанні ве­ликої кількості вуглеводів (аліментарна), емоційних і стресових станах. Такі глюкозурії швидко минають.

Патологічні глюкозурії виникають при порушенні функції ен­докринних залоз, які регулюють рівень глюкози в крові, при хво­робах печінки, нервової системи, нирок.

Стійка патологічна глюкозурія супроводжує цукровий діабет, гострий панкреатит і пов’язана переважно з дефіцитом інсуліну або ушкодженнях підшлункової залози. Такі глюкозурії назива­ють інсулярними, на відміну від екстраінсулярних, які спостері­гаються при гіперфункції щитовидної залози, кори і мозкового шару наднирників, передньої долі гіпофізу, травмах і пухлинах мозку.

Іноді глюкозурія спостерігається і без гіперглікемії, тобто при нормальному рівні глюкози в крові, це пов’язано з порушенням реабсорбції глюкози в канальцях нирок, її ще називають ренальною глюкозурією.

У деяких випадках в сечі виявляють фруктозу, галактозу, пен­този. Такі явища називають фруктозурія, галактозурія і т.д. Вони переважно пов’язані з вродженою недостатністю ферментів, які перетворюють вищеназвані моносахариди у глюкозу.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1040 | Нарушение авторских прав