АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

D-гіповітаміноз (рахіт)

D-гіповітаміноз — хронічна хвороба молодняка птиці різних видів, при якій порушується загальний і особливо фосфорно-кальцієвий обмін з системним порушенням кісткоутворення. У дорослої птиці може розвиватися аліментарна дистрофія, яка характеризується декальцинацією кісток і шкаралупи яєць.

Вітамін жиророзчинний. Відомо декілька форм вітаміну D. Для птиці найбільше значення мають вітаміни D₃ і D₂. Перший утворюється із стеринів тваринного походження під дією ультрафіолетового опромінення, другий - в результаті опромінення рослинних стеринів. За ступенем дії на організм птиці перший сильніший другого в 30 разів. Накопичується вітамін D в печінці і куприковій залозі.

Етіологія. У рослинах і насінні, з яких готують комбікорми для птиці, і в тканинах і рідинах (крові, сироватці крові, молоці, меланжі і ін.), що йдуть на приготування сухих (порошкоподібних) добавок до корму, є фізіологічно неактивні жироподібні речовини з групи стеринів — провітаміни D. Під впливом ультрафіолетового проміння вони перетворюються на активні форми вітаміну D, який накопичується в тканинах організму птахів.

D-гіповітаміноз буває екзогенного і ендогенного походження. Перший виникає в період посиленого росту молодняка птиці внаслідок недостатнього ультрафіолетового опромінення і незбалансованих по вітамінно-мінеральному складу раціонів. Рахіт ендогенного походження зустрічається при порушенні всмоктування вітаміну D в тонкому кишечнику, що є наслідком ураження травного каналу при хворобах різної етіології (незразних, інфекційних, інвазійних) і сприяючих чинників: порушення ветеринарно-санітарних вимог за утримання птиці в тісних, темних, сирих клітинних батареях і т.д. Недостатності вітаміну D в організмі сприяють: дисбаланс в співвідношенні кальцію і фосфору, порушення надходження фосфорнокислих солей з кишечника в кров і різке зниження в крові концентрації ферменту фосфатази, сприяючого перенесенню фосфору з органічних сполук в кісткову тканину.

Клінічні ознаки. Молодняк захворює рахітом у віці не старше 3-5 місяців. Перебігає рахіт хронічно. Спочатку відмічається скуйовдженість пір'я, опускання крил, зниження апетиту. Пізніше виникає кульгавість, слабкість кінцівок, птиця присідає на ноги, більше лежить, під час ходьби хитається. Характерні зміни кістяка виявляються у викривленні кінцівок, здутті і м'якості кісток черепа, викривленні ребер в місцях з'єднання із спинним стовбуром, загинаннія їх вниз і назад, недостатня кальцифікація епіфізів трубчастих кісток. Дзьоб і пальці ніг викривлюються, голова стає непропорційною по відношенню до розмірів тулуба.

У дорослої птиці недостатність вітаміну D виявляється у формі остеомаляції. Птиця стає млявою, кістки у неї розм'якшуються або легко ламаються. Деякі приймають позу «пінгвіна». Киль зігнутий, з ребристою поверхнею, ребра м'які і западають, дзьоб і кігті стають гнучкими. Першою ознакою прояву недостатності вітаміну D є поява яєць із слабкою, крихкою шкаралупою або взагалі без шкаралупи. Яйцекладка різко знижується або припиняється.

Патологоанатомічні зміни. У курчат різних видів птиці затримується окостеніння швів черепних кісток, кістки черепа м'які; у місцях кістково-хрящових з’єднань ребер виникають потовщення, звані рахітичними чотками, такі ж кісткові потовщення (остеофіти) знаходять в епіфізах трубчастих кісток і на їх поверхні. Скривлюються грудна і інші кістки. Розвивається водянка мозку, анемія, відмічають відставання в рості і часто виснаження.

При аліментарній остеодистрофії кістки птиці витончені, часто розм’якшені та викривлені, може розвиватися метастатичне звапнення стінок артерій. Можливе розсмоктування кісток, які мають вторинне опорне значення (хвостові хребці, ребра та ін.)

Діагностика. Попередній діагноз ставлять за специфічними патологоанатомічними змінами (викривлення, розм'якшення, часткове розсмоктування кісток і ребер, переломи, надломи і мозолі на них). Враховується і неспецифічна ознака — уповільнений ріст. Проводять лабораторні дослідження. Визначають вітамін D в крові і жовтку яєць. Сироватку крові досліджують на вміст неорганічного і загального фосфору, кальцію, лужної фосфатази.

Профілактика і лікування. Здійснюють додаванням препаратів вітаміну D в кормові суміші (риб'ячий жир, опромінені дріжджі, сінне борошно, тривітамін, тетравіт, відеїн-D₃ та ін.). У літній час, при вигульному утриманні, вітамін D утворюється під дією сонячного проміння з провітамінів зеленого корму. У осінньо-зимовий період в корми з профілактичною метою додають препарати, що містять вітамін D, стежать за збалансованістю кормів за кальцієм і фосфором та їх співвідношенням, періодично проводять опромінювання птиці лампами ПРК-2, ЕУВ-15. Опромінення лампами ЕУВ можна починати з добового віку курчати. Добових курчат опромінюють протягом 30 хвилин (відстань до джерела опромінювання 2-3 м). Поступово цей час збільшують, доводячи його до 8 годину до 30-добового віку. Курей-несучок опромінюють по 8-9 годину на добу. Лампами ПРК починають опромінювати курчат з 10-добового віку щодня по 2 - 4 хв. протягом 10 діб. Після цього роблять перерву на 5-7 діб.

У періоди скороченого світлового дня і при клітковому утриманні птиці необхідно додавати в раціон вітамін D у обов'язковому порядку. Але слід мати на увазі, що добавки вітаміну D при недостатності кальцію і фосфору в раціоні не принесуть користі.

Лікування хворої рахітом птиці ефективне тільки в початковій стадії захворювання. Після настання деформації кістяка лікування стає неефективним.

Дозування вітаміну повинне проводитися обережно, оскільки він володіє певною токсичністю. Значне збільшення вітаміну D₃ в кормі призводить до посиленого виведення кальцію з кісток і депонуванню його в м'яких тканинах. При D-гіпервітамінозі у дорослої птиці розвиваються остеопороз, гіперкальцемія з метастатичним звапненням стінок крупних артеріальних судин міокарду, легень, шлунку і нирок; порушується утворення шкаралупи і наступає виснаження птиці.

Стресову реакцію у молодняка птиць створює неправильне дозування масляного препарату - тривітаміну (А, D₃, Е), в 1 мл якого міститься 15000 МО вітаміну А, 20000 МО вітаміну D₃ і 10 мг вітаміну Е. У багатьох птахівничих господарствах цей препарат використовують для ліквідації дефіциту вітаміну Е і, отже, його дозування розраховують за токоферолом, доводячи його рівень в раціоні до 10-20 г на тонну корму. При цьому не враховують, що вміст вітаміну D₃ в раціоні птиці довільно збільшується в 20-40 разів в порівнянні з нормами.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 542 | Нарушение авторских прав