АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Стерилізація перев’язочного матеріалу і білизни

Перев’язочний матеріал — це виготовлені із гігроскопічної тканини різні вироби, які застосовуються в хірургічній практиці для висушування ран, зупинки кровотечі, видалення ранового вмісту, для накладання і закріплення пов’язки.

Для приготування перев’язного матеріалу використовують марлю, вату і лігнін. Останніми роками почали застосовувати деякі синтетичні матеріали, зокрема крупнопетлисту капронову сітку, лавсанову тканину і поролонову губку.

Марля — спеціальна бавовняна тканина, яка після особливої обробки стає м’якою, білою, знежиреною і гігроскопічною. Нитки марлі розміщені у вигляді дрібної сітки. У разі занурення одним кінцем у забарвлену воду марля повинна піднімати фарбу (забарвлюватися) зі швидкістю 10 — 16 см за 1 год (контроль капілярності). Гігроскопічність марлі контролюють таким чином: шматок марлі розміром 5×5 см має занурюватись у воду за 10 — 15 с; марля має вбирати подвійну за масою кількість води (10 г марлі — 20 мл води). З марлі виготовляють бинти, серветки, тампони і турунди, тампон Мікуліча, кульки-тупфери.

Бинти застосовують для закріплення пов’язок.

Серветки — складені в кілька разів шматки марлі квадратної форми зпідгорнутими всередину краями, щоб нитки не потрапили в рану. Використовують для висушування рани під час операції, захисту органів від потрапляння вмісту порожнин, закриття рани під час перерви в операції тощо.

Тампони і турунди — довгі смужки марлі з підгорнутими краями. Турунди бувають завширшки від 2 до 3 см, тампони — до 16 —20 см. Великі тампони використовують для відгороджування і захисту черевної порожнини від потрапляння до неї інфікованого вмісту кишок.

Вата буває білою (гігроскопічною) і сірою (негігроскопічною). І ту, і ту вату застосовують для перев’язок.

Лігнін виготовляють із деревини. Він гігроскопічний, але в присутностіранового виділення втрачає свої якості, тому широко не вживається.

Операційну білизну (халати, простирадла, рушники, серветки, наволочки) треба вилучати з іншої білизни, окремо здавати її для прання і прати у спеціально для цього призначеній пральній машині.

Перев’язний матеріал та операційну білизну стерилізують в автоклаві за високої температури (120 °С) під тиском пари 1,1 атм протягом 45 хв. Найзручнішими для стерилізації та зберігання матеріалу є бікси Шіммель-буша — металеві коробки різної величини і форми з кришкою і отворами з боків. Під час стерилізації ці отвори відкриті, а після стерилізації їх закривають.

У бікси простирадла вкладають окремо від халатів та дрібних предметів або ж укладають комплект білизни з розрахунку на одну операцію. Укладаючи білизну в бікси, слід пам’ятати, що пара має проходити в глибину бікса, а для цього білизну складають легенько, не притоптуючи. Матеріали в біксі розміщують шарами по вертикалі таким чином, щоб від дна до кришки лежав шар однотипного матеріалу. Треба не забувати відкривати сітку бікса.

Для контролю стерилізації з ампули або пробірки насипають одну з таких порошкоподібних речовин — бензойну кислоту або сечовину, які розплавляються за температури 120 і 132 °С відповідно.

Стерильний матеріал можна зберігати в біксах у закритому вигляді протягом трьох діб. Стерилізація перев’язного матеріалу та операційної білизни в повітряних стерилізаторах за температури 180 °С не відповідає вимогам асептики.

Асептикою називають комплекс заходів, спрямованих на запобігання проникненню мікробів у рану. В основу асептики покладене правило: все, що стикається з раною (руки медичного персоналу, інструменти, перев’язувальний і шовний матеріал, операційна білизна, повітря в операційній та перев’язочній), має бути стерильним.

Особливе значення для додержання асептики має стан рук медичного персоналу. На шкірі рук міститься дуже багато мікробів. Вони є не лише на її поверхні, але й у порах, численних складках, волосяних цибулинах, потових і сальних залозах. Особливо багато мікробів під нігтьовими пластинками. Тому нігті на руках у медичного персоналу мають бути коротко підстрижені. Осіб, які мають тріщини, садна, подряпини, задирки, мозолі, гнійнички та інші за пальні процеси, не допускають до операцій. Щоб шкіра рук була еластичною та м’якою, її на ніч змащують вазеліном чи ланоліновим кремом. Важливою передумовою стерильності рук є обов’язок хірурга, операційної сестри, акушерки оберігати свою шкіру від всіляких травм і забруднень.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 534 | Нарушение авторских прав