АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієнічні вимоги до дитячих меблів, навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Тому навчальні класи і кабінети повинні бути обладнані меблями відповідно до вимог діючих нормативних документів.Меблі слід добирати відповідно до довжини тіла учнів. Заборонено використовувати замість стільців лави і табурети. Фізіологічною робочою позою для учнів вважають робочу позу, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145°. Разом з тим цілком допустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей становить не менше 30 см. До числа основних розмірів навчальних меблів, що використовуються у ході проведення їх гігієнічної оцінки, відносять наступні:висота заднього краю стола, що являє собою відстань від заднього краю стола до підлоги; висота сидіння;дистанція сидіння; диферєнція; глибина сидіння; висота спинки;кут нахилу кришки столу;рельєф сидіння.Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено б спеціальних розмірів шкільних меблів (ДсанПіН 5.5.2.008-01, ДСТУ 5994-93, П015-93, 11016-93): №1 для учнів з довжиною тіла 100-115 см; №2 – для учнів з довжиною тіла 116-130 см; №3 – для учнів з довжиною тіла 131-145 см; №4 – для учнів з довжиною тіла 146-160 см; №5 – для учнів з довжиною тіла 161-175 см; №6 – для учнів з довжиною тіла понад 176 см.Учні зі зниженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами у першому від кремихтніос стіни ряду. Школярі зі зниженим слухом розмішуються за першою та другою партами бокових рядів. Учні, які часто та тривало хворіють, розмішуються у третьому (біля внутрішньої стіни) ряду парт.Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування навчальних меблів нано­ситься у вигляді лінії завширшки 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох боках парти, стола та стільця. Меблі, що відносяться до першої ростової групи, позначаються оранжевим, до другої – фіолетовим, до третьої – жовтим, до четвертої – червоним, до п’ятої – зеленим, до шостої – блакитним кольорами.Крім колірного маркування, для підвищення ефективності здійснення контролю за пра­вильністю підбору певної групи меблів на внутрішню поверхню стола повинно бути нанесене цифрове маркування у вигляді дробу. У навчальному приміщенні шкільні меблі розміщуються таким чином, щоб ближче до дошки знаходилися менші розміри, далі від неї – більші.Для визначення необхідного для конкретного учня розміру меблів у класній кімнаті на стіні (дверях) має бути нанесена кольорова вимірна вертикальна лінійка: на висоті до 115 см наводиться оранжева смуга, на висоті від 115 до 130 см – фіолетова, на висоті від 130 до 145 см –жовта, на висоті від 145 до 160 см – червона, на висоті від 160 до 175 см – зелена, на висоті понад 175 см – блакитна. Якість поліграфічних матеріалів і паперу визначає санітарний стан підручника (якість обкладинки, використання шорсткого, шпаруватого не проклеєного паперу, який легко вбирає вологу, що призводить до швидкого забруднення і псування підручника, заважає формуванню гігієнічних навичок у дітей і створює епідемічну небезпеку).Обкладинка підручника повинна бути міцною, зробленою з матеріалу, який мінімально за­кремихтні. Для підручників використовують тверді обкладинки, вкриті паперовою, плівковою або суцільнотканинною обкладинкою з кантом, тканинною або паперовою спинкою, та м’які обкладинки на паперовій або нетканій основі. Підручники зшивають нитками, не допускається безниткове (клейове або дротяне) скріплення.Максимальна маса шкільного підручника не повинна перевищувати 300 г. Загальна маса підручників з розрахунку на один навчальний день у комплекті з письмовим приладдям (без маси ранця або портфеля) не повинна перевищувати допустимих норм перенесення вантажів на віддаль до З км учнями І-Ш класів від 1,5 до 2 кг, IV-V – від 2 до 2,5 кг, УІ-УП – від 3 до 3,5 кг, УШ-Х(ХІ) – від 4 до 4,5 кг.Ступінь зорового навантаження при читанні залежить від: умов видимості тексту;легкості для читання.Видимість тексту визначається:якістю паперу (кольором, просвічуваністю, гладкістю). Якістю друку (контрастністю літер і фону, насиченістю, кольором і міцністю фарби).Легкість для читання визначається:характером шрифту (гарнітурою, кеглем);форматом смуги;довжиною рядків;інтерліньяжем;апрошем.

Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності

З метою гігієнічної оцінки режиму дня дітей і підлітків використовують методи анкетування, інтерв’ювання та хронометражних спостережень.В ході досліджень необхідно отримати інформацію про наявність та тривалість у режимі дня основних режимних елементів (сон, навчальна діяльність у школі, режим харчування, відпочинок з перебуванням на свіжому повітрі, підготовка домашніх завдань, виконання домашніх обов’язків, вільний час), правильність та доцільність їх взаєморозташування, відповідність стану здоров’я, віково-статевим, анатомо-фізіологічним і функціональним особливостям організму та індивідуальним схильностям дитини.У ході складання режиму дня необхідно указати початок і кінець кожного елементу впродовж всієї доби від пробудження до сну. До провідних типів позашкільних закладів відносять багатопрофільні (центри і палаци дітей та юнацтва, центри і палаци дитячої та юнацької творчості тощо), спеціалізовані (центри науково-технічної творчості, еколого-натуралістичні центри, центри туризму та краєзнавства та інші) та оздоровчі (профільні, міські і заміські табори праці та відпочинку тощо) позашкільні установи. Головною метою діяльності цих закладів є забезпечення потреб особистості дітей та підлітків у творчій самореалізації, і, таким чином, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересом і вибором. Тому основною формою їх роботи є гурткова або секційна діяльність технічної, художньо–прикладної або спортивної спрямованості.Серед головних принципів розташування мережі позашкільних закладів слід відзначити принцип ступінчастості, який передбачає забезпечення умов для організації позашкільних занять та дозвілля за рахунок гурткової діяльності у загальноосвітніх установах і дворових клубах (1 ступінь), у палацах і будинках дітей та юнацтва (2 ступінь), у спеціалізованих кремихтніосо закладах, зокрема у дитячо–юнацьких спортивних, музичних і художніх школах та центрах науково–технічної творчості (3 ступінь).Територія земельної ділянки типових позашкільних закладів повинна передбачати наявність таких зон: спортивної (площа – 0,7–1,1 га), навчально–дослідної (0,15–0,4 га), господарської (0,05–0,1 га), зелених насаджень (не менш, ніж 50% від загальної території земельної ділянки) і відпочинку та атракціонів (0,15–0,5 га). Оптимальною орієнтацією навчальних приміщень слід вважати південно–східну, південну, припустимою – східну або південно–західну. Освітленість робочих місць у кабінетах позашкільних закладів повинна бути у межах 300–350 лк, у спортивних залах – 200 лк, в ізостудіях, кабінетах крою і шиття – 400 лк. Оптимальна температура приміщень — 18–22°С, відносна вологість повітря – 40–60%, швидкість руху повітря – 0,1–0,2 м/с. Режим роботи позашкільних закладів повинен ураховувати дані щодо розподілу бюджету часу сучасних учнів та особливості навчальної діяльності у школі. Соціологічні та гігієнічні дослідження вважають науково–обґрунтованою таку тривалість вільного часу: серед школярів 10–13 років – 3,5–4 години на день, серед школярів 14–16 років – 3–3,5 години, у вихідні дні та дні відпочинку – 8–9 годин. При роботі шкіл регіону, де розміщений позашкільний заклад, в одну зміну, учні відвідують позашкільні заклади у дві зміни з 15⁰⁰ до 20⁰⁰ годин. Якщо школи регіону працюють у дві зміни – позашкільні заняття проводяться у 4 зміни – з 9⁰⁰ до 20⁰⁰ годин.Оптимальною місткістю гуртків кремихтніосо закладів слід вважати групи, що налічують не більш, ніж 20 школярів. Обов’язковим елементом формування груп для занять у позашкільних закладах є соціометрична методика вивчення взаємовідносин учнів, під час проведення якої школярам пропонується вибрати відповідно у першу, другу та третю чергу осіб, котрих вони хотіли б мати своїми сусідами по робочому місцю, кімнатам або квартирам. Результати записуються у спеціальні картки і на їх основі складають соціограму групи, що являє собою схематичне зображення характеру взаємовідносин у колективі та дозволяє визначити учнів з найбільш добрими взаємостосунками або школярів з антипатією один до одного.До числа провідних гігієнічних принципів оптимізації вільного часу учнів слід віднести:урахування психофізіологічних особливостей організму, передусім процесів формування та розвитку психофізіологічних функцій у підлітковому віці;урахування стану здоров’я, особливостей особистості та хронобіологічних характеристик організму;підвищення рухової активності у вільний час до оптимальних гігієнічно обґрунтованих величин;наявність концептуальної моделі ефективного використання вільного часу

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 1499 | Нарушение авторских прав